Греція заплатить за соціалізм майном

Невдовзі там продадуть два порти, аеропорт, компанії з постачання води та газу, ATEbank, частину акцій залізниці та оборонні компанії.

Часи безоплатної допомоги країнам ЄС, схоже, залишилися в минулому. Тепер державам доведеться продавати свої активи.

Європейські банкіри та МВФ близькі до того, аби виділити Греції новий транш фінансової допомоги. Експерти визнають, що тепер Афіни отримують 12 мільярдів доларів, аби уникнути суверенного дефолту.

Хоча виписувати країні нові чеки безперспективно — країна вже отримала 163 мільярди доларів, а позитивного результату не було і нема. Тим більше, зараз ситуація в регіоні змінилася. У 2010 році лише Греція знаходилася на межі банкрутства, а тепер цей список поповнився новими кандидатурами.

Відтак, загальні європейські витрати на підтримку проблемних економік можуть сягнути 2 трильйонів доларів, вважають експерти Центру Брукінгса. Взяти ці гроші з бюджету ЄС вже неможливо.

Крім того, проблемні країни не поспішають виконувати умови кредитування і обмежувати соціальні виплати. Їх населення звикло, що зарплати і пенсії високі, і платяться вони вчасно. Уряди Греції, Ірландії, Португалії, Іспанії, а тепер й Італії, змушені були брати позики і брехати Брюсселю про зростання ВВП.

Дефолт одного з членів європейської економічної системи відразу позначиться на майбутньому спільної валюти. За словами Едварда Калмена з Council of Europe economic reforms, ситуація дуже складна.

“Відпустити Грецію означає визнати слабкість європейської економіки і підірвати довіру до нашої валюти. Вона за останні дні і так знецінилася на 5%”, — розповів експерт “Економічній правді”.

Проте давати гроші вічно теж не можна. Бюджет ЄС не бездонний, а країни європейської периферії все більше залежать від дотацій. Ще трохи — і вони стануть для союзу тягарем. Великі держави не хочуть оплачувати чужі помилки.

Європа опинилася у замкненому колі: громадяни не хочуть платити за кризу, яку організували банки і великі корпорації, і тому не іде на скорочення витрат. Берлін та Париж не хочуть платити за надмірно високий рівень життя у Греції та Португалії. А МВФ не дасть грошей, поки бачить, що від них нема жодної користі.

Саме зараз назрів час, коли треба вигадати вихід для європейської економічної системи. Проте він явно сподобається не усім.

Замкнені кола

У 2010 році ситуація з суверенними боргами завдала ЄС нищівного удару. Навіть світова економічна криза не стала такою фатальною для союзу. Тоді в небезпеці опинилася лише одна країна. Здавалося, ліки — на поверхні: треба видати Афінам достатньо коштів, аби вони впоралися з нагальними боргами і провели реформи.

Для цього Європа разом з МВФ заснувала Організацію з фінансової стабільності. В її фонд внесли 700 мільярдів доларів для допомоги країнам, яким загрожував дефолт. Після такого рішення ситуація трохи стабілізувалася, і євро знову закріпився на ринку валюти. Взагалі 2010 рік був досить непростим для європейських грошей.

“Спочатку криза в Греції. Євро впав щодо долара, в Брюсселі заговорили про зростання інфляції. Восени — “валютні війни”. Євро зріс, і ЄЦБ відреагував на це збільшенням відсоткових ставок. Тепер валюта знову падає через загрозу дефолту Греції”, — пояснили “ЕП” в бельгійському економічному Центрі Бругель.

Там упевнені, що відновлення світової економіки зробило б євро більш привабливим активом. Євро хоч і більш ризикована валюта, проте і більш прибуткова для капіталовкладень. Втім, грецькі проблеми усе зіпсували.

За рік Афіни отримали чотири транші, разом — більше 160 мільярдів доларів. Це дозволило їм розплатитися з поточними боргами і трохи модернізувати економіку.

Втім, головну умову для отримання кредитів — скорочення соціальних витрат — країна не виконала. Уряд Горегіуса Папандреу не наважився збільшити пенсійний вік чи скоротити виплати з безробіття, хоча саме на ці статі йшла значна частка допомоги. Грошей постійно не вистачало, і навесні Афіни попросили 12 мільярдів доларів.

