Контрабанда, розборки і політичний тиск. Як СБУ і прокурори нелегальну торгівлю з ОРДЛО “розслідували”

Про що мова 

Із початком війни слідчими органами в Україні щороку порушуються десятки справ за підозрою у фінансуванні тероризму — за статтею 258-5 Кримінального кодексу.

Ця стаття в українському законодавстві з'явилась 2010 року на виконання Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму, ратифікованої Україною у 2002 році.

Усього з початку 2014 року слідчі органи порушили 486 кримінальних проваджень щодо фінансування тероризму. З них передали до суду лише 36. Більшість справ, навіть дуже резонансних, застрягає на етапі досудового слідства. А у тих справах, що потрапляють до суду, немає належного обґрунтування. Більш детально про це тут.

Щоб зрозуміти, як виглядають розслідування та судові справи щодо обвинувачення у “фінансуванні тероризму” та що стоїть за гучними заявами правоохоронців, ми дослідили низку проваджень і підготували цикл з трьох матеріалів.

Перша історія. Біткоїни для армії “ДНР”. Що сталось з майнерами, яких СБУ звинувачувала у фінансуванні тероризму

***

Сайт СБУ рясніє повідомленнями про те, як співробітники служби блокують механізми фінансування тероризму. Серед кримінальних проваджень, які відкривають за цими обвинуваченнями, опиняються й справи щодо незаконного переміщення товарів в зоні воєнних дій.

На початку липня 2015 року співробітники СБУ затримали в районі Світлодарська, що фактично на лінії розмежування в Луганській області, два автомобілі — “Мерседес-Бенц” та “Фольксваген”. Як з'ясувалося потім, вони прямували до Лутугиного, оминаючи блокпости. Везли харчі й побутову хімію.

Як установило слідство, товар планували реалізувати через торговельну мережу Лутугиного, Успенки та Врубівського. Торгівля йшла з вересня 2014 року, коли Лутугине після запеклих боїв перейшло під контроль проросійських бойовиків.

Цього разу везли молочні продукти, рибу у діжках, воду та безалкогольні напої у пляшках, печиво, кетчуп, майонез, чай, розчинну каву, солодощі, “Мівіну”, ковбасу, фарш, курятину, спеції, сири, котячий корм, туалетний папір та вино.

Через два дні після затримання вантажу власниці товару та торговельних точок Наталії Хлякіній повідомили про підозру у вчиненні кримінального правопорушення — фінансування тероризму. Покарання — позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна.

Слідство вирішило, що підприємець матеріально забезпечувала терористичну організацію. Вона зареєструвала на окупованій території три торговельні точки у податковій так званої луганської республіки, сплачувала за них по 1 200 руб на місяць. Окремо платила податок за своїх трьох найманих працівників.

Крім того, у червні 2015 року при перетині адміністративного кордону Луганської та Донецької областей у районі Дебальцево вона сплатила місцевим “митникам” 400 руб та 200 руб, щоб її автомобілі з товарами пропустили без перешкод.

Обвинувачення будувалися на показах двох свідків — водіїв машин, один з них — її чоловік. Покази дала і сама Хлякіна. У день затримання вона написала заяву про добровільне припинення підприємницької діяльності і сприяла слідству.

Проте пізніше ситуація несподівно змінилась. 26 серпня обвинувачену за поданням прокурора Олександра Мітцеля суд звільняє від кримінальної відповідальності, справу закривають, машини і частину товару наказують повернути. Справу суд розглянув протягом двох засідань.

Згодом підозрювана повернулась до своєї справи. Так, у замітці в лутугинській районній газеті “Трудова слава” від червня 2016 року фігурує приватне підприємство “Хлякіна Н.Є.”. Його згадують серед спонсорів святкових заходів на День захисту дітей Лутугиного 1 червня.

Тимчасом прокурор Мітцель, який допоміг Хлякіній, виїхав до “луганської республіки”, розчарувавшись у реформі прокуратури, і мешкає в Сочі. Відео з його заявою про перехід на бік “ЛНР” вийшло на одному з головних інформаційних каналів сепаратистів.

