Наслідки “неринковості” Росії

 Міністерство торгівлі США в листопаді оголосило, що більше не вважає Росію країною з ринковою економікою. Своє рішення відомство обґрунтувало встановленими фактами суттєвого втручання російської держави в економіку. Скасування ринкового статусу для РФ означає, що в рамках торговельних розслідувань до російських експортерів буде застосовано обмеження на “повну потужність”. І там є де розгулятися.

Зважаючи на це рішення, варто очікувати активізації роботи щодо перегляду діючих торговельних заходів, оскільки скасування статусу ринкової економіки для РФ дає можливість змінити методологію розрахунку захисних мит і встановити їх на значно вищому рівні.

Окрім перегляду поточних заходів щодо російської продукції з чорних металів, варто очікувати ініціювання нових розслідувань, зокрема щодо продукції хімічної промисловості та виробів із кольорових металів.

Наразі США проводять два розслідування щодо російської продукції:

• антидемпінгове розслідування щодо імпорту російської емульсії стирол-бутадієнового каучуку(“Татнефть”, “Сибур Холдинг”), у рамках якого вже визначено остаточні ставки мита (до 17,47%), щорічний обсяг імпорту до 32 млн дол. У межах зазначеного розслідування був переглянутий статус Росії як країни з ринковою економікою;

• компенсаційне розслідування щодо імпорту російських нафтових труб (“Челябинский трубный завод”, “Волжский трубный завод” та ін.), у рамках якого визначені компенсаційне мито (до 1,59%) і скориговане антидемпінгове мито (до 184,2%), щорічний обсяг імпорту до 177 млн дол.

Загалом же щодо російської продукції США застосовують 15 антидемпінгових/компенсаційних заходів, наведених у таблиці.

Таким чином, лише під дію антидемпінгових/компенсаційних заходів без урахування інших діючих обмежень (спеціальних захисних заходів) підпадає російський експорт загальною вартістю близько 2 млрд дол. США. При загальнорічних обсягах російського експорту у 18 млрд дол. це перевищує 11%.

Отже, зрозуміло, що за наявності діючих масштабних санкцій та обмежень щодо РФ, які вже суттєво позначилися на торговельних потоках між Росією та Заходом, ефект від позбавлення ринкового статусу для РФ не є таким відчутним. Проте наслідки цього рішення доцільно оцінювати дещо ширше. Так, зокрема, як і 2002 року, Євросоюз може вдатися до аналогічних із США кроків щодо РФ, а обсяги торгівлі РФ з ЄС значно більші, ніж із США, — 168 млрд дол. Ми, своєю чергою, маємо докладати дипломатичних зусиль, аби це сталося якнайшвидше.

Крім того, приклад США також можуть наслідувати й інші країни, у тому числі й ті, що розглядаються Росією як дружні, — Індія, Бразилія, Китай, Туреччина. Не з любові до нас чи нелюбові до них, а суто з прагматичних міркувань. Росія, щоб не втратити впливу на світовий ринок, почала штучно знижувати ціни на власні експортовані товари. Зазначені дії РФ призводять до зростання величини демпінгу та шкодять виробникам країн імпорту. Як наслідок, уряди країн імпорту для захисту власних товаровиробників будуть змушені застосовувати торговельні обмеження щодо недобросовісного імпорту з РФ, інакше самі втрачатимуть.

Таким чином, торговельно-політичні наслідки втрати Росією статусу країни з ринковою економікою в США, безперечно, є суттєвими та проявляться більш яскраво для російської економіки у середньо- та довгостроковій перспективі.

Андрій ТЕРЕЩУК, радник юридичної фірми “Ілляшев та Партнери”