“Деолігархізація” від Офісу президента: Як перші п’ять олігархів втрачають ключові активи

Мова про” віденського в'язня” Дмитра Фірташа, власника Ferrexpo Костянтина Жеваго, православного олігарха Вадима Новинського, спонсора президентської кампанії Володимира Зеленського — Ігоря Коломойського (він, як мінімум, допомагав медійним ресурсом та людьми під час кампанії), а також його партнера Павла Фукса — російського бізнесмена, який скуповував активи Януковича.

Водночас до олігархів Ріната Ахметова та Віктора Пінчука у правоохоронних органів поки що питань немає, принаймні публічно.

БізнесЦензор систематизував поточні кримінальні справи проти цих олігархів. Десятки активів цих мільярдерів зараз переходять під контроль держави.

Дмитро Фірташ

Дмитро Фірташ переховується у Відні від американського правосуддя

15 травня СБУ оголосила про підозру “підсанкційному олігарху” Дмитру Фірташу і топ-менеджменту його газорозподільчих компаній, керівникам “Регіональної Газової Компанії” (РГК), яка фактично управляє 70% всіх газорозподільних мереж в Україні.

Як з’ясували правоохоронці, підконтрольні Фірташу облгази “купували” паливо у підконтрольної йому компанії “Йе Енергія”. Проте отримували від неї азвичай не більше 30% обсягу газу, за який сплатили.

Відтак дефіцит покривався за рахунок несанкціонованого відбору газу із газотранспортної системи України. Водночас державі в особі “Оператора газотранспортної системи України” за нього сплачували не більше 30% вартості, посилаючись на “відсутність коштів”.

За підрахунками правоохоронців, Фірташ і його менеджмент таким чином привласнили десятки мільярдів гривень. За даними судово-економічної експертизи, лише протягом 2021 року діяльність підозрюваних завдала Україні збитків у понад 4,2 млрд грн. За попередніми оцінками, впродовж 2016-2022 років загальна сума збитків може становити понад 18 млрд грн.

Як повідомляє СБУ, Фірташу, двом керівникам ТОВ “РГК”, керівнику ТОВ “Йе Енергія” і п’ятьом очільникам облгазів вже повідомлено про підозру за розтратою майна, вчинену в особливо великих розмірах організованою групою, одержаного злочинним шляхом.

Максимальне покарання за згаданими вище статтями Кримінального кодексу — п’ятнадцять років позбавлення волі з конфіскацією майна та позбавленням права обіймати певні посади.

П’ятьом фігурантам справи, в тому числі Дмитру Фірташу, підозри повідомлено заочно, оскільки вони перебувають за кордоном.

Рік тому Печерський райсуд за клопотанням ДБР арештував корпоративні права на 26 міськ- та облгазів Дмитра Фірташа та передав їх під управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).

Тоді ДБР повідомило, що розкрило схему безоплатної передачі Міністерством енергетики та вугільної промисловості газорозподільних систем у користування приватним структурам, що державі коштувало 1,48 млрд грн збитків.

Від АРМА облгази Фірташа перейшли під управління державної компанії “Чорноморнафтогаз”. Але мова йшла про корпоративні права товариств, тому фактично активи лишались під управлінням менеджменту власника.

Зараз керівництво газорозподільних компаній фігурує у кримінальній справі про привласнення державного газу на мільярди гривень. Мова йде про директора ТОВ “Йе Енергія” Артема Компана, директора ТОВ “Регіональна газова компанія” Олега Ніконорова, заступника директора з операційної діяльності ТОВ “Регіональна газова компанія” Олексія Тютюнника, а також голови правлінь “Вінницягаз”, “Дніпрогаз”, “Дніпропетровськгаз”, “Закарпатгаз”, “Львівгаз” Олександра Кривака, Володимира Сівака, Івана Вакуленко, Віталія Шатила, Тараса Китриша.

