КОД влади “Ющенко”

Та здається, екс-президент рятує від молі не лише строї 18 століття, але й власну політичну кар’єру, так само як і кар’єри ще кількох нафталінових лідерів партій.

Як відомо, за 5 років Віктор Ющенко зумів звести нанівець не лише власну політичну кар’єру, але й занапастити власну партію.

Безсмертний, Балога, Кириленко, Ульянченко... Кого б не ставили на чолі партії, вона впевнено йшла на дно під одним єдиним тягарем — Ющенком.

Після провальних президентських виборів Віктор Андрійович наче мав намір піти з політики і передати партію в надійні руки. Навіть знайшов молодого і амбітного екс-голову СБУ Наливайченка і пообіцяв віддати йому “Нашу Україну”.

Але передумав в останню ніч перед з’їздом.

Ющенко залишився номінальним лідером партії, а Наливайченку і Сергію Бондарчуку довірили ліквідацію внутрішньої заборгованості партії — не багато, не мало — 80 мільйонів.

Зрозуміло, Наливайченко і Бондарчук мало схожі на двох Білосніжок, що вирішили рятувати маленьких гномиків суто з альтруїстичною метою. По суті, вони розраховували отримати хай і розвалену, але партію з розгалуженою регіональною мережею, яку, за умов розумного менеджменту, можна було підготувати до виборів 2012 року.

“Так, можливо, на наш прихід в партію можна дивитися як на помилку. Але ми розраховували, що справді зможемо за 2 роки підготувати партію до виборів і повернути довіру до неї. Але для цього було потрібне кардинальне оновлення”, — каже Бондарчук.

Та на заваді стала позиція “почесного лідера” партії.

Як розповіли співрозмовники УП, в активі “Нашої України” за останні півроку було як мінімум чотири серйозні конфлікти між Ющенком та іншими керівниками партії.

Перший з них — це суд Тимошенко. На президії було прийнято рішення, що члени партії не братимуть участі в цьому процесі, проте Ющенко і Єхануров дали свідчення в суді.

Другий епізод: 8 серпня політрада прийняла рішення про принцип формування списків до виборів. Відповідно до нього, всі партійці, які до цього працювали в органах влади, мали балотуватися як мажоритарщики.

“Якщо ти був головою району і мав повагу серед людей, ти можеш без проблем перемогти на окрузі. Якщо ні — то навіщо топити всю партію”, — пояснив ідею Бондарчук.

Однак, як висловився один з екс-соратників Ющенка, той “наплював на це рішення і сказав, що він очолить список”.

Третій епізод: внутрішній. Більшість організацій виступали за реформування статуту, згідно якого має бути почесний лідер партії, а голова партії має обиратися на з’їзді. Тобто фактично йшлося про обрання Валентина Наливайченка головою партії. Але Віктор Ющенко не погодився.

“Це були фактично істерики, погрози. Ющенко погрожував, що він вийде і скаже, що в нього просто вкрали партію”, — розповів співрозмовник УП. Було зірвано 2 з’їзди — в кінці грудня і на початку лютого.

Четвертий епізод: вибори. Наливайченко з Бондарчуком як співзасновники КОД намагалися домовитися з іншими організаторами Комітету опору про спільний список.

Натомість Ющенко, як відомо, замість того, щоб бути 22 січня з об’єднаною опозицією, пішов на концерт з Віктором Януковичем.

В кінці листопада, на одній з президій партії, коли Ющенко заявив, що НУ не повинна бути в КОДі, Андрій Парубій йому сказав, що якщо так, то партія повинна публічно заявити про свій вихід. На це Ющенко відповів, мовляв, “ні, спочатку вийде “Свобода”, а за нею вже і ми для того, щоб підняти хвилю”, — розповідають джерела УП.

Важко сказати, чи знав Ющенко щось секретне про “Свободу”, чи просто висловив припущення, але наразі відомо, що екс-президент намагається створити своє об'єднання за участю УНП, “Собору” та КУНу.

Перемовини веде сам Ющенко, тоді як у стані Наливайченка це об'єднання назвали “союзом мікробів”.

1 лютого Наливайченко звернувся до голів обласних осередків з проханням висловитися з приводу ініційованого об'єднання.

В цей же час його соратник виклав на внутрішньому форумі “Нашої України” лист з приводу звільнення голови центрвиконкому партії Ропотенка.

“Я особисто прийшов в цю партію разом з Наливайченком півтора роки тому, щоб очистити і оновити її, зупинити процеси деградації і зробити консолідуючим центром на правоцентристському фланзі української політики.

У цій ситуації я сподівався на підтримку і розуміння з боку Ющенка. Але марно. У грудні минулого року навіть згадування про оновлення і очищення партії перетворилося на прояв дисидентства і предмет насмішок.

Спроби привести статут партії до вимог часу і чинного законодавства не дали результату. Думка і слово партійних активістів і надалі ігноруються. У фаворі залишаються ті, хто на місцевих виборах “торгував” виборчими комісіями з Партією регіонів.

