На вихід кожен другий. Уряд готує масштабне скорочення держслужбовців

Уряд ініціює реформу скорочення державного апарату. Про звільнення чиновників в Україні говорили завжди, однак такі розмови зазвичай закінчувалися збільшенням видатків на утримання апарату.

Нова спроба скорочення державних службовців поки що існує у вигляді концепції. Уряд презентує її під час інвестиційного форуму у швейцарському місті Лугано, який проходитиме 4-5 липня.

Документ пропонує скоротити кількість міністерств, центральних органів виконавчої влади та їх працівників, об’єднати функції забезпечення роботи чиновників усіх органів влади та позбутися непотрібних державних підприємств. Чи дозволить така реформа зекономити кошти державного бюджету?

Реформа, продиктована обставинами

Наразі доходи держбюджету покривають менш ніж третину видатків. Через це щомісяця утворюється багатомільярдний дефіцит, для покриття якого Україна звертається до міжнародних фінансових організацій та країн-партнерів.

Проте допомога від них іде довго, неритмічно і часто із запізненнями, тож уряду доводиться просити про допомогу НБУ, який “друкує” гривні. Однак це не може тривати довго: грошова емісія загрожує ростом цін та знеціненням гривні.

Через це уряд намагається зменшити діру в бюджеті шляхом збільшення доходів та скорочення видатків. Кабмін уже повернув скасовані на початку війни податки на імпорт (мита, ПДВ, акцизи). Утім, враховуючи падіння обсягів імпорту через проблеми з логістикою, ситуацію з бюджетом це не поліпшить.

Запровадити додаткові податки уряд не може, бо це похитне віру бізнесу в Україну і завадить відновленню економіки. Зі скороченням видатків справи ще гірші. З початку війни уряд фінансує лише захищені статті, і навіть так іноді виникають труднощі. Отже, місця для бюджетного маневру майже нема. 

За таких обставин урядовці вимушені залізати до власних кишень. Саме тому Мінцифри розробляє реформу, згідно з якою кількість чиновників у країні зменшиться вдвічі.

У міністерстві відмовилися коментувати власні напрацювання до оприлюднення документа, однак ЕП вдалося ознайомитися з ним.

Скільки в Україні чиновників

Держава — найбільший роботодавець у країні. На держслужбі, в органах місцевого самоврядування, державних агентствах, комісіях, інспекціях, службах та на держпідприємствах загалом працюють понад 5 млн українців.

Пропонована реформа стосуватиметься лише державних службовців. За даними Національного агентства з питань державної служби, їх в Україні 168,2 тис. Ще 32,8 тис посад залишаються вакантними. Тобто загальна штатна чисельність чиновницького апарату становить майже 205 тис осіб.

До них належать працівники Офісу президента, уряду, Верховної Ради, міністерств, центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, обласних та районних адміністрацій, судів та інших державних установ. Учителів, лікарів та пожежників скорочення поки що не зачепить.

До числа чиновників не входять працівники, які втратили це звання після ухвалення закону “Про держслужбу”, наприклад, Держслужби зайнятості та Держслужби соцзабезпечення. “Керівники і заступники ОДА теж не є держслужбовцями, хоча на них поширюються вимоги закону “Про запобігання корупції”, — зазначає експерт “CASE-Україна” Андрій Саварець.

Свого часу завдяки виведенню з категорії “державний службовець” працівників низки органів уряд прозвітував про зменшення числа чиновницького апарату. Хоча фактично кількість тих, хто отримує зарплату з бюджету, не змінилася.

Цього разу уряд налаштований провести реальну реформу, яка включатиме не лише скорочення кількості чиновників, а й зміни підходів до роботи державного апарату та визначення розмірів оплати праці.

Що пропонує уряд

План трансформації пропонує кардинально зменшити кількість органів влади та чиновників, які там працюють. Зміни пропонують проводити на найвищому рівні, починаючи з Кабінету міністрів. Кількість міністерств хочуть зменшити з 20 до 12 шляхом об’єднання та ліквідації.

Міністерство розвитку громад і територій, Міністерство з реінтеграції тимчасово окупованих територій та Міністерство інфраструктури об’єднають і назвуть Міністерством розвитку громад, інфраструктури, територій і реінтеграції.

Знову об’єднають міністерства, які вже об’єднували на початку каденції Володимира Зеленського, але у 2020 році знову розділили.

Під одним дахом можуть опинитися Мінекономіки та Мінагрополітики, до яких приєднають Міністерство стратегічних галузей економіки, яке створили у 2020 році. Нове відомство назвуть Міністерством інновацій та економічного розвитку.

Ще одне повторне об’єднання — Міненергетики та Мінекології. Вони стануть Міністерством енергетики, сталого розвитку та природних ресурсів.

Зміни торкнуться й освіти і культури. Міносвіти, Міністерство молоді та спорту і Міністерство культури об’єднають у Міністерство розвитку людського капіталу.

Міністерство у справах ветеранів ліквідують, а деякі відомства доповнять новим функціоналом. Так, Міністерство соціальної політики може стати Міністерством добробуту та розвитку продуктивних сил. МЗС у новій структурі уряду може перетворитися на Міністерство закордонних справ та євроінтеграції.

Він замінить Секретаріат Кабміну і відповідатиме за бухгалтерію, управління персоналом та фінансами, юридичне забезпечення, ІТ-сектор, безпеку та адміністративно-господарську діяльність у всіх міністерствах. Тобто в них усі згадані підрозділи зникнуть, що призведе до скорочення посад.

