Партія регіонів. Хай живе адмінресурс!

Свого часу Віктор Медведчук зробив усе, щоб монополізувати владу в країні навколо однієї партії — СДПУ(о). І де зараз ця партія?

Сьогодні те саме робить Партія регіонів, навряд чи пам’ятаючи, чим закінчив Медведчук.

Тотальне неприховане застосування адмінресурсу в Мукачевому і на президентських виборах назавжди поховало і СДПУ(о) і її лідера. Зараз Партія регіонів наступає на ті ж граблі. В Україну повертається адмінресурс в масштабах, небачених з 2004 року.

Минулого тижня в ЗМІ з'явилась інформація про те, що на підприємствах Ріната Ахметова в Маріуполі (”Азовсталі” і комбінаті імені Ілліча ) робітників масово примушують вступати до лав Партії регіонів.

Цю інформацію заперечили одразу і в Партії регіонів, і на підприємствах.

Лідер фракції ПР Олександр Єфремов назвав такі повідомлення “дурістю”. “Взагалі неможливо примусити людину проповідувати якусь політичну ідеологію”, — зазначив Єфремов.

Він додав, що свого часу у східних регіонах практикувався такий метод, в результаті чого до лав певних партій вступали цілі колективи підприємств, однакце призвело до зовсім зворотного результату.

Комбінат Ілліча також заперечив тиск на працівників.

“ПАО “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, що входить у Групу Метінвест, не робило, не робить і не буде робити тиску на працівників з політичних міркувань, які заявляють представники Ради громадських організацій Маріуполя. ПАО “ММК імені Ілліча” поважає свободу політичного вибору кожного члена трудового колективу”, — йдеться в заяві на сайті підприємства.

Заява написана по Фрейду. Заперечивши тиск на робітників, на підприємстві не заперечили факт масового поширення заяв. Формально тиску дійсно не було. Все зроблено значно розумніше.

Як розповів “Українській правді” один з працівників “Азовсталі”, заяви про вступ до ПР з'явилися на початку тижня. Їх роздавали начальники підрозділів зі словами “заповниш і повернеш”.

На підприємстві отримали два документи — заяву про вступ до Партії регіонів та заяву про сплату членських внесків.

Саме останній документ і допік металургів. Люди явно не розуміли, чому вони мають утримувати партію, статки лідерів якої й без того ростуть у геометричній прогресії.

“Прошу ежемесячно, начиная с сентября 2011 г., перечислять из причитающейся мне заработной платы членский взнос в Орджоникидзевскую районную организацию Партия регионов в г. Мариуполь в размере _______________________________ , в связи с заключённым договором № 0100/373 от 01.06.2011 г”, — йдеться в заяві про сплату членських внесків.

Як видно, працівників, які вступають до партії у жовтні, змушують заплатити за три зайві місяці.

За словами джерела, ставки відрахувань по членських внесках наступні: для робітників — 1 гривня на місяць, інженера всіх категорій, начальника бюро, майстра — 3 гривні, старшого майстра, заступника начальника відділу, начальника відділу, заступника начальника цеху — 5 гривень, начальника цеху — 10 гривень.

На перший погляд, ці гроші дріб’язок. Але, зважаючи на те, що на Азовсталі працює 15 тисяч осіб + 5-6 тисяч на аутсорсингу, то це вже щонайменше 250 тисяч гривень на рік. Та, як мінімум, ці гроші удвоє підвищать бюджет маріупольського осередку Партії регіонів, який наразі нараховує 28 тисяч осіб.

Файли з заявами, які передав УП працівник “Азовсталі”, надруковані на комп’ютері місцевого депутата від Партії регіонів Володимира Курського, який раніше працював на комбінаті.

При цьому співрозмовник зауважив, що його таки ніхто не силував. Просто застосували інші методи.

“Особисто мене спеціально ніхто не примушував, як і більшість з “вступивших”. Є більш “законні” і дієві методи”, — зауважив він.

Зарплата на комбінаті складається з окладу і премії. Премія може сягнути 40% окладу і більше. Суму премії визначає начальник підрозділу. Якщо його “підвести” і не забезпечити потрібної кількості заяв, то він сам може залишитися без премії — йому її уріже керівник.

А далі вже піде ланцюгова реакція — начальник залишить без премії тих, хто не забезпечив йому “результат”.

Звісно ніхто цього в лоб не скаже — подадуть як те, що підрозділ не справився з виробничим планом.

Премія — не єдиний спосіб тиску.

“Можна людей перевірити охороною праці. У нас на комбінаті дуже суворі правила, і при бажанні можна будь-яку людину підвести під “статтю”. Цей спосіб дуже зручний тим, що не тільки позбавляє премії, але і дає додатковий важіль керівництву. Адже, якщо людина одержує три попередження про порушення техніки безпеки, то її звільняють за статтею”, — розповідає працівник комбінату.

“Є ще один спосіб помститися ослуханцю. Це — скорочення. Робиться це так, у момент чергової реорганізації. Офіційно у нас немає скорочень, їх проводять під виглядом реорганізації — це коли замість одного підрозділу створюється інший, але з меншою кількістю працівників. Отож, якщо з відділу А роблять відділ Б, але з меншим числом людей, то в першу чергу в новий відділ Б не потраплять незручні адміністрації люди”,- зазначив співрозмовник.

