ДАЙДЖЕСТ

Конвої чи удар по Чорноморському флоту. Як Україні розблокувати порти

[15:30 30 мая 2022 года ] [ BBC News Україна, 30 травня 2022 ]

Під час повномасштабного нападу Росія не тільки захопила частину українських територій, але й частково перекрила кисень українському експорту. Адже до війни 75% української торгівлі йшло через морські порти на Чорному та Азовському морях.

Більшість портів зупинили роботу, а частина з них уже захоплені росіянами. Це стало важким ударом для українського експорту: морем, як найдешевшим шляхом, транспортували зерно, олію, метали та руду, які приносять Україні значну частину валютної виручки.

Найнагальніше питання — експорт зерна. За словами президента України, через організовану Росією блокаду портів не можна вивезти 22 млн тонн.

“Усі, скажімо так, морські можливості експорту харчової продукції — нашого зерна, ячменю, соняшника та іншого... 22 мільйони тонн сьогодні заблоковано”, — зазначив Володимир Зеленський на пресконференції в травні.

За його оцінками, можуть постраждати 400 млн людей — саме стільки споживачів українського продовольства у світі, за даними української влади.

За даними уряду, на початок травня в портах були заблоковані 90 млн тон аграрної продукції, 70 суден і країна щодня втрачала 170 млн доларів.

Які можна розв'язати цю проблему і як партнери можуть допомогти Україні?

Конфлікт загострюється

“Значні запаси українського зерна залишаються у сховищах, їх не можна експортувати”, — повідомила 25 травня британська розвідка.

Через це ціни зростатимуть, що найбільше вдарить по країнах Африки та Близького Сходу, де українське зерно мало попит.

Президент Польщі Анджей Дуда на Всесвітньому економічному форумі заявив, що без українського продовольства на Африку чекає нова міграційна хвиля:

“Якщо виявиться, що в Північній Африці розпочнеться голод і немає експорту українського збіжжя, тоді вся південна Європа матиме величезну міграційну країну. Для нас очевидно, що буде величезний міграційний тиск, вже не кажучи про небезпеку масових протестів у Північній Африці та інших регіонах”.

Ці оцінки поділяють західні експерти, б'є на сполох і ООН. Кількість людей, які постраждають є дискусійною, але перед війною Україна забезпечувала 12% світового ринку пшениці, і покривала, наприклад чверть потреб у зерні в 100-мільйонному Єгипті.

У МЗС Росії пропонують гуманітарний коридор для кораблів з зерном, але в обмін на розмінування українських портів та зняття санкцій.

“Вирішення продовольчої проблеми вимагає комплексного підходу, пов'язаного у тому числі зі зняттям санкційних обмежень, які були накладені на російський експорт та фінансові транзакції. А також вимагає розмінування з боку України всіх портів, де стоять кораблі, Росія готова надати необхідний гуманітарний прохід, що вона робить щодня”, — цитує Інтерфакс заступника міністра закордонних справ Росії Андрія Руденка.

28 травня у розмові з канцлером Німеччини Шольцем та президентом Франції Макроном висловив позицію щодо деблокади чорноморських портів російський керівник Путін.

“Росія готова сприяти знаходженню варіантів безперешкодного експорту зернових, включаючи вивезення українського зерна з чорноморських портів. Знизити напруженість на світовому продовольчому ринку дозволить і нарощування поставок російських добрив та сільгосппродукції, що, зрозуміло, вимагатиме зняття відповідних санкційних обмежень”, — повідомила пресслужба Кремля.

Пресслужба німецького канцлера повідомила, що умовою розблокування Путін назвав розмінування українських портів.

“Путін пообіцяв, що відкриття замінованої зони, створеної для захисту українських портів, аби дозволити експорт зерна суднами, не буде використовуватися Росією для наступальних дій. Канцлер, президент Макрон і президент Путін домовилися про центральну роль Організації об'єднаних націй у досягненні та реалізації угоди з цього приводу”, — йдеться в повідомленні.

Деякі країни Заходу, наприклад Британія та США, вже відкинули російські пропозиції зняти санкції.

“Ми не зніматимемо санкції у відповідь на порожні обіцянки. Найшвидше вирішення проблеми зростання цін на сировину, зростання цін на продовольство у всьому світі — це припинення росіянами цієї жорстокої війни, припинення Росією блокади портів України, припинення нападів на зернові елеватори, припинення нападів на судна із зерном”, — заявив представник Держдепартаменту США Нед Прайс.

Так само Україна не буде розміновувати порти без гарантій, що туди не зможуть прорватися російські військові кораблі.

“Як тільки ми розмінуємо і повідомимо координати коридорів для проходження суден, якщо не буде міжнародного військового угруповання, НАТО чи ООН, цими коридорами одразу скористаються російські військові кораблі з десантом”, — вважає керівник моніторингової групи Інституту чорноморських стратегічних досліджень, редактор Black Sea News Андрій Клименко.

Для розмінування з українського боку має бути іноземна військова присутність у Чорному морі, переконаний він.

