Газовая война в разгаре. Как держит удар ЕС и насколько готова к зиме Украина

Проте газова війна лише починається. Попереду опалювальний сезон, під час якого агресор матиме найсильніші позиції.

Влітку “Газпром” скорочував постачання газу до Євросоюзу, намагаючись зірвати підготовку до зими. На початку вересня росіяни повністю перекрили постачання своїм головним газопроводом — “Північним потоком-1”.

Україна та Європейський Союз готуються до повного відключення російського газу під час холодів. До яких методів шантажу вдається путінський режим, аби зняти санкції, і як країни ЄС та Україна готуються до найскладнішої в історії зими?

Газотурбінний шантаж

Протягом літа Росія скорочувала постачання газу до Євросоюзу, пояснюючи це нестачею газотурбінних двигунів. Турбіни для “Північного потоку-1” виробляє німецька Siemens, але ремонтувати їх може лише завод компанії в Канаді.

Після початку великої війни Канада заборонила постачати це обладнання в Росію, тож газопровід частково залишився без технічного обслуговування, а одна з турбін застрягла на ремонті в Монреалі. Влітку “Газпром” погрожував зупинити транспортування газу в Німеччину, якщо Канада не поверне обладнання. Західні країни вирішили передати турбіну через Німеччину.

Санкції ЄС не поширюються на постачання газотранспортного обладнання Росії, тож “Газпром” може легально забрати турбіну в будь-який момент. За такою ж схемою Канада погодилася відремонтувати та доставити в РФ ще пʼять таких агрегатів, щоб підтримувати роботу “Північного потоку-1”.

Однак тепер “Газпром” відмовляється забирати турбіну з Німеччини. Компанія вимагає від західних країн письмових гарантій, що це обладнання не потрапить під обмеження. Іншими словами, почався шантаж з метою зняття санкцій.

31 серпня Росія вдруге за літо зупинила “Північний потік-1”. Уперше це сталося в липні під час щорічного технічного обслуговування. Вдруге приводом стали профілактичні роботи на останній працюючій турбіні. 

Після закінчення робіт виявилось, що турбіна нібито несправна і не може працювати. Тому газопровід перекрили повністю та невизначений термін. Тобто, європейський ринок позбавили ще 33 млн кубометрів газу на добу.

В компанії Siemens вважають, що реальних технічних причин для зупинки прокачки газу на газопроводі не було. 

Росія могла б збільшити транспортування іншими газопроводами, але цього не зробила. Москва відмовилася бронювати газогін Ямал-Європа, а потужності України окупанти використовують лише на 40% від законтрактованого обсягу.

Загадкою залишається, наскільки зношена остання турбіна на газопроводі та коли її відправлять на капітальний ремонт. “Газпром” може зупинити її під час опалювального сезону і припинити постачання газу до Німеччини.

Перебої в постачанні палива супроводжуються погрозами. “Газпром” залякує ”прогнозом” спотових цін у Європі на рівні 4 тис дол за тис куб м. Трейдери почали панічно купувати ф'ючерсні контракти. 26 серпня вартість тисячі кубометрів палива досягла 3400 дол, що в сім вище, ніж у 2021 році.

Пік паніки вже минув, але ціна досі тримається близько 2000 дол за тис куб м і наразі нема жодних причин, щоб вони знизилися хоча б до рівня, який був навесні 2022 року.

Росія теж втрачає

Мета Росії — вибити послаблення санкцій або сертифікацію ”Північного потоку-2”. Лідери ЄС кажуть, що не підуть на поступки, тому Росія хоче зірвати підготовку до зими і змусити піти на свої умови під час опалювального сезону.

Проте перекривати постачання газу в ЄС “Газпрому” не вигідно, адже тоді він втратить великі обсяги валюти. У 2021 році Росія експортувала близько 200 млрд куб м газу, з яких понад 70% припадають на країни Євросоюзу.

За даними Міжнародного енергетичного агентства, з березня по липень російський монополіст зменшив добове постачання газу в ЄС на 75%. Попри це компанія не втратила виручку, а навіть наростила її в три рази. Так сталося, бо скорочення експорту компенсували аномально високі ціни.

