Повстання банд: як у Гаїті з тюрем втекли третина в'язнів

Лідери банд кажуть, що хочуть змусити прем'єр-міністра Аріеля Анрі, який виїхав за кордон, піти у відставку.

Банди, які прагнуть його усунути, контролюють близько 80% Порт-о-Пренса.

З 2020 року у жорстоких бандитських війнах у країні загинули тисячі людей.

У заяві уряду йдеться, що дві в'язниці — одну в столиці, а іншу в сусідньому Круа-де-Буке — захопили під час штурму на вихідних.

У заяві додали, що такі акти непокори становлять загрозу національній безпеці, й у відповідь негайно запровадили нічну комендантську годину, яка почала діяти о 20:00 за місцевим часом (23:00 за Києвом).

Гаїтянські ЗМІ повідомили, що задля того, щоб відвернути увагу влади перед скоординованим нападом на в'язниці, банди також атакували інші поліцейські дільниці.

Серед затриманих у Порт-о-Пренсі — члени банди, яких звинувачують у причетності до вбивства президента Жовенеля Моїса у 2021 році.

Останній спалах насильства у країні розпочався у четвер, коли прем'єр-міністр приїхав до столиці Кенії Найробі, щоб обговорити відправку багатонаціональних сил безпеки під керівництвом Кенії на Гаїті.

Лідер банди Джиммі Шеріз'є (на прізвисько “Барбекю”) оголосив скоординований напад з метою його усунути.

“Ми всі, збройні групи в провінційних містах і збройні групи в столиці, єдині”, — сказав Шеріз'є, колишній офіцер поліції, якого вважають причетним до кількох масових вбивств у Порт-о-Пренсі.

Профспілка поліцейських Гаїті звернулася до військових з проханням допомогти захистити головну в'язницю столиці, але пізно ввечері в суботу її штурмували.

У неділю двері в'язниці залишалися відкритими, і там не було жодних слідів офіцерів, повідомляє агенція Reuters. Троє в'язнів, які намагалися втекти, лежали мертвими у дворі, йдеться у повідомленні.

Журналіст інформаційної агенції AFP, який відвідав в'язницю, побачив близько 10 тіл, деякі зі слідами кульових поранень.

Один із тюремних працівників повідомив Reuters, що 99 ув’язнених, зокрема колишні колумбійські солдати, ув’язнені за вбивство президента Моїса, вирішили залишитися у своїх камерах, побоюючись бути вбитими під час перехресного вогню.

Посольство США в Порт-о-Пренсі в неділю закликало своїх громадян якнайшвидше покинути Гаїті. Посольство Франції заявило, що закриває візові послуги.

Насильство на Гаїті поширилося після вбивства президента Моїса в його будинку в 2021 році. Заміну йому так і не обрали, й загалом вибори у країні не проводили з 2016 року.

Згідно з політичною угодою, прем'єр Анрі мав піти у відставку до 7 лютого. Але заплановані вибори не відбулися, і він залишається на посаді.

У понеділок влада Кенії заявила, що прем'єр-міністр повернувся на Гаїті.

У розмові з BBC Newsday Клод Жозеф, який виконував обов’язки прем’єр-міністра, коли вбили президента Моїса, і який зараз очолює опозиційну партію під назвою “Віддані розвитку”, сказав, що Гаїті переживає “кошмар”.

Він заявив, що прем'єр-міністр хоче “залишатися на посаді якомога довше”.

“Він погодився піти у відставку 7 лютого. Тепер він вирішив залишитися, попри те, що по всій країні відбуваються масові протести з проханням піти у відставку, але прикро, що зараз ці злочинці використовують насильницькі засоби, щоб змусити його піти у відставку”, — зазначив він.

У січні ООН заявила, що понад 8400 людей стали жертвами бандитського насильства на Гаїті минулого року — зокрема були поранені, вбиті та викрадені, що більш ніж удвічі перевищує кількість 2022 року.

Багато медичних закладів припинили роботу через кровопролиття.

Гнів через шокуючий рівень насильства, а також політичний вакуум, призвели до кількох демонстрацій проти уряду, де протестувальники вимагали відставки прем’єр-міністра.