Холера ясна

Українці нездорові, наша держава не готова до епідемій, а ліки, які ми вживаємо, лише підживлюють віруси. І не лише холери, а й відомої “тріади” найнебезпечніших епідемічних хвороб минулого — чуми, віспи, кору.

Маленький спалах

Кілька діб тому в Маріуполі зареєстрували три випадки захворювання на цю дуже небезпечну хворобу. На час написання матеріалу цей діагноз був підтверджений у ще одного госпіталізованого. Окрім цього, виявлено ще шестеро людей, які контактували з хворими. Цікаво, що наразі недуга вдарила по літніх людях — хворим, чий діагноз стовідсотково підтверджено, 55 років і більше. Деякі фахівці пов’язують це з послабленням імунітету, відповідно здатність організму опиратися вірусу значно менша.

За попередніми даними епідеміологічного розслідування, хворі готували і вживали рибу, виловлену в Азовському морі. Ймовірно, троє із них занедужали внаслідок того, що з’їли морську рибу, а ще один мешканець — внаслідок потрапляння морської води в органи травлення. Випадки захворювання безпосередньо між собою не пов'язані.

В Маріуполі заборонили купатися в морі, а також ловити рибу та продавати її на ринках. До того ж самі ринки і пляжі контролюють міліція, рибінспекція та ветеринарна служба. Медики закликають городян дотримуватися елементарних правил гігієни, мити руки з милом, не пити сирої води і добре прожарювати та пропарювати їжу.

Міністр охорони здоров'я Олександр Аніщенко терміново виїхав до Донецької області та заявив: “Там (в Маріуполі. — Ред.) створено надзвичайну протиепідемічну комісію, фахівці санепідстанції та Головного управління МНС в Донецькій області проводять обстеження тих, хто перебував у контакті з хворими, і відбирають проби з об'єктів довкілля”.

“Не думаю, що нинішній спалах холери має бодай якісь шанси перетворитися на епідемію, — стверджує Віктор Сердюк, голова Спілки прав пацієнтів. — Від такого зараження ніхто не застрахований. Це майже неможливо, щоб десь якось не проявився холерний вібріон”.

Цю думку поділяють і науковці. “Холера — це не така небезпечна хвороба, та й боротися проти неї навчилися, — пояснює науковець-мікробіолог Сергій Панасюк. — Щоправда, проблема полягає не так у цьому маріупольському випадку, як у тім, що система епідемічних заходів в Україні дуже застаріла і неповоротка. А загроз і причин, через які можуть спалахувати епідемії, стає дедалі більше”.

Причини епідемій

Одна з найголовніших причин епідемій — це, хай там як банально це прозвучить, різке падіння рівня життя українців. Адже більшість епідемічних хвороб є “соціальними”, тобто ризик захворювання зростає в кілька разів в разі виникнення якихось побутових проблем. Зокрема, внаслідок поганого харчування, неуважного ставлення до власного здоров’я, слабкого імунітету, поганих комунальних умов тощо. Не дивно, що майже завжди в історії людства епідемії виникали саме в найбідніших кварталах серед незаможного населення.

“З цього боку Україна дуже вразлива до будь-яких епідемічних хвороб, — стверджує лікар-епідеміолог Антон Погодський. — Наші люди мало того що не мають часто змоги нормально слідкувати за своїм здоров’ям, так ще й не плекають культу здорового способу життя, тобто самі себе вбивають алкоголем, палінням, неправильним харчуванням. Все це різко знижує імунітет, відповідно ризик підхопити вірус і захворіти зростає до 90%”.

Але окрім цієї трохи загальної проблеми постає дуже болюча інша — повний занепад системи антиепідемічних заходів. “Фактично з року в рік кількість українців, які отримують обов’язкові щеплення проти таких небезпечних епідемічних хвороб, як кір, віспа, зменшується”, — стверджує Віктор Сердюк. У приватних бесідах чиновники МНС та МОЗ зізнаються, що в Україні немає стратегічних запасів щеплень проти тієї самої чуми. Як, між іншим, і досвідчених кадрів, тому що більшість кваліфікованих працівників вже або на пенсії, або просто звільнилися. Молодь на такі зарплати не заманиш, та й хабарі в цій царині немає особливо за що давати.

Важливим моментом є також те, що, за інформацією деяких фахівців, наприкінці 1990-х років щеплення проти багатьох хвороб, зокрема, віспи, робилися з НЗ радянських часів. Що призвело до того, що імунітет проти цієї страшної недуги у цілого покоління молодих українців не вироблений. Чи це так, незабаром побачимо. За прогнозами ВОЗ, вже в найближчі три — чотири роки людству загрожує нова епідемія віспи. До речі, ще 30 років тому та сама ВОЗ заявляла про те, що віспа переможена в масштабах всього світу.

Загрозу також становить недотримання епідемічних норм під час будівництва, які порушували навіть за радянських часів, а зараз це стало просто-таки нормою. Небувалого розмаху дістало таке явище, як підмив старих цвинтарів. Наприклад, наприкінці квітня 2011 року головний санітарний лікар Кременчука Віктор Акімов заявив про можливість зараження води в Кременчуцькому водосховищі спорами чуми, холери та сибірки (телія).

