Костянтин Жеваго: Якщо відбирати ліцензію в нас, то кому її залишати?

Недавно його підприємства “трусили” СБУ та прокуратура. Зокрема, активність правоохоронців стосувалася футбольного клубу “Ворскла”, банку “Фінанси та кредит” і заводу “Росава”.

Ймовірніше за все, від олігарха вимагали або поділитися бізнесом, або припинити спонсорувати Тимошенко, або обидві речі разом.

Проте, Жеваго двічі пощастило.

По-перше, він все ще є депутатом, і має недоторканність. Вчора на питання, чи буде він балотуватися у Верховну раду знову, бізнесмен не став відповідати.

По-друге, у 2007 році він своєчасно провів IPO (публічне розміщення акцій) підприємства Ferrexpo РLС (Великобританія), яке володіє Полтавським, Єристівським та Беланівським ГЗК.

Ці комбінати насправді розробляють родовища одного-єдиного заізнорудного басейну. Тепер ця компанія належить не лише йому, а й тисячам іноземців, які купили свої частки через Лондон.

Звісно, це не заважає структурам Ігоря Коломойського погрожувати ПГОКу рейдерськими діями, а відомому “конфліктологу” Геннадію Корбану — казати, що він зміг би відібрати підприємство.

Як, власне, це не заважає колишньому власнику Полтавського ГОКу (це головний актив Жеваго, є основним в структурі власності Ferrexpo) Олександру Бабакову намагатися повернути собі ПЗК.

Проте ані МВД, ані прокуратура, ані СБУ жодного разу не чіпали Ferrexpo РLС. Та і сам Костянтин Жеваго тепер є директором Ferrexpo і його головним акціонером.

Вчора Жеваго привіз на Єристівський ГЗК американського посла та величезну кількість інших людей. Він урочисто вводив в дію 220-тонні самоскиди Caterpillar та величезний екскаватор. Також він анонсував, що Ferrexpo РLС має намір побудувати центр з відновлення комплектуючих на базі Єристовського гірничозбагачувального комбінату до червня 2013 року.

Він також відповів на питання журналістів різних видань стосовно майбутнього його компанії. Відповіді ми наводимо нижче (зі збереженням мови оригіналу).

- Как бы вы охарактеризовали нынешнюю политическую и экономическую ситуацию в Украине?

— Экономическая ситуация очень непростая и в нашей стране, и за рубежом.

Подобные капитальные вложения, которые измеряются сотнями млн долларов, являются для нас очень серьезным достижением с точки зрения привлечения финансовых ресурсов от лица международных финансовых организаций, коммерческих банков и крупнейших мировых организаций.

Среди них — такие кредитно-экспортные агентства, как американский Eximbank или немецкий Hermes.

Тяжелая ситуация в экономике обусловлена как внутренними проблемами, так и, безусловно, и внешними проблемами, связанными с долговым кризисом в Европе.

Следствие этого кризиса — падение основных мировых фондовых индексов и укрепление надежных валют. С другой стороны — резкая девальвация валют развивающихся рынков, что не позволяет нам воплощать в жизнь многие планы.

При этом мы имеем очень большую внутреннюю убежденность в том, что подобного рода проекты должны делаться и должны заканчиваться успешно в Украине, что мы на деле и доказываем.

(Цей абзац доданий пізніше) Мы сегодня являемся крупнейшим экспортером окатышей из СНГ и понятно, что запуск Еристовского ГОКа упрочит наши позиции, сделав нас еще более крупным экспортером с 20 млн тонн экспорта в год. Это то, над чем мы работаем.

Мы видим определенные политические разногласия, вызванные тем, что в октябре в нашей стране состоятся парламентские выборы.

Вы можете представить это из прошлого нашей страны и истории парламентских выборов других стран. Это сложное время для экономики, для принятия инвестиционных решений, для инвестирования и выделения банками ресурсов для капитальных вложений. Но это часть демократических процессов.

- Сказывается ли на вас проблема невозврата НДС?

— Мы испытываем проблему с невозмещенным НДС, и это существенно влияет на уровень капитальных вложений и на Полтавском ГОК, и на Еристовском ГОК.

Однако мы надеемся, что мы преодолеем все эти сложности и, в конце концов, реальным, настоящим, долгосрочным и исторически доказанным экспортерам НДС будет возвращаться в соответствии с действующим законодательством.

- Ваша компания презентовала большие планы по наращиванию выпуска откатышей (до 22 млн тон на рік у 2018 році). Каковы планы по развитию рынков сбыта, и предполагается ли, что наращивание объемов будет с учетом третьего, Белановского ГОКа?

— Щодо ринків збуту ми маємо величезний попит від наших традиційних споживачів у Західній Європі. Сьогодні ми працюємо в напрямку того, щоб збільшувати збут саме до так званих стійких німецьких компаній, які виробляють дуже складну продукцію в автомобілебудуванні. З нашої сировини виробляють продукцію BMW, Porsche, VW.

Також ми відчуваємо великий попит від компаній зі Сходу — в Японії, Південній Кореї, серед найбільших компаній Китаю.

