Голова Держінспекції містобудування: Лобіювати інтереси людей, які будують — велика честь

Після призначення Кривоноса на посаду настрій будівельного ринку залишався скептичним: ніхто не вірив, що колишній чиновник із шлейфом роботи в органах з високим корупційним ризиком — реєстрація прав на землю на Київщині та митниця — зможе змінити стан речей у галузі.

Реальність виявилась трохи іншою. Після неповного року роботи оновленої будівельної інспекції великі девелопери кажуть, що вперше з них не вимагають хабарів за видачу дозвільної документації та введення житлових комплексів в експлуатацію, а прості громадяни отримують документи на будівництво приватних будинків за лічені години. Безкоштовно й онлайн.

Проте прибрати головний біль для підприємців — не завжди означає покращити життя громаді. Активісти побоюються, що повна лібералізація правил гри в інтересах будівельного бізнесу погіршить і без того напружену ситуацію за лінією архітектура — інтереси мешканців міст — забудовники.

Шкода Києву від “монстра на Подолі”, спаплюжених дніпровських схилів та парковок замість тротуарів не піддається економічній оцінці. Як керівник будівельної інспекції балансуватиме інтереси громади та бізнесу? Що протиставить порушенням? Чи сприятиме великій відбудові країни?

Про “жест доброї волі”

— Чому ви вирішили навчатися в аграрному університеті?

— В Національному аграрному університеті навчався, бо була така можливість. Я походжу з фермерської родини, це і вплинуло на рішення вступити в НАУ. Згодом в університеті відкрився юридичний факультет. Я вступив на заочне відділення і реалізував своє бажання стати юристом.

Потім була магістратура державного управління в Національній академії державного управління при президентові України.

— Якими були ваші перші кроки в кар'єрі?

— Працював в Управлінні в справах сім'ї та молоді Голосіївської районної державної адміністрації в місті Києві.

— Як туди потрапили?

— Я був у студентському активі, ми тісно спілкувалися з адміністрацією, з профільним Управлінням сім'ї та молоді, тому я вирішив одразу після університету себе спробувати. Пропрацював місяців чотири-пʼять, потім знову повернувся в Національну академію державного управління, в аспірантуру.

— Ви навчалися в Києві, почали працювати в Києві, а потім переїхали до Обухова. Що вас спонукало переїхати зі столиці в містечко (Кривонос працював начальником відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно Обухівського міськрайонного управління юстиції — ЕП)?

— Свою кар'єру я бачив винятково в юридичному напрямку. З'явилася можливість влаштуватися в органи юстиції. Весь 2012 рік у нас не було функцій державної реєстрації речових прав, цілий рік перебували в тестовому режимі.

З 2013 року я виконував обов'язки начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Обухівського управління юстиції. З 2014 року кілька місяців пропрацював начальником відповідної реєстраційної служби. Це була абсолютно нова історія.

— Вам хтось запропонував прийти на цю посаду?

— Точно ні. Служба нараховувала кілька тисяч вакансій. Набирали головних спеціалістів, керівників. Не було якоїсь домовленості чи особистої пропозиції.

— У 2015 році ви стали заступником керівниці Одеської митниці Юлії Марушевської. Як ви туди потрапили?

— У Головному управлінні юстиції Київської області ми реалізовували пілотний проєкт із впровадження прототипу моделі ЦНАПів за новою моделлю. У 2015 році я перевівся з ГУ юстиції Київської області до ГУ юстиції Одеської області.

Там теж стояло завдання впровадити модель “суперЦНАПу”, і я опинився в робочій групі, створеній Мін'юстом та Одеською ОДА щодо відкриття центру обслуговування громадян. Ми там писали нормативно-правові акти.

Там і познайомилися з Марушевською. Юля була заступницею голови адміністрації Михаїла Саакашвілі. Я добре себе зарекомендував. Працював у тому числі над проєктом реформи спрощення процедури митного оформлення. Коли Юля стала керівницею митниці, мене запросили на роботу.

— У 2016 році ви перемогли в конкурсі на посаду директора Одеського територіального управління Національного антикорупційного бюро.

Однак через день після інтерв'ю, яке у вас взяло видання “Слідство.Інфо” в рамках розслідування щодо вашої персони, ви написали заяву про відмову від посади. Чим було мотивоване те рішення?