“Газпром” може обмежити постачання навіть на 95%, але тоді надходження почнуть скорочуватися. Російська економіка перебуває під санкціями і потребує валюти, тому в Кремлі не поспішають повністю перекривати крани.

Тимчасом сибірські родовища продовжують працювати. Газ, який не надходить у ЄС, потрібно кудись дівати. Усі сховища в Росії давно заповнені, тому “Газпром” просто спалює ресурс на своєму кордоні — щодня на 10 млн дол.

Постачання в Китай зараз неможливе, а будівництво великих експортних терміналів скрапленого газу росіяни відклали через технологічні санкції. Отже, рано чи пізно “Газпрому” доведеться закривати збиткові родовища.

Видобуток газу в Росії зменшився на 13%, а до кінця 2022 року може скоротитися на 20% порівняно з 2021 роком. Ця тенденція триватиме, бо ЄС хоче за кілька років відмовитися від російського газу. Подальше закручування кранів лише наблизить момент, коли “Газпром” втратить європейський ринок.

Зрештою, коли енергетична криза закінчиться, і світові ціни впадуть, Росія отримає багато збитків. Тому Кремль планує дотиснути Євросоюз високими цінами і повернути собі європейський ринок, сертифікувавши “Північний потік-2”, уклавши нові довгострокові контракти та позбавившись санкцій.

Європа тримає удар

Тимчасом західні країни готуються до повного відключення російського газу. У 2022 році вони вирішили якомога краще підготуватися до зими. Зокрема, домовилися до 1 листопада заповнити свої газосховища на 80%.

Попри скорочення імпорту з РФ, цей план був виконаний за два місяці до початку опалювального сезону, і накопичення газу триває. Як це вдалося?

По-перше, у Євросоюзі скорочується споживання газу та електроенергії. Вартість електрики в липні була в три-чотири рази вища, ніж у 2021 році. По всій Європі почалися зупинки енергоємних підприємств.

У Нідерландах став на ремонт один з найбільших металургійних заводів Європи Budel. У Словаччині зупинився великий алюмінієвий завод Slovalco, у Бельгії — сталеливарний завод Aperam, у Литві — виробник добрив Achema.

Деякі підприємства не працюють на повну потужність з 2021 року і далі скорочують виробництво. Це спричиняє подорожчання товарів у світі.

По-друге, заповнювати газосховища європейцям допоміг Китай. Через низку власних проблем та енергетичну кризу, яку спричинили росіяни, у Піднебесній гальмує економіка та скорочується споживання енергії. Надлишок скрапленого газу країна продає на спотовий ринок, який купують європейці.

Іронія в тому, що Росія, намагаючись покарати ЄС, переорієнтовується на китайський ринок і продає йому свій СПГ зі знижкою, а Китай викидає надлишок цього газу на спотовий ринок і допомагає ЄС боротися із залежністю від Росії.

Якщо агресор вирішить повністю зупинити постачання трубопроводом, то скраплений газ і наявні запаси дозволять виграти час, але не врятують від дефіциту. Німеччина, за умови заповнених газосховищ, зможе протриматися без російського газу в опалювальний сезон лише 2,5 місяця.

Ці гроші не розв'яжуть проблему, бо можуть стимулювати попит на газ. Бізнес відчуватиме себе більш розкуто і споживатиме більше енергії, а державні бюджети швидко виснажаться через високі ціни. Тому разом з бюджетним субсидуванням країни ЄС розгорнули широку програму з енергозбереження.

ЄС планує до весни скоротити попит на газ на 15%. Країни зменшать рівень освітлення пам’ятників та вивісок на супермаркетах, знизять температуру в офісах та квартирах до 19 градусів, припинять опалення деяких будівель.

Окремі країни радять громадянам скорочувати час на прийняття душу і користуватися побутовою технікою вночі, а не в години пікової напруги. Крім того, Євросоюз намагається збільшити власний видобуток енергії. Так, у всій Європі на час енергокризи розконсервували вугільні електростанції.

Раніше це було “червоною лінією” для урядів, бо суперечило курсу на “озеленення” енергетики. Вугільні копальні та електростанції або закривали, або значно скорочували їх потужності через надмірні викиди вуглекислого газу.

