Полювання на Тимошенко

Влада намагається залякати опозицію показовими судовими розправами. Прокуратура Києва скерувала до Верховної Ради подання, аби народні обранці дали згоду притягнути до кримінальної відповідальності народних депутатів від фракції “Наша Україна — Народна самооборона” Юрія Гримчака та Андрія Парубія. Вони проходять у кримінальній справі “за фактом незаконного впливу на голову ВР та депутатів із метою перешкодити виконанню ними службових обов’язків, вчиненого особою з використанням свого службового становища, за попередньою змовою групою осіб”, що мало місце 27 квітня в парламенті, коли опозиція намагалася завадити коаліції ратифікувати пакт Януковича — Мєдвєдєва. Прикметно, що прокуратуру не зацікавило побиття депутатів-опозиціонерів “тушками” під час ратифікації харківських угод, у якому “засвітився” також Віктор Янукович-молодший.

Та більш знаковою є реанімація Генпрокуратурою кримінальної справи стосовно Юлії Тимошенко, лідера найбільшої опозиційної політсили. Паралельно влада запросила американські детективно-юридичні фірми Trout Cacheris та Kroll and Akin Gump провести “незалежне” розслідування діяльності уряду Тимошенко. Результати їхнього розслідування можна спрогнозувати вже зараз, оскільки перша раніше опікувалася інтересами африканських диктаторів, а друга “відмазувала” Леоніда Кучму від причетності до справи Гонгадзе. Обидві фірми не спеціалізуються на фінансовому аудиті.

Уявний склад злочину

Органи прокуратури закидають Юлії Тимошенко спробу дати хабара неназваному судді Верховного Суду України у 2003 році. Тоді, нагадаємо, за ґратами слідчого ізолятора перебував тесть опозиціонерки Геннадій Тимошенко, колишній гендиректор корпорації ЄЕСУ і, за твердженням слідчих, Юлія Володимирівна намагалася відкупити його від правосуддя за $125 тис.

Справу порушили в травні 2004 року, незадовго до президентських виборів, на яких Тимошенко також балотувалася, однак після першого туру закликала своїх виборців голосувати за Віктора Ющенка. Єдиним доказом провини Тимошенко була заява такого собі Володимира Боровка, який стверджував, що саме йому опозиціонерка доручила передати хабар судді. На підтвердження своїх слів Боровко продемонстрував слідчим, а потім і журналістам неякісне відео, де він розмовляє незрозуміло про що з жінкою, схожою на Юлію Тимошенко. Володимир Боровко не зміг точно пригадати, яку саме суму отримав від Тимошенко на викуп її родича й кому з суддів Верховного Суду мав передати гроші, що змушує засумніватися в надійності такого свідка навіть затятих опонентів Юлії Володимирівни. Тим не менше, маючи таку доказову базу, Генпрокуратура спробувала отримати від Верховної Ради згоду на притягнення Тимошенко до кримінальної відповідальності, однак парламент відмовився розглядати подання. Врешті-решт справа заглухла, й слідчі ГПУ закрили її за відсутністю складу злочину.

У стороннього спостерігача реанімація цієї кримінальної справи може викликати скептичну посмішку. Але президент Віктор Янукович демонструє повну серйозність. “Річ у тім, що в 2005 році помаранчева влада припинила процес розслідування цієї справи, — Заявив він, додавши: — залежно від того, який буде результат розслідування, рішення буде прийматися. Для мене не має значення, до якої партії належить людина”.

Експерти ж переконані, що ця справа політично вмотивована. “Це застереження будь-якій опозиції в цілому — мовляв, таке може статися з кожним, хто буде заважати владі, — вважає Юрій Якименко, директор політико-правових програм Центру імені Разумкова. — Так само очевидно, що про жодне верховенство закону говорити не можна, бо проти одних — “своїх” — справи закривають, проти інших — відкривають”.

