Правда про повернення грошей Лазаренка

Прикметно, що новина з'явилася лише на сайті британських юристів. Ані відомство Олександра Клименка — замовника послуг, ані урядовий портал, ані Міністерство закордонних справ станом на вчора не розмістили офіційного повідомлення про початок такої важливої справи.

У той же час низка українських медіа, безвідносно до прес-релізу британських юристів та без посилання на джерела інформації, почали повідомляти про наміри уряду Азарова повернути гроші, вкрадені колишнім прем'єр-міністром Павлом Лазаренком. У цих повідомленнях ідеться про іншу суму, ніж заявлена в новині Lawrence Graham LLP. А саме — 4,1 мільярдів гривень, що становить близько 504 мільйонів доларів США.

Такі неспівпадіння в заявах, що їх озвучено “джерелами в кабміні” та самими юристами, найнятими для цієї справи, дають підстави говорити про спекуляції з темою повернення грошей Лазаренка та нові політичні інтриги, що розгортаються напередодні підписання Україною Угоди про Асоціацію з ЄС.

Звідки взялася сума 4,1 мільярди гривень? Чи справді уряд має намір та спроможність повернути народові України вкрадені гроші? Чому деякі політтехнологи напряму ставлять у залежність від цих подій підписання Україною та ЄС Угоди про асоціацію у Вільнюсі в листопаді цього року?

Щоб зрозуміти справжні мотиви чергових гамбітів української влади, варто спробували розібратися в юридичному механізмі повернення вкрадених коштів.

Передісторія

Українська Правда вже писала про те, де на сьогоднішній день знаходяться гроші Павла Лазаренка, яке походження мають та хто наразі претендує на отримання цих коштів.

Зі схеми, зробленої на основі позову Департаменту юстиції США від 30 червня 2005 року до окружного суду у Вашингтоні щодо конфіскації грошей Лазаренка, видно, що суму в 504 мільйонів доларів США взято з повітря.

На даний момент уряди США, Швейцарії, Ліхтенштейну, Антигуа, Гернсі та Литви ідентифікували та заморозили близько 250 мільйонів, які вже 9-й рік поспіль намагається повернути в казну Департамент юстиції США в ході судового процесу у Вашингтоні. Цей процес триває окремо від кримінальної справи в Каліфорнії, у ході якої Лазаренка визнали винним у відмиванні грошей, присудивши штраф у розмірі 22 мільйони доларів та конфіскацію маєтку.

Отже, це — єдині кошти в справі Лазаренка, котрі заморожені урядом США на рахунках 5 країн світу та щодо яких можливо застосувати механізм повернення.

Нещодавно суд у Каліфорнії видав судовий ордер, який дозволяє уряду США продати будинок Лазаренка. У найближчі кілька місяців віллу в Новато, яку Лазаренко придбав за 6,8 мільйонів доларів, буде продано, а виручка надійде в державне казначейство США.

Це будуть перші гроші Лазаренка, які можливо повернути в Україну.

Чим маніпулює уряд України в справі повернення коштів?

Україна вже мала одну невдалу спробу повернути гроші Лазаренка, найнявши в 1998 році американську юридичну фірму UTICo. За умовами контракту, UTICо мала отримати 12% від ідентифікованих і повернутих у бюджет України грошей Лазаренка.

Тобто, у разі повернення бодай половини від конфіскованих урядом США коштів, — а це 125 мільйонів доларів — гонорар юристів компанії склав би щонайменше 15 мільйонів.

Гроші UTICo не повернула, але обіцяні за контрактом відсотки порахувала на свій розсуд та намагалася їх відсудити в судах Вашингтону та Каліфорнії. Саме заяви UTICo роками гальмували прийняття рішення про остаточний продаж вілли в Новато та блокували рішення суду щодо конфіскації 250 мільйонів доларів у Вашингтоні.

Та врешті суд у Вашингтоні прийняв рішення про відсутність в UTICo легітимних претензій на гроші Павла Лазаренка. Пізніше суди в США та Україні ухвалили низку рішень про те, що UTICo не мала навіть права представляти громадян України в справі повернення грошей Лазаренка, не зважаючи на те, що генпрокуратура делегувала їй таке право. Згодом це також підтвердили й у Мін'юсті України, листи від 23 липня 2010 року №39-41.934 і 21 вересня 2010 року.

Крім залучення UTICо, інших відомих спроб протягом 15 років справи про повернення грошей Лазаренка уряд України не робив.

Lawrence Graham замість UTICо?

Чи керувався уряд, коли вдруге наймав дорогих іноземних юристів для допомоги в справі повернення коштів Лазаренка, інтересами громадян?