Ця дискусія триває на тлі звинувачень України та Росії щодо дрейфуючих мін у Чорному морі: країни звинувачують одна одну у створенні тривалої загрози судноплавству в регіоні. Щоб позбутися цих мін передд відновленням торгового судноплавства морські шляхи мають убезпечити мінні тральщики.

Як блокада вплинула на економіку

Через блокаду з лютого не працюють порти Одеси, Чорноморська, Білгород-Дністровського, Миколаєва, порти “Південний” та “Ольвія”.

Окрім того, захоплені росіянами порти Херсона, Маріуполя, Бердянська, Скадовська. Росія вже оголосила про намір запустити порт у Маріуполі і вивозити метал, який там зберігався.

Заступник голови Державної служби морського та річкового транспорту Віктор Вишньов розповідає, що зараз через блокаду основні вантажні потоки намагаються перемістити на залізницю, автошляхи та порти на Дунаї (Ізмаїл, Рені, Кілія (частина Усть-Дунайського порту).

“Ці порти мають обмеження в навантаженні — зробити швидко днопоглиблювальні роботи там неможливо. Там ходять баржі, які можуть вивозити по півтори-дві тисячі тонн. І треба 15-20 барж, щоб замістити захід одного великого судна в нині заблоковані Миколаїв або Південний”, — пояснює він.

Баржі йдуть Дунаєм до румунських та болгарських портів — наприклад кукурудза до Констанци, а соняшник в Русе, звідки їх везуть в інші країни.

За прогнозами Вишньова, морські порти на Дунаї не зможуть перебрати більше 15-20% товарообігу, який був до 24 лютого.

Тож уряд шукає інші шляхи.

Укрзалізниця намагається збільшити потік через західний кордон до портів Польщі та Литви. Заважає відмінність між українською широкою колією та європейською вузькою.

“Треба вирішувати це питання переставленням колісних пар. Зараз опрацьовується використання залізничних платформ: на платформу ставиться контейнер, завантажується, по широкій колії експортується. А потім біля кордону кран одразу перевантажує контейнер на состав для вузької колії — це заощаджує час і вирішує питання нестачі колісних пар”, — пояснює Віктор Вишньов. Додаткова проблема — те, що в Польщі товарні потяги коротші: близько 20 вагонів, а не понад 50, як в Україні.

Уряд нещодавно оголосив, що Україна поступово перейде на європейську вузьку колію, але не ясно коли.

Блокада дуже вплинула на торгівлю. Подорожчали автоперевезення, збільшився час оформлення. Заявки на перевезення зараз оформляють ще ті, які надійшли в середині березня, розповідає на умовах анонімності директор брокерської компанії з центральної України:

“І це все накопичується, швидше не стає. ... Немає якоїсь єдиної схеми вирішення, кожен намагається знайти свій шлях, везти через той чи інший пункт пропуску”.

За його словами, потрібна краща координація зусиль перевізників, залізниці та митниці, щоб товари проходили швидше.

“Треба або деблокада портів, або втручання держави, бо зараз порятунок потопельників — справа рук самих потопельників”, — каже він.

На думку військового експерта Національного інституту стратегічних досліджень Миколи Бєлєскова, військове зняття блокади буде дешевшим та надійнішим за організацію конвоїв.

“Треба знищити усю військову інфраструктуру, яку мають росіяни у Криму, — не тільки надводні кораблі, але й протикорабельні комплекси Бастіон, авіацію, яка може кошмарити кораблі. Треба завдати удари по аеродромах, базах флоту і по субмаринах в момент, коли вони стануть на обслуговування на базі”, — каже Бєлєсков.

Але зробити це, за його словами, Україна може лише, якщо отримає балістичні ракети від західних партнерів: “Балістичні ракети росіянам буде перехопити важко, особливо якщо вдасться знищити чи послабити ППО”.

Але перед цим, на його думку, також необхідно розірвати маршрути постачання з Росії до Криму.

“Буде ситуація як у 1920 році з армією Врангеля, коли вона бодалася з червоними, але їх все одно знищили. Крим не є самодостатнім. І якщо знищити Кримський міст, це означатиме, що російське угруповання на півдні України, на Херсонщині, ослабне без нормального постачання і посиплеться”, — пояснює Бєлєсков.

Утім Україна не має необхідної зброї.

“Треба аргументувати — якщо США не дадуть нам зброю для цього, їм доведеться гасити пожежі, які виникнуть у світі, в тій же Африці та на Близькому Сході, внаслідок нестачі нашого продовольства. Світ буде лихоманити”, — вважає Бєлєсков.

Водночас, на думку Андрія Клименка, не можна гаяти часу і треба розбудовувати залізничну інфраструктуру для експорту, бо мрії щодо конвоїв або зброї, яка дозволить зняти блокаду, можуть і не реалізуватися.

“Військового вирішення цього питання зараз немає. Щоб вирішити питання, треба знищити Чорноморський флот. Ракети Гарпун цьому не допоможуть”, — каже він.

Георгій ЕРМАН