Повітряні сили вже відреагували ситуацію з ракетними обстрілами, зазначивши, що є великий дефіцит протиракет. Плюс запаси ППО виснажуються і через події на фронті, оскільки росія дуже активно використовує авіацію. Плюс росія значно збільшила обстріли: лише з початку року окупанти запустили по території України близько тисячі ракет і 2800 дронів типу “шахед”. Все це свідчить про виснаження нашої ППО.
Що стосується пошуків, то є чотири країни, які можуть нам одразу щось передати. Проте в цілому мова може бути лише про егоїзм Європи, бо ми знаємо, що та ж Німеччина має 10 батарей Patriot, а ще Польша, Румунія. Я вже не кажу про такі країни як Греція, яка взагалі нам не налаштована допомагати. Тобто є багато країн, які мають ці системи.
Крім того, не варто зосереджуватися саме на системах Patriot, тому що є й інші системи ПРО, які набагато перевершують Patriot. Ми не кажемо зараз за Ізраїль. Але європейські країни НАТО, маючи можливості впливати на інші країни, цілком здатні посунути в черзі треті країни і зосередитися на закупівлі новітніх систем, зокрема й для України. Мова про південнокорейські системи. Плюс є ціла серія нових досягнень, які були б важливі для України. Ті ж Штати зараз випробовують лазерні системи протидії дронам на Близькому Сході. Чому б не спробувати використати такі системи в Україні. Плюс є зброя на нових фізичних принципах мікрохвильових технологій, яка також застосовується передусім проти дронів. Але можливо така зброя діятиме і проти ракет.
Зараз потрібні зусилля всієї Європи, щоби здісйнити неможливе у цих питаннях. От той же Єгипет відмовив у передачі зброї як Україні, так і росії. Але ЄС зробив багатомільярдний внесок для порятунку економіки Єгипту, тож можна було б розраховувати на повторний запит щодо єгипетських систем. Вони радянські, але чому б і ні. Плюс покращилися відносини США і Туреччини. До прикладу, турки розраховують отримати F-35, то чому б нам не підняти питання отримання російських систем ПРО С-400 “Тріумф”, які закупила Туреччина.
Тобто існує велика кількість можливостей, які Європа зараз не до кінця використовує. І насамперед Європа зараз не бажає віддавати своє. Але це дуже небезпечні рішення. Бо якщо Європа сьогодні відмовить Україні, то завтра сама буде цими системами боротися з путінською загарбницькою війною. А оскільки ми дуже пов'язані з європейською спільнотою, тому Європі слід пришвидшити роботу в напрямку військово-технічного співробітнцтва. До прикладу, вже йдуть перемовини щодо виробництва ракет малої і середньої дальності. І наприкінці квітня будуть якісь рішення щодо цього. Йдеться про потужні ЗРК, які можуть з'явитися зокрема в Україні.
Зараз ключове — виграти час і втримати поле бою до кінця 2024 року. Оскільки вже на початку 2025 року мають запрацювати нові виробництва, як суто європейські, так і в рамках українсько-західного військово-технічного співробітництва. При цьому є певні моменти, пов'язані з залежністю від Китаю щодо певних комплектуючих. Але дуже скоро відбудуться потужні перемовини між Шольцом і Сі Цзіньпіном, після чого китайський лідер полетить до Парижу на перемовини з Макроном. Тобто ми зараз на етапі дуже великих змін.
Ворог зараз саме тому максимально обстрілює нашу інфраструктуру, бо ми знаходимося на переломному моменті. А літо буде найбільш критичним за всю новітню історію України.
