Нові вілли Януковича — “Камея” та “Міро Маре”

Очевидно, саме ця пристрасть спонукала “Сім'ю” всіма правдами і неправдами “віджимати” державну нерухомість.

Справжнім символом цього процесу є будівництво райського саду у “Межигір'ї”. Колись державне лісництво “Сухолуччя” також стало персональним мисливським угіддям президента.

Смаки українського самодержця в чомусь співпадають зі інтересами російської династії Романових, улюбленим місцем відпочинку яких був Крим. Тепер тут також зводять “філіали Межигір'я”.

Офіційно “Сім'ї” належить балаклавська набережна у Севастополі. Історичні будівлі, де колись жила Леся Українка, були сумнівним чином “реконструйовані” і згодом викуплені компанією “Маринсервис” старшого сина президента Олександра Януковича.

Є й “неофіційна” частина. Наприклад, так званий “Чайний будиночок” Януковича у селищі Відрадне (Велика Ялта). Ця вілла колись належала структурам президентського друга Антона Пригодського, але згодом вона була передана ТОВ “Пансіонат сімейного типу”, також близькому до Олександра Януковича.

З цією дачею президента пов'язаний скандал навколо національного інституту винограду та вина “Магарач”, землі якого розташовані біля “Чайного будиночка”. Нещодавно територію вілли Януковича вирішили розширити за рахунок земель агрофірми “Магарач”. Інститут, заснований ще у 19-му столітті, заради президентського відпочинку переселяють.

Ще одним “здобутком” Януковичів вважається колишня база відпочинку “Мис Айя”, розташована неподалік від Севастополя в мальовничому урочищі Батіліман. Вона була приватизована влітку 2007 року за 6 мільйонів гривень.

Фірму, яка купила “Мис Айя”, оперативно ліквідували, а базу відпочинку передали іншій структурі — ТОВ “Норд-2007”. У різні часи серед засновників останньої були дві “межигірські” фірми — “Укркиївресурс” та “Технопромсервіс”.

“Українська правда” вже писала про “Укркиївресурс”. Ця компанія фігурувала у структурі власності найбільшої транспортно-експедиторської компанії України “Лемтранс”, що донедавна контролювалася Рінатом Ахметовим та “Сім'єю”. Найцікавіше, що акціонером “Укркиївресурсу” був пан Віктор Різанов, який працює охоронцем у “Межигір'ї”.

Таким чином, сторож Януковича встиг побувати і акціонером “Лемтрансу”, і власником чудового куточка Криму.

Але виявилося, що це ще не все. “Українська правда” з'ясувала, що, крім названих об’єктів, “Сім'я” обзавелася історичними віллами у курортному селищі Сімеїз біля Ялти. Вілли, як водиться, “запозичили” у держави.

Там, де грав Рахманінов

З початку 20-го століття у Сімеїзі почалося активне будівництво маєтків найбагатших людей Російської імперії. Це селище стало одним з найбільш престижних курортів Криму. Туди приїжджав імператор Микола ІІ, у Сімеїзі у різні часи жили Лев Толстой, Михайло Коцюбинський, Сергій Рахманінов…

З приходом радянської влади у націоналізованих маєтках почали відкриватися пансіонати та санаторії. Зокрема, сімеїзські здравниці спеціалізувалися на лікуванні туберкульозу. Одним з таких закладів став створений після Другої світової війни Санаторій ім. Семашка.

Він діє й до цього часу. Там лікують захворювання органів дихання. Сам заклад є державним та підпорядковується Міністерству соціальної політики України. А корпусами санаторію стали саме ті будинки, які будувала собі російська еліта початку століття. Зокрема, вілли “Камея” та “Міро Маре”.

“Камея” була побудована 1912 року у стилях неокласицизму та італійської неоготики. Ця вілла прикрашена колонами, ліпленням з грифонами та оглядового альтанкою-ротондою, з якої відкривається шикарний вид на море.

Віллу “Міро Маре” звели на рік раніше — у 1911. В архітектурі цієї будівлі є елементи європейського, східного і навіть мавританського стилю. Колись у цій віллі грав сам Рахманінов.

Треба зазначити, що на початку 2000-х років історичні будівлі були у вкрай поганому стані. Фотографії тих років можна легко знайти в інтернеті.