Віктор Небоженко, директор соціологічної служби “Український барометр”, має сумнів, що за реанімацією “справи Тимошенко” стоїть особисто Віктор Янукович. “Ці віяння йдуть від оточення Віктора Федоровича, — каже він. — Зараз усі намагаються бути корисними для нового президента — що характерно, за рахунок самого президента. Вся команда Януковича — це “яструби”, впевнені, що за рік зможуть повністю окупувати країну. Ці люди виявились абсолютно не готовими до влади, бо думають, державне управління просте. Вони не хочуть чути громадської думки, вважаючи, що всім можна заткнути пельку”.

“Варто зазначити, на подібні жорсткі дії владу багато в чому змусила сама опозиція, яка останні кілька тижнів намагається влаштувати вуличні акції протесту, — додає Андрій Мішин, директор Інституту стратегічної політики. — Враховуючи психологію регіоналів, ті не можуть собі дозволити не кинути “атвєтку”.

Вижити з країни

Опитані Тижнем експерти вважають, що, ініціюючи кримінальні справи проти представників опозиції, влада переслідує дві мети. Основна — унеможливити формування вуличної опозиції. “Головним кандидатом на цю роль (лідера об’єднаної опозиції. — Ред.) є саме Тимошенко, — зазначає політолог Вадим Карасьов. — Якщо ж її дискредитувати та усунути, то залишається один Олег Тягнибок, із яким зараз набагато простіше дати раду. Бо його дуже просто обізвати “нацистом” і всю опозицію записати в “коричневу чуму”. Важливо й те, що в парламенті, за великим рахунком, опозиція вже приручена. Тож коли їм вдасться й варіант “а на вулиці Тягнибок”, то влада може зовсім позбутись опозиції. Адже нові обличчя там з’являться ще не скоро — за рік-два, для влади це — безмежна далечінь, за яку вона не зазирає”.

Друга мета — вижити Юлію Тимошенко з країни, зробити з неї такого собі українського Ґусінского чи Бєрєзовского. “Але я впевнений, вона звідси нікуди не поїде, бо чудово розуміє, що опозиція за кордоном — це опозиція безсила, — говорить Віктор Небоженко. — І не думаю, щоб її справді посадили. Хоча найкраще для влади — щоб Тимошенко просто зникла”.

“Регіонали сподіваються остаточно добити ЮВТ, — підсумовує Андрій Мішин. — Враховуючи, що основний електорат Тимошенко — це Захід України, який завжди лояльно ставиться до будь-якої влади, бо вона є владою. Це йде ще з часів перебування цих областей у складі Австро-Угорщини, тобто європейської політичної системи, де владу все ж поважають. Тоді як в анархічних східних областях її завжди вважають ворогом. Тому регіонали розраховують і на те, що консервативні західняки відвернуться від Тимошенко. Влада хоче зробити неможливим перетворення нинішньої опозиції просто до влади на опозицію моральну, як це сталося з “Нашою Україною” Віктора Ющенка в 2004-му”.

Попри те що соратники Віктора Януковича давно оговталися від шоку, пережитого під час Помаранчевої революції, повернення осені-2004 вони явно побоюються. Й аби ці страхи остаточно розвіялися, їм потрібно дотиснути опозицію. Але так, щоб в очах суспільства та міжнародної спільноти їхні дії виглядали легітимними, а це в них виходить не надто вдало.

Як притягали Тимошенко

13 січня 2001 року Тимошенко ув'язнили в СІЗО за звинуваченням у розкраданні $1 млрд.

У березні того ж року Печерський районний суд Києва визнав висунуті проти неї звинувачення безпідставними.

9 квітня 2003 року Апеляційний суд Києва підтвердив рішення про визнання незаконною і скасування кримінальної справи проти Юлії Тимошенко та її чоловіка.

2004 рік Головна військова прокуратура РФ оголосила Тимошенко в міжнародний розшук за звинуваченням у дачі хабара високопоставленим чиновникам Міноборони РФ. Упродовж року Генпрокурор України Геннадій Васильєв декілька разів просив Верховну Раду зняти з Тимошенко депутатську недоторканність. Після Помаранчевої революції справу проти Тимошенко було закрито.

Андрій ЛАВРИК, Богдан БУТКЕВИЧ