“На кобилі” й “На коні”. Які ризики несуть інформаційні Facebook-сміттярки

Останнім часом у Facebook великої популярності набирають групи із дивними назвами та малозмістовним контентом. Серед них — People of Steel, “На коні”, “На кобилі” та багато інших. Контент цих груп часто не несе ніякої користі або містить банальні твердження, запитання у стилі всім відомої групи “Людоньки порадьте”, зображення з підписами, а подекуди й дивні, часто застарілі меми. Проте подекуди на сторінках таких груп проводяться опитування — до прикладу, людей запитують про ім’я їхнього дідуся чи про найкрасивішу українську пісню, на думку юзерів. На цей гачок користувачі активніше реагують, аніж просто на банальні запитання на кшалт “як заставити чоловіка заробляти більше” (хоча й такі “ключі” до нескінченних обговорень викликають непогану реакцію у аудиторії). Ці запитання — не лише невинний спосіб підтримання активності у групі. Вони можуть бути способом дізнатися у користувача інформацією, якою потім шахраї скористаються у власних інтересах.

Найбільш вражаючим є те, що часто ці групи мають десятки й сотні тисяч учасників, які реагують на дописи як мінімум “лайком”, подекуди й коментарем чи поширенням цього інформаційного сміття. Адміністратори цих груп часто повторюють контент одна одної, намагаються розкрутити користувачів на коментування своїх дописів, задаючи банальні питання. Деякі з них останнім часом стали закликати людей долучатися до закритих Telegram-каналів. А там дуже обережно починають з користувачами працювати шахраї й пропонувати фінансову допомогу (очевидно через шахрайські небезпечні посилання) чи закликають просто ввести номер своєї карти для отримання виплат.

Проте фінансові шахрайства — це лише один із способів, який застосовують аферисти для роботи з цією аудиторією. З часом ці групи можуть перетворитися на платформи, що поширюватимуть антиукраїнські наративи чи сіятимуть паніку помежи людей. Враховуючи те, що до подібних груп долучаються люди, в яких не особливо розвинуте критичне мислення і які схильні вірити побаченому чи прочитаному, майбутнє ефективність подібних інформаційно-психологічних компаній може бути доволі високою.

Учасники українського Facebook-сміттєпростору

Ми знайшли та проаналізували більше 10 подібних груп. У статті ми згадуватимемо лише їх назви і навмисне не даватимемо прямі посилання на них, аби не сприяти росту їх популярності. Окрім груп на Facebook (спеціального виду профілів, в якому можуть писати різні користувачі) схожими інформаційними сміттєпомийками є сторінки. Сторінки на Facebook схожі на звичайні профілі, проте вони використовуються, в основному, для бізнес-представництва. Сторінки, на відміну від груп, не можуть бути результатом колективної праці. Мабуть саме тому Facebook-сміттярки здебільшого оформлені як групи — це дозволяє їх адміністраторам залучати користувачів до створення контенту.

Ось декілька з таких груп (та сторінок):

“На коні” — 47 тисяч учасників, більшість дописів — це короткі твердження чи питання на кольоровому фоні, наприклад, “Цінуйте душу і серце, адже краса, це те що минає” або “Що заважає хлопам нормально заробляти і забезпечувати сім'ї?”. Враховуючи кількість учасників, активність у групі не особливо велика — більшість дописів мають декілька десятків “лайків” та не більше сотні коментарів. Виключенням є допис про святкування сім’єю Зеленських 20-річчя подружнього життя — його вподобало понад 740 юзерів. Серед останніх дописів зустрічаються й ті, що мають посилання на Telegram-канали, вони супроводжуються текстом, який може зацікавити користувачів, наприклад, “Жінкам обмежать виїзд за кордон. Деталі”. Посилання веде на Telegram-канал “Новини України”.

Група ”На кобилі” дуже схожа на попередню, більше того, у них один адміністратор та найактивніший автор — профіль із назвою “Українська зустріч”. Деякі дописи в обох групах повторюються, до прикладу, допис про Зеленських, проте тут він набрав лише 97 “лайків”. Так само тут є пост із посиланням на Telegram-канал з аналогічним текстом про заборону виїзду жінок.

Група ”Про все, що на Душі” містить 61,9 тисяч учасників, які більш активні, ніж юзери в попередніх двох групах. Тут частіше публікують контент самі користувачі, аніж адміністратори, хоча загалом вміст не відрізняється за суттю та інформативністю. Ймовірно через це й інфосміття тут генерується більше — в цій групі за останній місяць було опубліковано 10 тисяч дописів, а в попередніх двох цей показник склав біля 500 дописів протягом останнього місяця.