З досвіду UTICо зрозуміло, що українським платникам податків послуги Loram Glaham коштуватимуть не дешево. Також навряд чи найняті лобісти з Lawrence Graham допоможуть переконати уряд та Мін'юст США повернути 250 мільйонів доларів та виручку від продажу вілли в український спорожнілий бюджет.

Адже в адміністрації президента Обами заявляли про необхідність повертати конфісковане корупційне майно саме постраждалим народам, а не корумпованим урядам. Тим більше, судові процеси щодо грошей Лазаренка коштували США значних ресурсів часу та грошей.

Тому абсурдно сподіватися на повернення мільйонів доларів у бюджет нинішнього українського корумпованого уряду коштом американських платників податків.

Більш того, перспектива повернення конфіскованих корупційних статків назад клептократичним урядам, критикується на міжнародному рівні, включаючи уряд Швейцарії, до якого має намір звернутися Міндоходів та зборів щодо конфіскації та повернення грошей Лазаренка.

Такої ж думки дотримується юрист Лінда Кендлер, керівник каліфорнійської юридичної компанії Offshore Investigations та член ради директорів Міжнародної асоціації по поверненню активів: “Судовий процес у США щодо конфіскації корупційно набутих Лазаренком грошей триває ще з 2004 року і досі не вирішений. Причина такої затримки, у першу чергу, спровокована низкою позовів від різних третіх сторін, які в суді заявили про своє право на гроші Лазаренка.

Серед цих позивачів — діти Павла Лазаренка, ліквідатори Eurofed банку в Антигуа, Газпром та UTICo. Департамент юстиції США протистояв усім цим позовам третіх сторін та успішно домігся відхилення судом більшості з них.

Не можна дозволити в цій справі витратити на розгляд позовів усіх третіх осіб 20 років, як це сталося в справі щодо майна корумпованого Філіппінського диктатора Фердінанда Маркоса.

Постраждалі народи мають право повернути накрадені гроші корумпованих клептократів та використати їх на ефективні соціальні проекти, що дозволять вилікувати тисячі хворих чи здобути освіту десяткам тисяч малозабезпечених дітей. Водночас, неприпустимо повертати ці гроші назад до рук тих, хто не може гарантувати їх ефективне та прозоре витрачання”.

Що мав би робити уряд?

Щоб повернути гроші Лазаренка в держбюджет, уряд України повинен або подати судовий позов в окружний суд у Вашингтоні, або звернутися офіційно до Департаменту юстиції США.

У першому випадку, уряд України ризикує суттєво затягнути дату прийняття остаточного судового рішення щодо конфіскації та фінального повернення грошей Лазаренка.

У другому випадку, уже після кінцевого рішення окружного суду саме Департамент юстиції США спільно з Державним департаментом США, матимуть повноваження прийняти рішення про можливе повернення грошей Лазаренка уряду України.

Гроші на рахунках решти п'яти країн заморожені на підставі офіційних запитів уряду США в рамках взаємних міжурядових угод про правову допомогу. Ці гроші не можна буде повернути в Україну, доки не буде прийнятий фінальний ордер суду на конфіскацію, який з'явиться виключно після вирішення всіх клопотань по справі від третіх сторін.

Що може робити громадськість?

Альтернативою повернення грошей Лазаренко в бюджет українського уряду є можливість створити незалежний фонд в Україні із представницькою міжнародною наглядовою радою, яка гарантуватиме ефективність та прозорість використання повернутого майна.

Уряд США вже має схожий прецедент.

В 2007 році 84 мільйони доларів, на які американську компанію оштрафували за давання хабарів уряду Казахстану, було перераховано новоствореному незалежному фонду “БОТА”. На даний момент фонд є найбільшою приватною благодійною організацією країни, що інвестує в соціальні проекти, зокрема, навчання для соціально незахищених дітей. Процес створення фонду координував Світовий Банк, а до адміністрування “БОТА” було залучено міжнародну організацію IREX.

Ряд громадських організацій України вже об'єднали зусилля, щоб повторити казахську історію успіху щодо грошей Лазаренка. Ці організації ініціюють процес створення незалежного благодійного фонду з міжнародною Наглядовою радою, котра стане гарантом ефективності використання повернутих грошей.

Днями відбудеться публічна презентація цієї ініціативи, що має потенціал стати важливим прецедентом вироблення світової моделі повернення корупційно здобутих статків постраждалим народам.

* * *

Наразі у світі не існує єдиного механізму повернення вкрадених та відмитих грошей постраждалим народам. Поодинокі історії успіху є складними, довготривалими та вартісними.

Український уряд, почавши цей процес маніпуляціями із цифрами, сумнівними юридичними діями та дивною піар-кампанією, засвідчив, що націлений не стільки на повернення вкрадених Лазаренком коштів, скільки на політизацію теми та прив'язку до неї Тимошенко напередодні Вільнюсу.

Дар'я КАЛЕНЮК, юрист Центру протидії корупції