На початку грудня минулого року ми створили центральний штаб і почули від голови партії-лідера партії, що до лютого 2012 він знайде кошти, і розпочнеться погашення заборгованості.

Як бачимо, В. Ющенко не виконав своїх фінансових зобов'язань і поставив під питання участь партії в парламентських виборах. Грошей на вибори немає, заборгованість не погашена, а тепер звільнено з роботи залишки колись могутньої команди…

Залишилася система двоголів'я, а отже політичної безвідповідальності. Вкотре не скликано давно обіцяний з'їзд. Заблоковано перереєстрацію членів партії... поточний політичний рейтинг партії ховається навіть від експертів у глибинах соціологічної похибки…

За таких умов нам пропонують об'єднуватися, як виявилося “за ініціативою В. Ющенка”, який категорично заперечував нещодавно саму можливість об'єднання і голосував проти цього на засіданні президії партії

... Моя думка така: прірву між “Нашою Україною” і виборцями неможливо подолати за допомогою лукавства та імітації об'єднавчих процесів “, — йшлося в листі Бондарчука.

У підсумку на президії партії, у середу 15 лютого, було зачитано 17 заяв від обласних організацій, які виступають ПРОТИ об'єднання з УНП, КУНом та “Собором”. 5 організацій виступили — за. Від решти ще немає точних відповідей.

У свою чергу прес-секретар Ющенка Ірина Ваннікова заявила УП, що такого не було — ніяких заяв ніхто не зачитував.

“На останній президії 15 лютого навіть натяку не було на такі настрої. Бондарчук та Наливайченко сиділи поруч з Ющенком і жодним словом, жодним жестом, натяком не повідомили нам цю інформацію. Якщо Бондарчук, як голова виконкому партії, володіє такою інформацією, то нехай нам повідомить, бо інакше — це інтриги та плітки”, — запевнила вона.

Щодо листа Бондарчука на форумі та боргів партії, то речниця Ющенка і за сумісництвом член політради партії заявила, що за півтора роки, відколи Бондарчук став головою виконкому, у нього було достатньо часу розібратися з боргами і юридично, і політично.

“На мій погляд, більшість з написаного листі — особисті суб’єктивні трактовки Сергія. Це називається конфлікт інтерпретацій. Я би не сприймала це як серйозний політичний документ. Це абсолютно не виважена суб’єктивна історія. Ставити листи суб’єктивного змісту на форум, а потім тихо журналістам — це морально?” — заявила Ваннікова.

“Навколо об’єднання з КУНом, “Собором” та УНП дійсно триває дискусія. Одні вважають, як Ющенко, що КОД — це бездарне об’єднання, інші хочуть об’єднання правиці”, — сказала вона.

За словами джерел “Української правди”, попередній список “правиці” виглядає так:

1. Ющенко. 2. Костенко. 3. Жебрівський. 4. Ваннікова. 5. Матвієнко.

Костенка все ще фінансує власник “Миронівського хлібопродукту” Ігор Тарасюк. Плюс, начебто фінансово підтримувати об'єднання готовий і Жебрівський. Останнє є дуже суттєвим.

На сьогодні фактично партія не може брати участь у виборах, оскільки її центральний рахунок просто заблокований. Борги партії складають 80 мільйонів. “Наша Україна” винна не лише власним працівникам, але й, приміром, Пенсійному фонду.

Навряд чи Тарасюк чи Жебрівський осилять такі борги. Такі гроші є лише у людей при владі.

Тож виникають певні підозри. Приміром, що чинна влада може закрити очі на борги НУ в обмін на відбирання голосів у опозиції, і співпрацю у дільничних комісіях.

Цілком нагадує ситуацію з виборами президента, коли Ющенко закликав голосувати проти всіх, тим самим відбираючи голоси у тодішнього кандидата Юлії Тимошенко.

Якщо ж не вийде піти по списку разом з об’єднаною опозицією, “нове керівництво” партії хоче йти по мажоритарних округах. Так, Бондарчук вже почав рекламну кампанію в Києві.

“Якщо допустити варіант, що Ющенку дадуть гроші (а це цілком можливо), Пенсійний фонд та інші структури підуть на зустріч, що дасть формально змогу брати участь у виборах, то Наливайченко піде з посади голови політради та з “Нашої України”. Разом з ним Бондарчук, Огризко…”, — каже співрозмовник УП у партії.

Важко передбачити, наскільки шкідливою для опозиції буде діяльність правиці Ющенка на виборах.

В цій історії більше заслуговує на увагу інше: патологічне невміння українських політиків відмовлятися від найменшої можливості доступу до владного корита.

Симптоматично, що Віктор Ющенко не хоче проводити перерахунок членів партії. Адже результат може виявитися як в анекдоті:

— Катю, як думаєш, скільки в мене прихильників?

— Ну десь 20-30.

— О, 20-30% — це ж хороші шанси для другого туру.

— Ти здурів! 20-30 осіб!

... хоча й з таким результатом Ющенко продовжить вважати себе незбагненним нацією Месією.

Тетяна НІКОЛАЄНКО, Катерина АВРАМЧУК