У своєму виступі на сесії облради він гостро розкритикував роботу чиновників Полтавської облдержадміністрації зі зміцнення берегів Кременчуцького водосховища. Через це, за його словами, вода там щороку підмиває до десяти метрів берегової лінії, внаслідок чого у Дніпро сповзають старі кладовища.

Акімов нагадав, що 2008-го він показував депутатам, як із підмитого водою берега звисають труни поховань ще 20-х років минулого сторіччя. Санітарний лікар не виключає, що на змитих у водосховищі кладовищах ховали померлих від чуми, холери або сибірки, і спори цих страшних хвороб можуть бути у воді, яку п'ють жителі Кременчука і Комсомольська. Таких випадків по Україні нараховують десятки лише за останні два — три роки.

Важливим моментом є також те, що Україна за останні десять років перетворилася на потужний перевалочний пункт для нелегальних мігрантів, що прямують азійським “Великим шляхом” через Росію та Україну до країн ЄС. Беручи до уваги, що свій шлях вони розпочинають в Країнах Далекого Сходу та Індокитаю, що є розплідниками різних епідемічних захворювань, то проблема з економічно-соціальної досягає рівня виживання народу. Цікавий факт: торік міжнародна група вчених виступила із заявою про те, що епідемії чуми, які двічі вражали Європу, починалися в Китаї. За словами дослідників, не стала винятком і третя, не така серйозна хвиля, яка здійнялася в XIX столітті. Китай та сусідні країни, а також Індія, залишаються небезпечними в сенсі тієї самої чуми й нині.

Автор цих рядків ще два роки тому спілкувався з прикордонниками на східному й західному кордонах України, які казали, що хворих нелегалів затримують дуже часто. Не рідше керівництво змушувало не розголошувати інформацію про це. Не можна не згадати й постійні намагання європейських країн зробити Україну таким собі устійником для мігрантів.

І все ж, найголовнішою загрозою є навіть не це.

Медикаментозна мутація

У XX столітті у світі було зареєстровано сім пандемій холери. Нагадаймо, що торік після землетрусу на Гаїті ця країна зазнала страшної пандемії холери — першої в ХХІ сторіччі. Нещодавно головний державний санітарний лікар Росії Ґєннадій Оніщенко заявив про необхідність бути готовими до того, що спалах холери, який щойно вдалося трохи призупинити Гаїті, незабаром переросте в глобальну епідемію.

“За всіма ознаками, швидше за все, ми є свідками початку нової пандемії холери у світі в XXI столітті і третьому тисячолітті, — вважає Оніщенко, якого цитує канал “Росія 24”. — Багато в чому цей сумний прогноз може справдитися, якщо ми переконаємося в тому, що холера, яка поширюється на Гаїті, на відміну від її попередників, має принципово нові властивості”, — додав він.

Річ у тім, що згідно з усіма попередніми даними щодо вивчення гаїтянської холери, її збудник відрізняється від усіх раніше зафіксованих на планеті. Він майже невразливий перед традиційними методами лікування. І саме такі мутації відбуваються з більшістю відомих хвороб.

“Причина — справжня медикаментозна війна, оголошена людству фармакологічними компаніями в останні 30—40 років, — стверджує Антон Погодський. — Нас привчили — тільки-но щось заболить, одразу пий пігулочку. Звісно, в ліках самих по собі загрози немає. Проте більшість із тих, що нам рекламують та продають в аптеках, — це просто туфта. Яка, тим не менш, різко послаблює, навіть знищує імунітет людини. Особливо ця проблема загострилася в пострадянських країнах (зокрема Україні), що стали жертвами недобросовісних фармакологів в 1990-ті і нині такими і є”.

Але найнебезпечнішим є те, що від цього надлишку фармакології змінюється не лише людський імунітет, а й самі хвороби, точніше, їхні збудники. “Коли ВОЗ та радянські медики заявляли про перемогу над усіма трьома найнебезпечнішими у минулому епідемічними хворобами, що знищували континенти — чумою, кором, віспою, вони не брехали, — пояснює мікробіолог Сергій Панасюк. — Проте, проблема в тому, що хвороботворні бактерії та віруси відтоді мутували. І буквально за останні п’ять — сім років науковці у всіх куточках світу стикаються з чумою, холерою, віспою, що не можна вилікувати звичними методами та медикаментами. Або якщо і можна — то не так інтенсивно чи з великими побічними ефектами. Людство починає пожинати плоди загального падіння імунітету. Найгірше те, що країни на кшталт України — перші серед тих, кого ці новостворені віруси можуть уразити. Як внаслідок дуже низького рівня здоров’я населення, низької ж готовності держави до епідемій, так і через те, що ми перехрестя цивілізацій, так би мовити”.

Тож фахівці застерігають, що в найближчому майбутньому Україні загрожують справжні епідемії. Єдине, що може допомогти, — це розуміння кожного, що здоров’я досягається не пігулками, а піклуванням про нього, відповідним способом життя та дотриманням гігієни. Чого, на жаль, більшість українців наразі не усвідомлюють.

Богдан БУТКЕВИЧ