Головна наша мета — зупинити порушення, а не видалити порушника з ринку — голова АМКУ Ольга Піщанська

- АМКУ проявив свою соціальну роль у справі з малодіяльними вантажними станціями “Укрзалізниці”. Верховний суд залишив без задоволення касаційну скаргу компанії про визнання недійсним рішення АМКУ, і тепер УЗ має сплатити штраф 18,2 млн грн. Наче це був бізнес-конфлікт, а виявилося…

— Виявилося, що це порушення вплинуло на всі сфери економіки. Більше третини станцій “Укрзалізниці” отримали статус малодіяльних. Тарифи за додатковими угодами для користувачів таких станцій взяли “зі стелі”. У суб’єктів господарювання не було можливості відмовитися від цих договорів. Чимало компаній у нашій країні формується і тримається “на плаву” за рахунок власного капіталу, а не кредитування чи інших доступних джерел, як у розвинутих країнах. Відповідно, коли в української компанії постають проблеми, вона або розв’язує їх власним коштом, або йде з ринку. Якщо бізнес йде, врешті, все навколо помирає. Деякі компанії могли маневрувати, наприклад, за рахунок автоперевезень, однак вони не співставні з залізницею по ціні. Одне “маленьке”порушення скільки всього змінило в країні.

- Прийняття законопроекту про реформу АМКУ міститься у меморандумі з Міжнародним валютним фондом. Коли ви очікуєте внесення його до парламентської зали?

— Зараз законопроект №5431 доопрацьовується економічним комітетом ВРУ, враховують зауваження та пропозиції народних депутатів. Ми сподіваємося, що його винесуть на друге читання уже в січні наступного року. Так, наближення норм українського конкурентного законодавства до європейських і світових справді є серед умов МВФ. Але першочергово вони прописані в Угоді про асоціацію Україна-ЄС, яку наша країна має виконувати.

- Так, але ми про це говорили ще в 2020 році. Яка зараз ситуація? Як ви готуєтеся до того, щоб отримати додаткові повноваження?

— Можна сказати, що законопроект №5431 — перший етап реформи комітету, це “дитя” законопроекту №2730. Він виявився таким об’ємним і складним, що реалізувати його водночас було б дуже важко. Це загальмувало б усю реформу і поставило б її реалізацію під загрозу. Бо щоб прийняти його, треба було б вносити зміни до Конституції України. Йдеться про норми призначення державних уповноважених та голови комітету. Тому було прийнято рішення розділити реформу на кілька етапів. Законопроект №5431 пройшов перше читання навесні, але викликав великий ажіотаж у бізнес-спільноті. Разом з його автором ми провели зустрічі з бізнес-асоціаціями, зокрема, с ЄБА та AmCham. Аналізували їхні пропозиції, зауваження, перестороги. Потім подали пропозиції від АМКУ до другого читання. Після прийняття закону має бути розроблена ще велика база підзаконних нормативних актів. І одразу почнемо підготовку вже другого етапу реформи.

—  А коли очікувати на запуск другого етапу реформи?

— Відповідно до наших планів, наступного року. Але все залежить від реалізації першого етапу реформи, оскільки він багато чого змінить. Посилить відповідальність. Уже після першого етапу реформи треба буде тричі подумати, що економічно вигідніше — робити щось за законом чи йти на порушення.

- То ви кажете, що все узгодили чи ще залишилися якісь питання від бізнесу? Ви задоволені компромісами, що їх пропонують до другого читання?

— Ми підтримуємо деякі поправки народних депутатів до законопроекту, які, на нашу думку, покращують баланс між повноваженнями комітету та його відкритістю. Наприклад, законопроект передбачає, що рішення комітету набуде статусу виконавчого листа. Буде встановлено субсидіарну відповідальність і її неможливо буде уникнути. Також законопроект передбачає покращення зарплат співробітників АМКУ. З іншого боку, документ пропонує ввести settlement key — можливість досягнути мирової угоди, а також норму проведення перевірок тільки під час розгляду справ (зараз перевірки можуть бути і в ході досліджень). Крім того, є пропозиції щодо обов’язку АМКУ публікувати інформацію про початок розгляду справ, затверджувати методологію визначення розміру штрафів тощо. Ми також їх підтримуємо.

- А зараз хіба ви цього не робите? Чи тільки вибірково?

— Ми публікуємо про найбільш резонансні. Але це наша власна позиція, бо законодавство не зобов’язує повідомляти публічно про початок розгляду кожної справи.

- Наскільки оперативно це буде відбуватися?

— Думаю, зрештою це буде аналогічно зі строком на публікацію рішень у справах. Зараз комітет має оприлюднювати їх протягом 10 днів від дати прийняття.

- Наскільки доцільно зменшувати розмір компенсації з компанії, чиє монопольне становище завдало шкоди, з 200% до 100%? Це теж один з компромісів бізнесу?

