Президента просять заветувати “закон про містомор”

Громадськість стурбована тим, що останнім часом із карти столиці зникла низка історичних будівель, а інші — під загрозою. Кажуть, що новий нещодавно ухвалений парламентом закон дозволить нищити їх ще легше — його вже назвали “законом про містомор”. Хоча, влада запевняє, що це не так.

Від початку року в українській столиці постійно тривають протести киян, незадоволених тим, як змінюється архітектурне обличчя міста. Останнім приводом для вуличних акцій стало знесення садиби архітектора Казанського в ніч на 30 грудня. Тепер на місці будинку, що стояв при в’ їзді на Поділ від початку минулого століття, планують звести скляний офісний центр.

Ті події пов’ язують із головою Служби Безпеки Валерієм Хорошковським, хоча прес-служба СБУ не коментує ситуацію. Влада ж наполягає, що будинок не був історичною пам’яткою. Але кияни все одно вважали його окрасою міста і дуже обурилися з приводу знесення.

Серед них — актор Богдан Бенюк, який живе в українській столиці вже майже 40 років:

“Мені здається, що на всі ці речі, які пов’язані зі збереженням нашої спадщини, треба накласти державний мораторій — абсолютно заборонити ці речі чіпати. В кожній країні це робиться — хто думає про своє майбутнє, той обов’ язково повинен шанувати своє минуле. А в нас цього немає, і тому і йде повний такий розгардіяш у цій справі”.

Бенюк — один із тих, хто підписався під зверненням до президента Януковича, в якому інтелігенція просить його захистити Київ від бездумної і хаотичної забудови історичних кварталів міста. Підписатися під ним також погодилися Оксана Забужко, Ада Роговцева, Олег Скрипка та багато інших митців.

У громадській організації “Збережи старий Київ” кажуть, що будинок на Подолі може стати не останньою втратою міста. У минулі роки в Києві вже зникли дім Сержа Лифаря, будинок Шолома Алейхема, будинок, в якому народився Михайло Булгаков.

Такі будинки нерідко передають у приватні руки. Однак, якщо на Заході це роблять з метою реставрації і утримання в належному стані, то в Україні все навпаки — будинок може простояти десяток років, поки сам не завалиться, а тоді на його місці зводять нову будівлю, більш прибуткову.

Історик Михайло Кальницький каже, що громадськість далеко не завжди вчасно дізнається про те, якому будинку загрожує небезпека:

“Ми можемо іноді тільки бачити, що якась історична споруда перебуває у сумнівному, якщо не зовсім вже аварійному стані, і можна відчути, що це відбувається явно не випадково, що хтось може свідомо доводити ці історичні будівлі до такого стану, коли їх можна оголосити не автентичними і не гідними державної охорони”.

“Флігель Сікорських”, колишній пивзавод Ріхтера, будинок, де жив Борис Грінченко — всі вони, за словами історика, під загрозою. А ще так-званий “Замок барона” на Золотих Воротах. Аби попередити його руйнування, нещодавно під будівлею провели театралізовану акцію. Будинок зараз намагаються продати. Як виявилося, його власник — депутат Київради Олександр Лойфенфельд. Після занепокоєння громадськості він пообіцяв, що цю родзинку Києва ніхто не знесе і не переробить.

Але самих слів обуреним киянам замало. За словами голови комісії Київради з питань культури й туризму Олександра Бригинця, до руйнування старого Києва причетні чиновники з різних політичних таборів.

Він каже, що за останні п'ять років міністерство культури і туризму відмовилося вносити до реєстру пам’ яток понад 100 об’єктів, багато з яких у результаті зруйновані : “Ми повинні мати список тих будинків, які позбавлені статусу. Ми повинні публічно знати, що над такими-то будинками нависла загроза”, — каже депутат міськради.

Тож захисники культурної спадщини вимагають оприлюднити для вільного доступу всіх громадян України Державний реєстр нерухомих пам’яток України по місту Києву.

Але керівник організації “Збережи старий Київ” Ігор Луценко каже, що новий закон “Про регулювання містобудівної діяльності” , який нещодавно прийняла Верховна Рада, навпаки зменшує роль громади у цих питаннях:

“Одним із основних і ефективних інструментів збереження культурної спадщини були громадські слухання. Зараз слухання зберігаються лише у частині генерального плану. В результаті ми отримуємо ситуацію, що одного разу, не провівши адекватне обговорення цього генерального плану, ми, громадськість, втратимо подальші можливості впливати на прийняття рішень у містобудівній галузі”.

Ініціатор закону, віце-прем'єр Сергій Тігіпко заперечує, що цей документ ліквідовує участь громадськості при розбудові міста: “Це неправда. Я вважаю, що це чисті спекуляції, які виставляють певні громадські організації, аби своїми іменами прикрити корупцію, яка нині існує при проведенні громадських слухань”.

Попри те, що Сергій Тігіпко заявив, що готовий обговорити закон із громадськістю і виправити помилки, активістів ці слова все одно не переконують.

Ігор Луценко також розповів Бі-Бі-Сі, що невдовзі ухвалюватимуть генеральний план забудови Києва — по тому буде набагато складніше знести якусь будівлю. Тому найближчим часом забудовники можуть скористатися недосконалим законодавством, і як це вплине на архітектурну спадщину — невідомо.

З ним не погоджується архітектор Лариса Скорик, член громадської гуманітарної ради при президентові. За її словами, останнім часом в Києві п рактикували нарощування кількості так званих “щойно виявлених пам’яток “, серед яких і будинок на Подолі.

Пані Скорик вважає, що новий закон значно спростить процедуру отримання дозволів забудовникам і усуне корупцію у цій сфері, тож житло, каже вона, має подешевшати на третину. Раніше ці гроші, буцімто, йшли на хабарі. Хоча Лариса Скорик і визнає, що багато положень закону ще потрібно доопрацювати.

Тому громадськість і просить президента заветувати документ, який вже назвали “законом про містомор”. Серед інших вимог — запровадити мораторій на будівництво в охоронних зонах Софії Київської та Києво-Печерської Лаври, на місці Десятинної церкви, а також припинити виселення музеїв із Києво-Печерської Лаври .

Вікторові Януковичу також нагадують, що захист культурної спадщини передбачає Конституція, гарантом якої він є.

Роман ЛЕБІДЬ