Черга і голосування

До Греції тепер приєдналася Португалія, яка вже отримала 75 мільярдів доларів, та Ірландія — 35 мільярдів доларів. Проте ці країни не є найбільшою загрозою для економіки ЄС, а от проблеми в Іспанії та Італії — небезпечний сигнал. Днями Рим заявив, що зовнішні борги можуть суттєво зрости, проте країна впорається сама.

Більшість держав, які отримують міжнародну допомогу, теж запевняли, що їм не будуть потрібні чужі гроші. Однак зараз вони без них вже не виживуть.

Тимчасом змінилася структура МВФ. Голову фонду Домініка Строс-Кана усунули, і за його місце іде запекла боротьба. Європа хоче бачити там міністра фінансів Франції Крістін Лагард, проте країни Азії, насамперед Китай, зауважують, що обрання європейця означатиме подальше виділення коштів на порятунок недбалих країн.

Виступаючи за виділення коштів для Греції, ЄС може втратити вплив на цю організацію, а саме вона дає 350 мільярдів доларів фонду порятунку Європи. Тому баталії за вакантне місце Строс-Кана можуть закінчитися для Афін погано.

Нарешті, самі країни не готові до реформ. Зараз, коли обговорення нового траншу Греції добігає кінця, в парламенті країни йде голосування з вотуму недовіри уряду.

За даними Reuters, в парламенті кабінет Папандреу підтримають 155 депутатів з 300. Цього достатньо для перемоги. Проте достатньо, щоб думку змінили лише п'ять осіб, і країна на межі дефолту залишиться без уряду. А до 28 червня 2011 року їй потрібно виплатити 39 мільярдів доларів за борговими зобов'язаннями.

Проте це не зупиняє парламенти. В Португалії прем'єр Жозе Сократеш втратив довіру парламенту в розпал кредитної кризи. Тоді Лісабон три тижні жив без уряду, провів парламентські вибори і наростив зовнішні борги на 5 мільярдів доларів.

Політики цих країн, налякані відставками, не зважуються на реформи, а спроби обмежити соціальні виплати наштовхуються на протидію населення. Греки і португальці не можуть зрозуміти, що їх країни потрапили в кредитний капкан і не виберуться самі, а проста допомога від ЄС лише поглибить прірву.

Непопулярні рішення

У доповіді для держдепартаменту США фахівці інституту Брукінгса заявляють, що повторне кредитування проблемних країн лише посилить їхні проблеми. Не можна сподіватися і на реформи. Отже, потрібно шукати нові рішення.

Найбільш вірогідним американські спеціалісти вважають примусову приватизацію частини державних активів, й інвесторами повинні стати саме європейські компанії, які наповнюють фонд порятунку. З початку кризи Греція заявляла, що готова продати частину власності, проте за рік з 250 об'єктів було куплено лише 23.

Причому це були не найбільші і не дуже привабливі об'єкти з інвестиційної точки зору. На думку експертів Центру Бругель, уряд Греції, який є помірковано соціалістичним, прагне зберегти контроль за стратегічними підприємствами.

Європейські промисловці бачать, що їхні гроші ідуть на пенсії грекам, і вимагають їх повернути. У червні через німецькі і французькі газети промисловці заявили, що треба врятувати євро, проте не можна просто так витрачати такі гроші.

Експерти прогнозують, що в Європі незабаром може початися безпрецедентний розпродаж великого майна. З економічної точки зору це обґрунтовується тим, що інвестори з Європи досить відповідальні і будуть розвивати підприємства.

Поки що вони націлилися на Грецію. Там найбільш вірогідними об'єктами продажів стануть порти Пірею та Салоників — найбільші перевалочні пункти країни. Вже у червні німецьким компаніям планують продати 34% акцій одного з портів. Прибуток від цієї угоди може сягнути 5-6 мільярдів доларів.

За рік будуть приватизовані аеропорт Афін, компанії з постачання води та газу, ATEbank, частина акцій залізниці та більшість оборонних компаній. Головними інвесторами повинні стати європейські компанії, які мають підтримку в урядах.

Експерти лише бояться, що країна підпаде під більший контроль великих корпорацій, і зростання безробіття їй гарантовано. Зате за рахунок інвестицій вона може вийти з кризи. Всі інші методи, схоже, вже випробувані, і тепер треба віддавати майно.

Олеся СТАРОДУБОВА