Де Україна братиме і на що витрачатиме гроші у 2025-му. Аналіз проєкту держбюджету

Ввечері 13 вересня уряд погодив головний кошторис, за яким країна буде жити у 2025 році. Документ винесли на розгляд Верховної Ради саме тоді, коли депутати розглядають зміни до бюджету на поточний рік. Його видатки мають збільшити одразу на пів трильйона гривень, аби держава могла профінансувати бойові виплати солдатам за серпень та наступні місяці.

У мирні часи “промах” у бюджетуванні на пів трильйона гривень міг бути достатньою підставою для того, аби відправити у відставку не лише міністра фінансів, але й весь уряд. Проте під час великої війни правки до бюджету на кілька сотень мільярдів гривень вже стали буденністю.

Майже напевно такі правки очікує і бюджет на 2025 рік. При чому, ще на етапі свого проходження через парламент.

Основні цифри

Кожен бюджет Міністерство фінансів розраховує на підставі макроекономічного прогнозу, який складає Міністерство економіки. Адже для того, щоб визначити, скільки податків можна зібрати, необхідно знати курс валют, рівень інфляції та темпи зростання економіки.

Так, у 2025 році уряд очікує, що ВВП України зросте на 2,7% (у 2024 році очікується зростання на 3,5%). Інфляція за підсумками наступного року становитиме 9,5% (7,9% цьогоріч), а середня зарплата зросте з 20581 грн до 24389 грн на місяць. При цьому безробіття скоротиться з 18,2% до 17,7%.

Середньорічний курс долара у 2025 році очікується на рівні 45 грн.

Основні соціальні показники у бюджеті уряд залишив незмінними:

• мінімальна зарплата — 8000 грн;

• прожитковий мінімум (загальний) — 2920 грн;

• прожитковий мінімум (для працездатних осіб) — 3028 грн;

• прожитковий мінімум (для осіб, які втратили працездатність) — 2361 грн.

Також уряд залишив у бюджеті на 2025 рік норми про “спеціальні” прожиткові мінімуми, зокрема той, який застосовується для визначення посадового окладу суддів та держслужбовців (2102 грн) та той, який застосовується для визначення компенсацій пенсіонерам, які виграли судові справи у держави щодо доплати за проживання у чорнобильській зоні (1600 грн).

Доходи бюджету становитимуть 2,336 трлн грн. Вони зростуть на 192 млрд грн або на 9% в порівнянні із планом 2024 року. Більшість цього приросту забезпечать надходження від прямих податків — на 179,8 млрд грн. Зокрема, на 158 млрд грн мають зрости податки на доходи фізичних осіб та на 21,8 млрд грн — від податку на прибуток.

Ймовірно, таке зростання доходів має забезпечити ще не проголосований Радою законопроєкт про підвищення податків, який передбачає збільшення військового збору з доходів фізичних осіб з 1,5% до 5%.

Попри те, що даний законопроєкт не ухвалили навіть у першому читанні, Мінфін все одно розрахував показники доходів на підставі закладених у ньому нових ставок податків. Також у 2025 році до державного бюджету продовжуватиме надходити ПДФО із доходів військовослужбовців.

Крім цього уряд закладає збільшення доходів від ПДВ з виготовлених всередині України товарів та послуг — з 289,1 млрд грн до 318 млрд грн, з імпортних товарів та послуг — з 498,9 млрд грн до 593,8 млрд грн.

Від Нацбанку до бюджету у 2025 році має надійти 63,9 млрд грн, що значно перевищує цьогорічні (38,64 млрд грн).

Дефіцит державного бюджету у 2025 році очікується на рівні 19,4% від ВВП або 1,546 трлн грн.

Покривати його планують переважно з зовнішніх джерел. Від партнерів Україна очікує отримати 1,658 трлн грн, з яких витратить 129,39 млрд грн на погашення зовнішнього боргу, а відтак “чисте” зовнішнє фінансування становитиме 1,529 трлн грн.