— Ми аналізували досвід різних країн. У країнах Європейського Союзу, в США — різні підходи. І економічна ситуація теж інша. Наша позиція така: комітет виправляє перекоси конкуренції і створює умови для її розвитку. Головна мета — зупинити порушення, виправити порушника, а не видалити його з ринку повністю. Бо це теж негативно вплине на конкуренцію. Тому ми вважаємо, що “потерпілі” мають право на повну компенсацію збитків від порушника. Однак кратність разів компенсації може створити певну спокусу зловживати цим інструментом.

- Але штрафи лишаються, не лише компенсація?

— Авжеж, штрафи лишаються! Тобто насамперед ми примушуємо припинити порушення, якщо воно ще триває. Друге — штрафуємо порушника. Третє — усі сторони, котрі зазнали збитків від дій порушника, можуть подавати до суду позови про відшкодування шкоди.

- А дискреція штрафу залишається без змін і залежить від того, наскільки компанія йде на співробітництво?

— Так. Ми враховуємо багато факторів. Наприклад, скільки тривало порушення, компанія його швидко усунула чи до останнього відмовлялася визнавати й припиняти.

- Як за рік змінилася ситуація із зарплатами в комітеті? Торік ви казали, що середня по комітету зарплата — 15 тис. грн.

— Трохи змінилася у кращий бік. Зараз середня зарплата по комітету — 21 тис. грн. Але це все одно майже найнижчий рівень серед усіх органів зі спеціальним статусом. У законопроекті про реформу АМКУ пропонується змінити підходи до нарахування зарплат співробітникам аналогічно з іншими органами зі спеціальним статусом, як-от Рахункова палата, НАБУ, НАЗК. У пресі я бачила різні маніпуляції, мовляв, АМКУ собі вибиває мільйонні зарплати. Ні, ми лише піднімемо людям зарплати до рівня Рахункової палати, а не до “космічного”. Фахівці, які розслідують справи у комітеті, мають отримувати справедливі зарплати. Вони — висококваліфіковані спеціалісти. За такими завжди стоїть черга приватних компаній, які мають велике бажання взяти до свого штату нашого фахівця. Ми маємо конкурувати за людей. Повинні мати сильніший штат, ніж у будь-якій компанії.

- Яка ситуація з призначенням державних уповноважених?

— Наразі у нас є дві вакансії. Але щодо однієї ми найближчим часом чекаємо підписання президентом країни указу про призначення. Від початку року оголосимо конкурс і на державних уповноважених з розгляду скарг у сфері публічних закупівель.

- Ви все ж зупинилися на розподілі справ між держуповноваженими за напрямами?

— Розподіл заяв чи справ між державними уповноваженими за напрямами чи ринками несе в собі певні ризики. Тому ми визначаємося відповідно до навантаження та досвіду членів АМКУ. У той же час застосовуємо ротацію між державними уповноваженими з метою ширшого охоплення і зменшення ризиків втрати “інституційної пам’яті” під час кадрових змін.

- Як впливає на ваше рішення те, що покупці “Більшовика” вже перерахували 1,42 млрд грн до державного бюджету?

— Це паралельні процеси. Коли з’явилася ця новина, нам почали закидати “зраду”, мовляв, ми допустили перерахування коштів. Але АМКУ розглядає заяву про надання дозволу на концентрацію. І тут ми оцінюємо виключно питання: як це придбання вплине на конкуренцію на ринку?

- Тобто вас не повинна цікавити ціна, за яку продали завод?

— Ціна нас цікавить лише з точки зору належного підтвердження фінансового аспекту концентрації. Окремо ми проводимо дослідження можливих антиконкурентних дій учасників аукціону. Надіслали вимоги, отримуємо та аналізуємо відповіді. Наголошу: дослідження можливої змови і дозвіл на концентрацію — це різні процеси, що не залежать один від одного.

- У продажу ТРЦ “Республіка” комітет виявив порушення. Для покупця це просто закінчилося додатковим штрафом, а на саме право власності це вже не впливає. Мовляв, це проблема того органу, що продавав.

— Так, на право власності це не впливає. У справі ТРЦ “Республіка” ми виявили змову учасників аукціону й оштрафували їх за це порушення. Комітет не оцінював дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тому я не можу назвати це проблемою Фонду з точки зору АМКУ.

- А коли ви очікуєте на ці рішення по “Більшовику”?

— По концентрації уже прийнято рішення і дозвіл надано. Ми не виявили тут ризики негативного впливу на конкуренцію. По антиконкурентним діям — можливо, декілька місяців, зараз важко сказати, які обсяги інформації треба аналізувати.

- У 2019-му АМКУ вказав, що розрахунковий період у 4 тижні, встановлений мобільними операторами у своїх тарифних планах, суперечить логіці законодавства. Зараз компанії продовжують цю практику. Які дії комітету?