— Національне антикорупційне бюро було і залишається для мене органом нового зразка. Я мріяв очолити Одеське територіальне управління НАБУ.

Коли вийшло розслідування, вирішив не вступати в полеміку з журналістами. Для уникнення можливих репутаційних ризиків, які можуть нашкодити новому органу, ухвалив рішення залишитися працювати на Одеській митниці.

— Здійснили “жест доброї волі”?

— (Сміється) Ні, це не був жест доброї волі. Це було моє бажання. Я прийшов і написав відмову від посади. Конкурс передбачав не тільки тестування, а й поліграф, психологічне дослідження. Я пройшов усі етапи конкурсу.

Пізніше журналісти ставили запитання Артему Ситнику щодо мене. Він сказав, що перевірка не показала причетності до обставин, які були в розслідуванні.

У Державної інспекції архітектури та містобудування є меморандум з НАБУ. У лютому в мене був кейс з НАБУ, коли мені запропонували хабар і я видав корупціонера. Я попередив учасників ринку, що таким займатися не потрібно. Я обіцяв, що на пропозицію “вирішити питання” буде відповідна реакція.

— На якій з посад у вас була найбільша зарплата?

— На цій. Якщо не говорити про приватний бізнес.

— На вас записаний аграрний бізнес (СФГ “Колос” та СФГ “Ольга” — ЕП). Він приносить прибутки?

— Наразі я не отримую дивідендів від нього. Отримав у 2021 році, ще до ДІАМ, це задекларовано. Одне підприємство мої батьки заснували у 1992 році, інше — у 2001 році. Також я займався адвокатською практикою.

— Зарплата в ДІАМ покриває ваші видатки на життя?

— Цілком.

“ДАБІ була лише останньою ланкою в тривалому ланцюгу корупції”

— У березні 2020 року Кабмін ліквідував Державну архітектурно-будівельну інспекцію і створив три нові органи: Державну інспекцію містобудування, Державне агентство з технічного регулювання у містобудуванні та Державну сервісну службу містобудування.

Минуло девʼять місяців, названі організації нічого не зробили, і уряд створив ДІАМ. Чому реформа ДАБІ провалилася?

— Запропонована модель була “заточена” на те, щоб ДАБІ далі працювала в старому режимі. Модель була нежиттєздатна, не відповідала законодавству.

Було вирішено створити ДІАМ і поставити перед новим керівником жорсткі дедлайни, жорсткі завдання щодо запуску інспекції. Створити — одна справа, а запустити — інша. Це організаційні, технічні ресурси, кадрове забезпечення…

— Хто помилився при розробці моделі? Уряд Дениса Шмигаля?

— Це відповідальність керівників тих органів. Без вольового рішення прем'єра і міністра розвитку громад та територій Олексія Чернишова реформа б не відбулася. Якраз завдячуючи політичній волі і сміливості рішень ДІАМ була запущена, а ДАБІ ліквідована. Ви ж розумієте, який спротив виник.

— ДАБІ називали найбільш корумпованим органом в країні. Так вважав і президент Володимир Зеленський. Як працювала ця корупційна система?

— ДАБІ — це остання ланка в тривалому ланцюгу корупції.

Щоб почати будувати, потрібна земельна ділянка, має бути відповідне цільове призначення землі. Те, що ти хочеш будувати, повинно відповідати містобудівній документації. Дуже часто її немає або вона розроблена і затверджена з порушеннями, не враховуючи думки громадськості.

Далі потрібно отримати містобудівні умови та обмеження забудови ділянки в органах місцевого самоврядування, розробити проєкт, погодити в багатьох органах, розробити проєктну документацію відповідно до генерального плану і детального плану території, здійснити експертизу проєктної документації.

На кожному кроці могли бути корупційні складові, системні порушення, маніпуляції. На завершальному етапі інспекція вивчала документи й ухвалювала рішення щодо видачі дозволу. Маніпуляцій могло бути безліч.

Розгляд документів розтягували на місяці, формалізували підстави для відмови, заплющували очі на порушення — усе це точно було.

