Не така пригнічена, як хотілося б. Чому економіка Росії тримається на плаву? Пояснює The Economist

На початку вторгнення економіка Росії дійсно пішла у вільне падіння. Знецінення рубля, обвал ринку акцій, вихід або обіцянка виходу сотень західних компаній. Такі події змусили аналітиків спрогнозувати падіння ВВП Росії на 10%, а хтось казав і 15%.

Всі погоджувалися з тим, що країна не залишилася неушкодженою. Значні підвищення облікової ставки навесні і вихід іноземного бізнесу підштовхнули економіку країни до рецесії. В другому кварталі цього року зафіксували 4% падіння ВВП порівняно з минулим роком, повідомили офіційні джерела.

Велика кількість з 300 індустріальних міст країни постраждали від санкцій і стали депресивними. Багато людей, особливо освічених, залишило країну, а інші почали виводити активи з країни. За даними про перший квартал 2022-го, іноземці вивели з країни прямих інвестицій на $15 млрд — це найгірший показник.

Проте аналіз різних даних свідчить, що російська економіка показує кращі результати, ніж прогнозували найбільш оптимістичні аналітики. Наприклад, Goldman Sachs публікує “індикатор поточної діяльності”, що оцінює економічне зростання в реальному часі. У березні і квітні він суттєво впав, але у подальші місяці знову піднявся.

Інші показники розповідають ту саму історію:

• рецесія неглибока;

• у червні промислове виробництво впало лише на 1,8% порівняно з минулим роком;

• індекс зростання сектору послуг постраждав менше, ніж під час інших криз;

• споживання електроенергії знову росте після початкового падіння;

• використання залізниці для постачання товарів, що є ознакою попиту, тримається на високому рівні.

А інфляція, тим часом, йде на спад. Від початку року до кінця травня споживчі ціни виросли на 10%. Росстат прогнозовано повідомляє про покращення, але незалежна фірма, яка порівнює онлайн-ціни, теж говорить про зниження цін.

Сильніший рубль здешевив імпорт. Прогнози кажуть про падіння інфляції. Дані різних фінансових організацій показують, що прогнози щодо інфляції на наступний рік змінилися: у березні писали, що вона становитиме 17,6%, а у липні — вже 11%.

Дані російського сайту пошуку роботи HeadHunter дозволяють говорити, що співвідношення шукачів роботи до відкритих вакансій виросло з 3,8 у січні до 5,9 у травні. Це говорить про те, що роботу стало знайти важче. Але пізніше це співвідношення знову впало. Дані Сбербанку показують, що середня зарплатня по країні суттєво впала з весни.

Частково тому, що ринок праці тримається, люди продовжують витрачати гроші. За даними Сбербанку, у липні реальні споживчі витрати майже не змінилися порівняно з початком року. Імпорт сильно впав, бо західні компанії перестали постачати свої товари в Росію. Але це падіння було не настільки сильним, якщо врахувати нещодавню рецесію, а імпорт швидко повертається до попередніх рівнів.

Три фактори стійкості Росії

1. Політика партії. Володимир Путін не надто розуміється на економіці і радо передає управління економікою тим, хто знає, що з нею робити. В Центральному банку Росії достатньо кваліфікованих спеціалістів, які вжили швидких заходів для запобігання обвалу економіки. Підвищення облікової ставки вдвічі у лютому, а також контроль капіталу, дали змогу стабілізувати рубль і зменшити інфляцію.

2. Нещодавня економічна історія. Це вже пʼята економічна криза країни за останні 25 років — 1998-го, 2008-го, 2014-го і 2020-го. Люди навчилися адаптуватися, а не панікувати (або виходити на протести). Крім того, російська економіка не так сильно повʼязана із західною. У 2019-му прямі іноземні інвестиції у країну становили 30% ВВП, тоді як середній показник по світу становить 49%. До вторгнення 0,3% росіян працювали на американські фірми, в середньому, у багатих країнах цей показник перевищує 2%. Росії треба відносно невелика кількість імпортної сировини.

3. Викопне паливо. За даними Міжнародного енергетичного агентства, санкції не надто вплинули на обʼєми видобування нафти в Росії. З часу вторгнення Росія продала ЄС викопного палива на $85 млрд. Немає сумнівів у тому, що ці продажі допомагають Росії продовжувати платити за імпорт, солдатам і купувати зброю.

Поки Путін президент, західні інвестори не надто поспішатимуть в Росію. Центральний банк визнає, що, хоч Росія не надто залежить від іноземної сировини, країні конче необхідне зарубіжне обладнання. З часом санкції дадуться взнаки, а Росія вироблятиме товари гіршої якості за вищими цінами. Та поки економіка тримається.