Чому за цілий рік Порошенко не продав свої активи?

“У нас в країні не буде олігархів.

Олігархи повинні бути відсторонені від влади і стати представниками, якщо вони конкурентоздатні, великого бізнесу”, — сказав Петро Порошенко 29 квітня 2015 року.

Тимчасом у київських кав'ярнях лише і говорять про те, що глава держави за останій рік став багатшим у сім разів.

Відомо навіть, як народилися ці чутки.

Джерелом стала новина, що за 2014 рік “Міжнародний інвестиційний банк”, який контролюють родина та оточення президента, збільшив активи майже у 1,5 разу.

За класичною ознакою олігарх — це власник великого бізнесу, який впливає на владу і за допомогою цього заробляє. Отже, Порошенко підпадає під визначення олігарха.

Більше того, в кулуарах Верховної Ради дедалі частіше лунає: “У нас тепер лише один олігарх, і це Петро Олексійович”. Зазвичай ці слова супроводжуються чутками про те, що хтось з оточення президента запропонував одному з найбільших олігархів віддати від 30% до 50% енергетичних активів в обмін на недоторканність.

Отже, деолігархізація — важливий і правильний крок, але розпочати її Порошенко повинен із себе. Перш за все, він мусить продати свої бізнесові активи.

Але за рік, що минув, ми не чули бодай однієї новини про продаж хоча б одного невеличкого підприємства. Отже, виникають резонні питання.

Чи хотів президент позбутися бізнесу?

Невдовзі Порошенко святкуватиме річницю перебування на посаді президента.

Цей період можна назвати найскладнішим в історії держави — збройна інтервенція й анексія Криму, розгойдування “човна сепаратизму” на Донбасі, в Одесі та Харкові, тиск зовнішніх боргів і внутрішніх економічних негараздів. Та й не всі політики зрозуміли, що час жити по-новому, як казав перед виборами Петро Олексійович.

Порошенко довгі роки перебував на державних посадах, впливав на різні політичні проекти. Він також створив великий бізнес, що консолідує кілька промислових груп, і посідає восьме місце серед найбагатших українців із статками 750 млн дол.

Серед його активів — різнопрофільні компанії, сконцентровані навколо ПАТ “Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд “Прайм ессетс кепітал”.

Єдиним акціонером з внеском 10 375 000 грн у реєстрі зазначений Петро Порошенко, проте підписантом та керівником акціонерного товариства є його батько Олексій Порошенко. Така форма управління, коли в одних руках багато активів, зручна.

Подібних фондів в Україні чимало. Наприклад, ЗНКІФ “ВІК” близького до Порошенка нардепа Ігоря Кононенка, ЗНКІФ “Нові технології” Юрія Іванющенка, “Сучасні інвестиційні технології” і “Кремінь-інвест” членів сім'ї екс-президента Януковича.

Цікавий факт: фонди Порошенка та Кононенка знаходяться за однією адресою — столична вулиця Електриків, 29-а. Ще одна схожість — керівником акціонерного товариства парламентаря від БПП є його син Віталій Кононенко.

Як заведено, державні чини не довіряють стороннім, а передають керування своїми активами найближчим родичам. Між тим, Петро Порошенко після інавгурації обіцяв продати свій бізнес, чого не сталося досі.

Стосунок до Порошенка має ціла низка бізнес-структур. Це компанії у сфері кондитерського бізнесу, аграрної промисловості, страхування, банківської діяльності, а також у сфері послуг, виробництва скла, суднобудування, комунікацій, ЗМІ.

Для збільшення натисніть тут

В 2013 році Порошенко заявляв, що відчужив частку в корпорації “Богдан” своєму партнерові Олегу Свинарчуку. Телефоном тоді ще міністр економіки доводив журналісту ЕП, що не має жодного стосунку до автомобільних активів, а отже, лобіює збільшення ввізного мита з суто державницьких позицій.

Проте згодом журналісти видання Insider довели, що президент досі має там частку.

В офіційних виданнях жодного разу не згадувалося, що президент продав активи. Натомість громадяни отримували постійні обіцянки. Зазначалося навіть, хто буде оцінювати та продавати майно: Rothschild and Cie та Investment Capital Ukraine.