От на цьому етапі сформувався основний корупційний ланцюг, який накопичувався. За оцінками експертів, обсяг тіньового “кешу” навколо цієї теми оцінювався сотнями мільйонів доларів, що осідали в руках чиновників.

— Посередниками в схемах виступали так звані бек-офіси. Вони перебували в тому числі у цій будівлі (офіс ДІАМ розташований у приміщенні офісу ДАБІ на бульварі Лесі Українки, 26А — ЕП)?

— Говорили таке, але в мене нема такої інформації. Бек-офіси маскуються під юридичні компанії, експертні організації. Експертиза — це саме той документ, де компанія може зняти всі зауваження, весь комплекс проблем, що накопичився, якщо експертна організація достатньо мотивована і недостатньо чесна.

У мене на бек-офіси справжнє полювання за допомогою правоохоронних органів. Недавно знайшли організацію на Лесі Українки, 7Б, яка позиціонувала свою діяльність як “сприяння в отриманні дозвільних документів”. Я робив цей кейс публічним. Закликав правоохоронні органи втрутитися в ситуацію.

— У 2010-х і навіть у 2020-2021 роках ішла боротьба між групами впливу.

Мова про братів Горових (Юрій Горовий був “смотрящим” за ДАБІ та Держгеокадастром за прем'єр-міністра Володимира Гройсмана — ЕП), Сергія Кучера (ексочільник столичного підрозділу ДАБІ — ЕП), Олександра Сергієнка (ексчиновник та фігурант тіньового ДАБІ — ЕП), Олексія Кудрявцева (ексголова ДАБІ у 2015-2018 роках — ЕП). Зараз такі групи впливу існують?

— Я чув ці прізвища, у мене не може і не буде з ними жодного діалогу. Я багато разів говорив замовникам будівництва, що з цими товаришами нам не по путі. До речі, говорячи про корупційну складову, перше завдання, яке ставили із запуском ДІАМ, — це повністю зруйнувати схему “X доларів за квадрат”.

Я багато зустрічей провів з девелоперами та замовниками будівництва. Переконував їх, що механізм роботи ДІАМ прозорий, зрозумілий та прогнозований. Вважаю, що такими діями та активною позицією нам вдалося відірвати будівельний ринок від мережі бек-офісів.

Ми прискіпливо контролюємо всередині та на зовнішньому периметрі, тому вплив цих осіб, Кучера, Кудрявцева, Горових, Сергієнка, відсутній. До речі, усі вони — власники телеграм-каналів, замовники інформаційних атак на ДІАМ.

— Ви знайомі з Олексієм та Юрієм Горовими?

— Ні.

— А з Тетяною Плачковою (народна депутатка від ОПЗЖ, цивільна дружина Олексія Горового — ЕП)?

— Один раз бачив на засіданні профільного комітету.

— Забудовники останні пів року кажуть, що ДІАМ не бере хабарів. Що з вами не так?

— (Сміється) Хух, я аж рознервувався. Дякую. Після призначення я по три-чотири години на добу спав, зустрічався з девелоперами, казав, щоб гроші не дай Бог не заносили. Значить, є результат.

Це особиста амбіція, виклик, репутація нарешті. Ми й команду таку зібрали, хочемо власним прикладом показати, що так більше не буде. Це ж набагато цінніше, ніж “запакувати” певну суму, яка потім розійдеться на адвокатів.

Я обіцяв і міністру Чернишову, і громадськості, і будівельному ринку. Скільки часу це (корупція — ЕП) існувало і навіщо це все?

— Ви згадали, що вас намагалися підкупити. Про який ЖК йде мова?

— Досі не можу публічно коментувати цю історію, бо триває слідство. В інтернеті є про це публікація (за даними видання “Цензор”, хабарник діяв в інтересах комплексу “Терракота” девелопера Perfect Group, яким володіє народний депутат від партії ОПЗЖ Дмитро Ісаєнко — ЕП).

— Чому так довго йде розслідування?

— Затримали цю особу 1 лютого, а 24-го почалася війна. Думаю, з цим пов'язано.