Хотів би сказати, що ми розвиваємо стосунки з усіма цими компаніями на довгостроковій основі. Контракти, які ми підписуємо, — щонайменше на 5 років, а зазвичай — на 10 років.

Стабільний попит саме серед металургійних комбінатів, які виробляють наукомістку продукцію, — це саме те, що ми хочемо мати в своєму портфелі продажів. І це саме така довгострокова маркетингова політика, яка робить дуже впевненими наших постачальників, таких як Caterpillar, Zeppelin, Metso minerals — американські компанії, які постачають на сотні мільйонів доларів обладнання для Полтавського та Єристовського ГЗК.

Якщо ви спитаєте, чи ми розраховуємо на те, що ми будемо виробляти на наступному нашому родовищі (Беланівському) — сьогодні рано про це казати. Це величезні інвестиційні вкладення.

На будівництво збагачувальної фабрики (concentrator plant) Єристівського родовища ми запланували загальний обсяг капітальних вкладень понад 750 мільйонів доларів, з яких ми вже витратили 150 мільйонів доларів на технологію, обладнання, інженерію, детальну інженерію.

І все це отримали не тільки австралійські, американські інженери, але поряд з ними, отримуючи знання і новітні технології, працюють українські інженери, науково-дослідні інститути. Це інститути в Дніпропетровську, які були нашими базовими індустріальними інститутами, і в Харкові.

Тому сказати сьогодні, що і як буде будуватися на наступному родовищі, я не можу. Ми хотіли би завершити план капітальних вкладень на ці 600 мільйонів доларів, а далі будемо дивитися, що робити.

- Официальные представители Государственной геологической службы говорят, что есть проблемы с тем, как вы используете лицензию на разработку Еристовского ГОКа. Что вы будете делать, если у вас отзовут эту лицензию?

— Я хотів би сказати, що з ліцензіями ми маємо насправді доволі врегульовану ситуацію на законодавчому полі.

Такі інвестиції, які зробили ми, не були зроблені на жодному родовищі в Україні, і навіть на території колишнього Радянського союзу. Тому я доволі впевнений, і хочу вам сказати, що, перш за все, нашими відповідними зусиллями і зусиллями місцевої влади, обласної влади, завдяки допомозі губернатора області і його команди, завдяки розумінню на рівні Кабінету міністрів тих колосальних інвестицій, які ми зробили в Єристівське родовище, я взагалі не бачу жодних питань, які у нас можуть виникнути з ліцензіями.

Ми працюємо і будемо працювати надалі. Якщо будуть відбирати ліцензії в тих компаній, які вкладають по 450 мільйонів доларів і після цього будуть ще вкладати ще 750 мільйонів доларів, то скажіть мені, яким ще тоді компаніям залишати ліцензії?

Сьогодні Україна має багато компаній з багатьма ліцензіями, а насправді ми не маємо жодної інвестиції від жодної з цих ліцензій. Ліцензії, які були видані Міністерством екології, їх сьогодні навіть не десятки, а сотні, але вони не працюють.

- Насколько вам позволит повысить прибыль увеличение производства окатышей до 12 млн тонн в год, учитывая сегодняшнее падение цен?

— Мені важко про це сказати, тому що це є англійською мовою objective. Тобто, наші фінансові результати будуть результатом того, якою буде ціна продажу продукції на ринку.

Якщо ми будемо продавати продукцію за цінами рівня 2009 року, то, безумовно, фінансові показники будуть знаходитися під впливом важких фінансових показників обставин, які існують на світових ринках, в тому числі сировинних.

Якщо ми будемо продавати свою продукцію за цінами до кризи 2008 року, то, безумовно, ми розраховуємо, що повернення інвестицій відповідатиме найкращим світовим стандартам. Тобто, скажімо, воно станеться протягом п’яти-восьми років, залежно від того, які ми матимемо геологічні умови розробки родовищ.

Ми знаємо, що ми повинні робити свою справу найкраще, з найнижчою собівартістю і з найбільшою продуктивністю. Це те, чого від нас очікують наші клієнти, інвестори, аналітики.

- Оскільки основна продукція Ferrexspo — це експортна продукція, то важливу роль в рентабельності відіграє логістика. Які плани компанії відносно логістики? Ви будете нарощувати вагонний парк чи робити ставку на річкові перевезення? І взагалі — як ви оцінюєте реформу, яка відбувається в транспортній галузі, зокрема в “Укрзалізниці”, і закон “Про порти”?

— Наша компанія повинна мати багату диверсифіковану логістичну політику.

Ми маємо річкову транспортну компанію (у 2010 році Жеваго придбав австрійську судохідну компанію Helogistics Holdings GmbH), яка працює в Західній Європі, на Дунаї і Рейні.

Вона має більш ніж 260 барж і постачає продукцію до всіх наших клієнтів, які розташовані на Дунаї, — в Австрії, Румунії та Німеччині. Це величезні заводи, які виробляють найскладнішу продукцію в металургійному виробництві, а далі використовуються для автомобільної індустрії Німеччини.