На внутрішньому ринку уряд планує залучити 579,2 млрд грн, більшу частину яких витратять на погашення розміщених раніше облігацій (561,9 млрд грн). Чисте залучення становитиме 17,2 млрд грн.

Загалом на виплату процентів за зовнішнім боргом уряд очікує витратити 203,5 млрд грн, а за внутрішнім — 277,33 млрд грн (разом — 480,8 млрд грн).

На що витрачатимуть гроші

Перед тим, як аналізувати, що саме уряд пропонує змінити у видатках 2025 року, варто підкреслити, що порівнювати їх з цифрами 2024 року не зовсім коректно. Річ у тім, що у Раді ще розглядають законопроєкт, який має збільшити цьогорічні видатки на 500 млрд грн, більшість з яких піде на фінансування сектору безпеки та оборони.

Оборона

Як і у попередні три роки, найбільше коштів планується витратити на оборону. Загалом йдеться про 2,2 трлн грн або 26,3% від ВВП. Традиційно, більшість перерозподілиться через бюджет Міністерства оборони.

Очікується, що видатки безпосередньо Міноборони у 2025 році становитимуть 1,57 трлн грн. Ця сума перевищує поточний план витрат відомства, але урахуванням майбутніх змін до бюджету, видатки на Міноборони у 2025 році зменшаться на 250 млрд грн.

У цьому немає нічого дивного: менші видатки на оборону уряд закладав і під час складання бюджетів на 2023 та 2024 роки. Зменшення прогнозованих видатків не свідчить про те, що держава планує скорочувати фінансування війська або про те, що влада очікує на завершення війни до кінця 2025 року.

Воно свідчить лише про те, що цього року, як і у попередні, уряд закладає на оборону стільки, скільки йому дозволяє прогнозована база надходжень. Тож цілком ймовірно, що у разі ухвалення бюджету у поточній редакції, Рада ще внесе багатомільярдні зміни до кошторису посеред наступного року. Зрештою, так само парламент робив у минулі роки, і робить у 2024-му.

Примітно, що у бюджеті оборони очікується подальше скорочення видатків на купівлю та модернізацію військового обладнання — з 656,7 млрд грн до 487,7 млрд грн. А видатки на забезпечення ЗСУ (включають виплати військовослужбовцям) зростуть з запланованих цьогоріч 806,3 млрд грн до понад 1 трлн грн.

 

Видатки інших оборонних відомств у 2025 році закладуть майже на рівні поточного. Так, на СБУ передбачено 41,7 млрд грн (41,7 млрд грн цьогоріч), а на Головне управління розвідки Міністерства оборони (ГУР МО) навіть скоротять — з 30,7 млрд грн до 24,8 млрд грн.

Суттєво зросте бюджет МВС, до якого відноситься Держприкордонна служба та Національна гвардія. У 2025 році уряд очікує витратити на це відомство 438,2 млрд грн у порівнянні з 351,8 млрд грн, закладених у плані на поточний рік. Щоправда, якщо порівнювати бюджет МВС на 2025 рік з фактичними видатками 2023 року, то вони залишаться майже незмінними — зростання становитиме лише близько 10 млрд грн.

Освіта та здоров'я

Закладені на 2025 рік видатки на освіту будуть меншими, ніж у 2024 році: 167 млрд грн проти майже 175 млрд грн. Більша частина з них — понад 103 млрд грн — підуть на оплату праці педагогічним працівникам.

Водночас уряд закладає на 2025-й і низку додаткових програм. Зокрема, 2,9 млрд грн на забезпечення харчування учнів початкових класів, 305 млн грн — на здобуття освіти учнями з особливими освітніми потребами (на рівні 2024 року).

