Палиця на два кінці. Навіщо Вашингтон розширив аудит Києва

Володимир Зеленський поспілкувався телефоном зі спікером Палати представників Конгресу США Кевіном Маккарті. Однією з тем розмови було гіпотетичне розкрадання американської допомоги. Як повідомляється на сайті президента, Зеленський запевнив, що Україна готова звітувати за кожен долар американської допомоги. У вечірньому відеозверненні до українців Зеленський згадав про розмову з Маккарті та запевнив, що кожен долар американської допомоги підзвітний американцям. “Ми разом робимо вільний світ міцнішим, і кожен долар інвестицій у таку міцність є абсолютно зрозумілим та підзвітним для наших партнерів”, — наголосив він. Також він повідомив, що у розмові з Маккарті запросив його відвідати Україну з візитом.

Півтора місяці тому вони вже мали заочну дискусію на цю тему в ефірі CNN. Спочатку Маккарті в інтерв'ю CNN наголосив на своїй позиції проти “порожніх чеків” для Києва (нібито адміністрація Джо Байдена виписує Зеленському “порожні чеки”, які той може заповнювати на свій розсуд). Потім Зеленський у відповідь на питання CNN про позицію Маккарті щодо “порожніх чеків” сказав, що спікер Палати представників “має приїхати сюди, щоб побачити, як ми працюємо”, а вже після цього “робити свої припущення”. Маккарті відповів відмовою. “Чітко прояснимо те, що я сказав: ніяких “порожніх чеків”. Добре? Тож з цього погляду мені не обов'язково їхати в Україну, щоб зрозуміти, де є “порожні чеки”, а де ні, — заявив він CNN. — Мені не потрібно їхати до Києва, щоб це побачити, і я завжди наполягав на тому, що я не надаватиму “порожніх чеків” ні на що”.

Що ж змінилося після того “обміну люб'язностями”? Адміністрація Байдена відреагувала на звинувачення з боку Маккарті у “порожніх чеках” у цікавий спосіб: вона розширила аудит Києва.

“Ключ до підзвітності”

Телефонна розмова Зеленського та Маккарті відбулася наступного дня після того, як Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) оголосило, що уряд США виділяє додатково $20 млн “для подальшого посилення нагляду та прозорості прямої бюджетної підтримки, яку США надає Україні”. USAID наголосило, що “це нове фінансування, яке стало можливим завдяки Конгресу” (тобто завдяки обом партіям і особисто Маккарті).

Нагадаємо, що ще у січні Білий дім створив постійний механізм контролю за Києвом. І знадобилося це саме для того, щоб убезпечитись від звинувачень з боку республіканців. 25 січня Пентагон, Держдепартамент та USAID оголосили про відкриття гарячих ліній, тобто телефонів у США, за якими українці можуть “конфіденційно повідомляти про будь-яку підозрілу діяльність, пов'язану з програмами чи операціями” цих трьох відомств.

Про перші підсумки аудиту розповіла 29 березня в.о. генерального інспектора USAID Ніколь Ангарелла. Виступаючи на комітеті із закордонних справ Палати представників, вона зазначила, що завдяки гарячим лініям її офіс отримав 178 повідомлень про можливі порушення. Відповідаючи на запитання конгресменів, Ангарелла повідомила, що вже відкрито два розслідування можливих зловживань американською допомогою та ще п'ять випадків проходять перевірку.

Після цього до Вашингтона було запрошено нашого прем'єр-міністра Дениса Шмигаля. 12 квітня з ним зустрілася глава USAID Саманта Пауер, а 13 квітня — міністр фінансів США Джанет Єллен. Однією з головних тем цих зустрічей було посилення контролю. Як підкреслює USAID, оголошення про $20 млн на розширення аудиту “послідувало за зустрічами” із Шмигалем, на яких Пауер і Йєллен “підтвердили, що підзвітність і прозорість залишаються першорядними пріоритетами як для захисту доларів платників податків США, так і для забезпечення того, щоб кошти продовжували задовольняти нагальні потреби українського народу”.

Цікаво, що тема “перепродажу українцями західної зброї” вже зійшла нанівець. Усі сенсації виявилися фейками. Однак підозри у розкраданні західних фінансових вливань до українського бюджету, як і раніше, звучать — і в медіа, і в Конгресі. І Білий дім вирішив відповісти на це демонстративним посиленням контролю над Києвом. “Ключом до підзвітності є наявність надійної системи, яка забезпечує американському народу, Конгресу, адміністрації Байдена — всім нам — впевненість у тому, що ця щедра підтримка спрямовується безпосередньо українському народові, якому вона і належить”, — заявила Пауер американцям у коментарі радіо NPR.

Чого чекати після аудиту

Додаткові $20 млн на аудит — це багато (вдвічі більше за річний бюджет нашої Рахункової палати, і майже вдвічі більше за річний бюджет Бюро економічної безпеки України). Тобто США налаштовані серйозно.

Ще один важливий момент полягає в тому, що USAID залучило до аудиту компанію Deloitte, яка входить до “великої четвірки” міжнародних аудиторських компаній (поряд з EY, KPMG та PWC). “З додатковими коштами, оголошеними сьогодні, USAID розширить ці зусилля, продовжуючи основну роботу з моніторингу, якою керує Deloitte; підвищить прозорість та нагляд за фінансовими переказами та виплатами уряду України через електронні платіжні системи та моніторинг кінцевих користувачів; та забезпечить проведення додаткової незалежної перевірки прямих платежів на підтримку бюджету”, — анонсувало USAID.

Якщо аудитори Deloitte щось знайдуть, вони вкажуть це у своїх звітах, які, можна не сумніватися, потраплять до рук конгресменів, зокрема республіканців. Тому не йдеться про те, що американські аудитори могли б щось знаходити і про це замовчувати, щоб Білий дім мав компромат на Банкову.

У таких умовах аудит — це палиця на два кінці. Якщо аудитори нічого не знайдуть — мешканці Банкової та уряд Шмигаля будуть у козирях. Вони зможуть пишатися, що їхній імідж чесних та непідкупних підтвердили Пентагон, Держдеп, USAID та Deloitte. Ну а якщо ж аудитори накопають щось серйозне, тоді неминучий великий скандал. Бо не можна буде сказати, що це підступи опозиції чи кремлівський фейк. Але в жодному разі Зеленський і Шмигаль ніяк не можуть скасувати майбутню перевірку або якось вплинути на її перебіг. Їм залишається лише вислуховувати Пауер і Єллен, ввічливо дзвонити Маккарті — і чекати на результати.

Для американської допомоги Україні це теж палиця на два кінці. Якщо аудитори не виявлять системних зловживань з боку Києва, то це буде великий козир у руках Байдена. У протилежному разі посиляться позиції антагоністів Байдена, тобто Трампа і трампистів. Яким буде результат аудиту — цього зараз навіть сам Байден, найімовірніше, не знає напевно. Але тактично аудит вигідний і йому, і нам — це спосіб приглушити дискусію про “порожні чеки” і згладити гостроту всієї цієї теми, щоб вона не зашкодила нашому контрнаступу.

Юрій ВИШНЕВСЬКИЙ