“Годі, навоювались”? З донецької “Батьківщини” дезертують цілими районами

Власне, ще коли вітчизняними медіа пройшла інформація про зняття з посад керівника донецької обласної організації партії “Батьківщина” Гарегіна Арутюнова та його першого заступника Тетяни Павлюк — з формулюванням “за пасивність у ході виборчої кампанії” — регіональні кассандри впевнено пророкували: далі буде. Так воно і сталось.

Відносно Арутюнова особливих запитань не виникало, бо у “всеукраїнській кочегарці” він був дніпропетровським варягом, призначеним згори. Суто по-людськи неважко уявити, як побачивши себе на непрохідному, 159-му місці партійного виборчого списку, чоловік вирішує “забити” на той край вугілля і металу.

А от місцева Павлюк, що пропрацювала функціонером від усіляких опозиційних сил понад десять останніх років, сприйняла столичні “оргвисновки” як особисту принципову образу. Хоч протягом нинішньої агітаційної кампанії донецьку “Батьківщину” дійсно не видно і не чутно — що, власне, з того. Абсолютно так само відбувалося на минулих виборах, і на позаминулих. В результаті хіба що мінялися депутати-куратори, які в вільний від тусування в Раді, бізнесу і полювання час завертали до териконів, аби надолужити дефіцит місцевих кадрів. Але сірих непомітних коників партапарату, що тягли на собі канцелярську і таку-сяку організаційну роботу, ніхто традиційно не чіпав. То було святе.

Отже, відповідь не забарилась.

На прес-конференції, терміново забраній 16 жовтня в другій половині дня, Тетяна Павлюк повідомила, що в лавах обласної організації ВО “Батьківщина” (не плутати з однойменною об’єднаною опозицією) почався спонтанний процес переходу до нової партії — “Зелена планета”. За словами Тетяни Михайлівни, зараз з-під біло-сердечних прапорів подалися геть тимошенківці таких великих промислових міст як Харцизьк, Артемівськ, Дебальцеве, Шахтарськ, Костянтинівка, низки сільських районів, а також горлівська “Батьківщина молода”. У мільйонному обласному центрі стару партвладу, мовляв, визнають лише дві низові організації з існуючих дев’яти, та й то…

Правда, на уточнююче прохання Тиждень.ua навести кількість перебіжчиків в людських одиницях (адже міграція “колгоспами” не передбачена жодним партійним статутом) екс-керівниця визнала, що таких за останнім обрахунком набирається поки що 476 осіб. Характерно, що при цьому апаратниця із завидним стажем утруднилася пригадати “з льоту” чисельність обласної організації “Батьківщини” (“десь дев’ять-десять тисяч”). Так чи інак, виходить якихось п’ять відсотків. З іншого боку, Павлюк уводить із собою кадрових функціонерів, полишаючи рядових партійців, задіяних на виборах, без координування і прикриття в найгарячіший момент кампанії. Десь на дальньому шахтарському селищі, де домінують “регіони”, такого цілком достатньо, аби відчути себе Олександром Матросовим.

Серед формальних мотивів улаштовувачі прес-конференції називали наростання в рідній партії авторитаризму, небажання Києва слухати “низи”. А також дорікали союзникам по “об’єднанці” із “Фроту змін”, що вони позахоплювали керівні посади в штабах, не маючи ні досвіду ані бажання вести агітаційну роботу. Конкретних прізвищ, звісно, не називали, бо хтозна, де, в яких партійних офісах доля може звести в майбутньому, за сусідніми канцелярськими столами.

Вів “пресуху” новий партійний бос перебіжчиків, очільник обласного осередку “Зеленої планети” Володимир Шконда. Насправді він директор Донецького інституту Міжрегіональної академії управління персоналом, і чималий за регіональними мірками чиновник. До речі, лідер маловідомої донині екологічної партії, перший номер її виборчого списку Сергій Орехов також служить, головою Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів, будучи вихідцем з новітньої кадрової кузні країни Макіївки. Присутнім Шконда розповів, що теперколишні бютівці боротимуться не так за свободу, як за чисту воду, чисте повітря, проти сміття обабіч шляхів. А також за право донбасівців отримувати певну компенсацію за проживання в екстремальних умовах. І тут присутніх буквально накрило дежавю.

Справа в тім, що за часів минулих парламентських виборів на Донбасі славно побавилася “зелена” партія “Еко+25%”. Програма її (вигадана, як подейкували, групою радників Віктора Януковича) була гранично простою, обіцяючи мешканцям Сходу та Півдня, які нібито найбільше страждають від нездорової екології, прибавку в чверть зарплат і пенсій. Сильно не добравши до планки Верховної ради, “Еко” згодом канула в Лету, зумівши, проте, відтягнути на себе частку голосів протестного електорату.

Та й донецька обласна “Батьківщина” (якщо продовжити тему дежавю) на останніх президентських виборах вже залишалася за лічені дні до голосування без керівника, який зненацька опинився на лікарняному ліжку. І це відповідним фатальним чином відбилося на результатах. То ж — “що було, то й буде, і що робилося, то й робитиметься, й нема нічого нового попід сонцем”? Що тут додаси.

Ну хіба що: у залишках обласного БЮТу давати коментарі щодо нинішньої ситуації поки що категорично не хочуть. На центральну площу Донецька, де агітувати дозволяється майже виключно “біло-блакитним”, допустили наметик “Зеленої планети”. Тепер його законне місце між політсилами Наталії Королевської та Віктора Ющенка.

Володимир ВОЛОВНЕНКО