Приклад України змушує Європу привчати Росію до закону

При цьому аналітики вказують на яскраві приклади використання Росією її нафти і газу у імперських цілях, зокрема, проти України і країн Балтії. Газети продовжують спостерігати за ядерними аваріями в Японії під кутом зору досвіду Чорнобиля. Аналітики попереджають про високий рівень напруженості у російсько-українських газових переговорах і звертають увагу на перенесення нових імовірних сенсаційних угод між Москвою та Києвом на червень цього року.
Щоденник “Волл Стріт Джорнал” у своєму європейському виданні закликає Брюссель устами відомого лондонського професора права Алана Райлі “триматися своїх законів у протистоянні постімперському егоїзмові Росії”. Йдеться про намагання Кремля “обійти” нові ліберальні закони ЄС щодо подолання монополізму в енергопостачанні європейців. Перспектива розпродажу газотранспортних активів “Газпрому” в Литві, до чого змушують нові закони ЄС про розподіл енергопостачальних і енергорозподільчих активів, викликають невдоволення в Москві. Путін уже відвідував Брюссель у намаганні досягнути виключного звільнення “Газпрому” від ліберального енергетичного законодавства ЄС у ділянці відокремлення активів постачальних і розподільчих компаній на теренах Європи, і при цьому російський чільник уже лякав Європу ще вищими цінами на російський газ. Алан Райлі наголошує, що ЄС мусить дотримуватися своїх правил, бо “вертикально інтегровані енергетичні монополії в Європі, котрі наслідують приклад “Газпрому”, виявилися дуже загрозливими для споживачів”. Європейська комісія вже розпочала понад десяток судових переслідувань з метою “прискорити темпи лібералізації в енергетичному законодавстві”. Такі великі енергетичні компанії, як німецькі E.ON та RWE, вже відступили і погодилися на розпродаж своїх електро- і газових мереж, щоб легітимізувати їхню участь в енергетичному ринку Європи. Нікого у Європі, як вважає Райлі, не повинні хвилювати “вимоги Москви щодо правових пільг російських компаній на теренах ЄС”, і не варто, на думку цього експерта, піддаватися залякуванням деяких європейських політиків з приводу нібито небезпечної непоступливості Брюсселя щодо Росії, від котрої нібито у майбутньому в основному залежатиме енергетична безпека Європи. Райлі наголосив на тому, що Росія має усвідомлювати безперспективність нових конфліктів на кшталт тих, котрі спалахували у 2006 і у 2009 роках з Україною, бо це лише шкодить скороченням ринку “Газпрому” і посилює пошук європейцями енергетичних альтернатив. Райлі каже тут, що, наприклад, вимога американських офіційних осіб до Брюсселя з приводу спеціального звільнення американських компаній від законів ЄС одразу ж викликала б осуд у Європі як “прояв імперської зверхності”, тому “постімперська зверхність Росії має бути однозначно відхилена у ЄС”, резюмує лондонський професор права на сторінках “Волл Стріт Джорнал”.

Лондонська “Файненшел Таймз” наводить думки ядерних експертів, котрі вважають, що, незважаючи на великі аварії в системах АЕС Японії внаслідок серії надпотужних землетрусів, особливо на чотирьох реакторах у Фукусімі, все ж тут немає явних ознак “другого Чорнобиля”. Експерти заперечують будь-яку ймовірність ядерного вибуху на АЕС Японії і вважають, що найгіршим сценарієм тут може бути лише “катастрофічне розплавлення ядерних реакторів і витік радіації в межах 30-кілометрової зони” і що йомвірність такого розвитку подій, наприклад, у Фукусімі лише 1 відсоток, чи один шанс зі ста. У середньому варіанті прогнозу, на думку експертів, що їх цитує “Файненшел Таймз”, можливе “безпечне утримання розплавлення реакторів у межах контейнерів безпеки”, що може тривати упродовж тижнів, до безпечного охолодження ядра реакторів. І найкращий сценарій, як кажуть експерти, це “швидке охолодження пошкоджених реакторів”.

Московська “Нєзавісімая газета” прогнозує, що “Україна й Росія можуть змінити так звані Харківські газово-флотські домовленості” з метою зближення або ж злиття “Нафтогазу України” з російським “Газпромом”. Але видання також наводить думки експертів, котрі наголошують на дуже складному просуванні цих російсько-українських перемов, що, як виглядає, змусило сторони навіть перенести зустріч з цього приводу між президентами Росії й України Медведєвим і Януковичем з квітня аж на червень. У квітні, як цитує “Нєзавісімая газета” неназваного українського чиновника зі влади, прем’єр-міністри України й Росії Азаров і Путін мають домовитися про нові угоди щодо газу і флоту. Українська сторона, пише газета, має на меті тут головне: зниження базової ціни на російський газ будь-якою ціною.

Василь ЗІЛГАЛОВ