Передчуття відставки Миколи Азарова

Ювілей Віктора Януковича став приводом для коаліції випити за здоров'я один одного. На честь свята було збудовано спеціальний павільйон у державній резиденції “Залісся”.

Удень привітати Януковича туди приїздили рядові депутати-регіонали, а також громадські діячі.

В ніч з п'ятницю на суботу там гуляли олігархи і найближче оточення. Впадало в око відсутність Ігоря Коломойського і дружини президента Людмили Янукович.

Щоб БЮТівці не відчували себе сиротами, в той же вечір п'ятниці своє свято влаштувала Юлія Тимошенко. Вона зібрала депутатів у ресторані “Монастирська трапезна”. Оскільки особливих підстав для святкування не було, приводом стала річниця заснування партії “Батьківщина”.

На ресторанних зборах Тимошенко в око впадала відсутність її депутата Костянтина Жевага. БЮТівський олігарх у цей час “відривався” на ювілеї Віктора Януковича.

Також у п'ятницю, в передостанній день перед канікулами, депутати схвалили зміни до закону про Національний банк, які покликані зіграти важливу роль у житті одного з нинішніх керівників держави.

Думки багатьох тоді були зайняті більш глобальними речами: як не допустити повернення Януковичу повноважень Кучми через референдум, або як не дати Арсенію Яценюку взяти повноцінну участь у місцевих виборах.

Тому мало хто звернув увагу на нову редакцію статті 18 закону про Нацбанк.

За нею, голова НБУ тепер призначатиметься не на п'ять, а на сім років. При чому текст поправки викладено так, що на посаді й далі може перебувати нинішній керівник Володимир Стельмах, хоча п'ятирічний термін, на який його обирали, сплив сім місяців тому.

Але насправді не Стельмаху адресована нова поправка. Його роль — оберігати крісло до потрібного моменту. Очікується, що главою Нацбанку з новими повноваженнями на семирічний період стане... Микола Азаров.

І головне питання, яке займає голови багатьох членів коаліції — коли відбудеться відставка чинного уряду. Нинішній прем'єр-міністр всередині власної партії має не менше опонентів, ніж в опозиції.

Не викликає захоплення робота уряду і в президента Януковича.

Публічна критика Податкового кодексу, виготовленого Азаровим і його командою — це лише незначна частина айсберга. Від кадрових змін Банкову стримує лише дана обіцянка про те, що Азаров працюватиме до наступних парламентських виборів.

Але дедалі більше стає переконаних, что саме Азарова Партія регіонів повинна принести в жертву за відсутність будь-яких реформ протягом півріччя перебування при владі.

Крім того, хтось має понести політичну відповідальність за 18-мільярдний секвестр бюджету, здійснений за домовленістю з МВФ.

Бажання позбутися Азарова переповнює не лише донецьке бізнес-середовище Партії регіонів, яке просуває на голову уряду Андрія Клюєва. Зняти Азарова готова й група Фірташа, яка в такому разі пропонуватиме на прем'єра Юрія Бойка.

Врятувати Азарова може внутрішня конкуренція всередині Партії регіонів між донецькими і групою “РосУкрЕнерго”. Призначення прем'єром ставленика одного з кланів автоматично означатиме ударом по іншому. Тому нейтральний і всіма нелюбимий Азаров може здатися меншим злом, нім перемога ворога.

Місцеві вибори як екзамен для Азарова

У разі, якщо сценарій дочасної відставки Азарова буде запущено, називають дві можливих дати його звільнення.

Перша — це одразу після виходу парламенту з канікул, тобто всередині вересня. Це, на думку ідеологів такого сценарію, має зняти суспільне напруження і пом'якшити сприйняття Партії регіонів в очах електорату перед місцевими виборами, призначеними на 31 жовтня.

Другий сценарій — це відставка Азарова за підсумками місцевих виборів, коли отримані на них результати будуть визнані незадовільними.

Оскільки Партію регіонів сьогодні очолює персонально Азаров, то саме він нестиме відповідальність за проценти, отримані партією влади 31 жовтня.

