Каховка — анонсований злочин

 30 травня в Москві прийняли постанову, згідно з якою на території України можна бити по гідроелектростанціях і будь-яких промислових об'єктах. Розбір таких “аварій”, що сталися “внаслідок воєнних дій, диверсій…”, до 2028-го припинено навіть формально.

Не минуло й тижня, як було завдано удару по аміакопроводу в Харківській області (записали як “диверсію”). А через день знищили Каховську ГЕС.

Оскільки гідростанція в окупації, спочатку це спробували оформити як удар українських “хаймарсів”. Версія була відверто тупою, оскільки жодних прильотів не було. Та й ракета не призначена знищувати греблі, там потрібні боєголовки набагато потужніші. “Хаймарси” минулої осені прилітали в розташований на греблі міст. Влучали точно, але обрушити навіть цю, набагато більш вразливу, ціль не змогли. А греблю почали будувати ще за Сталіна, з розрахунку на влучання крупнокаліберних авіабомб.

Ба більше, саме найбільш ушкоджена вибухами восени 2022-го ділянка залишається вцілілою досі. Так-так, це ті найперші три прольоти з боку правого берега, де було повністю знесено верхню будівлю греблі, включаючи шосейний міст, затвори й кранові шляхи для їхнього підйому. Виходить, не порвало там, де тонко…

Тож пізніше почали розвивати тему української ДРГ, яка непомітно сховала кілька вагонів вибухівки та надводний дрон-камікадзе. У найгіршому разі — станція “попливла сама”.

До речі, в останньому варіанті мовчки визнається, що криворукі окупанти нічого не робили для забезпечення безпеки греблі, яку вони ж підривали в листопаді, коли тікали з правого берега Херсонщини.

Відверто кажучи, всі варіанти, незалежно від їхньої тупості, мало що змінюють. У катастрофі винувата Росія — якби не вторгнення, станція стояла б ще сотні років.

І за міжнародним правом за стан об'єктів на окупованій території відповідальність несе саме загарбник, і жодні постанови уряду РФ цього не скасовують.

Утім, у російському документі заздалегідь позначили й терміни знищення гідростанції. Згідно з ним, до 1 вересня цього року на захоплені гідроспоруди не поширюється навіть бутафорська “Декларація безпеки гідротехнічної споруди”. Станцію знищили вночі 6 червня.

Сейсмографи зафіксували й сигнали вибухів приблизно о 2:30 ночі, й сам процес руйнування дамби та машинного залу, який тривав близько 30 хвилин.

Те, що на станцію ще восени завозили вибухівку, було відомо, й Україна вже тоді говорила про необхідність організувати міжнародну наглядову місію, як на ЗАЕС. Прохання тихо проігнорували. Зате тепер Рада Європи висловила стурбованість катастрофою… Природно, глибоку, як колись Каховське водосховище.

Тоді ж, восени, припинили, зважаючи на все, всі ремонтні роботи, як і обслуговування. А напередодні 6 червня рівень води у водоймі виявився на максимальному рівні.

У результаті сталася безпрецедентна екологічна катастрофа. Затоплено десятки населених пунктів. Річка піднялася в окремих місцях на десять метрів. Підйом води припинився лише в четвер. При цьому Росія в евакуації участі не бере, зате обстрілює евакуаційні групи українців.

Вище за течією Кременчуцьке водосховище майже зникло. Водозабори міст і насосних станцій відрізано від води. Це проблеми понад мільйона людей. Сотні тисяч гектарів зрошуваних земель Запорізької та Херсонської областей теж без води. Заодно припинилася й подача води в Крим. Загалом, “русскій мір” як він є. Але зате... тепер ЗСУ буде складніше форсувати річку як вище, так і нижче ГЕС (ці береги кілька тижнів являтимуть собою болото рідкого бруду). До того ж затопить і звільнені острови в плавнях Дніпра. Профіт! А до проблем людей і регіону, який у Москві взагалі-то вже в Конституцію вписати встигли, Кремлю байдуже. Згадайте, як, відходячи з того ж Херсона, росіяни підірвали всі великі електропідстанції, навіть фундаментів не залишилося.

Знищені на Каховській ГЕС шість гідроагрегатів теж не перші втрати “Укргідроенерго”. Рашисти вже били й по Дніпрогесу, й по Київській ГЕС, і по Кременчуцькій. От прямо зараз звучать заклики знову “врізати по Київській”. Так, до всього цього варто готуватися заздалегідь, не обманюючись розрахунком на людяність противника.

Повторю, Росія на законодавчому рівні сама собі дозволила руйнувати будь-які об'єкти критичної інфраструктури.

Загибель електростанції вдарила й по Запорізькій АЕС. Для її охолодження беруть воду з Каховського водоймища. Так, прямо зараз безпосередньої загрози немає — у станції є свій ізольований ставок-охолоджувач. Тим більше що на сьогодні станція стоїть і лише один блок перебуває в гарячому резерві. Але якщо її запускати, то нинішня схема охолодження працездатною не буде, доведеться як мінімум добудовувати новий водозабір для підживлення.

Утім, греблю на Дніпрі теж доведеться відновлювати, спочатку хоча б для того, аби просто відновити водопостачання. Нова ГЕС — це мрії в мільярд доларів інвестицій і роки роботи, але гребля потрібна й досить швидко.

У разі відходу з ЗАЕС росіяни спробують зруйнувати обладнання по максимуму. Тобто й підстанції, і обладнання машинного залу. Раніше вважалося, що реакторів не чіпатимуть. Як показала Каховка, дна там просто немає — ці чіпатимуть… Для початку їх треба звідти прибрати.

Місія МАГАТЕ теж має бути менш бутафорською. Інакше їй покажуть “українську ДРГ, яка непомітно підірвала блок-другий”, і… чемно помахуючи кувалдою, попросять підписати акт.

Для наших дипломатів і чиновників теж болісний урок. При спілкуванні з РФ треба завжди очікувати гіршого. “Укргідроенерго” раніше прорахувало чотири сценарії розвитку подій на Каховській ГЕС — варіант повного знищення визнали найменш імовірним. Можливо, для нормальних людей, а в противника інша логіка.

Наслідки катастрофи загалом і в цілому гнітючі… “АрселорМіттал” у Кривому Розі частково на паузі, там усе обладнання охолоджується водою. Де братимуть воду Запорізький і Нікопольський феросплавні, теж наразі загадка.

Будувати під вогнем (а він точно буде) складно. Логістика нижче дамби паралізована, і на Дніпрі нижче Запоріжжя теж вилізе частина порогів. Втрати в агросекторі катастрофічні. Зерно й соняшник, так, нині не в надлишку, але ростуть скрізь, а от городину та фрукти з Херсонщини їла вся Україна. Це одна ГЕС із каскаду. Не зайвим буде приготуватися до гіршого сценарію з можливих.

Тим більше міжнародна реакція знову була млявою. Резолюція ООН ні про що, аморфне щось: “не можна заподіювати страждань мирному населенню”. Хто йому їх заподіював до четвертої години ранку 24 лютого 2022-го? Зате відзначили “день російської мови”. Саме на тлі руїн станції та затопленого берега.

Щось підтікає й на дипломатичному рівні. Законопатити б.

Війна триває — удари не перші й навряд чи останні. У Кремлі неодноразово говорили, що їх не влаштовує саме існування України (та й країн Балтії)… “екзистенціальна загроза”, ось. Опускатися до їхнього рівня не слід, але й забувати, що дна немає, не варто.

Ігор МАСКАЛЕВИЧ