218 тисяч підписників має група ”На хвилі краси”, в ній було опубліковано понад 3 тисячі дописів за останній місяць. Більшість дописів — фотографії, подекуди з текстом, які коментатори доповнюють такими ж самими знімками. 89,2 тисячі юзерів долучилися до групи ”Клуб Корінного Киянина”. Тут більше контенту, корисного для киян, проте один з останніх дописів — така сама пропозиція долучитись до Telegram-каналу із маніпулятивним закликом “Киянам роздадуть 500 тисяч безкоштовних поїздок на громадському транспорті! Як отримати поїздки:”

Серед популярних сторінок з таким самим банальним контентом нам вдалося знайти ”Наше дозвілля” (7,3 тисячі позначок “Подобається”), ”Шо, опять?” (44 тис “лайків) та ”Я люблю Україну свою” (понад 1 млн позначок “Подобається”). Цікаво, що ці сторінки мають оцінку “1” серед користувачів Facebook та коментарі, в яких люди висловлюють обурення самим існуванням цих інформаційних сміттярок. Сторінка ”Я люблю Україну” була створена 24 лютого 2022 року, а управляють нею люди, які проживають в Україні та Вірменії. Сторінка ”Наше дозвілля” була створена у липні 2022 року із назвою ”People of steel”. Саме таку назву мала перша із груп-сміттярок в українському сегменті Facebook, про яку стало відомо. Ми не змогли знайти Facebook-групу “People of steel”, проте знайшли переродження сторінки. На жаль, інформацію про зміну імені чи геолокацію адміністраторів Facebook показує лише для сторінок і не дає подібні дані для груп.

Цікаво, що алгоритми Facebook допомогли нам знайти багато схожих груп після того, як ми задали в якості запиту назву ”На кобилі”. Ймовірно алгоритмами Facebook ці групи ідентифікуються як схожі.

В чому причина популярності груп-сміттярок

Феномен сміттєгруп на Facebook цікавий високим інтересом до них та кількістю користувачів, які готові спілкуватися на їх сторінках. Цю готовність можна пояснити декількома причинами. Одна з них — втома від війни та бажання відволіктися на місце, де немає обговорень обстрілів, жертв та невизначеності, в якій ми знаходимося уже не перший рік.

Окрім того, питання, які час від часу постять адміністратори груп, є демонстрацією інтересу до думки підписників. Зрозуміло, що ці запитання — це ні що інше як спосіб накрутити активність та залучити до групи інших користувачів, які бачитимуть коментарі своїх друзів та можуть поцікавитися вмістом групи, та, не виключено, долучитись до них.

У групах типу “На коні” чи “На кобилі” теж присутня традиційна агресивність соціальних мереж, проте ось ці запитання, сурогатний інтерес до думки інших, — це їх, говорячи мовою бізнесу, “унікальна торговельна пропозиція”, яка знайшла свою нішу в українському сегменті соціальних мереж.

В чому небезпека Facebook-сміттярок

Найочевидніша небезпека цих груп — спроби отримати дані, які можна потім використати для зламу акаунтів користувачів. Принаймні так вважає експертка з інформаційної гігієни Оксана Мороз. Проте, швидше за все, ця загроза не є особливо серйозною, адже злам даних юзерів чи крадіжка грошей з їх карт таким способом є справою надзвичайно трудоємною. Набагато дешевше — прислати потенційній жертві зараженого електронного листа чи повідомлення в соцмережі із небезпечним лінком.

Проте детальне вивчення контенту груп-сміттярок та їх активності показало, що дійсно через них поширюються лінки на Telegram-канали, але не для новин, а для фінансових шахрайств. Цікаво, що такі злочинні Telegram-канали націлюються саме на вразливу аудиторію — Telegram-бот, на який було переспрямовано користувачів з однієї із таких груп, пропонував визначити, до якої вразливої категорії належить користувач (безробітний, малозабезпечений, постраждалий для війни) та навіть відверто вимагав номер карти для отримання ніби-то фінансової допомоги.

Водночас більш реальними є інші дві небезпеки — розкрутка Telegram-каналів таким способом та виділення аудиторії, схильної до маніпуляцій. З часом на цю аудиторію може таргетуватися реклама із маніпулятивними контекстом або навіть ІПСО (інформаційно-психологічними операціями) із ворожими наративами, наприклад, про необхідність переговорів чи про те, що “Україну зливають”.

Схожим одним сценарієм розвитку подій навколо таких груп може бути їх продаж зацікавленим покупцям, які самі через ці канали поширюватимуть потрібні погляди. Не можна виключати й появу в таких групах посилань на відверто шахрайські ресурси. Наприклад, пропозиція підписати патріотичну петицію, що насправді буде вести на підробний ресурс, на якому користувач введе свої дані, наприклад, до “Приват24” і таким чином передасть їх в руки зловмисників.