Варто зазначити, що ще в червні 2021 року Україна ввела персональні санкції проти Дмитра Фірташа строком на три роки. Рішення ухвалила Рада національної безпеки та оборони, яке ввів у дію своїм указом президент Володимир Зеленський.

Як пояснив ЗМІ секретар РНБО Олексій Данилов, причиною санкцій проти Фірташа став його титановий бізнес.

За інформацією Данилова, виробництво “Кримського Титану”, що знаходиться у окупованому Арм’янську на кримському півострові, незважаючи на окупацію РФ, лишилось під контролем корпорації Ostchem Дмитра Фірташа і стало працювати на потреби російської оборонної промисловості.

У 2022 році за рішенням суду Дмитро Фірташ також остаточно втратив “Запоріжський титано-магнієвий комбінат”, де володів часткою у 49%. Підприємство було повернуто у державну власність.

А менеджер Фірташа отримав три з половиною роки тюрми у справі ЗТМК.

Наразі Фірташ перебуває в Австрії, де тривають судові процеси щодо його екстрадиції до США. Штати звинувачують олігарха у дачі хабара $18,5 млн за ліцензію на розробку титанових родовищ у Індії поза конкурсом. Олігарху загрожує до 50 років тюрми і конфіскація активів.

Вадим Новинський

Спонсор УПЦ МП Вадим Новинський

Деолігархізація розпочалася і відносно ключового партнера Ріната Ахметова — православного олігарха Вадима Новинського.

На початку травня Шевченківський райсуд Києва за клопотанням Офісу генерального прокурора арештував корпоративні права 72 компаній, що належать в Україні проросійському бізнесмену та екс-нардепу Вадиму Новинському. У тому числі були арештовані корпоративні права в ключових активах олігарха, якими він володіє спільно з Ахметовим — у “Метінвест Холдингу” та його підприємствах.

Арешт проведено в рамках відкритої проти нього кримінальної справи за статтею 111-2 КК “Пособництво країні-агресору, збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора”. Ця стаття передбачає покарання до 12 років позбавлення волі.

З грудня 2022 року Новинський також перебуває під персональними санкціями за рішенням РНБО, яке підтримав Володимир Зеленський. Як зазначається на сайті НАЗК, санкції введені через те, що Новинський “підтримує дії та політику РФ, які підривають та загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України, а також її стабільності та безпеці”.

Новинський потрапив під санкції одночасно зі священнослужителями УПЦ Московського патріархату, яких звинувачують у зв'язках з Росією та протиправній діяльності на користь країни-агресора.

Новинський є одним з головних спонсорів цієї церкви. У квітні 2020-го глава УПЦ МП митрополит Онуфрій висвятив Новинського в диякони.

До повномасштабного вторгнення Новинський вважався одним з найбагатших людей в країні, у 2021 році його статки оцінювались у $1,4 млрд. Станом на лютий 2022-го його капітали, за даними Forbes зросли до $3,5 млрдчерез рекордні ціни на руду й метали.

Новинський був депутатом Верховної Ради, а після повномасштабного вторгнення склав свій мандат та подався до країн Західної Європи, де проводить церковні служби у храмах Російської православної церкви та відкриває нові приходи.

У квітні СБУ повідомляла про блокування корпоративних прав на 40 пов’язаних з ним українських підприємств та 30 газових свердловин, де видобувають промислові обсяги газу.

Загальна сума арештованого майна Новинського оцінюється правоохоронцями у більше ніж 3,5 млрд грн.

Зараз слідство вивчає як впродовж 2022—2023 років Новинський намагався формально змінити їм власника, щоб уникнути блокування та у перспективі націоналізації.

Як зазначається в постанові суду, Новинський передав громадянам Кіпру, що займаються бізнесом на території РФ, корпоративні права та активи своїх українських підприємств.

Він заснував кіпрський міжнародний траст, у довірчу власність якого передав активи компаній в Україні “для уникнення застосованих обмежень і можливого блокування джерел фінансування осіб, пов'язаних із російським центром впливу”.

