Хороша і погана новини про корупцію в Міноборони

Почнемо з хорошої новини — після нашого розслідування у закупівлях Міноборони стало менше корупції. Ціни на картоплю та яйця опустилися в три рази. Закупівлі питної води вивели на відкриті торги, і її почали купувати навіть дешевше, ніж було до вторгнення.

А щоб хоч якось задовольнити жагу суспільства до справедливості, у СІЗО тримають двох представників Міноборони — заступника міністра В’ячеслава Шаповалова і керівника закупівельного департаменту Богдана Хмельницького.

І тут погані новини

Шаповалову і Хмельницькому у розпал скандалу цієї зими інкримінували зовсім не завищені ціни харчів, а неякісні бронежилети, закуплені у перші місяці вторгнення. Потім додали завищену ціну — товарознавча експертиза показала, що ціна у 43 тис. грн за бронежилет 4-го класу при курсі 29 грн/дол. була у рази більшою за тодішню норму.

Олексій Резніков став грудьми за свого заступника: “Контракти, які є предметом дослідження, датовані березнем 2022 року. І я хочу запитати: а де всі були в березні 2022-го? Коли на складах нуль (бронежилетів), а треба було привезти сотні тисяч. Тому я хочу дочекатися завершення слідства і почути вирок суду. Бо він може бути і виправдувальним теж”.

Зустрічне запитання до Резнікова, міністра оборони з листопада 2021-го: а чому, власне, в березні 2022-го у нього на складах був нуль? Не помітив попереджень США про наступ? Вважав, що нуль бронежилетів на складах, навіть за мирних часів, — це прийнятно?

Очевидно, що Резніков створює інформаційне поле для звільнення Шаповалова від покарання. Тоді на шконці залишиться лише закупівельник Хмельницький — найменший чиновник у корупційній вертикалі міністерства Резнікова, чиєю функцією був банальний “підписздєсь”.

ZN.UA занурилося ще глибше у політику забезпечення ЗСУ Шаповаловим, і ми отримали чергову порцію комфортної впевненості, що “вор должен сідєть в тюрьмє”.

Зимовий одяг із Туреччини за 33 мільйони доларів

У червні Шаповалова “доепізодили” закупівлею зимового одягу з Туреччини. Що у матеріалах справи, невідомо. Але, за даними ZN.UA, йдеться про велику аферу.

Ще влітку 2022 року українські виробники били на сполох, що Міністерство оборони не оголошує вчасно закупівель зимового одягу для бійців. Доставити тканину з Азії, пошити — це все місяці. Ці місяці було втрачено саме з вини міністерства та інших урядовців, які вчасно не вирішили проблемних питань. Тоді відразу був жирний натяк на те, що це неспроста. Мовляв, якщо закупівлю якісної та дешевої української форми саботують, то це комусь вигідно.

Так і вийшло. Міноборони з наближенням холодів уклало контракт із турецькою фірмою Vector avia hava araçlari на поставку зимового одягу. За даними патріотично налаштованих офіцерів з митного фронту України, ця фірма лише у жовтні—грудні ввезла до України з Туреччини 233 тис. курток на 20 млн дол. і 202 тис. штанів на 13 млн дол.

Ціна була прийнятною як для зимового одягу. Куртки від турків йшли по 86 баксів. Інший постачальник з Болгарії віз для Міноборони з Китаю куртки по 95 дол. Але проблема в тому, що з Туреччини насправді їхали не зимові куртки, а літні чи просто з лайно-тканини.

За нашими даними, середня вага китайських курток була два кілограми. А турецької — 1,1 кг. Це дуже схоже на різницю між літнім жакетиком і зимовою теплою курткою.

У розпорядженні ZN.UA є пакет супровідних документів на одну з партій товару від Vector avia. Тут чудово видно, як 4900 курток загальною вартістю 142 тис. дол. перетворюються на 4900 курток за 421 тис. дол. Дорогою між турецькою й українською митницями куртки магічно перетворилися з “камуфляжних” на “зимові повітрозахисні” і на цьому перетворенні набрали державної ваги з 29 до 86 дол. за штуку (див. документ).

