Політичний притулок дають тоді, коли є політичні репресії

“Враховуючи сучасну ситуацію в Україні, не можна виключати того, що кримінальна справа проти заявника мотивована політично, — як плата за його попередню політичну діяльність, — сказано в рішенні. — Або що шляхом криміналізації особи Данилишина влада намагається обмежити його можливу подальшу політичну діяльність”.

Після того, як Данилишина випустили з-під варти, міністр закордонних справ Чехії Карел Шварценберг підтвердив: Чехія побоюється, що справа екс-міністра економіки не розглядатиметься українськими судами справедливо, і що його переслідування може мати політичний характер.

Представники українського владного табору відреагували на рішення Праги приблизно так, як реагують на критичні щодо Росії стріли Європи (наприклад, у справі Ходорковського) у Кремлі. Мовляв, ви нам не указ, у нас тут свій монастир, у який ви зі своїм демократичним статутом не лізьте, — якось самі розберемося… “Злодіїв і казнокрадів не врятують ні статус, ні мандати, ні партквитки, ні високі посади, ні прихильність з боку деяких іноземних держав, — наголосила прес-служба Партії регіонів. — Корупціонери, які сьогодні знаходяться в лавах так званої опозиції, не зможуть уникнути відповідальності, прикрившись гучним статусом політичних репресованих”. Ого, риторика вже нагадує ту, якою послуговується пропагандистська машина білоруського президента “бацьки” Лукашенка. Брутально розігнавши кийками тисячі “так званих опозиціонерів”, влада в Мінську заявила, що тих готували зазіхати на порядок у білоруській державі… у спецтаборах на території Польщі й Німеччини.

“Я такого політика як Данилишин не знаю, — обурився рішенням МВС Чехії про політичний притулок “регіонал” Володимир Олійник. — Бо позиція — це точка зору… Ніколи він такої позиції не висловлював. Данилишин — фахова людина, але ніякого стосунку до політики не має. Якби це стосувалось Луценка, то він… гостро критикував владу… Але Данилишин — ні”. Якби в Україні посадили тільки Луценка, то, можливо, логіка пана Олійника мала би право на існування. Але ж сидить уже купа людей, що, як і Данилишин, ніколи виразної політичної позиції не мали, і її не висловлювали. Просто були чиновниками колишнього уряду — саме за це їх і “запресували”… Але перевершив усіх своїх колег інший “регіонал” — Вадим Колесніченко. “Якщо таке рішення було прийнято і Данилишину надали політичний притулок, — це означає, що корупційний ланцюжок дій уряду Тимошенко розкинув свої руки і на Європу. А відтак таким рішенням намагаються європейських корупціонерів позбавити відповідальності”…

Чехія є членом Європейського Союзу, а відтак рішення Праги щодо надання Данилишину політичного притулку відображає позицію ЄС. Якщо надають політичний притулок, значить, визнають, що в Україні є політичні репресії. Тільки цього й бракувало під час переговорів Києва й Брюсселя щодо Угоди про асоціацію України і ЄС, зону вільної торгівлі, безвізовий режим… Рішення по Данилишину було прийнято відразу після візиту в Київ єврокомісара з питань розширення і Європейської політики сусідства Штефана Фюлє. Простий збіг обставин? Не думаю. Напевно, враження Фюлє після зустрічей з представниками нашої влади не дали йому особливих приводів для оптимізму… Рішення по Данилишину — це ще одне попередження офіційному Києву. Велике китайське. Можливо, вже останнє. Якщо українська влада не дослухається, то перспективи євроінтеграції, про які вона так любить говорити, швидко й остаточно “накриються”…

Аскольд ЄРЬОМІН