— Ми виходили з того, що споживачеві важко вирахувати вартість тарифного плану на місяць чи на один день. Через неможливо порівняти тарифи різних операторів, наскільки один тариф вигідніший за інший — саме про це й були скарги до комітету. Оператори виправилися. Зараз вказують вартість тарифу за один день.

- Чи плануєте вивчення тарифних планів інтернет-провайдерів, які пропонують послуги начебто за 1 грн? І це не тільки на цьому ринку, прикладів багато.

— Поки до нас не надходили такі заяви. Але постає питання: яке тут може бути порушення конкурентного законодавства? Можливо, таких тарифних планів у компанії немає і вона просто вводить споживачів в оману? Тоді будемо кваліфікувати це як недобросовісну конкуренцію. Можуть бути інші види порушень, але вони менш імовірні в даному разі.

- Ця ситуація схожа з новоствореною національною авіакомпанією. Усі незадоволені, але ніхто не хоче подавати скаргу.

— Так, до нас поки що не надходили будь-які заяви чи навіть негативні сигнали з цього приводу.

- Як ви обираєте, де включатися, а де — чекати, коли бізнес подасть скаргу?

— Якщо бачимо явні ознаки порушення конкурентного законодавства, ми не чекаємо на заяви, розпочинаємо дослідження за власною ініціативою та в разі обґрунтованості наших підозр розпочинаємо справу. Часто важливі сигнали отримуємо зі ЗМІ, тому ми вдячні журналістам за корисні для нас репортажі та публікації.

- На наступний рік вже затвердили пріоритети?

— Ще обговорюємо. Але, думаю, питання енергетики, транспорту будуть обов’язково.

- Наскільки діючий перелік природних монополістів відповідає духу та букві закону? Як визначатиметься нарощування/збереження частки на ринку? Як розв'язати проблему, що монополіста АМКУ може визначити тільки постфактум, тоді як умовою закону є визначення монополіста на поточний час?

— Сфери, де діють природні монополії, визначаються профільним законом. Відповідно, підприємство, що здійснює діяльність у такій сфері, потрапить до зведеного переліку, який веде комітет. Немає жодних підстав говорити зараз, що цей перелік не відповідає духу закону. Тому у випадку з природними монополіями нам не треба проводити додаткові дослідження, щоб встановити — компанія монополіст чи ні. Якщо це набута монополія — так, це може бути лише постфактум.

Але ми не бачимо тут проблеми.

- Річ у тім, що наявність у власності компанії з монопольним становищем є одним із критеріїв визначення олігарха.

— Так. Один з чотирьох критеріїв — це наявність монопольного становища на якомусь ринку. Але там не визначено, чи це має бути природна чи набута монополія. І якщо говорити про власника набутої монополії, то тут, безумовно, неможливо буде встановити його монопольне становище станом “на зараз” чи, тим паче, “на майбутнє”. Бо ринок — це живий організм, він постійно змінюється. Є безліч прикладів, коли вчорашні “королі” ринку втрачали свої позиції або просто зникали внаслідок власних дій чи бездіяльності.

- У законі вказано: якщо людина володіє компанією-монополістом на якомусь ринку, то вона виконує один з критеріїв. А ви ж не можете на зараз визнати, що компанія є монополістом, якщо це не природна монополія. А формально вони туди потрапляють саме через природні монополії.

— У законі не йдеться про те, що особа з реєстру олігархів має позбутися бізнесу, котре має монопольне становище на ринку. Мета закону — забезпечити відсутність впливу на суспільно-політичне життя країни за допомогою цього бізнесу. Тому не монополія є основною проблемою.

- Але є одним з критеріїв олігархів, від якого людина позбутися фактично не може.

— Так, у законі це є одним з критеріїв для встановлення статусу олігарха. Але одним з чотирьох критеріїв. При цьому особа може вважатися олігархом, якщо відповідає щонайменше трьом з цих чотирьох критеріїв. Тобто, наявність монопольного становища на певному ринку не є обов’язковою умовою встановлення статусу олігарха.

- Чи ви бачите необхідність якихось змін цього закону саме в частині цього одного з критеріїв, щоб комітет міг виконати дух цього закону?

— Поки що не бачимо. Станом на зараз ми можемо подавати наявну у нас інформацію щодо суб’єктів господарювання, які мають монопольне становище.

- Як ви будете виконувати норму закону? Вам щороку треба робити переоблік компаній, які мають монопольне становище?

— Стосовно природних монополій ми ведемо зведений перелік, і цю інформацію зможемо надавати РНБО. Наразі опрацьовується порядок реалізації цього закону і алгоритм взаємодії всіх залучених органів влади.

Дмитро КОШОВИЙ, Анна РОДІЧКІНА