Подорож з Києва в Овруч

Лист другові, котрий їздить із столиці на Житомирщину. З порадою, що треба зробити на 45-му кілометрі траси, аби йому там ноги не переламали і голову не відірвали.

Дорогий друже! Ти весь час матюкаєш дорогу “Київ-Овруч”, що нищить твою, хоч велику, але все-таки машину. У мене для тебе є хороша новина.

Теперішня добросердна влада виділила 13,6 млн грн, щоб відремонтувати чергові три кілометри до твоєї Ойкумени. Скоро побачиш: між 43 і 46 км. І це тільки початок хорошої новини.

Трасу, що веде до твоїх батьків, наші автодорівці взагалі дуже люблять. Цього року вони вже гахнули 7 млн на “ремонт мосту через струмок біля села Демидів”, а ще 4 млн віддали проектантам, які склепають документацію на капремонт усієї траси. Так що скоро летітимеш в напрямку Овруча без перепон, мов журавлиний клин.

Є, правда, і погана новина. “В напрямку Овруча” — це не до самого Овруча. Тут сталася така халепа, що наші дорожники заплатили проектантам не за всі 200 км траси, а тільки за 37: від 11-го км до 48-го. Тобто від околиці Києва до селища Димер. Решта 150 км буде тобі їхатись, як і раніше їхалось.

І тут головне. Не пропусти розвилку, де розходяться бита дорога на Овруч і хороша дорога — направо. Машина — вона ж дурне створіння, її тягне на кращу трасу. Тільки та “краща траса” веде до місць полювання одного відомого чоловіка, який любить голови відривати. Щоби не переплутати, ось тобі карта.

Синій колір — це ті 3 км, які зараз зроблять, коричневий (наліво) — твоя дорога, в ямах, але безпечна.

Червона (направо) — недавно відремонтована — веде до мисливських угідь. 68 млн грн, до речі, закатали в лісову дорогу.

Потім, правда, міністерство Колеснікова розповідало, що та дорога для селян і для “мешканців столиці, які відпочивають на мальовничих берегах Київського водосховища”.

Але ти йому не вір, бо там приватної охорони більше, ніж переодягнутих УДО-шників на Всесвітньому газетному конгресі.

Вони й раніше інтелігентністю не відзначались, а тепер їх краще взагалі не бачити.

Бо тут сталася така кумедна штука. “Любі друзі” Януковича свого часу взяли в оренду 17 га лісу, а охорону розставили на 34 тис га.

Людей вони, ясна річ, ганяли, але трохи їм було “невдобно”. Хоча сором'язливість не зупинила їх, аби окопатись від українського народу отакими-от ровами.

Тепер же вони можуть “шугати” посполитих згідно з чинним законодавством. Два місяці тому 30 тис га їм віддали офіційно. До того ж — “на халяву”, бо справедливі українські закони звільнили від оплат “мисливські господарства”.

Точніше, держава навіть доплатила. Бо перед “здачею в оренду” вона купила чотири джипи, щоб ганяти браконьєрів, навезла на 3 млн грн гравію і витратила ще 7 млн грн на створення лісових доріг. А потім все це радісно подарувала хорошим людям.

А те, що люди тут непрості, можеш подивитися на прикладі Криму. Та сама група товаришів “стибрила” собі там 9 тис га і навіть не закашлялася. Так що на Ведмідь-гору тепер можна піднятися тільки людям з прізвищем Демішкан.

Щодо траси Київ-Іванків-Овруч, то шанси, що тут відремонтують всі 200 км, безумовно, є. Он глянь на карту, де знаходиться ця дорога — коричневим внизу.

Якщо державні мисливці розширять свої володіння ще тисяч на 50 га, то вони дотягнуться аж до самого Овруча. А значить, дорога туди покращиться до рівня бориспільської. Правда, не факт, що тобі вдасться побачити те покращення. Хіба що вступиш в мисливське товариство “Кедр”. Або, принаймні, рушницю купиш.