“Це абсолютно нормальне завдання — спростити життя людям, які будують”

— В Україні різні гілки влади та регулятори часто перебувають у робочих конфліктах. Наприклад, Мінфін, фінансовий комітет Верховної Ради та НБУ мають різні точки зору на одну проблему. Утім, такого не можна сказати про сферу містобудування. Міністр Чернишов, Олена Шуляк і ви в публічній комунікації демонструєте небувалу єдність. Чому так?

— Є одна спільна ідея, яка із самого початку була озвучена і реалізується. Відступ від неї буде означати для кожної сторони програш, тому ми дотримуємося однієї-єдиної лінії, у нас немає дискусії щодо її реалізації.

Хоча робочі дискусії є, це нормальний процес, але вони не переростають у конфлікт. У нас є чітке розуміння, як повинна рухатися реформа. Це розуміють Чернишов, Олена Шуляк і ми як орган, що реалізує політику.

— Якщо я скажу, що до всіх гілок влади потрапили лобісти забудовників і діють винятково в інтересах забудовників, це буде близько до істини?

— А я вважаю, що це абсолютно нормальне завдання — спростити життя людям, які будують. Ми за забудовників звикли приймати девелоперські компанії, які будують найбільшу кількість квадратних метрів житла.

Тимчасом на розгляд ДІАМ надійшло 75 тисяч заяв переважно щодо будівництв з класами наслідків об'єктів СС1, СС2 (характеристика рівня можливої небезпеки для життя і здоров'я людей, де СС1 — маленькі будинки, СС3 — великі споруди понад пʼять поверхів — ЕП). Це точно не хмарочоси, це звичайні громадяни, які хочуть побудувати собі будинок на 100 квадратних метрів.

Є ще величезний пласт людей — проєктні організації, генеральні підрядники, експертні організації, технічні інвентаризатори, безпосередньо замовники будівництва, які постійно стикаються з бюрократією та корупцією.

Я вважаю, що лобіювати (у гарному сенсі слова) їхні інтереси, — це велика честь і правильний напрям діяльності органу, бо це сприяння розвитку бізнесу і зменшення тіньової складової. До того ж будівництво є драйвером економіки.

Підстав говорити, що ми ухвалюємо рішення, спрямовані на ігнорування забудовниками норм законодавства, немає. Рішення абсолютно адекватні.

У нас багато позитивних відгуків від невеликих забудовників щодо впровадження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Ми за добу здійснюємо реєстрацію всіх поданих повідомлень щодо класу наслідків СС1. 20% заяв система реєструє автоматично.

Це нормально, що ми спрямовуємо свої дії на боротьбу з незаконним будівництвом і сприяємо законному. Усі органи державної влади повинні виходити з публічного інтересу.

— Свобода бізнесу — це чудово, але будівельний бізнес має специфіку. Він порушує висотність і щільність забудови, будує жахливі речі з архітектурної точки зору. Конфлікти мешканців із забудовниками завжди гострі. Громада вважає, що держава має регулювати галузь.

— Абсолютно погоджуюсь. Потрібно вдосконалювати чинну нормативно-правову базу в частині архітектурно-будівельного контролю. Вона напрацьовувалася задовго до ДІАМ, при існуванні ДАБІ.

Є практика судів не на користь органів архітектурно-будівельного контролю. За результатами здійснення заходів державного контролю виносяться процесуальні документи, які в 90% оскаржуються, бо штрафи немалі.

Було кілька випадків, коли забудовники розуміли безперспективність судових позовів і коригували проєктну документацію, зменшували поверховість, реагували на приписи про усунення порушень містобудівного законодавства.

Проте в більшості випадків це тривала боротьба. Запропоновані владою механізми, зокремазаконопроєкт №5655, посилюють роль органів місцевого самоврядування щодо боротьби з незаконним будівництвом.

— Змін на місцевому рівні ще нема, а ви вже розв'язуєте руки забудовникам.

— Ні, з моменту запуску ДІАМ ми дуже ретельно перевіряємо дотримання містобудівних умов та обмежень при видачі дозволів.

— Зараз проводите перевірки?

— Зараз ні, тому що постановою Кабміну заходи державного контролю і нагляду під час воєнного стану припинені.

— Тобто в цей час бізнес може зловживати?

— Зараз взагалі нічого не будують. Так, здаються об'єкти в експлуатацію, отримуються дозволи на виконання будівельних робіт, але обсяг цих заяв дуже-дуже-дуже незначний порівняно з тим, що було.

