Плавна девальвація чи форс-мажор? Прогноз курсу гривні на 2024 рік

Поточну помірну девальвацію гривні цілком можна пояснити сезонністю — попит на валюту традиційно зростає під кінець року та зберігається на доволі високих рівнях до середини першого кварталу. Також певною мірою на поточну девальвацію впливає пауза у фінансуванні України. А от чого очікувати далі? Чи дійсно сезонний чинник мине і замість девальвації гривні варто чекати на її зміцнення впродовж 2024 року?

У валютному прогнозі гривні на 2024 рік є два основні сценарії. Один можна назвати помірно-девальваційним. Він передбачає повільне, але неминуче ослаблення нацвалюти України. Це базовий сценарій.

Альтернативний варіант — більш песимістичний. Але він активується, тільки якщо міжнародна фінансова допомога Україні виявиться значно меншою за планові орієнтири. Тоді до негативних для гривні макроекономічних трендів, які лежать в основі базового помірно-девальваційного сценарію, може додатися фінансовий форс-мажор.

Макроекономічна слабкість української національної валюти 2024 року може бути зумовлена трьома основними чинниками. Перший — це великий дефіцит торговельного балансу країни. Другий — стиснення реальної відсоткової ставки за гривневими інструментами з фіксованою прибутковістю. І третій — слабший курс гривні в бюджеті країни на наступний рік.

У жовтні 2023 року дефіцит торговельного балансу України становив 2,95 млрд дол. Це рекордне значення за всю історію спостережень. Попередній антирекорд у 2,3 млрд дол. було зафіксовано під час світової кризи 2008—2009 років. Тоді девальвація гривні перевищила 70%, курс хитнувся з 5 грн за дол. США до 8,6.

На жаль, у жовтні минулого року ситуація вже була гіршою, ніж у 2008—2009 роках. Враховуючи листопадові проблеми через блокування логістики через Польщу, дефіцит торговельного балансу за підсумками 2023 року може оновити антирекорди. Тобто у гривні вже накопичилася макроекономічна слабкість, яка повною мірою ще не реалізована. Отже, процес девальвації тільки-тільки починається. Питання в її динаміці та здатності до переходу на зворотний тренд.

Ця здатність насамперед залежатиме від обсягів експортного виторгу (й тут продовження проблем на кордоні з Польщею — суттєвий обтяжливий чинник), обсягів грошових переказів від українців за кордоном та надходження в Україну кредитних та інвестиційних коштів. Опосередкований вплив на обмінний курс матиме відсоткова політика НБУ та валютні обмеження, які зніматимуться лише за наявних макроекономічних і фінансових передумов, на чому неодноразово наголошував НБУ.

Попри те, що валютні резерви країни — на високому рівні й упродовж цього року можуть зрости до 44,7 млрд дол., регулятор не зможе постійно закривати “дірку” в кілька мільярдів доларів на місяць на валютному ринку України. Це занадто ризикований сценарій. Саме тому МВФ наполягає на плавній девальвації гривні до 53,9 грн/дол. до 2028 року. Такий рівень необхідний українській економіці вже зараз із урахуванням змін, що відбулися.

Додаткова проблема полягає в тому, що наступного року дефіцит торговельного балансу України збережеться. Базовий прогноз — нестача 2,2—2,5 млрд дол. на місяць. Тобто якщо не послаблювати курсу гривні, дисбаланс 2024 року ще збільшиться. Отже, для стабілізації економіки буде потрібне додаткове, до озвученого МВФ, ослаблення нацвалюти України.

Окрім складнощів із торговельним балансом, 2024 року зменшиться привабливість гривневих інструментів із фіксованою прибутковістю (банківських вкладів і держоблігацій). Через прогнозоване зростання інфляції з 5% р/р до 9—10% р/р (прогноз НБУ — 9,6%) реальні відсоткові ставки (ставка мінус інфляція) в Україні наступного року різко знизяться.

Зараз, коли річна ставка за банківським вкладом становить 12—13%, а інфляція — 5%, реальна прибутковість дорівнює 7—8%. Але протягом 2024 року вона може зменшитися до 2—3%. А якщо через ефект низької бази 2023 року прогноз НБУ щодо інфляції виявиться заниженим, то реальна ставка за гривневими вкладами буде ще меншою, близько 1% або навіть дорівнюватиме нулю.

Через це в міру прискорення інфляції наступного року громадяни розчаровуватимуться в гривневих вкладах і традиційно конвертуватимуть кошти в іноземну валюту. Поступова девальвація гривні 2024 року тільки підігріє ці настрої.

Зрештою, третій, бюджетний чинник слабкості гривні. Бюджетний орієнтир щодо середньорічного курсу гривні на 2024 рік становить 40,7 грн/дол. (прогноз МВФ — 41,4 грн/дол.). Щоб максимально плавно прийти до цього значення, необхідно в першому кварталі 2024 року вивести офіційний курс на рівень 37,6 грн/дол. У другому кварталі — до 39,6, а в третьому і четвертому — до 42,7.

Першої мети НБУ вже досяг. У понеділок, 15 січня, долар на міжбанку коштує 37,8 грн. Динаміка в інших кварталах може відрізнятися від описаної вище траєкторії, але що швидше ослабне курс гривні, то краще для бюджету, резервів і економіки країни.

Водночас помірна девальвація на 10—12% 2024 року меншою мірою зашкодить відновленню реальних доходів громадян. Міжнародна фінансова допомога дасть змогу здійснити індексацію соціальних виплат і заробітних плат, а плавність ослаблення курсу допоможе захистити заощадження.

Окремо стоїть форс-мажорний сценарій для гривні. Якщо США й країни ЄС не зможуть і далі надавати фінансову підтримку Україні 2024 року в очікуваному обсязі, то наслідки для нацвалюти варіюватимуться від дуже поганих до катастрофічних.

У бюджеті України на 2024 рік закладено великий дефіцит у 43,5 млрд дол., із них 41 млрд — це міжнародне фінансування, насамперед від США. При наданні половини необхідних коштів, тобто близько 20 млрд дол., курс гривні потрібно буде послабити на 25—30%. Від поточних 37,8 грн/дол. до 46—48 вже до середини 2024 року.

Якщо фінансова допомога буде мізерно малою або її не буде взагалі, то курс гривні доведеться девальвувати на 40—50% до рівнів у 50—55 грн/дол. У будь-якому разі за форс-мажорного сценарію гривні доведеться подолати майже весь п’ятирічний шлях девальвації, прописаний у плані МВФ, лише за рік. Це, безперечно, стане шоком для економіки країни й суттєво позначиться на стабільності валютного ринку. Залишається тільки сподіватися, що цей сценарій ніколи не стане реальністю. 

Максим ОРИЩАК, аналітик компанії “Центр біржових технологій”