“Просто не домовився”

До кінця 2014 року провезення товарів в зоні бойових дій не мало правового регулювання. З грудня 2014 року по 2017 рік переміщення вантажів регулювали почергово трьома наказами Антитерористичного центру СБУ. У липні 2015 року заходи з контролю за перетином закріпили законодавчо.

Проте тільки в березні 2017 року з'явилася перша постанова Кабміну, №99, яка затверджувала порядок переміщення товарів до окупованих територій і звідти. У серпні 2017 року її доповнено пунктом 22 про припинення переміщення вантажів, крім гуманітарних, “з метою забезпечення національної безпеки”.

“До початку 2015 року все було на нашій особистій ініціативі”, — розповідає на умовах анонімності боєць підрозділу, який у 2014-2015 роках був розташований на одному з крайніх українських блокпостів на лінії розмежування в зоні АТО.

Одним із завдань підрозділу на блокпості було затримання порушників та контрабандистів і передавання їх відповідним правоохоронним органам.

“Ми за день затримували 20-30 порушників: починаючи від бойовиків і закінчуючи звичайними перевізниками. Наприклад, їде вантажівка, за паперами в неї побутова хімія. Перевіряємо, а там їжа та алкоголь. Або взагалі їде машина, у якої нема жодних документів”, — розповідає боєць.

За його словами, до порушників зазвичай виходив заступник командира. Вони відходили та вирішували “якісь свої теми”, після чого ці автобуси проїжджали. Якщо когось з вантажем затримували і відкривали справу, то це означало, що сторони просто не домовилися, або порушник заїхав “не на ту зміну”.

“Бувало таке: домовилися, але комусь здалося, що надто мало. Оцінювалося це так: за тонну вантажу — конкретна сума”, — пояснює колишній військовий.

Підприємці, які везуть товар на окуповані території, домовляються і з бойовиками.

Про це свідчить інша справа за обвинуваченням у фінансуванні тероризму, яку порушили в січні 2018 року. Працівник ТОВ “Дівія трейд” Антон Гордєєв повинен був сплатити 350 дол “невстановленим особам в “ДНР” за реалізацію 500 кг м'ясної продукції.

Як зазначається в судових матеріалах, товар Гордєєв придбав у ТОВ “МК ріал” за 49 тис грн і прямував з ним у Горлівку. Щоб потрапити туди, він повинен був особисто сплатити “митні платежі”, які, на думку слідства, “використовуються для фінансування незаконних збройних формувань”.

М'ясо Гордєєв не довіз: машину затримали у Слов'янську. Після допиту, визнання вини у “замаху на фінансування тероризму” й угоди зі слідством Гордєєву призначили покарання: п'ять років позбавлення волі з іспитовим строком три роки. Товар чоловікові повернули. Справу суд розглядав протягом лише трьох засідань.

Нелегальна торгівля у воєнній зоні процвітає, кажуть експерти Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони (НАКО), ініціативи “Transparency International Україна” та Transparency International Defence & Security.

“Мова йде про залучення до торгівлі не лише військовослужбовців рядового складу, а й командирського складу середньої ланки, співробітників спецслужб і державних службовців”, — йдеться у звіті НАКО “Перетинаючи межу: нелегальна торгівля з окупованим Донбасом, що підриває оборону”.

Головне — масштаб

Ще один із нелегальних способів поставки товарів до ОРДЛО — перерваний транзит. Вантаж оформляється на експорт, його вивозять до РФ, звідти він потрапляє до окупованої території через неконтрольовані ділянки кордону. Кримінальні справи, які розслідують за цією схемою, теж кваліфікують як “фінансування тероризму”.

Приклад 1. Про масштабну спецоперацію повідомили СБУ та ГПУ у грудні 2016 року. Тоді провели серію обшуків та арештували майно, рахунки, вилучили 1 млн грн готівкою та 500 тонн металопродукції, нібито вивезеної з “ЛНР”.