“Зрозуміло, що без роботи ніхто не залишитися не хоче, тому і підписують”, — додає він.

При цьому працівник згадав, що таке вже намагалися провернути на комбінаті у 2002 році, коли людей заганяли у кучмівський блок “За єдину Україну”. Щоправда, тоді хоч грошей ніхто не вимагав.

УП намагалася додзвонитися на Азовсталь і комбінат Ілліча. Але там працюють лише факси. Так само не вдалося почути коментар Володимира Курського, хоча в місцевому осередку ПР обіцяли з ним зв’язати.

“Можу сказати лише, що все це неправда. Ніхто в партію силою не заганяє, люди самі до нас ідуть”, — заявила представниця маріупольської ПР Ірина. Вона ж запевнила, що заяв від працівників “Азовсталі” і комбінату Ілліча до партії поки не надходило.

У відповідь на запит “Української правди” ми тримали позицію з цього приводу власника підприємств Ріната Ахметова. Наводимо її дослівно:

“Я прочел сигналы в СМИ. Они требуют проверки, и мы эту проверку сейчас проводим.

Пользуясь случаем, хочу высказать свою позицию: принадлежность к той или иной партии — это личный выбор каждого работника предприятия, каждого гражданина.

Это — исключительно личная позиция человека. Работники наших предприятий могут быть членами разных партий или беспартийными. Никто из руководителей предприятий не вправе навязывать им свои убеждения.

Каждый работник может выбирать ту партию, которая ему нравится. Но, в свободное от работы время.

Если факты давления на работников предприятий со стороны администрации предприятия будут подтверждены, будут приняты соответствующие меры”.

Проте поки що нічого не чутно про відповідні заходи щодо адміністрації підприємств. В будь-якому разі випадок з металургами Ахметова — не поодинокий для Партії регіонів. Це — лише продовження тенденції. Маріупольські робочі кажуть, що таке вже було на підприємствах у Харкові та Запоріжжі.

У квітні цього року у ЗМІ з'явилась інформація, дуже схожа на маріупольську, про те, що студентів Харківського університету імені Сковороди примушували вступати до лав Партії регіонів.

Одна зі студенток вишу повідомила місцевому виданню “Главное”, що заступник декану одного з факультетів розповсюджував бланки заяв. При цьому викладач безпосередньо сказав студентам, що у разі відмови у них виникнуть проблеми зі здачею іспитів. Згодом заступник декану цю інформацію спростував, припустивши, що хтось зі студентів вирішує таким чином свої особисті проблеми.

Тоді ж харківський правозахисник Євген Захаров повідомив “Німецькій хвилі”, що окрім студентів спілка отримувала скарги від вчителів, яких також змусили під адміністративним тиском вступити до Партії регіонів.

По суті, Партія регіонів повертається до масового адмінресурсу, про який в Україні забули після 2004 року. При цьому, в адмінресурсу з'являється фінансовий присмак.

Так у липні “Економічна правда” написала про те, у 2011 році Перший український міжнародний банк — ПУМБ (володіє Ахметов), “Надра банк” (Фірташ) і Всеукраїнський банк розвитку (Олександр Янукович)отримали на обслуговування нові зарплатні проекти від великих бюджетних установ.

За словами співрозмовника видання, у всіх випадках застосовувався адмінресурс. Причому, в областях, де губернатори “фірташівські” — Рівненській, Херсонській та Чернівецькій, — держструктури “переганяли” на обслуговування в “Надра банк”, який належать бізнесмену. В областях, де губернатори “ахметовські”, клієнтів переганяли в ПУМБ.

“В обласні адміністрації викликали керівників служб та великих підприємств і попереджали, що звільнять, якщо ті не переведуть зарплатні проекти в “Надра банк”. Там начебто є документ, підписаний головою адміністрації президента Сергієм Льовочкіним”, — підкреслив один з фінансистів у розмові з ЕП.

Повернення до адмінресурсу з боку Партії регіонів зрозуміле.

Очевидно, що партія стрімко втрачає рейтинг. І виграти вибори за пропорційною системою вже не зможе. Тому регіонали знову повертаються до змішаної системи, коли в умовах мажоритарного округу легко застосувати адмінресурс.

По суті, вербування людей в Партію регіонів — це лише запуск пресу, під який регіонали намагаються покласти якщо не все, то більшість суспільства. І мета тут аж ніяк не 250 тисяч гривень, які в масштабах Ахметова є просто кишеньковими грошима. Це спроба підвісити на гачок одних, щоб за ними потягнути інших.

Що буде потім, відомо з 2004 року: новонавернутих регіоналів попросять привести в партію дружину і 10 родичів, а потім забезпечити потрібне голосування на виборах. Бо інакше зарплати не буде. От і все.

Головне — накинути петлю. Додушити вже справа техніки.

Звісно, що в Партії регіонів такі заяви називатимуть провокацією. Гроші від працівників “Азовсталі” під час виборчої кампанії — сльоза в морі. Натомість для репутації від таких дій одні збитки.

Але з іншого боку, від посадки Тимошенко — теж тільки видимі збитки, проте, це нікого не зупинило...

Тетяна НІКОЛАЄНКО