До переоформлення прав на підприємства причетні і українські нотаріуси, які узаконювали угоди купівлі-продажу. Проте у квітні Міністерство юстиції скасувало дії державних реєстраторів і приватних нотаріусів і повернуло Новинського у кінцеві бенефіціари арештованих компаній.

Мова йшла зокрема про: ПрАТ “Укргазвидобуток”, ТОВ “Смарт-Холдинг”, ТОВ “Аркона Газ-Енергія”, ТОВ “Регал петролеум корпорейшн (Юкрейн) Лімітед”, МК “Запоріжсталь”, МК “Каметсталь”, Центральний, Північний та Інгулецький ГЗК, ряд вугледобувних підприємств у Покровській вугільній групі, частка в ТОВ “Метінвест Холдинг” та його підприємствах.

Костянтин Жеваго

Оголошений в розшук Костянтин Жеваго відпочиває на власній яхті 

Ім’я Костянтина Жеваго найчастіше згадується в контексті гучного корупційного скандалу: НАБУ та САП підозрюють Жеваго у спробі дати хабар через адвоката Олега Горецького голові Верховного суду Всеволоду Князєву.

За $2,7 млн голова суду мав забезпечити рішення на користь Жеваго у багаторічній суперечці за Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат.

Більше 20 років Жеваго з певними перервами бориться за нього з російською групою VS Energy. Це попередні власники підприємства, що у 2002 році продали 40,19% акцій комбінату Жеваго за $27 млн.

У вересні 2022 року за позовом споріднених VS Energy структур Північний апеляційний господарський суд визнав недійсною угоду про купівлю Полтавського ГЗК, що була проведена тоді сторонами на рівні компаній-нерезидентів.

Жеваго вважає, що до нинішньої активності в українських судах має відношення Ігор Коломойський.

“Це російські власники, у яких ми придбали цей пакет акцій у 2002 році. Це Бабаков, Гінер, Воєводін. 100% до цього має відношення Коломойський, тому що він є їхнім партнером у “Дніпроспецсталі” та в інших активах в Україні. Вони були партнерами в Нікопольському заводі феросплавів, разом із Пінчуком. Це ж відомо всьому ринку. Про це пише преса, про це йдеться в матеріалах справи ПриватБанку, яка розглядається в Лондоні. Ми розуміємо, що директори британських компаній, які намагалися відібрати цей пакет на 40% акцій (Полтавського ГЗК), є директорами багатьох кіпрських компаній і Коломойського, і Бабакова, і Воєводіна, і Гінера. Таких збігів просто так не буває”, — заявив Жеваго в інтерв’ю Forbes.

Одночасно Жеваго не виключає, що у разі передачі частки Полтавського ГЗК колишнім власникам — росіянам, держава може розглядати можливість націоналізувати це підприємство.

В будь-якому разі, якщо факт хабаря буде доведено, справа щодо приналежності Полтавського ГЗК ще може переглядатись.

Окрім спору за Полтавський ГЗК Костянтин Жеваго має інші неприємності із законом.

Підконтрольну йому фармацевтичну корпорацію “Артеріум” підозрюють у продовженні бізнес-діяльності на території РФ, відкриті кримінальні провадження.

Машинобудівна компанія “АвтоКрАЗ” Жеваго, яка займається виготовленням великовантажних автомобілів, на початку листопада через саботування підприємством військових держзамовлень, була відчужена державою та передана в управління Міністерства оборони.

З 2019 року за Жеваго тягнеться хвіст кримінальної справи щодо розтрати коштів ліквідованого банку “Фінанси та кредит”. Колишнього власника звинувачують у виводі $113 млн банку. Нещодавно на прохання України було заморожено аналогічну суму на швейцарських рахунках олігарха.