Ми інвестували більш ніж декілька сот мільйонів доларів і побудували флот з 2 тисяч вагонів. Коли середня вартість одного вагона становить 70 тисяч доларів, то 2 тисячі вагонів — це 140 мільйонів доларів.

Стосовно змін і реформ, які ми маємо в транспортній галузі України, мені важко коментувати, бо ці реформи тільки почалися. Ми очікуємо, що перші результати будуть у 2013 році, але найбільше — в 2014 році.

Проте, галузь потребувала реформ. Те, що відбувалося з “Укрзалізницею” та її флотом вагонів, — це була катастрофа для внутрішніх виробників, і це була дуже складна ситуація таких для експортерів, як ми.
Єристівський ГЗК

- Чи продовжуєте ви будувати комбінат “Ворскласталь” і завод в Угорщині?

— Ми не зупиняли будівництво комбінату “Ворскласталь”, і щороку компанія витрачає мільйони доларів на те, щоб робити інженерію і підготувати всі інфраструктурні проекти, необхідні для зведення металургійного комбінату.

Я сповнений надії, що після парламентських виборів, коли економічна ситуація в країні буде більш прозорою і більш конструктивною, міжнародні рейтингові агентства Moody`s, S&P та Fitch все-таки підвищать суверенний кредитний рейтинг України.

А це, в свою чергу, дасть можливість компанії “Ворскласталь” звернутися за фінансуванням до кредитних агенцій в Австрії. І тоді ми матимемо змогу завдяки такому фінансовому вливанню придбати технологічне обладнання.

(Цей абзац доданий пізніше)

- Когда вы добудете первую руду с Ерестовского ГОКа? Раньше вы говорили, что это будет 2013 год.

— Это и будет 2013 год. Считаю, что мы очень оперативно и эффективно сработали. Мы потратили сотни миллионов долларов и ожидаем первую руду, как это и было обещано рынку, в начале 2013 года.

- И сколько вы собираетесь переработать?

— Все будет в соответствии с планами. Первый взрыв мы попытаемся произвести в этом году. Все будет зависеть от погодных условий, потому что есть определенный геологический риск, когда разрабатывается новое месторождение. Параллельно с этим, планируется поднятие мощностей с 5 до 10 млн тонн в следующем году.

- В текущем году вы заявили о том, что вы собираетесь направить в Полтавский и Еристовский ГОКи 4 млрд грн. Это увеличение на 50%. За счет чего? Вы пересмотрели свою программу?

— Нет, не было никакого пересмотра. Мы исторически предполагали увеличивать объемы капвложений до уровня чуть более 500 млн дол. Мы, однако, оговорились, что все будет зависеть от состояния финансовых рынков.

Сегодня у нас в рынке находятся 500 млн дол бондов, которые котируются достаточно конструктивно по отношению к бондам других эмитентов. И, плюс ко всему, у нас есть предэкспортное финансирование в размере более 400 млн дол. Насколько нам рыночная ситуация будет позволять выбирать эти деньги для инвестиций, так мы и будем поступать.

А касательно общей суммы — большая часть из этих 500 млн дол инвестиций пойдет, безусловно, в Еристовское месторождение. Меньшая часть, незначительная, будет направлена в существующие предприятия Полтавского ГОКа.

- Какой срок окупаемости проекта?

— Бизнес должен развиваться. Мы предполагаем, что наша продукция — очень высокого качества. Если она произведена в соответствии с адекватной себестоимостью и на современном оборудовании, она всегда будет востребована.

Делая плановые инвестиции в 2007 году, мы предполагали, что все это окупится за семь лет.

Однако после глобального финансового кризиса, с одной стороны, наши капитальные вложения не уменьшились, потому что мы увеличили параметры проекта. А с другой — немножко увеличилась срочность возврата инвестиций — с семи до девяти лет. По одной простой причине: цены на руду немного упали.

Будет ли это пять или девять лет — все будет зависеть от того, по какой себестоимости мы сможем производить. И, безусловно, по какой конечной цене мы сможем продавать.

Особую роль здесь играет, безусловно, работа правительства. Ведь когда мы покупаем газ по 500 дол, это существенно бьет по нашей себестоимости. Тогда как, например, металлургический инвестор в России покупает газ по 100 дол.

Окупаемость подобного проекта при стоимости газа хотя бы по немецкой цене 350 дол у нас была бы на два года меньше, чем сегодня, когда газ стоит 500 дол.

Доходность (від розробки Єристівського ГЗК) будет ниже по одной простой причине: здесь использована передовая мировая техника. Она использована здесь с точки зрения масштаба, с точки зрения единицы затрат на тонно-километр.

Вот эта штука (показує на новий екскаватор Caterpillar) без НДС и доставки стоит больше 10 млн дол. — 12-14 млн дол, в зависимости от опций. Плюс НДС, расходы, распаковка, сборка — это все приближается к 20 млн дол. Но при этом она дает самую дешевую себестоимость тонны руды на так называемый тонно-километр.

Он сам по себе стоит огромных денег, но дает самую экономичную, самую конкурентоспособную руду.

Мы верим в лучшее, мы оптимисты — вот что я вам хочу сказать.

Сергій ЛЯМЕЦЬ