— Тим не менше, якщо немає перевірок, значить можна зловживати?

— Зловживати не можна в будь-якому випадку, тому що постанова діє тільки на період воєнного часу, а об'єкт будівництва не будується за кілька днів. Скільки робіт на об'єктах будівництва відновлено в Києві, на вашу думку?

— Відсотків 30.

— Максимум 30%. Нове будівництво фактично не починається. Дозволи беруть, формують документи й чекають, коли в них з'являться якісь кошти.

— А сертифікати про введення в експлуатацію?

— Видаємо.

— Теж перевірки не проводите?

— Проводимо, як ні? Введення об'єктів в експлуатацію — це процедура огляду об'єкта. Огляд не вважається контрольним заходом.

Перед видачею сертифіката інспектори перевіряють, чи збудований обʼєкт відповідно до державних будівельних норм, чи відповідає він стандартам. Ці огляди ніхто не скасовував, вони проводяться для категорій СС2 і СС3.

— Позапланові перевірки проводяться?

— Ні планові, ні позапланові зараз не проводяться. Ми призначаємо перевірки самочинних будівництв. За скаргою, за повідомленням правоохоронних органів, якщо самі виявили, що якийсь об'єкт будується без дозвільних документів.

— До війни проводили позапланові перевірки за кожним зверненням?

— Тільки за обґрунтованими. Комісія ухвалює рішення щодо обґрунтованості звернення і надає висновки. Ми гостро реагуємо на незаконні речі, зупинили будівництво на Микільській Слобідці у Києві, на Міцкевича, 9 у Львові.

Звернення часто є елементом тиску на конкурентів. Це дуже маніпулятивна історія. Є громадські організації, телеграм-канали та експерти, які спеціалізуються на таких речах. Фактично це є “мочилово” конкурентів.

— Які компанії цим займаються?

— Не можу назвати. Ми навіть не аналізуємо, просто бачимо ознаки замовного звернення. Хоча я дуже поважаю механізм звернення, особливо там, де громада потребує захисту. Ми дуже гостро реагуємо на ці речі.

Ще раз підкреслю: важливо посилити роль органів місцевого самоврядування, тому що відводити землю, видавати містобудівні умови та обмеження, а потім залишатися осторонь цього процесу — це неправильно.

— На Україну чекає масштабне відновлення інфраструктури та житла. Очевидно, ДІАМ сприятиме цьому процесу. Як суспільству бути впевненим, що ви не будете легалізувати порушення забудовників?

— Я впевнений, що такої історії не буде. Усі нормативно-правові акти, які готуються на цю тему, збалансовані і максимально враховують інтереси громади та органів місцевого самоврядування. Вони репрезентовані в профільному комітеті, у їх розробці бере участь профільне міністерство.

Потрібно перемогти у війні і разом відновлювати країну, щоб вона стала в десятки разів кращою, ніж була.

Що відбувається із скандальними будівництвами

— Розгляньмо кілька прикладів, де громада вимагає реакції вашого відомства. Будівництво ЖК на території Національного авіаційного університету. ДІАМ заблокувала будівництво. Яка ситуація там зараз?

— Ми винесли припис про зупинення будівництва. Провели дві перевірки: одну — обʼєкта будівництва, другу — містобудівних умов та обмежень. Звернулися до суду з позовом про скасування. Частина рішень оскаржується з їхнього боку.

— Якщо замовник будівництва виграє суд, то ви нічого не зробите?

— Будемо вигравати суд. Ми якісно готуємо матеріали перевірки готовності. Питання в тому, яким чином буде відбуватися судовий розгляд… Ми сподіваємося, що він буде відбуватися об'єктивно.

— Омеляновича-Павленка, 4. ДІАМ видав дозвіл на будівництво багатофункціонального комплексу висотою 75 метрів на території, де Генплан забороняє будувати вище 27 метрів.

— У ДІАМ є чіткий алгоритм розгляду заяв. ДІАМ перевіряє відповідність містобудівним умовам та обмеженням (МУО), чи відповідає проєкт державним будівельним нормам. Ми перевірили. Департамент містобудування та архітектури КМДА видав МУО на 75 метрів, тому ми видали дозвіл.

