На солдатській каші таки “варять бізнес”?

Перед самісіньким Різдвом у “Білоцерківському військторзі” (одне з держпідприємств оборонного відомства, яке забезпечує харчування військовослужбовців) заявили, що не виключають найближчим часом припинення харчування 11 тисяч солдатів через 30 мільйонів гривень боргу Міноборони.

“Очевидно, що проблеми нашого держпідприємства створені штучно. За сценарієм окремих посадовців, які є кураторами цього ринку, у такий спосіб нас планують посунути із солдатської кухні”, — йдеться у заяві за підписом керівника підприємства Людмили Рябич.

За її словами, “з переходом на нову систему організації харчування солдатська кухня перетворилася на бізнес-плацдарм”. “На солдатській каші стали “варити бізнес”... Боротьба ведеться не за шлунок солдата, не за вміння краще куховарити, а чиїх людей на цьому ринку буде більше”, — заявила Рябич.

У силовому відомстві не зволікали з відповіддю. Запевнили, що годувати солдатів не припинять і визнали борг перед “Білоцерківським військторгом”, зазначивши, що труднощі “пов’язані з дотриманням процедурних норм щодо державних закупівель”.

“Сума боргу становить близько 30 млн. грн. Вона виникла у зв’язку із закінченням у вересні 2010 року суми договору внаслідок дефіциту бюджету та кредиторської заборгованості за надані послуги у 2009 році”, — зазначають у Міноборони.

У жовтні 2010 року Кабмін виділив Міноборони 107 мільйонів гривень на оплату харчування військовослужбовців.

“Під час проведення Міноборони України процедури закупівлі послуг з боку ДП “Білоцерківський військовий торг” не були представлені необхідні документи для участі у конкурсі, а запропонована ціна виявилась вищою, ніж у іншого учасника. Антимонопольний комітет відповідну скаргу підприємства відхилив за відсутності порушень в діях Міністерства оборони України під час проведення процедури закупівель”, — пояснили ситуацію у військовому відомстві.

Пояснили як могли. А от джерела в Міноборони в коментарі УНІАН розповідають, що ситуація абсолютно проста і зрозуміла.

— Під гаслом боротьби з корупцією до влади прийшли люди, у яких самих “рильце в пушку”. Зараз йде звичайнісінька боротьба корупціонерів, які у владі, з тими, які починали ці схеми за колишніх часів, — розповідає співрозмовник агентства. — Абсолютно не є таємницею, що всі ці тендери — це “фількіна грамота”. Вони проводяться на користь визначених людей, визначених структур. Зараз йде виживання Білоцерківського військторгу з цього ринку. Ситуація така: перед усіма була заборгованість, але Кабмін виділив суму, яка повинна була погасити її. Всі отримали, тільки Білоцерківський військторг не отримав. Причому ті гроші, які призначалися Білоцерківському військторгу, дали іншим структурам, тобто заплатили наперед. Наскільки я знаю, їм сказали відкритим текстом: цих грошей ви не отримаєте. Хочете — звертайтеся в суд. А щоб виграти суд, їм треба 5-6 мільйонів.

У Білоцерківському військторзі теж зазначили: “Замовник — Міноборони — не пояснив, чому з одними підприємствами розрахувались, а для окремих це залишилось лише їхньою проблемою”.

Нагадаємо, наприкінці 2007 року Збройні сили перейшли на організацію харчування військовослужбовців за принципом аутсорсингу (залучення зовнішніх приватних або комерційних організацій до забезпечення допоміжної діяльності будь-якого економічного суб’єкта). Зараз на цьому ринку працюють п’ять таких спеціалізованих підприємств.

— З першого тендеру були призначені люди, які повинні були отримати ці замовлення. З того часу так і повелося — отримають замовлення структури, які мають якийсь стосунок до військового керівництва, “свої” люди, — додає експерт.

Військові кажуть, що з переходом на нову систему забезпечення гарячим харчуванням солдатські і офіцерські обіди стали смачніші і кращі у всіх відношеннях. До того ж, відтепер солдати перестали замість військової підготовки просиджувати добу в їдальні, чистячи ванни картоплі і миючи каструлі.

Утім, як тільки почалася ця реформа, багато фірм по забезпеченню харчуванням військових очолили колишні начпроди (начальники продовольчої служби) і зампотили (заступник командира з тилу і забезпечення). Тобто, військові швидко зорієнтувалися і стали робити бізнес на солдатській каші.

Проте всі представники силового відомства, з якими ми поспілкувалися, переконані, що голодними солдати точно не залишаться. Бо навіть якщо виникнуть форс-мажори з поставками їжі, в кожній частині існує НЗ. Тож в крайньому випадку можна відкрити ці пайки і нагодувати солдатів.

До 2011 року на організацію харчування одного солдата на добу виділялося 35 грн., що становить на рік щонайменше 900 мільйонів гривень. З грудня 2010 року безплатними обідами також мають забезпечуватися військовослужбовці служби за контрактом.

Ми запитали екс-міністра оборони Анатолія Гриценка: чим викликаний цей конфлікт і наскільки прозоро відбуваються тендери в Міноборони?

— Це на відповідальності міністра і міністерства, щоб солдати були забезпечені всім необхідним, і в першу чергу — це повне харчування. З приходом команди Єжеля відбувся перерозподіл ринку постачання продовольства, медичного обладнання, речового майна і паливно-мастильних матеріалів — про це не писав тільки лінивий, — розповідає Гриценко. — Про це знає і прем’єр-міністр, і структури апарату Кабміну. Тож частина проблем створена Єжелем і його командою. Якби прокуратура захотіла розібратися в цій ситуації, то знайшла б дуже довгі вуха приватного інтересу керівництва Міноборони. Але у мене великі сумніви, що прокуратура буде займатися цим питанням.

До речі, це не перший продовольчий конфлікт в оборонному відомстві. У травні 2009 року Юлія Тимошенко оприлюднила факти корупції в Міноборони при організації харчування солдат і закупівлі пального. Коли “ковбаса найнижчої якості купувалася по 68,4 грн. за кілограм, тоді як ковбаса кращої якості в роздрібній торгівлі в інших постачальників коштує 36 грн.”, — сказала тодішня прем’єрка, посилаючись на дані перевірки ГоловКРУ. В Міноборони одразу назвали звіт КРУ “необ’єктивним і упередженим, виявлені окремі недоліки “підганялися” під заздалегідь підготовлені висновки”: “Фактично, йдеться про службовий підлог, здійснений в інтересах однієї політичної сили і спрямований на втягування Міністерства оборони в політичний конфлікт”.

Тож, як завжди, поки пани б’ються — у хлопів чуби тріщать.

Яна СОЛНЦЕВА