Донецька вендета

Вбивство Щербаня не можна розслідувати з відривом від інших резонансних вбивств, які стрясали Донбас в бурхливі 90-ті. Зрозуміло, що нинішній заангажованій генпрокуратурі чіпати весь той масив не можна, адже десятки осіб, які так чи інакше проходять у тих “мокрих справах” нині є депутатами Верхової Ради, впливовими бізнесменами, можновладцями.

Однак, якщо генпрокуратура не може собі дозволити згадати “героїв” тих років, то у автора таких зобов”язань не перед ким не має.

Одним з джерел на які посилається автор у своїй версії кривавої історії Донбасу є папка з МВС з оперативними донесеннями, що стосуються життя донецького криміналу бурхливих 90-тих. Коли я працювала над темою “Ху іс містер Іванющенко” цю папку мені вдалося дістати від особи, що деякий час працювала в МВС.

Звичайно можна ставити під сумнів достовірність документів. Відповідно рекомендую сприймати авторський текст, як версію. Хтось може спитає: чи етично озвучувати прізвища відомих людей у кримінальних справах спираючись на сумнівні джерела? Моя відповідь: якщо генпрокуратура дозволяє собі вибудовувати обвинуваченя лідера опозиції на сумнівних доказах, чому автор не може викласти на розсуд читачів, те що має. Тим паче самому автору документи з папки з МВС здаються достовірними.

(Для тих, хто читав рік тому на моїй сторінці у фейсбуці подібний текст, додам, що це доповнена версія).

Мотиви вбивства господаря Донбасу Євгена Щербаня, яке відбулося в 1996-му році на донецькому летовищі, варто пошукати в 1992 році.

В тому році Євген Щербань був уже відомий, як власник корпорації “АТОН”, потужний бізнесмен, обличчя Донецького регіону.

А ось Ахат Брагін, наставник Рината Ахметова, був знаний лише, як авторитет Донецька. Один з багатьох. Хоча вже почав легалізовувати свій “бізнес” і мав ту перевагу, що співпрацював з Щербанем. Це прослідковується в документах оперативної розробки Ахата Брагіна. Там серед “контактів” Брагіна періодично вигулькує офіс корпорації “АТОН”.

До Щербаня Алік Грек заскочив і перед вбивством іншого потужного бізнесмена Донецька Яноша Кранца.

Це було перше надзвичайно резонансне вбивство Донбасу і перший серйозний переділ власності. Адже після смерті Кранца всі його “напрацювання” успадкував Алік Грек. До того ж, що показати іншим свою силу Брагін демонстративно переніс свій офіс в шикарний маєток покійного (колишню держрезиденцію, яка будувалася для Горбачева) в ботанічному саду міста Донецька.

Нині в тому маєтку мешкає відомий всім спадкоємець вже Ахата Брагіна — Ринат Ахметов.

До речі, в 92-гому правоохоронці начебто розробляли і його причетність до вбивства Кранца.

Зокрема, в папці, які автору передало джерело з МВС знайшлося ось таке повідомлення:

На фото Сергій Кий — людина дуже схожа на нинішнього народного депутата

Також в папочці є документ негласного спостереження за самим Аліком Греком в той місяць, коли був вбитий Кранц.

Географія цього документа дає яскраве уявлення про становлення бізнесу Донецького клану. Алік Грек неодноразово відвідував “хлібні” місця Донецька, наприклад склад шахти “Жовтнева”, приймальню “Облспоживспілки”, склад “Укроптхозторга”, підсобні приміщення універмагу “Україна”, комбінат панельного домобудування. Там він домовлявся, щоб державні установи списували певний товар, який він потім реалізовував на чорних ринках, через свою кримінальну структуру. “Донецькі” ще тоді обкатували свої таланти обкрадати державу.

Я почала історію “донецьких” з вбивства Кранца, тому що саме воно розпалило маштабну кримінальну війну на Донбасі у крові, якої і народився нинішній “донецький клан”, який захопив Україну.

Згідно цього документу Брагін регулярно відвідував і похорони. Не здивуюся, якщо це були похорони його жертв. Особливий цинізм “донецьких” був відомий ще в ті часи.

Ахметов і Брагін (в малиновому пальто) на похороні Кранца. Стоп-кадр з оперативної відео-зйомки

Війна почалася, бо на початку 90-тих будь-який великий бізнес донецька був пов'язаний з криміналом. Не винятком був і Янош Кранц. За ним також стояли відомі кримінальні авторитети — Фролов і Брагінський, з Кранцом співпрацювали підприємці з кримінальним ухилом Кушнір і Рябін. Пізніше цих двох звинуватять в тому, що вони стояли на чолі банди, яка вбила Брагіна, Щербаня, Момота та інших.

Але що, нам особливо цікаво незадовго перед смертю бізнесмена Грек був помічений в офісі Єгнена Щербаня та кафе Кранца “Червоний кут”, де Кранц зазвичай приймав візитерів.

Отож слідство потім відпрацьовувало версію, що Кранц загинув, тому, що йому зробили пропозицію працювати разом, від якої не варто було відмовлятися, але підприємець виявився смертельно впертий.

У справі про вбивство Кранца правоохоронці зібрали багато томів важливих деталей. З “міліцейської папки”, автор дізнався, що був навіть головний підозрюваний виконавець — дехто Олег Морозов.

Чий це був “человечек” можна уявити з іншого документу з міліцейської папки, де йдеться про те, що Олег Морозов деякий час проживав у квартирі Сергія Кия. Той Кий надзвичайно схожий на нинішнього народного депутата, який потрапив до списку Партії Регіонів за квотою Ріната Ахметова.

Як що це правда, вбивство бандою Кушніра Ахата Брагіна та Євгена Щербаня можна розглядати, не як замовне вбивство, а як вендету, як самооборону — вбити, щоб вижити самим. Щоправда важко віриться, що “недобиткам” Кранца було під силу прибрати двох королів Донбасу без допомоги зі сторони. Хоча все може бути — загнаний в куток звір особливо страшний. Також інтерес прибрати Щербаня і Брагіна тоді мала чимала кількість сильних фігур Донецька і Києва. Месникам могли і допомогти, або просто підставити.

Далі буде

Тетяна ЧОРНОВІЛ