Місце, куди потрапляють арештовані мільярдні активи росіян. Хто очолить АРМА?

 З моменту створення у 2016 році Агентство з розшуку та менеджменту активів супроводжує шлейф кримінальних справ, пов'язаних з його керівниками.

Першого голову агентства Антона Янчука уряд відсторонив від виконання обов'язків після звинувачень у зриві опалювального сезону на Львівщині, а недавно він отримав підозру в розтраті 400 млн грн.

Його наступник Віталій Сигидин, який виконував обовʼязки керівника установи до 2021 року, пішов з агентства з підозрою в привласненні 400 тис дол.

У серпні 2021 року обовʼязки голови АРМА почав виконувати Дмитро Жоравович, а у вересні затвердили склад комісії, яка мала обрати нового постійного керівника агентства — уперше за два роки.

Велика війна Росії проти України лише додала ваги цьому питанню.

Саме до АРМА передаються майже всі заарештовані російські та білоруські активи.

Новий керівник повинен буде не лише відстояти репутацію відомства, а й забезпечити, щоб тисячі заарештованих активів не зникли, не знецінилися і після конфіскації пішли на користь держави.

Зараз в управлінні АРМА активи на 5 млрд грн.

Очікувалося, що комісія оголосить імʼя постійного керівника 29 липня. Проте засідання завершилося відтермінуванням рішення до 15 серпня. Жоден кандидат не отримав достатньої підтримки.

Головні претенденти: хто вони

Після 20 засідань конкурсної комісії її члени визначилися з основними претендентами, що дійшли до фінальних співбесід. Проте коли настав час обирати переможця, жоден кандидат не набрав необхідних шістьох голосів з восьми.

За інформацією джерел ЕП, одностайності серед членів комісії досі нема.

Найбільш імовірними претендентами на перемогу називають чинного в. о. голови АРМА Дмитра Жоравовича, ексочільницю Центрального міжрегіонального територіального управління (МТУ) АРМА Ірину Гуменюк та екскерівника юридичного управління АРМА Андрія Потьомкіна. Що про них відомо?

Жоравович до призначення в. о. глави агентства з 2019 року очолював Північно-східне міжрегіональне територіальне управління АРМА.

За час його перебування на посаді відомство не відзначалося особливою ефективністю. Передусім, ідеться про малу кількість успішних конкурсів на пошук управителів майна.

Це не стосується спецпроцедури, яка передбачає передавання через уряд активів критичної інфраструктури до профільних держкомпаній і яку АРМА активно використовує протягом останнього року.

Наразі агентство передало в управління іншим компаніям активи вартістю понад 3,5 млрд грн, активи на 5 млрд грн перебувають в АРМА.

Серед переданих активів — “труба Медведчука”, мережа АЗС Glusco, дві ТЕЦ Дубневичів та 26 облгазів. Усі активи за винятком “труби” передали “Нафтогазу” за спецпроцедурою.

Має претензію до Жоравовича Рахункова палата через не запущений реєстр арештованих активів та неефективне використання бюджетних коштів.

У другому випадку йдеться про надто високі зарплати керівників Міжрегіонального територіального управління агентства, яке очолював кандидат. У березні-травні 2022 року вони отримували по 200 тис грн на місяць.

Проблема управління у тому, що наразі воно виконує представницьку функцію і не має реальних повноважень з розшуку чи управління активами. На необхідності змін у повноваженнях наголошували українські та іноземні експерти, народні депутати та самі працівники Міжрегіонального територіального управління АРМА.

Проте як на посаді тимчасового голови АРМА так і керівника МТУ Жоравович не піднімав питання реформи територіальних управлінь, хоча їхні повноваження можна змінити наказом голови.

Не торкалася реформування МТУ також й інша кандидатка на посаду, Ірина Гуменюк, яка донедавна очолювала таке саме управління протягом трьох років і мала б розумітися на ситуації.

За час перебування на посаді не було відомо про її спроби змінити ситуацію. Водночас, кандидатка заявила про такі наміри під час співбесіди на голову АРМА.

До переходу в АРМА вона працювала заступницею керівника апарату Вищого господарського суду, який очолював фігурант справи про втручання в автоматизовану систему розподілу справ Віктор Татьков.

Під час співбесіди вона зазначила, що “займаючись статистикою бачила що окремим суддям “автомат” розподіляє на великий процент більше справ, в іншому разі — менше справ”. Проте наголошувала, що за законом, керівник апарату несе персональну відповідальність за систему розподілу.

Є і інший епізод — за даними авторів, НАБУ розслідує кримінальне провадження щодо підробки документів кандидаткою. За неофіційною інформацією, з початку великої війни Гуменюк відправила всіх співробітників свого управління в простій, окрім кадровика і бухгалтера, і сплачувала значно вищі зарплати за рахунок “економії” коштів на відправлених в простій співробітниках. ЕП вдалося підтвердити цю інформацію з двох обізнаних джерел.