Внаслідок об’єднань міністерств та функцій забезпечення їх діяльності штат центральних апаратів міністерств скоротиться з 9,2 тис до 2,7 тис осіб. Кількість працівників їх територіальних органів — з понад 15 тис до менш ніж 9 тис.

 

Зменшаться штати Пенсійного фонду, Податкової служби, Держстату. У їх центральних апаратах працюють 13 тис осіб, у територіальних — 80 тис. Після реформи кількість таких органів скоротиться з 58 до 43, кількість працівників у їх центральних апаратах — до 4,3 тис осіб, у територіальних — до менш ніж 40 тис.

Проводити перевірки зможе лише Єдина державна інспекція. Решту органів або ліквідують, або позбавлять контрольних функцій. Як наслідок, кількість службовців, які здійснюють перевірки, зменшиться з 55 тис до 10 тис осіб. Скороченню штатів сприятимуть автоматизація, цифровізація та аутсорсинг.

Зміняться й підходи до оплати праці. Пропонується відійти від радянської системи рангів державної служби та перейти до системи грейдів. Тепер на розмір зарплати впливатиме не трудовий стаж, а знання, навички, ступінь впливу роботи на кінцевий результат, рівень відповідальності співробітника.

Оклад у структурі винагороди займатиме 70%, решту становитимуть бонуси за результатами роботи, зокрема виконання KPI та поставлених завдань. Наразі ж у структурі зарплати чиновників частка окладу становить лише 30%, а решту 70% формують надбавки та премії, які часто не залежать від ефективності.

У державну службу хочуть запровадити сучасні практики управління персоналом, які давно використовує приватний сектор. Ефективність роботи чиновників почнуть вимірювати зрозумілими цілями і, відштовхуючись від їх виконання, планувати бюджети тих чи інших державних органів.

Економія чи затрати?

Мета запропонованої реформи благородна: підвищити ефективність роботи чиновників та урізати видатки на їх утримання. Відповідно до презентації Мінцифри, у перші пів року реформи чисельність бюджетників скоротиться на 60 тис осіб. Це означає, що на цю ж кількість зросте армія безробітних.

У Мінцифри це називають “можливістю”, а не ударом по платоспроможності громадян. Мовляв, з України виїхало на 2 млн людей більше, ніж повернулося, ринок праці потребує людей, і саме держслужбовці мають його наповнити.

Однак ситуація на ринку праці в Україні критична навіть без додаткових 60 тис безробітних чиновників. За даними Держслужби зайнятості, на одне робоче місце претендують 12 людей. У деяких регіонах країни цей показник ще страшніший: 17 людей — на Запоріжжі, 19 — на Харківщині. 

Чимало людей втратили роботу внаслідок знищення росіянами підприємств, порушення ланцюгів постачання та скорочення попиту.

Отже, в умовах війни звільненим чиновникам буде складно знайти роботу. Це означає, що потенційну економію коштів можуть перекреслити видатки на підтримку безробітних. 

Мінцифри бачить вихід у спеціальній програмі з працевлаштування звільнених чиновників. Колишнім бюрократам протягом трьох місяців після звільнення надаватимуть фінансову підтримку або гранти до 10 тис грн на перенавчання, платитимуть за пошук роботи рекрутинговим компаніям.

Автори реформи вважають, що чимало чиновників могли б податися в заклади освіти, адже багато вчителів виїхали за кордон. Дехто із звільнених міг би працювати в приватному секторі та виконувати державні функції на аутсорсі.

Чи вартує гра свічок

Влада розраховує, що реалізація реформи дозволить скоротити половину чиновників, проте видатки на їхнє утримання пропорційно не зменшаться. Аби мотивувати держслужбовців працювати ефективніше, їм доведеться платити ринкові зарплати. Тим більше, що це пропонує сама концепція реформи. 

Порахувати, скільки держава витрачає на утримання чиновників, складно, адже звітність Держказначейства недоступна для публічного перегляду. За даними проєкту “Ціна держави”, у 2021 році на це витратили близько 100 млрд грн.

Під час війни цей показник міг скоротитися, бо частина чиновників виїхала за кордон, взявши неоплачувані відпустки. За підрахунками Нацагентства з питань держслужби, 1 травня за кордоном перебувало близько 10 тис чиновників.

За словами міністра фінансів Сергія Марченка, у травні держава витратила на оплату праці державних службовців 4,5 млрд грн. Якщо екстраполювати цю суму на весь 2022 рік, то вийде 54 млрд грн.

Автори реформи підрахували, що звільнення чиновників дозволить щорічно економити 15 млрд грн. Від цієї суми слід відняти 3 млрд грн на програми соціальної підтримки та перепідготовки звільнених у перший рік її реалізації, тому чиста економія бюджету може становити 12 млрд грн на рік. 

Розмір економії може зменшуватися, бо чиновники будуть поновлюватися на своїх посадах через суди і стягуватимуть з держави компенсації.

Багатьом сума 12 млрд грн може здатися значною, однак у масштабах держави, особливо під час війни, це крапля в морі. Для порівняння: лише за травень на фінансування оборони держава витратила в десять разів більше. 

Оскільки автори реформи розраховують на такі скромні фінансові результати, то економію державних видатків навряд чи можна вважати її головною метою. Імовірно, справжньою ціллю реформи є переформатування уряду та надання йому більшої суб'єктності, аби він міг реагувати на створені війною виклики.

За даними джерел УП, наразі в Офісі президента незадоволені тим, що уряд не проявляє достатньо ініціативи в розв'язанні гострих економічних проблем. 

Проте, чи підвищиться ефективність роботи держапарату? Зрештою, цілі та KPI чиновникам писатимуть інші чиновники, хоч і з вищими посадами.