Давоські неформали

Нині Світовий економічний форум у Давосі сягнув рівня самітів ООН. На захід збираються 2,5 тис. провідних бізнесменів, міжнародних політичних лідерів, інтелектуалів і журналістів, які обговорюють світові проблеми.

Політики ведуть переговори за зачиненими дверима, бізнесмени укладають угоди, дипломати намагаються помирити ворогів, а журналісти записують промови, дискусії та рішення, що формуватимуть світову безпеку й економіку протягом року.

Форум заснував економіст німецького походження Клаус Шваб у 1971 році для ознайомлення європейських компаній з американським підходом до бізнесу. Нині постійний секретаріат проводить щороку шість-сім регіональних конференцій у Латинській Америці, Східній Азії та на Близькому Сході. Форум визначає політичний та економічний порядок денний і слугує нейтральним майданчиком, де учасників закликають залагоджувати непорозуміння. Раніше Давос відіграв чималу роль у відкритті колишніх комуністичних країн світу, подоланні апартеїду в Південній Африці, запобіганні війні між Грецією й Туреччиною, примиренні Ізраїлю та Палестини, а ще в розробці спільних стратегій для боротьби зі світовою економічною кризою 2008—2009 років.

Чому ж Давос набув такого значення і привертає більше уваги у світі, ніж осінні сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку? Річ у тому, що світові лідери та бізнесмени, які можуть розслабитися в зручних готелях, тут як у відпустці. Вони мають можливість спілкуватися між собою приватно, не ризикуючи, що будь-яке їхнє слово моментально опублікують у прес-релізі. На Форум запрошують і 500 журналістів, які зарекомендували себе як серйозні й надійні. Ті, що сприяли розгортанню якісної дискусії у світовій пресі, зараховуються до елітного кола. Їм видаються білі бейджі делегатів. Ці журналісти мають привілейований доступ до політиків. Учасники можуть організовувати закриті брифінги, а приватні бесіди вести, не турбуючись про сенсаційне розголошення у ЗМІ або про те, що їхні заяви трактуватимуться як офіційні.
Таким чином, інформація із саміту завжди нова й варта висвітлення в пресі. Лідери знають: те, що вони вирішать оприлюднити, неодмінно набуде серйозного розголосу. Це перетворює Давос на платформу, яку політики використовують для впливу на громадську думку у світі й завоювання підтримки своїх позицій.

Останніми роками саміт став головним місцем зустрічі для вирішення складних дипломатичних питань. На ньому близько 220 офіційних сесій, де обговорюються відповідні ідеї. Однак важливіші неформальні зустрічі, на яких державні діячі розглядають світові виклики. Раніше в цих зустрічах регулярно брав участь Владімір Путін. Цього року не приїхав ані він, ані жоден представник його уряду. Напевно, через те що Росії відоме категорично негативне ставлення західної громадської думки до російської політики щодо України, а також щодо посилення авторитаризму Путіна в самій країні. Натомість росіяни відправили Алєксєя Кудріна — колишнього міністра фінансів, який досі належить до близького кола Путіна, хоч і висловлює опозиційні погляди. Він був неофіційним речником Кремля, що відчайдушно шукає рішення в ситуації з Україною та підтримку своїх дій у Сирії.

Колись на Форум регулярно приїжджав Ясір Арафат. А кілька років тому Давос став ареною для ретельно підготовленого дипломатичного ляпаса: на той час прем’єр-міністр Туреччини Реджеп Таїп Ердоган публічно засудив Шимона Переса за ізраїльську атаку на турецькі судна, що везли допомогу до Сектору Газа. Ердоган знав, що скандал, який розгорівся в результаті, забезпечить йому підтримку ісламістів у Туреччині й просигналізує рішучий ухил турецької політики в арабський бік.  

Офіційно в програмі Форуму переважають економічна політика й прогнози. Цього року в центрі уваги були нові технології, сповільнення економіки Китаю, вплив новітніх технологій на бізнес і майбутнє фінансових операцій. А от ключові політичні дискусії затьмарили криза на Близькому Сході, тероризм, ісламізм і наплив біженців у Європу. Прем’єр Нідерландів застеріг учасників Форуму, що ЄС мусить вирішити міграційну кризу протягом шести—восьми тижнів, інакше — колапс Шенгену й відновлення прикордонного контролю в Європі. Таку саму думку висловили французький і швейцарський прем’єри. Міністр фінансів Німеччини Вольфґанґ Шойбле сказав, що Європа має приготуватися витратити мільярди євро на кризу, яка обійдеться “набагато дорожче”, ніж передбачалося. Президент Світового банку Джим Йонґ Кім заявив, що проблема біженців поглибилася. Він закликав збільшити інвестиції на Близькому Сході, щоб біженці не мали потреби тікати.

Значення Форуму полягає в тому, що люди, які прийматимуть ключові рішення, обмінюються тут думками щодо політики, яка впливає на всіх і кожного. На Генасамблеї ООН у Нью-Йорку, де політика держав транслюється на голоси, такі неформальні консультації неможливі. На Форум учасники потрапляють виключно за запрошеннями. Таким чином організатори можуть визначати порядок денний заходу, а також іти на політичні ризики. Цього року, наприклад, вперше запросили ключових осіб Північної Кореї. Дискусії з ними було б складно організувати на будь-якому іншому майданчику. Оскільки країна ніяк не поступається стосовно своєї ядерної програми, а Пхеньян ворожий до зовнішнього світу, Заходу важко комунікувати з режимом, не створюючи враження, ніби вимоги щодо відповідальнішої поведінки до Північної Кореї послаблюються. На Давосі видався малесенький шанс трохи розібратися в мисленні лідерів у стилі Сталіна.

Дедалі важливішу роль у світових справах відіграє релігія. Тому на Форум часто запрошують релігійних лідерів. Цього року до Давосу приїздив архієпископ Кентерберійський, глава англіканської церкви й у минулому гендиректор з нафтового бізнесу, який має чималий досвід роботи в банківській та фінансовій сферах. Він один із небагатьох, хто був у гуморі: на запитання про те, чи є Бог у кіберпросторі, відповів: “Гадаю, так, бо в метро чи автобусі я часто бачу людей, які дивляться в ноутбук чи телефон, примовляючи: “Боже, чому воно не працює?”.

У решті настрої на цьогорічному швейцарському зібранні були похмурими. Насамперед через біженців, а ще через стан фінансових ринків. Відкриття Форуму збіглося з обвалом акцій і побоюваннями, що економічний спад у Китаї може насправді бути початком справжньої рецесії. Але журилися не всі. Держсекретар США Джон Керрі сказав делегатам: “Ви приїхали сюди, щоб змінити світ на краще й визначити майбутнє”. Що, власне, і намагається робити Давоський форум протягом останніх 45 років.

Майкл БІНІОН