Хто перерахує пенсії

Відповідно до закону “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, стаття 42, не рідше ніж кожні два роки повинен проводитися перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням середньої зарплати.

У квітні 2007 року колишній прем'єр-міністр Юлія Тимошенко виконала норму законодавства, і пенсії були значно підвищені. Прийшов кризовий 2009 рік, коли треба було знову підвищувати пенсії, але навіть на старі не вистачало коштів.

Частково дефіцит був покритий за рахунок державного бюджету, через що нинішня влада вирішила посадити Тимошенко за ґрати. Проте, за чиновницькою логікою, садити треба було 13 мільйонів пенсіонерів, які нібито незаконно отримали свої зароблені за багато років пенсії частково з інших джерел.

Однак в Україні для 13 мільйонів нових в'язнів не вистачило б тюрем, тож вирішили посадити одну Тимошенко. Характерно, що жоден пенсіонер не пред'явив їй претензії щодо відсутності перегляду розміру пенсій в 2009 році. Люди розуміли ситуацію того періоду.

Настав 2010 рік, в який новий “батько нації” обіцяв пенсіонерам підвищити пенсії у 1,5 разу. І знову грошей вистачило не всім. Багато хто отримав додатково лише по 36 копійок. Нічого, сумно казали пенсіонери, це теж якісь гроші, і продовжували мовчати.

Пенсіонери розуміли: для “батька нації” треба обладнати дорогу до колишньої державної резиденції в Межигір'ї вартістю 50 мільйонів гривень, купити вертоліт, побудувати для нього площадку і в нову віллу придбати люстру за 50 тисяч доларів.

Крім “батька”, є й “челядь”: нужденні прем'єр, його заступники та армія дрібнішого чиновницького люду, які теж хочуть мати право доступу до державної скарбниці.

З огляду на це і в 2010 році пересічні пенсіонери продовжували мовчати. Мовчала й “еліта” з розміром пенсій 10-125 тисяч гривень. Мовчала, бо розуміла: подальше збільшення їй пенсій може обернутися світовим скандалом.

Саме світовим, бо в жодній іншій країні розміри пенсій не відрізняються у 150 разів. Там преса і громадськість контролюють все, крім державних таємниць.

2011 рік став знаковим з точки зору кількаразового зростання цін і тарифів. Люди почали ворушитися і цікавитися, куди ж діваються пенсійні гроші, про дефіцит яких так часто говорить влада.

З'ясувалося, що 370 мільйонів бюджетних гривень парламент і “батько нації” поклали в кишеню підприємств першого віце-прем'єра та родича самого “батька”, а 24 мільярди гривень списали з боргів олігархів.

Скільки було вкрадено тишком-нишком, країна дізнається тоді, коли змінить нинішню паразитуючу владу на владу для людей. Дещо можна підрахувати вже зараз. Для цього зробимо розрахунок при виконанні норм закону про перегляд пенсій.

У 2007 році середня зарплата при розрахунку пенсій — без виплат з соцстраху — становила 1 300 гривень, у 2011 році — перевищить 1 900 гривень, тобто зросте на 46%. Отже, у квітні 2011 року пенсії треба було підвищити на 46%.

Річний розмір Пенсійного фонду на початок 2011 року повинен був становити 190 мільярдів гривень. Для перерахунку пенсій потрібно було ще 87 мільярдів гривень. Всього бюджет Пенсійного фонду повинен був становити 277 мільярдів гривень: 190+87. Фактично він мав близько 120 мільярдів гривень.

Для перерахунку пенсій не вистачало 157 мільярдів гривень. Тимчасом за даними бюджетного комітету парламенту за перші чотири місяці 2011 року прибутки держбюджету порівняно з 2010 роком зросли на 40%, тобто на 160 мільярдів гривень. Крім того, з держбюджету “зникли” 60 мільярдів гривень: 30+24+5.

Що це за цифри? 30 мільярдів гривень — вкрадені в процесі держзакупівель, 24 мільярди гривень — списані з боргів олігархів, 5 мільярдів гривень — додатково витрачена сума на “інфраструктурні об'єкти” поза встановленим кошторисом.

Якби цього не було зроблено, то на кінець 2011 року держбюджет отримав би додатково 220 мільярдів гривень: 160+60. З них 50 мільярдів гривень пішло б на відшкодування зовнішніх боргів, а на перерахунок пенсій залишилося б лише (!) 170 мільярдів гривень або 61% від потрібної суми — 277 мільярдів гривень.

Справді, у 2011 році не буде можливості збільшити пенсії одразу на всі 46%, але якби були перекриті канали крадіжок коштів з держбюджету, то вже у 2011 році пенсії можна було б збільшити на 28%, а в 2012 році — завершити перегляд пенсій.

Однак президент та уряд мовчать. Це означає, що їх влаштовують крадіжки з казни та приховування додаткових бюджетних коштів. Схоже, можновладці справді вважають українців лохами, яке не вміють рахувати державні гроші.

Президент вже знайшов напрям їх витрачання: будівництво палаців зустрічей з іноземними гостями. Це будівництво буде чорною дірою, де зникатимуть вкрадені бюджетні гривні. Куди піде їх надлишок, здогадатися неважко: в кишені чиновників. Та й хіба це велика сума — 170 мільярдів гривень або 22 мільярди доларів?

Кажуть, якщо держава не дбає про літніх людей, така країна не матиме майбутнього. В Україні так воно і є. За даними організації українців-емігрантів “Четверта хвиля”, чисельність співвітчизників, які проживають за кордоном, наближається до чисельності українців в Україні. А тим часом розгортається п'ята хвиля еміграції.

Однак чи варто міняти Батьківщину на іншу країну? Може, українцям варто змінити “батька нації”, а разом з ним — і його паразитуючих чиновників?

Марко ОЛІВЕНСЬКИЙ