Події останніх днів показали, в чому полягає тактика регіоналів на місцевих виборах.

По-перше, уже не приховуючись, регіонали намагаються рекретувати до своїх рядів лідерів громадської думки в областях, де вони мають мінімальну підтримку.

 

Негласно на рівні Мінюсту діє заборона на перейменування партій. Це спрямовано проти лідерів на місцях, які володіють розкрученими громадськими організаціями на кшталт “Наш дом — Днепропетровск”.

Оскільки участь у виборах можуть брати лише партії, розрахунок місцевих політиків полягав у тому, щоб перейменувати свою кишенькову партію на розпіарену назву громадської організації. Але виявилося, що Мінюст відмовляє всім під різними приводами.

Тому місцеві політики або змушені балотуватися під брендом маловідомої партії, яку вони придбали нещодавно, або іти на уклін до Партії регіонів.

Крім того, з адміністрації президента по вертикалі влади вниз розійшлися вказівки визначити політичну орієнтацію та вплив на електорат керівників підприємств.

Друга тактика влади на місцевих виборах передбачає обмеження для партій Яценюка, Тігіпка, Гриценка й інших кандидатів, які нещодавно “придбали” свої партії.

Схвалений в суботу закон не дозволяє брати участь у виборах в конкретному регіоні тій партії, що створила свій осередок на цій територіальній одиниці пізніше ніж рік тому.

Найбільш постраждав у цій ситуації Яценюк, який минулого року став власником партії взагалі без мережі на місцях.

Комбінація зі звільненням Нестора Шуфрича з посади міністра надзвичайних ситуацій також відбувалася в рамках сценарію місцевих виборів.

Шуфрича — на жертовний вівтар

Протягом останніх тижнів Віктор Балога провів декілька зустрічей з Миколою Азаровим, Сергієм Льовочкіним і Віктором Януковичем.

Балога висловив готовність стати частиною нової влади. Після провалу переговорів між Балогою і Яценюком щодо об'єднання, перед колишнім главою секретаріату президента постало питання пошуку свого політичного майбутнього.

Запропонована комбінація полягала в тому, що Балога входить в уряд, а група депутатів, лояльних до нього, починає підтримувати деякі ініціативи влади. При цьому оформлювати входження в коаліцію було необов'язково.

За це Балога отримував крісло міністра надзвичайних ситуацій з прицілом на об'єднання цієї посади з портфелем віце-прем'єра.

Крім того, Балога мав стати своєрідним куратором західноукраїнських штабів Партії регіонів на місцевих виборах. Цьому мали слугувати ресурси “Єдиного центру”, який також будувався на адміністративних скелетах.

Залучившись підтримкою Балоги, Азаров розраховував покращити загальний результат місцевих виборів, які по-суті є референдумом щодо його ефективності як прем'єра.

Переговори з Балогою вийшли на фінішну пряму в четвер, коли спочатку прем'єр Микола Азаров, а потім президент Віктор Янукович повідомили Нестору Шуфричу, що йому варто збирати свої речі.

Прихильником цього сценарію був Сергій Льовочкін, який давно конфліктує з Шуфричем та виявився неабияким майстром символічної вендетти.

Слова про те, що його звільняють, екс-міністр надзвичайних ситуацію почув 8 липня — рівно в річницю подій у “Зоряному”, коли Шуфрич ударив Льовочкіна після засідання фракції Партії регіонів.

Для Азарова звільнення Шуфрича також мало додаткове змістовне навантаження. Таким чином він робив хід у відповідь на відставку Володимира Семіноженка, яка відбулася минулого тижня стараннями першого віце-прем'єра Андрія Клюєва.

Тепер же звільнення Шуфрича, що входить до групи Клюєва, мало поставити його на місце та зафіксувати рівновагу в цьому обміні фігурами.

