Дефолтом по Україні

Увечері 28 вересня 2011 року “Всеукраїнський центр сприяння підприємницькій діяльності” поширив інформацію, що Україна стоїть на межі технічного дефолту через нездатність Мінфіну своєчасно викупити облігації внутрішньої державної позики — ОВДП — на 5,3 мільярда гривень.

Хоча Міністерство фінансів оперативно спростувало повідомлення центру, легка паніка в країні піднялася. Користувачів інтернету в Україні 12-15 мільйонів, і далеко не всі вони володіють необхідною економічною інформацією, натомість більшість з них не проти почерпнути з мережі парочку нових “сенсацій”.

Повідомлення про швидкий дефолт України для обивателя на тлі нинішньої ситуації у Греції, Італії та інших розвинених країнах може здатися достовірним. Ласі на сенсації користувачі соціальних мереж та редактори стрічок новин негайно відреагували сильними інформаційними хвилями.

Незабаром з'ясувалося, що за цією інформацією стоїть Олександр Данилюк, наполегливий претендент на потрапляння у список “Батьківщини” на майбутніх парламентських виборах. Підкинувши в інформаційні системи клич “Пропало все!”, бютівці просто грали на зниження рейтингу влади і підвищення свого рейтингу.

Підтвердженням цього стала активність фракції БЮТ у Верховній раді. Естафету підхопила ще одна “покровителька малого та середнього бізнесу”, представниця фракції БЮТ-”Батьківщина” Наталія Королевська.

На останній погоджувальній раді парламенту вона заявила, що Україна близька до дефолту, і якщо країна не візьме до кінця року черговий кредит, то крах неминучий.

На яких фактах грали опозиціонери? Чи справді в Україні завтра може статися дефолт? Представники “Батьківщини” вміло скористалися діями Міністерства фінансів, яке до останнього “тягнуло” з розрахунком в надії на те, що частина комерційних банків захоче рефінансувати наявні у них ОВДП.

Отже, облігації не викуповувалися не через відсутність грошей, а через бажання заплатити менше. Втім, потрібно відзначити, що до викупу злощасних ОВДП на єдиному казначейському рахунку було 11 мільярдів гривень. Але ж були і гірші часи!

У квітні 2011 року на ЄКР було 6,2 мільярда гривень, але тоді представники опозиції не висловлювали стурбованість ситуацією, так само, як і тоді, коли в один із днів січня 2011 року на ЄКР було лише 2,7 мільярда гривень. Уряд Тимошенко в березні 2010 року залишив лише борги, тому навіщо зараз кричати “Пропало все!”?

У будь-якому випадку призупинення руху коштів на казначейських рахунках на центральному та місцевому рівнях — не привід для заяв про дефолт. Це всього лише управління ліквідністю у виконанні Мінфіну. Що ж пропонує Королевська?

Вона закликає взяти ще один кредит МВФ, “забуваючи”, що повертати позики доведеться наступним поколінням українців, і не бере до уваги вимоги МВФ про підвищення ціни на газ для населення і пенсійного віку.

Втім, у діях Королевської присутня логіка: це призведе до зростання соціальної напруженості, що, за задумом, позитивно вплине на популярність “Батьківщини”.

Іншими словами, БЮТ радить уряду стрибнути в боргову яму, при цьому вдаривши по гаманцях і долях українських громадян. Тобто зробити країні гірше, щоб створити умови для перемоги БЮТ на виборах.

Заяви Королевської об'єктивно посилюють позиції “Газпрому”, з яким “Нафтогаз” веде непрості переговори про можливість зниження ціни на “блакитне золото”.

Також ці заяви підіграють МВФ, адже уряд у переговорах з ним наполягає на відмові від підвищення ціни на газ для населення. Твердість позиції уряду ґрунтується на тому, що в України гроші є, а значить, є на що спиратися. БЮТ щосили стверджує зворотне, підриваючи можливість виторгувати у Росії мільярди українських грошей.

Втім, “Батьківщина” не вперше “грає на пониження”, сповідуючи більшовицький принцип “чим гірше — тим краще”. Зараз формується передвиборний список, тож в сутичці за майбутні депутатські повноваження мета виправдовує засоби.

Незрозуміло тільки, чому від боротьби опозиціонерів за місце у свиті Тимошенко повинні страждати позиції України на світових фінансових ринках. Данилюк і Королевська, які називають себе економістами, повинні розуміти, як чутливо реагують фінансисти на будь-яку згадку про дефолт країни, хай і помилкову.

Такий аматорський підхід обурив першого віце-прем'єра Андрія Клюєва. Він зазначив, що деякі політики вивчили слово “дефолт”, але не знають, де його слід вживати. У будь-якому випадку, дискусія ведеться різними мовами.

Звичайно, опозиція не тільки повинна, а й зобов'язана критикувати уряд. Однак якщо БЮТ не стоїть на боці простих українців сьогодні, перебуваючи в опозиції, то кого ж ця політична сила буде захищати, коли прийде до влади?

Денис ЖАРКИХ, журналіст, колишній виконувач обов'язків головного редактора комунальної газети “Хрещатик”