— Тобто всі питання до місцевої влади?

— Уповноважений орган архітектури та містобудування при видачі містобудівних умов та обмежень повинен врахувати відповідність намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні та ще низці вимог.

Поки ці містобудівні умови не скасовані, вони законні. Суд може визнати їх незаконно виданими лише за результатами заходів державного архітектурно-будівельного нагляду та за відповідним позовом. Якщо суд визнає МУО такими, що видані з порушеннями, вони визнаються незаконними та скасовуються.

— Якщо департамент архітектури видає МУО, які не відповідають Генплану і детальному плану територій, то ви повинні видати дозвіл?

— На момент подання заяви про видачу дозволу ми перевіряємо, чи враховані при розробленні проєктної документації вимоги та планувальні обмеження, визначені в МУО. Якщо ні — відмовляємо у видачі дозволу.

При цьому існують і такі містобудівні умови, які не містять показника гранично допустимої висотності в метрах, а містять таке посилання: визначити остаточну висоту будівлі відповідно до містобудівної документації.

У такому випадку ми перевіряємо за цим набором відомостей. Дивимося містобудівну документацію, бо в нас немає набору відомостей щодо висоти.

Містобудівна документація на місцевому рівні, наприклад, у Києві, взагалі не містить чітких положень щодо обмеження гранично допустимої висотності забудови. Ця тема є предметом численних спорів у судах.

Стосовно законодавства щодо охорони культурної спадщини.

Замовник будівництва на вулиці Омеляновича-Павленка до заяви про видачу дозволу додав лист Міністерства культури. Лист говорить: історико-архітектурний план Києва в складі Генерального плану не затверджений, тому в міністерства відсутні повноваження щодо погодження проєктної документації.

Ми перевірили документи дуже ретельно. Це законний, чесно виданий дозвіл.

— ЖК “Варшавський плюс”. Деякі будинки висотою 25-26 поверхів при дозволених 23 поверхах. Перевищення щільності удвічі.

— ДІАМ видала сертифікат готовності об’єкта до експлуатації. При цьому дозвіл на виконання будівельних робіт видала ДАБІ у 2017 році. Проєктна документація щодо об’єкту була скоригована з урахуванням нових МУО, виданих відповідним департаментом КМДА у 2018 році. За результатами виїзного огляду ДІАМ вирішила видати сертифікат готовності.

— Березняківська, 29. Будівництво відбувається не за цільовим призначенням земельної ділянки.

— Є землі житлової забудови і землі громадської забудови. ДАБІ видавала дозволи відповідно до містобудівних умов та обмежень. Взагалі землі громадської і житлової забудови — це маніпулятивна історія. Що відбувається?

Наприклад, є ділянка, надана в користування під ринкову інфраструктуру. За класифікатором вона належить до земель громадської забудови.

При цьому відповідно до Земельного кодексу це одна категорія земель: землі житлової та громадської забудови. Тобто категорія земель одна, але вони розподіляються відповідно до класифікатора на житлову та громадську.

Далі на місцевому рівні розробляють містобудівну документацію і там передбачають, що на цій території можна будувати, наприклад, багатоквартирний будинок, а цільове призначення ділянки, яке було на момент надання її в користування, залишилося “землі громадської забудови”.

Тобто містобудівна документація дозволяє будівництво об'єктів відповідної категорії, а цільове призначення земельної ділянки не відповідає. Щодо будівництва на вулиці Березняківській: дозвіл на виконання будівельних робіт видало ДАБІ, тому тут я детально прокоментувати не можу.

— Важливі не адреса, не комплекс, а загалом проблема будівництва на ділянках, які не відповідають цільовому призначенню.

— Ми відмовляємо на цій підставі. Недавно був такий кейс на проспекті Бандери, 34А. Ми відмовили, бо в них були спроєктовані квартири. Це обʼєкт житлової нерухомості, а призначення було “землі громадської забудови”. Хоча в них “містобуди” були видані якраз на багатофункціональний комплекс.

Згодом вони скорегували проєктну документацію, передбачили апартаменти, а це вже “громадське призначення”. Тому після корегування ми їм видали дозвіл.

Олександр КОЛЕСНІЧЕНКО