На відновлення зруйнованих та пошкоджених внаслідок війни освітніх закладів уряд закладає 323,9 млн грн. Ще 37,4 млн грн витратять в межах програми Школи Супергероїв — це освіта дітей, які перебувають на довготривалому лікуванні. А 150 млн грн піде на навчання педагогів методам викладання Нової української школи.

Крім цього, 12,6 млн грн планують витратити на освітні послуги для дітей, які перебувають за кордоном.

Видатки на сферу охорони здоров'я у 2025 році планують збільшити — на 7 млрд грн до 214 млрд грн. Зокрема, на реалізацію програми медичних гарантій має піти 175 млрд грн.

У бюджеті на 2025 рік передбачать 11,75 млрд грн на закупівлю препаратів для лікування ВІЛ/СНІД, туберкульозу, онкології, рідкісних орфанних захворювань та серцево-судинних захворювань.

939,1 млн грн витратять на медичні послуги для захисників, зокрема зубопротезування, а також збір, кріоконсервацію та зберігання репродуктивних клітин.

Соціальна сфера

Соціальні видатки в бюджеті 2025 року скоротяться на 50 млрд грн до 420,6 млрд грн. Традиційно, більшість коштів, передбачених за цим напрямом, уряд витратить на дотацію Пенсійному фонду — 280,2 млрд грн.

Друга найбільша стаття цих видатків — програма соцзахисту громадян, які потрапили у складні життєві обставини. На неї наступного року планують витратити 80,8 млрд грн.

Скорочення видатків на соцзахист може бути пов'язане з тим, що у 2024 році на цю сферу заклали дещо більше коштів, ніж фактично витратять. Саме тому у законопроєкті про зміни до держбюджету на цей рік передбачене скорочення деяких соціальних видатків.

На виплату житлових субсидій у 2025 році планують витратити 42,32 млрд грн. Їх отримають 2,8 мільйона домогосподарств. Як йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту про держбюджет, такий обсяг отримувачів прораховано за підсумками підвищення адресності виплати субсидій та припинення цих виплат особам, які перебувають за кордоном або проживають на тимчасово окупованих територіях.

Видатки на фінансування заходів ветеранської політики у наступному році планують суттєво скоротити: з 13 млрд грн у 2024 році до майже 6 млрд грн. Щоправда, цього року Міністерство у справах ветеранів не поспішає освоювати свій бюджет і станом на липень встигло використати лише 3,4 млрд грн.

Розвиток економіки та інфраструктура

В умовах дефіциту держбюджету уряд заклав на 2025 рік суттєво менше коштів на підтримку бізнесу.

Зокрема, у плані на наступний рік зникла низка програм підтримки в межах видатків Мінекономіки: програма компенсації вартості сільськогосподарської техніки (у 2024 році мали витратити 1 млрд грн), державне стимулювання створення індустріальних парків (1 млрд грн), а також підтримка внутрішнього попиту на вітчизняні товари, більше відома як Національний кешбек (3 млрд грн).

Одночасно уряд залишить програму надання грантів на створення бізнесу (1,37 млрд грн), компенсацію витрат на гуманітарне розмінування (її обсяг знизили втричі до 1 млрд грн) та видатки на Фонд розвитку підприємництва через який реалізується програма “5-7-9” (направлять 18 млрд грн, як і цьогоріч).

На фінансування інноваційних оборонних проєктів в межах кластера BRAVE1 у 2025 році передбачать витратити майже 3 млрд грн. На 2024 рік урядовці закладали вдвічі меншу суму.

Також у наступному бюджеті продовжиться фінансування Дорожнього фонду. На нього передбачено 43,2 млрд грн. Щоправда, більше половини цієї суми уряд витратить на обслуговування боргів колишнього “Укравтодору” (нині Агентство відновлення) — 24,35 млрд грн.

Бюджет непопулярних рішень

Вже три роки в Україні існує фактично два бюджети. Перший — бюджет війни. Це видатки, які можна фінансувати лише коштами, які уряду вдається збирати всередині країни податками, дивідендами держкомпаній, внутрішніми запозиченнями, надходженнями від приватизації тощо. 