Схоже, новини про входження Балоги до уряду дійшли і до Ганни Герман. У четвер ввечері вона зустрілася з ним у ресторані “Фелліні”, випадковим свідком чого був фотограф газети “Блік”. Очевидно, серед іншого Герман обговорювала з Балогою і долю свого сина Миколи Коровіцина, прилаштованого заступником до Шуфрича.

Звичайно, найдурніше в цій ситуації виглядав Михайло Чечетов. Свій і без того доволі хиткий “авторитет” перший заступник голови фракції Партії регіонів підірвав тим, що в п'ятницю зранку чутки про звільнення Шуфрича назвав “анекдотом в подарунок Януковичу на день народження”.

Коли ж після обіду з'явилося подання Азарова на відставку міністра, Чечетову з таким же розумним обличчям довелося пояснювати, що це така мудра кадрова комбінація.

В принципі, після цього Чечетов мав би зникнути як ньюсмейкер для журналістів.

Крах інженерів з Банкової

Необхідність підживлення коаліції групою Балоги стало особливо очевидною після подій навколо закону про референдум.

Останні дні адміністрація президента не приховувала сценарію повернути Віктору Януковичу повноваження Леоніда Кучми. Для цього передбачалося винести питання скасування політреформи-2004 на референдум, який планувався одночасно з місцевими виборами.

Головною умовою цього було ухвалення нової редакції закону “Про всеукраїнський референдум”, підготовленого міністром юстиції Олександром Лавриновичем.

Адвокатом нарощення влади президента публічно виступив і Сергій Льовочкін, чим засвітив свою роль в цьому процесі.

Однак сценарій зламався після того, як у п'ятницю під час другого читання до закону було проголосовано поправку №24.

Внесена нашоукраїнцем-рухівцем Юрієм Ключковським, вона була радо підтримана всією фракцією комуністів, а також блоком Литвина — за виключенням самого спікера, який в подібних конфліктних ситуаціях не висовується.

Поправка Ключковського вивела з закону положення про скасування політреформи 2004 року за підсумками референдуму.

Після виключення цієї норми зазнав поразки весь цей сценарій перетворення Януковича на “Кучму-2”. Тому закон про референдум відправили на повторне читання восени, коли він буде уже значно менш актуальним.

Так сепаратна гра комуністів та фракції Литвина вкотре порушила питання про ненадійність нинішніх союзників регіоналів. Тому завдання, яке все ще стоїть перед Андрієм Клюєвим — нарощення чисельності коаліції, щоб для ухвалення рішень не було непотрібно озиратися на КПУ або спікера.

Віктора Балога якраз і був тим донором, який мав би збільшити резерв голосів коаліції.

Відповідно, щоб Балога міг увійти до уряду, мало звільнитися крісло, на яке він претендував. За відставку Нестора Шуфрича в суботу проголосували 251 депутат. Серед них були “тушки”, які перебігли до коаліції з опозиції. Їхні картки голосують за вказівкою Андрія Клюєва.

Враховуючи це, виходить, що сценарій обміну Шуфрича на Балогу був узгоджений на рівні Януковича. Показово, що за зняття Шуфрича не проголосували 14 регіоналів, зате дали всі потрібні голоси члени “Єдиного центру”.

Однак подання про призначення Балоги міністром надзвичайних ситуацій так і не з'явилося в парламенті. За словами джерел, підтримати цю кандидатуру відмовилася фракція комуністів.

Зрозуміло, що вводячи Балогу до уряду, КПУ таким чином підсилювала коаліцію новими голосами — і, відповідно, послаблювала власний вплив.

Але не останню роль зіграла й інша обставина. Балога, будучи главою секретаріату президента, влаштував заборону на в'їзд до України спонсору комуністів Костянтину Григоришину.

Тепер же Григоришин виступив проти призначення Балоги. Так ще один політичний бумеранг досяг своєї мети.

У підсумку Шуфрич без роботи, Балога не призначений, в коаліції посилюються взаємні підозри, невдоволення Азаровим наростає, а депутати — на відпочинку до вересня. Перепрацювалися...

Сергій ЛЕЩЕНКО