Однак енергетична криза змусила європейців зробити крок назад у своїх екологічних намірах та сфокусувати увагу на проходженні зими.

За таких обставин активізувалася дискусія щодо атомної енергетики.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц обережно заявив, що на час газового протистояння з РФ є сенс продовжити термін експлуатації трьох атомних електростанцій. Бельгія вже продовжила термін служби ядерних реакторів на десять років. АЕС у цих країнах хотіли закрити на користь “зеленої” енергії.

Польща стимулюватиме інвестиції в ядерну енергію, а Румунія може стати першою країною у світі, яка скористається технологією модульних реакторів.

Порятунком може стати збільшення видобутку газу в ЄС. У Нідерландах є велике родовище, яке раніше давало до 50 млрд куб м блакитного палива на рік. Це могло б покрити третину постачань з Росії в Євросоюз.

На цьому родовищі видобувають менше 10% від потенційного обсягу, бо його розробка викликає землетруси та руйнування будівель. Оскільки ця тема політично чутлива, влада вирішила поступово зупинити видобуток.

Тепер Нідерланди можуть врятувати себе та всю Європу від енергетичної кризи. Наразі влада країни відмовляється нарощувати видобуток через суспільне обурення. Проте в умовах російської агресії гнучкість — єдиний шлях до виживання, тому спроби домовитися з Нідерландами триватимуть.

За підрахунками KSE, високі ціни на газ здатні компенсувати жителям нідерландської провінції будь-які руйнування і навіть дозволять виплачувати їм великі дивіденди з видобутку газу за ризик проживання в небезпечних районах.

Чи зможуть європейські партнери домовитися та витримати удар — покаже зима. Не виключено, що деякі країни до кінця року зануряться в рецесію. Однак риторика європейських лідерів свідчить, що ЄС готовий стояти до кінця і не йти на умови Росії, навіть якщо доведеться пережити економічну кризу.

Наступні зими будуть легшими, бо ЄС планує до 2030 року інвестувати в проєкти з енергонезалежності 300 млрд євро. Крім того, Франція, Німеччина, Нідерланди та Італія запланували будівництво 14 СПГ-терміналів.

Чи витримає Україна

Після початку великої війни влада прагне першочергово забезпечити енергетичні потреби всередині країни, тому експорт газу заборонили.

Український видобуток в мирний час покриває дві третини від споживання, проте зараз попит на газ упав на 30%, а видобуток — на 15%. За словами голови “Оператора ГТС України” Сергія Макогона, у сховища закачано 13 млрд куб м газу, а до середини жовтня буде 14,4 млрд куб м. Багато це чи мало?

“Через воєнні ризики ніхто не може дати точну оцінку, скільки Україні потрібно газу. Якщо орієнтуватися на середньостатистичну помірну зиму та врахувати скорочення попиту через війну, то 15 мільярдів кубометрів мало б вистачити.

Якщо зима буде холодною, то на піках доведеться купувати дорогий газ на європейському ринку. Якщо теплою — то вистачить і 13 мільярдів кубометрів”, — вважає голова центру глобалістики “Стратегія ХХІ” Михайло Гончар.

Під час війни додаткові запаси не будуть зайвими, адже постійно існує ризик обстрілів енергетичної інфраструктури. 50% українських родовищ розташовані в Харківській області, за лічені кілометри від лінії фронту. У випадку знищення інфраструктури врятувати можуть лише заздалегідь зроблені запаси.

Зараз “Нафтогаз” не має коштів на додатковий імпорт газу з Євросоюзу. За словами голови держкомпанії Юрія Вітренка, Україна потребує фінансової допомоги від міжнародних партнерів на придбання 4 млрд куб м палива.

У серпні Норвегія погодилася виділити 200 млн дол за купівлю газу для України, але за поточних цін цього вистачить на 80 млн куб м. Кабмін сподівається, що частково з постачаннями допоможуть Сполучені Штати в рамках лендлізу.

Що буде далі? Вітренко закликав готуватися до холодної зими. Температура в приміщеннях становитиме 17-18 градусів — на 4 градуси нижче за норму.

Богдан МІРОШНИЧЕНКО