Однак деякі приватні компанії розгледіли непогані перспективи цієї нерухомості. Лишилося лише забрати її у держави, і, бажано, за недорого.

Цікава оренда

4 серпня 2006 року Віктор Янукович вдруге очолив український уряд. І вже через кілька місяців дві структури звернули увагу на санаторські корпуси.

У реєстрі судових рішень можна знайти величезну кількість документів, які свідчать про затяжну війну між державою та фірмами “Ліга-М 2006” і “Форс 2006”. З цих документів випливає, що 27 жовтня 2006 року ці компанії звернулись до Фонду майна Криму із пропозицією укласти договір оренди вілл “Камея” та “Міро Маре”.

Разом з віллами фірми хотіли взяти в оренду супровідні об'єкти — літній кінотеатр, господарські споруди і таке інше.

Однак Фонд майна Криму відмовився від такої пропозиції, посилаючись на те, що Мінсоцполітики, якому належить санаторій, не погодило оренду. Міністерство, очолюване тоді Михайлом Папієвим, стверджувало, що на об'єктах “здійснюється підготовча робота для проведення капітального ремонту”. Відповідний лист у листопаді 2006 року підписав тодішній заступник Папієва Костянтин Крищенко.

Водночас керівництво санаторію погодило оренду корпусів та просило передати їх в оренду з метою “відновлення та організації відпочинку та оздоровлення громадян”.

“Ліга-М 2006” та “Форс 2006” пішли до суду, який зобов'язав Фонд майна Криму укласти договори оренди корпусів.

Однак у липні 2007 року Мінсоцполітики все ж погодило оренду, про що свідчить лист іншого заступника Папієва Бориса Молчанова. Таким чином перша з названих фірм отримала у розпорядження віллу “Камея”, а друга — віллу “Міро Маре”.

У жовтні 2007 року, за два місяці до краху другого уряду Януковича, через суд орендарі доповнили договір оренди цікавим положенням:

“У випадку припинення або розірвання договору, поліпшення орендованого майна, здійснені орендарем за рахунок власних коштів, які можливо відокремити від орендованого майна, не заподіюючи йому шкоди, визнаються власністю орендаря.

Невід’ємні поліпшення, здійснені орендарем при наявності дозволу орендодавця, які збільшують вартість орендованого майна в результаті вказаних невід’ємних поліпшень, підлягають компенсації орендарю в межах суми збільшення вартості орендованого майна в результаті цих поліпшень.

Якщо в результаті поліпшень орендованого майна, здійснених орендарем за згодою орендодавця, створена нова річ, то орендодавець стає її власником в частині витрат на поліпшення”.

У перекладі на людську мову означає, що у випадку проведення суттєвої реконструкції або перебудови вілл, вони можуть стати власністю орендарів. За такою схемою був виведений не один об'єкт. Зокрема, ця схема широко застосовувалася у будинках відпочинку для еліти, де радянську будівлю перетворювали на шикарний маєток і виводили з держвласності.

Однак після звільнення уряду Януковича, Мінсоцполітики під керівництвом Людмили Денисової намагалося повернути вілли державі. У 2008 році Мінсоцполітики відкликало своє погодження, посилаючись на те, що підписант скасованого листа не мав права розглядати питання оренди державного майна.

Суди різних інстанцій ухвалювали купу різних рішень з приводу багатостраждальних вілл. Деякі з них були на користь держави, деякі — на користь “приватників”.

Дійшло до особистих конфліктів між Денисовою та керівником санаторію Ігорем Іоффе. Директор закладу звинувачував міністра у намаганні приватизувати санаторій, а Денисова подавала проти нього позови на захист честі та гідності.

Втім, після перемоги Віктора Януковича на президентських виборах та призначення уряду Миколи Азарова, судова війна завершилася. У 2010 році правосуддя остаточно стало на бік компаній “Ліга-М 2006” та “Форс 2006”, за якими остаточно були закріплені “Камея” та “Міро Маре”.

Фірми з “Межигір'я”

Як свідчать дані державного реєстру юридичних осіб, “Форс 2006” та “Ліга-М 2006” є пов'язаними структурами.

Засновником першої з названих компаній було київське ТОВ “Технопромсервіс”. Засновником другої — також “Технопромсервіс” та мешканець Севастополя Денис Варочкин.