Затримали групу з п'ятьох осіб. За підозрою, протягом 2015-2016 років вони організували незаконний канал постачання продуктів на окуповані території через Грузію, Азербайджан та Іран. Сума транзиту перевищила 1,5 млрд грн.

Організатори отримали з бюджету 260 млн грн відшкодування ПДВ. Слідчі відкрили кримінальне провадження за звинуваченнями у фінансуванні тероризму.

У справі фігурує ТОВ “Юніон трейд груп” родини екс-голови фракції Партії регіонів Олександра Єфремова, якого судять за обвинуваченням у державній зраді. Кінцевий бенефіціар компанії — кіпрський офшор “Ізікепітл консалтинг лімітед”, пов'язаний з Ігорем Єфремовим, сином Олександра Єфремова.

За матеріалами справи, ТОВ “Юніон трейд груп” та пізніше ТОВ “Альтрейд” укладали угоди з британською компанією Nibela Limited, яка нібито закуповувала товари від них, а одержувачем, згідно з вантажними митними деклараціями, було ТОВ Nibela Az з місцем розвантаження у Азербайджані.

До Азербайджану товари не доходили, вони опинялися у “луганській республіці”. Зміна курсу відбувалася у російському місті Новошахтинськ Ростовської області.

Під час спецоперації у грудні 2016 року також були затримані менеджер та директорка ТОВ “Юніон трейд груп” та “Альтрейд”. Тоді генпрокурор Юрій Луценко опублікував фото обвинувачених і назвав їх “годувальниками ЛДНР”.

Проте у жовтні 2017 року Печерський районний суд звільнив обох від кримінальної відповідальності за поданням прокурора. В обґрунтуванні вказано, що обидва до повідомлення про підозру у вчиненні злочину заявили слідчому про те, що сталося, і сприяли припиненню злочину. Як видно з тексту рішення суду, схему транзиту розробили не вони, а їм запропонувала “невстановлена особа”.

Компанія Nibela Limited припинила своє існування 1 серпня 2017 року. Реєстрація ТОВ “Юніон трейд груп” теж скасована.

Приклад 2. У використанні перерваного транзиту та фінансуванні тероризму також звинувачують компанію, яка належить до бізнесу родини народного депутата від Радикальної партії Сергія Рибалки. Це ще одна гучна справа. Йдеться про ТОВ “Снек експорт”, менеджер якого, Денис Пробачай, у 2017 році опинився за ґратами.

За версією слідчих СБУ Сумської області, чоловік за змовою з іншим співробітником компанії налагодили постачання продукції компанії на окуповані території. Спочатку товари йшли до Білорусі, ТОВ “Мир пива”, а звідти потрапляли до ОРДЛО через неконтрольований Україною кордон.

До бюджету “луганської республіки” сплачували “митні платежі” через ТОВ “Форс-плюс” та ФОП “Гаврильченко Денис Юрійович”. Сума — майже 31 тис грн.

У березні 2018 року сумський Зарічний районний суд виніс Юрію Джабраїлову вирок у справі ТОВ “Снек експорт”. Як йдеться у тексті вироку, чоловік був підлеглим “особи, відносно якої виділене окреме провадження”.

Джабраїлов працював у ТОВ “Снек експорт” на посаді регіонального менеджера компанії в ОРДЛО неофіційно. Під час скоєння злочину він перебував у Горлівці.

За роботу він отримував гроші на картку Приватбанку та готівкою у Маріуполі, разом — 392 тис грн. У вироку стверджується, що учасники злочину вживали заходи конспірації, існувала заборона на поширення інформації про постачання продукції в ОРДЛО та АРК. Для обміну інформацією використовували корпоративні електронні прилади та програмне забезпечення корпорації S.Group.

Джабраїлов пішов на угоду про визнання винуватості, за якою зобов'язується сприяти досудовому розслідуванню та судовому розгляду в провадженні за підозрою менеджера ТОВ “Снек експорт” Дениса Пробачая у фінансуванні тероризму та посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України.

