Фондовий ринок: іграшка для дорослих?

Український ринок цінних паперів продовжує успішно розвиватися всупереч проблемам із законодавством та внутрішнім чварам. Однак потенціал зростання має межу, який може бути досягнутий досить швидко, якщо проблеми ігнорувати.

Час збирати врожай?

Зростаючий як на дріжджах український фондовий ринок — індекс Української біржі за рік виріс з 472 пунктів до 2 376 пунктів, здається, не помічає супутніх негараздів. Ні недосконалість законодавчої бази, ні достатньо складна схема взаємин з регулятором, ні відносна вузькість ринку не зменшують оптимізму гравців.

Феноменальне зростання після вражаючого падіння, що тривало з лютого 2008 року по березень 2009 року, змусило біржовиків цінувати поточну ситуацію.

“Якщо якась компанія занадто хвилюється про питання законодавства, значить, вона просто не може заробляти гроші. Зараз час “збирати врожай”, а не думати про закони і кабінетні чвари”, — сказав “Економічній правді” представник однієї з КУА.

З ним солідарні й інші експерти. На питання про проблеми ринку більшість аналітиків відповідали з подивом: “Які можуть бути труднощі при такому зростанні?”.

Проте перші ж спроби заглибитися у біржові справи України розсіюють загальний оптимізм. Вітчизняний фондовий ринок не став рушійною силою економіки. Більшість емітентів майже не стежать за ходом торгів своїми паперами і, як наслідок, не зацікавлені у власній публічності.

Ринок цінних паперів не може дати великим підприємствам серйозні кошти через свою низьку ліквідність. Приміром, сумарний обсяг торгів на Українській біржі та біржі ПФТС за 24 березня 2010 року ледь перевищив 115 мільйонів гривень.

У той же час, попереднього дня загальний обсяг продажів ОВДП Міністерством фінансів склав 1,04 мільярда гривень, а 16 березня, до зниження ставок за цими паперами, попит перевищив 9 мільярдів гривень.

Таким чином, бізнес на біржі залишається вузькоспеціалізованим видом діяльності, який має мало спільного з реальною економікою країни.

“Щоб давати емітентам більше грошей, ринку гостро необхідні капітали нових зарубіжних гравців. Щоб отримувати не 5 мільярдів доларів, а хоча б 15-20 мільярдів доларів іноземних інвестицій на рік, Україні слід ввести більш зрозумілі правила гри”, — відзначає генеральний директор КУА “ІНЕКО-Інвест” Олег Морква.

На його думку, регулятор повинен активніше захищати міноритаріїв від бенефіціарів, а бенефіціарів — від недружніх поглинань із боку міноритаріїв-рейдерів.

Гравці також чекають і менш глобальних новацій. На думку трейдера компанії “Фоїл Секюрітіз” Іллі Іванова, заходом, що збільшує активність на біржі, могло б стати зняття існуючих обмежень у питанні “коротких операцій”.

Серед інших причин, які гальмують розвиток ринку, біржовики називають внутрішньокорпоративні чвари — перманентні скандали з продажем біржі ПФТС та “інформаційні війни” між різними групами брокерів.

Кадр вирішить все?

Проводити “роботу над помилками” уряд доручив новому керівнику Держкомісії з цінних паперів та фондового ринку Дмитру Тевелєву. Він відомий як один з “бійців” System Capital Management, який раніше обіймав посаду виконавчого директора енергогенеруючої компанії ВАТ “Дніпроенерго”.

Це призначення можна пояснити скоріше бажанням нового президента і глави Кабміну розставити на усі ключові посади своїх людей, аніж досвідом роботи Тевелєва у тонкій сфері торгівлі цінними паперами.

Більшість торговців не схильні бачити у цій кадровій заміні перший крок до вирішення проблем ринку і тільки придивляються до нового керівника.

Проте майже всі учасники ринку переконані, що пора припинити “військові дії” і подумати про серйозні кроки щодо повернення в Україну інвесторів, які масово залишили український ринок цінних паперів в середині 2009 року.

Крім нового керівника ДКЦПФР, цьому може посприяти і посилення активності брокерської саморегулюючої організації — СРО — Асоціації українських фондових торговців — АУФТ. Саме вона повинна ініціювати глобальні зміни у секторі.

З початку діяльності АУФТ навколо неї вирують неабиякі пристрасті, проте наразі це не стільки робота, скільки її видимість — як з боку опонентів, так і з боку асоціації.

На думку керівника групи компаній “Тект” Вадима Гриба, АУФТ стала не реальною СРО, що захищає інтереси учасників ринку, а навпаки — репресивним інструментом в руках державного регулятора.

Учасники ринку хотіли б бачити АУФТ діяльною організацією, а не об'єднанням компаній, які сплачують членські внески. Виконавчий директор ІК “Фенікс Капітал” Олег Швець упевнений, що наразі робота асоціації не відповідає вимогам торговців.

“Потрібно значно посилити діяльність за багатьма напрямками. Саморегулятор — це не просто гарна вивіска. Необхідно планомірно і системно розробляти новації. Звичайно, не в компетенції АУФТ вводити законодавчі зміни, але ініціювати їх обговорення — цілком можливо”, — переконаний він.

У самій асоціації визнають наявність проблем. Голова ради АУФТ Сергій Антонов вважає, що структурних змін не уникнути, і починати потрібно кожному з себе.

“Ми розуміємо, що у торговців цінними паперами виникає чимало проблем. Більше того — відсутнє стратегічне бачення розвитку ринку в цілому. Однак торговці більше зайняті міжусобними війнами, ніж роботою на перспективу”, — говорить Антонов.

Він вважає, що АУФТ має структурувати роботу ринку, консолідувати різні ініціативи, розробити стратегічні рішення і запропонувати їх членам асоціації.

Наскільки нове призначення зможе полегшити життя торговцям, покаже час. Проте факт залишається фактом: чим пізніше будуть проведені реформи на фондовому ринку країни, тим швидше буде досягнута стеля його розвитку.