В березні за клопотанням Фонду гарантування вкладів фізосіб для забезпечення відшкодування збитків кредиторам суд заарештував частки в трьох підконтрольних Жеваго ГЗК — Полтавському, Єристівському та Біланівському та інші його активи на 46 млрд грн. Крім того, Бюро економічної безпеки зараз розслідує заниження рентної плати комбінатами на 10 млрд грн.

По справі “Фінанси та кредит” Костянтин Жеваго з жовтня 2019 року знаходиться у розшуку, постійно перебуває за межами України.

У грудні 2022 року поліція Франції затримала Жеваго на гірськолижному курорті Куршевель. Суд у Шамбері за поданням ДБР виніс рішення про екстрадиційний арешт Жеваго.

Проте у суді Жеваго запропонував внести заставу у мільйон євро. І суд пішов йому на зустріч. Таким чином він зміг уникнути екстрадиції в Україну.

До повномасштабного вторгнення, за оцінкою Forbes, статки Костянтина Жеваго складали $2,4 млрд. Лише за останній рік вартість його активів впала на мільярд — до $1,4 млрд. І може ще суттєво зменшитись, беручи до уваги ризик можливої націоналізації.

Ігор Коломойський

Ігор Коломойський під час обшуків

Олігарха Ігоря Коломойського можна вважати одним з основних постраждалих від процесу “деолігархізації”. Зачепило і його ключового партнера Геннадія Боголюбова, який володів частками в спільних з Коломойським бізнесах.

Після призупинення його українського громадянства олігарх також втратив контроль над ключовими активами.

Зокрема, він втратив контроль над найбільшою нафтовидобувною компанією України — “Укрнафтою”, найбільшим нафтопереробним заводом — “Укртатнафтою”, мережа АЗС на понад 500 станцій та аеропорт Дніпра.

“Укрнафту” та “Кременчуцький НПЗ” націоналізувати та віддали під управління Міноборони. Детальніше про це читайте за посиланням.

Наступний актив, який втратив Коломойський, — газовидобувна компанія “Укрнафтобуріння”, якою він володів на пару з Віталіям Хомутинником та Павлом Фуксом.

7 квітня Печерський суд наклав арешт на корпоративні права газовидобувної компанії, а через пʼять днів акції “Укрнафтобуріння” передали під управління АРМі. Менеджмент компанії намагався оскаржити рішення, проте успіху не мав.

“Укрнафтобуріння” оперує близько 30 свердловинами. У 2022-му видобуток становив близько 700 млн кубометрів. Вона була другою за обсягом видобутого газу приватною компанією країни за результатом минулого року, на першому місці лишався “ДТЕК Нафтогаз” Ріната Ахметова.

У 2021 році чистий прибуток “Укрнафтобуріння” становив 5,65 млрд грн.

Головний актив компанії — право на розробку найбільшого в Україні Сахалінського газового родовища, що знаходиться у Харківський області. Його запаси оцінюються у 15 млрд м3 блакитного палива.

Власне через доступ до цього родовища у власників почалась судові бої з ДБР. За результатом яких суд врешті арештував корпоративні права “Укрнафтобуріння”. Вони визнані речовими доказами у кримінальному провадженні щодо незаконного видобутку на Сахалінському родовищі.

Зараз одним з найвирогідніших сценаріїв майбутнього розвитку подій лишається перехід права на Сахалінське родовища до державних компаній — “Укрнафти” чи “Нафтогазу”, що мають плани значно наростити видобуток газу у цьому році.

Павло Фукс

Окрім можливої націоналізації “Укрнафтобуріння” Павло Фукс зараз має серйозні проблеми з іншими своїми активами.

16 травня СБУ заявила про викриття бізнесмена Павла Фукса на масштабних фінансових махінаціях зі стратегічними підприємствами та систематичному ухиленні від сплати податків.

За даними СБУ, з 2018 року Фукс незаконно заволодів активами українських компаній на понад 100 млрд грн.