Маржа залишилася на турецькій фірмі Vector avia hava araçlari, яка належить українцю Роману Плетньову із Запоріжжя.

У судовому реєстрі є дані про кримінальне провадження щодо цього одягу. Київський науково-дослідний інститут судових експертиз встановив, що “поставлені за договором №VV2022-M1908 куртки вітровологозахисні зимові та штани вітровологозахисні зимові не можуть використовуватись за своїм цільовим призначенням”. А зимовий одяг, який їхав в Україну за іншим договором №VV2022- М1708, кордон у Молдові перетинав із документами 27 500 дол. за партію, а кордон в Україні — вже за 367 500 дол. Понад те, куртки з цієї партії вже продаються на OLX (див. скрін 2).

До речі, так само силовики знають, що Міноборони втридорога купувало шоломи для бійців. Люди Резнікова замовили і оплатили товар, який за документами значився як шоломи PASGT виробництва США з рівнем захисту NIJ ІІІА. А по факту це виявилися шоломи з нижчим рівнем захисту NIJ 2. При цьому “Наші гроші” повідомляли, що торік Міністерство оборони мало контракти на ці шоломи у тому числі за ціною 348 і 468 дол. Тоді як саме міністерство і його держпідприємство “Спецтехноекспорт” імпортували шоломи за ціною від 132 до 293 дол. за одиницю.

Вегетаріанські сухпайки для солдатів за 15 мільйонів доларів

На цьому проблеми Шаповалова не мають завершитися, навіть якщо він “розчулить” Зеленського, а Резніков наб’є собі ціну перед Єрмаком можливістю розголосу різних подробиць військових закупівель і відчалить до Лондона.

У розпорядженні ZN.UA є копія контракту на закупівлю сухпайків минулої весни. 14 березня 2022 року, через три тижні після початку вторгнення, Міноборони замовило у київської фірми ТОВ “Танос Технолоджи” один мільйон вегетаріанських сухпайків із Туреччини на 430 млн грн, що за курсом на той час становило 14,7 млн дол. (див. табл.). Дані про цей контракт досі не оприлюднені у “Прозорро”, хоча Міноборони мусило їх публікувати після законодавчих змін цієї весни.

Із додаткової угоди до цього контракту від 8 липня 2022 року відомо, що у початковій версії був підігрівач їжі, але потім він зник. Натомість до складу сухпайка включили курячий паштет — єдиний м’ясомісткий продукт серед вегетаріанського раціону.

Наразі вартість окремих складових у контракті Міноборони невідома. Але відома ціна, за якою “Танос Технолоджи” купувало складові сухпайків у турецької фірми Orta Akdeniz Gumrok Ve Tiracet Bm. Квасоля, боби, булгур, суп і компот разом коштували 181 грн. Таким чином, на курячий паштет, печиво, каву у стіках та одноразовий посуд припадало аж 248 грн. ZN.UA не вдалося знайти настільки дорогих товарів у магазині “Новус”, щоб вийти на подібну розрахункову суму.

Такі ж продукти на початку 2022 року закуповували й інші українські фірми. Наприклад, мережа магазинів “Таврія-В” імпортувала їх із Туреччини майже вдвічі дешевше. Так, квасолю борлотто і боби у мексиканському соусі Yayla ввозили в країну за митною ціною 0,81 дол., або ж 23,73 грн за упаковку. Ціна Міноборони, нагадаємо, становила 43,88 грн/шт. за квасолю та 40,95 грн/шт. за боби.

Але й це ще не кінець…

Слідчі СБУ отримали доступ до сухпайків, привезених “Танос Технолоджи”. Виявилося, що вони упаковані в картонні коробки з надписом “Відновлюйся Україно. Ми віримо у лікувальну силу любові та підтримки”. Тут же присутній логотип Legurme, — цей бренд належить компанії Yayla. Під ним вона продає певну частину своєї продукції.