Другий бюджет — цивільний. Це всі видатки, не пов'язані з війною: освіта, охорона здоров'я, соціальна сфера, культура, інфраструктура тощо. Ці програми Україна фінансує коштами, отриманими від партнерів.

Через таку дуальність бюджету держава майже не має простору для маневрів, коли фінансовий рік йде не за бюджетним планом.

Так сталося й цього року, коли уряду довелося витрачати кошти на придбання озброєння та боєприпасів, які він очікував отримати від США, поки Конгрес затягував розгляд питання про ухвалення оборонного пакета на 61 млрд дол. Як наслідок, на початку року держава використовувала на купівлю зброї кошти, які планувала витратити на виплати військовим наприкінці року.

Проте ціна війни для країни щороку зростає, адже зростають потреби у техніці та боєприпасах. Зростає кількість солдатів, а відтак — потреби у їхньому грошовому забезпеченні, одязі, харчуванні тощо. На жаль, зростає і кількість поранених та загиблих, і, як наслідок — обсяги видатків на відповідні виплати.

Раніше профінансувати додаткові потреби вдавалося без непопулярних рішень. Так, у 2022 році на допомогу прийшов Нацбанк, який позичив уряду 400 млрд грн. У 2023 році додаткові потреби фінансували завдяки рішенню відібрати у місцевих громад податок на доходи фізосіб із доходів військовослужбовців. Крім цього, Рада “заднім числом” оподаткувала прибутки банків за ставкою 50%.

Цьогоріч гроші намагаються знайти безпосередньо в кишенях українців. Зокрема, Мінфін презентував законопроєкт, яким пропонує підвищити ставку військового збору з доходів громадян з 1,5% до 5%, а також запровадити такий збір для ФОПів.

У першій редакції законопроєкту було ще чимало непопулярних податкових новацій, таких як військовий збір на мобільний зв'язок, ювелірну продукцію, першу реєстрацію автомобіля, купівлю нерухомості, а також податок з обороту. Проте від більшості цих пунктів наразі вирішили відмовитися.

Як наслідок, із очікуваних Мінфіном 125 млрд грн надходжень підвищення податків у такому обмеженому вигляді могло дати лише близько 30 млрд грн до кінця 2024 року.

Мабуть, тому депутати відхилили доопрацьовану податкову пропозицію уряду. Адже вони розуміють, що наступного року їм доведеться знову шукати кошти у кишенях українців та підвищувати податки. Проте таке підвищення буде ще більш неприємне та непопулярне.

Наразі Рада частково перебрала на себе ініціативу щодо підвищення податків у Мінфіну та пропонує доповнити пакет податкових змін підвищенням ставки ПДВ до 22-24% або повторним оподаткуванням прибутків банків за підвищеною ставкою.

Перша пропозиція теоретично може принести додаткові 80-160 млрд грн на рік, але автоматично призведе до зростання цін на всі товари та послуги. Друга забезпечить бюджет 33 млрд грн у 2024-2025 роках, проте впроваджуватиметься ретроспективно та, ймовірно, вплине на здатність та бажання банків підтримувати бюджет, купуючи облігації уряду.

Хай там як, проте проєкт закону про державний бюджет на 2025 рік зазнає суттєвих змін ще до затвердження парламентом. Зокрема під впливом компромісу навколо того, як саме влада підвищить податки українцям.

Як показує практика попередніх років, ухвалення бюджету — це більше формальність. Адже передбачити хід бойових дій та, відповідно, обсяги військових видатків на рік вперед в умовах війни не може ніхто.

Єдине, що може зробити і уряд, і парламент — забезпечити достатню дохідну базу для бюджету вже сьогодні, аби в критичний момент не потрібно було ухвалювати непопулярні, непрогнозовані та складні для економіки рішення.

Ярослав ВІНОКУРОВ