Обережно, небо закривається: до чого ведуть українсько-російські авіасанкції

Загалом же авіаційна війна Києва і Москви нагадує дитячу лічилку про Сороку-Ворону: тому дала, тому дала, а оцьому не дала — хай ще політає.

Після запровадження українських і російських санкцій прямі польоти між двома країнами зможе виконувати лише одна компанія, і то невідомо, як довго.

Крим як фактор

Вдатися до заборони літати в Україну головним компаніям Росії на чолі з “Аерофлотом” та “Трансаеро”  українська влада вирішила якраз напередодні важливої для України сесії Генасамблеї ООН.

Спершу Крим потужно повернувся у медійний простір після оголошення блокади півострова, яку організували громадські активісти і кримські татари. А уже за кілька днів президент Порошенко увів у дію рішення РНБО про запровадження авіаційних санкцій проти російських компаній, які дозволили собі літати в кримські аеропорти, які Україна після анексії оголосила закритими.

Чи були ці події пунктами одного плану сказати важко, але таке їхнє сусідство виглядає доволі промовистим.

Після указу Порошенка, в якому містились варіативні формулювання, які дозволяли застосовувати до російських компаній санкції різної тяжкості, уряд Яценюка зібрався на засідання і оголосив свій присуд.

Усім 29 російським авіаперевізникам дали, так би мовити, по максимуму — заборону польотів в Україну і заборону транзиту будь-яких військових вантажів.

Реакція Москви не змусила себе чекати, і уже з 25 жовтня в Росію не зможуть літати фактично усі українські авіаперевізники. Навіть “Візз Ейр Україна”, яка існує лише на папері.

Логіка України

Україна, ведучи нерівну війну з набагато більш потужною Росією, намагається максимально акуратно проводити будь-які свої дії, навіть ті, що видаються радикальними.

До того, як заборонити російським компаніям літати в Україну, київська влада не втомлювалась нагадувати їм, що літати в Крим заборонено. Після усних попереджень пішли судові позови — за останній час Україна наклала на російських авіаперевізників майже 650 мільйонів гривень штрафів.

Польотів у Крим це не зупинило, але кожне таке судове рішення стало фіксацією порушення українських законів компаніями із РФ. Саме на таке порушення українського законодавства і опирався уряд, намагаючись максимально легітимізувати свої санкції.

“Вжиті заходи передбачаються міжурядовою угодою про авіаційне сполучення між Україною та Росією. Ми маємо документальні підтвердження порушень (українських законів російськими компаніями, ЕП), і це є підставою для скасування дозволів на польоти”, — пояснив глава Мінінфраструктури Андрій Пивоварський.

“Українські санкції — це реакція на порушення конкретними компаніями норм двосторонньої угоди”, — додав він.

Саме за цією логікою в український санкційний список не потрапила російська авіакомпанія “Ютейр”, яка також літає в Україну, але в Крим польотів не здійснювала.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, правда, на засіданні уряду пропонував заборонити польоти і “Ютейр”, але загальна логіка подій показує, що поки що цього робити не будуть.

Як повідомили “Економічній правді” в Державіаслужбі, до запровадження санкцій в Україну літали 5 російських авіаперевізників — “Аерофлот”, “Трансаеро”, “Росія”, “Сибір” і згадана “Ютейр”.

За 2014 рік компанії, які потрапили під санкції, перевезли на українсько-російських рейсах 977 тисяч пасажирів. А за перше півріччя 2015 року — більше 431 тисячі.

Російська логіка

Росія після своєї української авантюри уже звикла жити під санкціями, і реакція на них у Москві уже відбувається автоматично. Як тільки Україна повідомила російські компанії про заборону польотів, РФ миттєво заборонила літати 5 українським компаніям.

Під цю заборону потрапили МАУ і “Дніпроавіа” Ігоря Коломойського, які фактично і формували український сегмент пасажиропотоку між Україною та Росією, “МоторСіч”, яка літала із Запоріжжя у Москву, “ЯнЕйр”, яка літати у Москву тільки збиралась, і “Візз Ейр Україна”, яка колись отримала дозвіл на польоти з Києва у Москву, але не те що польоти, а й усю свою діяльність уже майже рік як припинила.

Росія не стала довго шукати способів, як легітимізувати свої санкції, їй це ні до чого. Перед Москвою стоїть насправді важливіше питання — забезпечити незаконно захоплений Крим транспортом.

Згідно з даними Росавіації, за 2014 рік пасажиропотік в аеропорту Сімферополя становив 2,7 мільйона людей, а лише за перше півріччя 2015 року захопленим кримським аеропортом скористались уже 1,7 мільйона пасажирів. А в Крим, як відомо, крім російських компаній не літає ніхто.

Мало того, що ці цифри значно перевищують показники пасажиропотоків між Україною та Росією, то наразі в Москві розглядають авіасполучення з Кримом пріоритетним, адже все наземне сполучення з захопленою територію проходить виключно через керченську переправу, яка захлинається від самого військового трафіку, не кажучи вже про цивільний.

Тож цілком зрозуміло, що Росія від ідеї польотів у Крим не відмовиться, до яких би заходів не вдавалась українська авіаційна влада.

Вимушений зсув

Для пасажирів авіаційна війна означає лише одне — потребу шукати інші шляхи для поїздок.

Українсько-російський пасажиропотік складається з двох складових: людей, які літають між країнами, та транзитних пасажирів, які використовували авіахаби Росії та України (Київ, Москва) для подорожей у треті країни.

Усі причетні до авіаринку люди, як із влади, так і самі перевізники, прогнозують, що для подорожей в Росію тепер доведеться користуватись хабами в сусідніх країнах.

“Дістатися безпосередньо в російські аеропорти пасажири, за потреби, зможуть з пересадкою через хаби в інших країнах”, — сказав “Економічній правді” міністр Пивоварський.

Гендиректор МАУ Юрій Мірошников на своїй прес-конференції уточнив, що, швидше за все, пасажири полетять через Мінськ, Ригу і Кишенів.

До речі, як “БєлАвіа” та “ЕйрБалтік” уже заявили про готовність забезпечити транзит між Україною та Росією.

Що стосується пасажирів, які долітали до Москви, щоб звідти із пересадкою полетіти далі, то тут, швидше за все, також відбудеться переорієнтація на Захід.

“Транзитні пасажири, які використовували російські аеропорти як пересадкові вузли, переорієнтуються на інші європейських хаби”, — вважає Пивоварський. Тим паче, що зі Стамбулом, Будапештом чи Амстердамом в Україні цілком пристойне сполучення.

Частину попиту зможе задовольнити і МАУ, яка має розгалужену сітку польотів. Можливо, таким чином компанії навіть вдасться частково покривши свої збитки від російських санкцій, які в компанії оцінюють у десятки мільйонів доларів.

Як зізнається Пивоварський, коли запроваджувались санкції, то ніхто у владі предметно не розраховував, як зміняться пасажиропотоки і як компенсувати українським компаніям збитки від російських обмежень.

“Санкції — це не питання економіки, це питання єдиної цивілізованої відповіді на військову агресію РФ проти України. Тому Україна готова зазнати економічних втрат від запровадження санкцій проти РФ”, — сказав міністр.

І тут додати нічого, à la guerre comme à la guerre.

Роман РОМАНЮК