Навесні 2022 року турецькі продукти з’явилися в Україні як благодійна допомога. Наприклад, “Червоний Хрест” роздавав такі продукти в Хмельницькому. У травні 2022-го “допомогу від президента” з продуктами бренду Yayla отримала Лозівська громада на Харківщині. Також продуктами бренду Legurme забезпечував людей благодійний фонд “Крок з надією”.

***

Здається, підстав для покарання Шаповалова більш ніж достатньо. Навіщо міністрові його прикривати? У правоохоронців є цьому пояснення.

Шаповалов — це реально довірена людина саме Резнікова. Він був заступником Резнікова у Міністерстві реінтеграції 2020 року. Резніков привів його за собою в Міноборони і зробив своїм заступником із найгрошовитішого питання — закупівель.

Вони й раніше мали спільне поле діяльності. У 2015—2017 роках Резніков очолював Київраду, а Шаповалов опікувався будівельними питаннями як заступник і радник голови Київської ОДА. Саме тоді зять Резнікова Дмитро Штейнгауз почав велетенську житлову забудову у Броварах поблизу Києва, отримавши під неї 80 га. А вже 2018 року Штейнгауз через свою фірму “Аквасервіс” запропонував Міністерству оборони купити у нього 38 квартир у Броварах (див. скрін із сайту МО).

Коли Зеленський після скандалу зберіг Резнікова на посаді міністра, цікаві ігри почались і між силовиками. У лютому ДБР затримало Шаповалова, а СБУ затримала Хмельницького. Потім дозбирували доказову базу, оголошували додаткові підозри. І вийшло так, що в середині липня Печерській суд за справою ДБР отримав від адвокатів Шаповалова довідку про поганий стан здоров’я підозрюваного і безкоштовно відпустив його на волю, хоча йому було встановлено заставу у 402 млн грн.

Однак уже через добу Шевченківський суд подивився на фігуранта через призму кримінального провадження СБУ і кинув його назад за грати. З ким Шаповалов встиг зустрітися на свободі, про що говорив і які запевнення отримав, невідомо. Але після повернення за грати він через “Українську правду” звернувся до Верховного головнокомандувача Володимира Зеленського із шантажною заявою: “Ви особисто сказали мені, пане президенте, що треба зробити все, аби забезпечити ЗСУ необхідним, а “розбиратися будемо потім”… Переслідування мене має всі ознаки політичного — у тому сенсі, що якась невідома мені сила робить усе, аби я не вийшов з-за ґрат. Ця справа політична ще й тому, що під час найгарячішої фази війни хтось вирішив “закрити” людину, яка формувала політику забезпечення ЗСУ, не замислюючись про наслідки”.

Насправді політичне в цій справі лише те, що вона мала би стати прикладом політики невідворотності покарання, без якої про реальні антикорупційні зміни годі й думати.

Дійсно, як розповів ZN.UA один із правоохоронців, що займається корупцією в армії, “Єрмак із Шараповим відійшли від незбройних закупівель після скандалу”. Та й американці тепер слідкують за цим сектором у “п’ять очей”, не забуваючи ділитися з Володимиром Зеленським враженнями від побаченого. От і маємо позитивний ефект — частина державних грошей тепер таки економиться.

Однак глобально система не змінилася. Володимир Зеленський залишив Олексія Резнікова міністром оборони. Тому недивно, що всередині міністерства просто зараз саботується запуск нової Агенції, яка мала б уже цієї осені перебрати на себе всі незбройні закупівлі Міноборони, і тим самим узагалі прибрати звиклих до корупції тиловиків у погонах від мільярдних потоків. Тож коли увага союзників і українців розсіється, ті самі міноборонівці продовжать тендерити на свій розсуд.

Юрій НІКОЛОВ, журналіст і засновник проекту “Наші гроші”, Україна

Віталій КОНОНУЧЕНКО, кореспондент ZN.UA