“Правий сектор” розписався у власній політичній неспроможності

Попри заклики “ПС” до громадян прийти на Майдан і підтримати з'їзд організації, охочих виявилося не надто багато. Близько тисячі, хоча цифри різняться. Кияни, опора двох попередніх революцій, захід проігнорували. І це для “Правого сектору” погана звістка. Інша погана звістка: з усіх його вимог лише легалізація добровольчих загонів має повну підтримку прихильників цього руху. Але для чого проводити з цього питання якісь опитування. У Раді є зареєстрований Ярошем закон про ДУК, є законопроект про резервну армію. Головне, щоб провідник “ПС” ходив на роботу до парламенту і відстоював там інтереси добровольців. А ось скасування Мінських угод, введення військового стану у країні, яка більше року знаходиться в стані неоголошеної війни, підтримки не матиме.

Що ж до ідеї референдуму про повну недовіру владі, то тут питання до Яроша: а хто його проводитиме? Для законного проведення необхідна ціла процедура — від ініціативних груп і збору підписів до оголошення дати опитування. Зрозуміло, що тепер “ПС” буде звинувачувати владу у небажанні провести референдум про недовіру собі, але ніхто, окрім самих ініціаторів, не може пройти всю процедуру. До чого тут погрози створити “народну виборчу комісію” для проведення плебісциту? Її рішення не матимуть жодного юридичного сенсу. Хочуть референдуму? Хай створюють ініціативні групи і збирають підписи. Хоч чимось на гражданці займуть свої резервні батальйони.

Взявши на озброєння тему референдуму, “ПС” наступає на граблі попередників, які використовували цю технологію. Чим це закінчується? Та нічим. Доведено Юлією Тимошенко, яка свою президентську передвиборчу кампанію будувала на референдумі про вступ до НАТО, потім ця ж тема розкручувала на осінніх парламентських виборах. І де той референдум? Про нього забули як про відпрацьований матеріал. Тому якщо “ПС” не хоче виглядати копіпастерами чужих помилок, то має тримати слово. А це означає, що ініціювали референдум — працюйте над його втіленням. Бо вийде так, що і влада не хоче плебісциту про недовіру собі, і “Правий сектор” не хоче, адже це ж треба напружуватися. Врешті все зійде до пустопорожніх балачок. Проте до місцевих виборів, як мінімум, тему можна покачати. І хоча в “ПС” оголосили, що на вибори не йтимуть, це зовсім не означає, що темою їхнього референдуму не скористаються бажаючі позмагатися за депутатські мандати у місцевих радах. Приміром, братське плече підставить партія “УКРОП”.

На з'їзді також було прийняте рішення не дестабілізувати ситуацію в країні і не брязкати зброєю. Це рішення абсолютно правильне. Особливо, коли рейтинг руху не дає йому права говорити від імені всього народу. Тема “третього Майдану” качатиметься ще довго. У тому числі і “правосєками”. Але це надумана тема. Про неї вже не згадують навіть кремлівські пропагандисти. Невдоволення певної частини населення конвертувати у нову революцію не вдасться ні сьогодні, ні завтра. Не вдасться правим це зробити в принципі. Підтримка правих ідей у суспільстві достатня, проте “хунти” як тупикового шляху для держави ніхто не хоче. 

Сьогодні трохи люду на віче “ПС” прийшло. Але тут скоріше вплинув фактор подій на Закарпатті. Багато хто вважає, що радикали у Мукачевому діяли правильно, а правоохоронці — ні. Проте завтра, якщо Ярош викаже повну політичну неспроможність і сам спустить на гальмах ним же й ініційований референдум, наступне віче “правосєків” не збере взагалі нікого.

Юрий ВАСИЛЬЧЕНКО