Перш ніж переїхати в Україну Павло Фукс тривалий час займався девелоперським бізнесом в Росії, де за заробив свій перший капітал. На 2017 рік, як розповідав Фукс журналістам програми “Схеми”, він не мав активів у Росії та відмовився від російського паспорта, оскільки у 2015 році отримав українське громадянство.

Виданню “Економічна правда” Фукс розповідав, що у 2015 році він приїхав до України на запрошення “одного свого друга — Ігоря Коломойського”. “У мене було багато грошей, а в Україні я побачив набагато більші перспективи, ніж у Росії”, — розповідав тоді Фукс.

Після втечі Віктора Януковича з України Фукс придбав його активи у нафтогазовому бізнесі. Це, наприклад, 67% у компанії “Голден Деррік” (з 2017-го — “Іст Юроуп Петролеум”), харківська ТЕЦ “Есхар”, 51% у компанії “Девон” і 22% в “Укрнафтобурінні”.

Фукс заперечує купівлю активів у оточення Януковича, підтвердив лише володіння часткою в “Укрнафтобурінні”.

У 2016—2018 роках бізнесмен вів перемовини про купівлю столичного бізнес-центру “Парус” у Вагіфа Алієва, планував придбати Промінвестбанк разом з ексвласником “Укрбуд Development” Максимом Микитасем і цікавився компанією “Донбасенерго”.

До 2018-го Фуксу також належала компанія “Укррослізинг”, яка відсудила майже 2 млрд грн боргу у Київського метрополітену. Фукс, за його словами, продав компанію нібито через токсичність.

За даними СБУ, діяльність Павла Фукса в Україні полягала в тому, що він за допомогою корупційних зв’язків підшукував підприємства енергетичної, машинобудівної та металургійної галузей в Україні, що мали зобов’язання перед збанкрутілими банками, та “за безцінь” викуповував їх у банківських установ. Потім активи заморожували, блокували їхню діяльність чи доводили до банкрутства.

Як зазначають в СБУ, Фукс та його спільники ретельно приховували джерела фінансування оборудок та реальних “замовників” через складні фінансові махінації. Для цього використовували понад 100 афілійованих комерційних структур.

“У ході цих махінацій зловмисники отримували надприбутки та ухилялися від сплати податків. Наприклад, лише від однієї з таких оборудок сума збитків державі сягає майже 100 млн грн”, — заявляють в СБУ.

У ході розслідування суд арештував корпоративні права та рахунки 101 компанії, пов’язаних з Фуксом, та права вимоги за понад 1600 викупленими кредитами, понад 240 об’єктів нерухомості і транспортних засобів учасників схеми. Частину арештованих активів вже передано в управління АРМА.

Про які відомі активи йде мова?

Передусім про корпоративні права трьох підприємств, які користувалися надрами вище згаданого Сахалінського нафтогазового родовища — про ТОВ “Сахалінське”, ТОВ “Сіріус-1” та ТОВ “Іст Юроуп Петролеум”.

За даними правоохоронців, Фукс та екс-депутат від “Народного фронту” Ігор Котвицький отримували на них незаконні надприбутки від видобутку.

Варто зазначити, що офіційно Фукс є кінцевим бенефіціаром лише однієї компанії в Україні — FCA Partners, яка управляє активами закритого недиверсифікованого венчурного фонду “Київський”.

Фукс вдається до практики прихованих інвестицій. Прикладом такого інвестування можна назвати його партнерство з “Інвестохіллс”, якому Фукс, за словами СЕО компанії Андрія Блінова, допомагав фінансово в обмін на борги найбільшого в Україні виробника шин “Росава” Костянтина Жеваго і компанії “Яблуневий дар” Тараса Барщовського.

З червня 2021-го Фукс під санкціями РНБО, які, наприклад, передбачають блокування активів та заборону брати участь у приватизації. Причина санкцій, за словами секретаря РНБО Олексія Данилова, причетність до незаконного отримання ліцензій на видобуток корисних копалин в Україні.