Останню, а за свідченням учасників фінансового ринку, пов'язують з главою Нацбанку Валерією Гонтаревою. Однак сама центральний банкір юридично відокремилася від своїх бізнес-партнерів за ICU.

У вересні 2014 року ЕП порушувала питання, чи позбудеться нова влада свого майна. Проте ніхто нікуди не поспішав — майном досі керує Олексій Порошенко.

Наведений вище перелік бізнесів родини та оточення президента не вичерпний. Нижче — список компаній, які у 2012 році Міндоходів включало до ФПГ Порошенка “Укрпромінвест”. У цьому переліку — 348 структур, що мали стосунок до бізнесу глави держави. Навряд чи багато змінилося з того часу.

Аналогічні переліки існують і щодо інших фінансово-промислових груп України. Їх зведений реєстр був підписаний колишнім головним податківцем Олександром Клименком і використовувався для боротьби з ухиленням ФПГ від оподаткування.

До речі, за рік існування нової влади не зроблено жодного кроку для запровадження норм закону “Про трансферне ціноутворення”, розробленого за часів Януковича. Отже, нова влада насправді не надто поспішає робити деолігархізацію.

Стосунки з Росією

За офіційною декларацією, Петро Порошенко у 2014 році отримав майже 370 млн грн доходів. З цієї суми 345 млн грн — дивіденди та проценти, 11,2 млн грн — дохід від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, 10,9 млн грн — інші види доходів, майже 1 млн грн — від продажу майна.

Проблемним моментом стали суперечки підприємств президента з російськими правоохоронними органами. Згодом Слідчий комітет РФ арештував майно ВАТ “Липецька кондитерська фабрика Roshen”. Компанія заявила, що при заявлених податкових претензіях на 180 млн руб було арештовано активів на 2 млрд руб.

Відтак, корпорація не матиме права розпоряджатися своїм майном до 13 вересня 2015 року. Якщо питання не вирішиться “полюбовно”, Петро Порошенко не зможе продати цей актив. Хоча для виконання цієї обіцянки у нього був цілий рік.

Слід згадати і про міждержавне рейдерське захоплення. Після окупації Криму всі підприємства були відібрані у попередніх власників. Серед інших у державну власність Росії перейшов Севастопольський морський завод Порошенка. Як зазначено у витязі з офіційного реєстру, подія датується 15 березням 2014 року.

Отже, всі спекуляції на теми відсутності продажу активів у Севастополі чи “добровільно-примусової” сплати податків в окупованому Криму, як про це писав екс-юрист Януковича Андрій Портнов, не мають під собою жодного правового підґрунтя.

Юристи Порошенка зробили логічний крок — вони змінили місцезнаходження юридичної особи ПАТ “Севастопольський морський завод” на столичну адресу. Можливо, це дозволить оскаржити експропріацію у міжнародному арбітражі.

Протокол зборів ПАТ “Севастопольський морський завод”

З іншого боку, керівництво заводу вступало в юридичне листування і надавало документацію щодо стану справ на підприємстві представникам департаменту суднобудівної промисловості і морської техніки Міністерства промисловості і торгівлі РФ. Це факт, нехай він і поширений екс-чиновником Януковича.

 

При цьому вживалася термінологія, яка суперечить українському законодавству: “Кримська республіка” та “місто федерального значення Севастополь”. Безумовно, тоді Порошенко ще не був главою держави, проте він мав чіткі президентські амбіції.

Підписував листи до росіян тодішній генеральний директор Севастопольського морського заводу Костянтин Картошкін, а вже через місяць після обрання Порошенка президентом він очолив українське держпідприємство “Зоря-машпроект”.

Залишається сподіватися, що глава держави перестане лобіювати своїх підлеглих з незрозумілою репутацією і продасть свої активи. Президент європейської країни не може порушувати принцип конфлікту інтересів. ЕП надіслала Петру Порошенку запит з проханням надати коментарі, але відповіді не отримала.

Тим часом компанія, що належить родині президента, поширила новину про новий факт, що заважає продажу групи.

Олександр ЛЄМЄНОВ, Сергій ЛЯМЕЦЬ