Суд призначив Джабраїлову покарання: штраф у розмірі майже 150 тис грн. У компанії заявили: Юрій Джабраїлов ніколи не працював у ТОВ “Снек експорт” і не має ніякого стосунку до компанії. Захисники ТОВ оскаржують вирок Джабраїлова в апеляційному суді, а також звернулися зі скаргою до касаційного суду.

Вони домагаються виключення з тексту вироку посилання про причетність компанії до кримінального провадження. Недавно вищий суд задовольнив касаційну скаргу ТОВ “Снек експорт” та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Крім того, суд відпустив з-під арешту Дениса Пробачая.

“Мотиви клопотання слідчого про необхідність продовження утримання під вартою Пробачая свідчать про низьку ефективність проведення досудового слідства, оскільки слідчий… фактично не проводив ті слідчі дії, необхідність проведення яких він вказував у своєму клопотанні”, — таку окрему думку висловив суддя Апеляційного суду Сумської області Олійник до звільнення менеджера.

Коментуючи справу проти його компанії за обвинуваченням у фінансуванні тероризму, Рибалка заявив про політичний тиск з боку СБУ.

Причетним до цього він назвав Владислава Косинського, на той час голову управління СБУ у Сумській області. Рибалка також звернувся до голови СБУ Грицака “з викладенням всіх фактів злочинної діяльності його підлеглих”.

НАБУ почало кілька проваджень проти Косинського. За даними народного депутата Віталія Купрія, розслідують можливі факти хабарництва Косинського, зокрема, використання для службових цілей гелікоптера, що належить співвласникові мережі супермаркетів АТБ Геннадію Буткевичу.

Він — колишній тесть Рибалки, між ними існує давній конфлікт, тому в компанії Рибалки його теж вважають причетним до фальсифікації справи з фінансування тероризму. Ще одна справа стосується подій лютого 2014 року, коли Косинський брав участь в обшуках у квартирі Рибалки, тоді ще не народного депутата. За словами адвокатів Рибалки, той нібито намагався підкинути йому наркотики.

Влада Сумщини звинувачувала Косинського у покриванні кримінальних схем в регіоні. У 2018 році депутати облради збиралися ініціювати його відставку.

У березні 2019 року президент Петро Порошенко звільнив його з посади, але у квітні призначив заступником голови СБУ Грицака. 11 червня президент Зеленський звільнив Косинського та ще одного заступника голови СБУ через “причетність до багатьох протиправних діянь”, у тому числі під час виборів.

У лютому 2019 року Луценко повідомив, що проти Рибалки порушили кримінальну справу за підозрою у державній зраді, проте деталі не розкрив.

Роки без реформи

Українські та західні експерти з 2016 року вимагають реформування СБУ. Вони пропонують позбавити Службу безпеки компетенції розслідування економічних злочинів. У 2018 році депутати зробили перший крок: ухвалили закон про нацбезпеку, відповідно до якого повинні були ухвалити і новий закон про СБУ.

“Силовики мають бути усунені від будь-якого впливу на бізнес”, — цими словами Порошенко анонсував концепцію реформування СБУ у квітні 2019 року.

Подібну заяву він робив ще раніше, на 25-річчя служби.

Проте за його президентства ці наміри залишилися на словах. Новообраний президент Зеленський теж наголосив, що СБУ потрібно реформувати, але процес реформування не буде швидким, попереджають у його команді.

На важливості реформи, передбаченої угодою про асоціацію з ЄС, наголосили і в Європейському Союзі.

Відсутність змін, вважають експерти, перешкоджає зміцненню довіри та подальшої інтеграції України із західним світом.

“Функції СБУ повинні бути обмежені контррозвідкою, контртероризмом і захистом державної таємниці. СБУ повинна позбутися функцій у сфері боротьби з економічною та організованою злочинністю”, — переконана заступниця голови представництва ЄС в Україні Анніка Вайдеманн.

Тимчасом нелегальна торгівля з ОРДЛО триває — попри економічну блокаду, що почалася як громадянська акція, а потім була введена рішенням РНБО та Кабміну. Проблема стала системною і загрожує інтересам безпеки України.

Тетяна КОЗАК