Чому ростуть ціни на продукти та пальне

В Україні відбувається активній ріст цін на продовольчі товари та нафтопродукти. Ріст спричинений подорожчанням сировинних товарів на міжнародних ринках, активним учасником яких є Україна.

Наприклад, Україна — крупний експортер пшениці. Відповідно, коли у світі росте ціна на зерно — ріст цін відбувається і всередині країни. Це так званий експортний паритет. Адже виробники не будуть продавати збіжжя на внутрішньому ринку дешевше, ніж воно коштує на зовнішніх.

В результаті, в лютому 2021 року, порівняно з аналогічним періодом 2020 року, ріст споживчих цін в Україні становив 7,5%.

Основною причиною стрибка інфляції, яка вийшла за цільовий показник НБУ в 5%, є різкий ріст цін на продовольчі товари та нафтопродукти у світі.

Індекс цін на продукти харчування, який розраховує Продовольча сільськогосподарська організація ООН (FAO), у лютому зріс на 17%. Це найвищі темпи росту з 2012 року.

“Враховуючи високу питому вагу продуктів харчування в споживчому кошику (41%) та відкритість економіки України, вітчизняна інфляція особливо гостро відчуває на собі ці глобальні тенденції. Зокрема, найвищі темпи зростання цін демонструють яйця (85% р/р), цукор (62% р/р) та соняшникова олія (35%)”, — пояснює Сергій Ніколайчук, голова департаменту макроекономічних досліджень інвесткомпанії ICU.

Окрім того, в Україні відбувається і стрімкий ріст цін на нафтопродукти, спричинений ростом світових цін на нафту.

Спостерігається ріст цін на сталь через рекордно високі ціни на залізну руду.

За прогнозами ICU, ріст цін триватиме протягом першої половини 2021 року, а далі “поточний сплеск цін на продовольство повинен розвернутися у другій половині року”.

“З урахуванням таких інфляційних тенденцій та поступового відновлення економіки, з високою ймовірністю, НБУ ще раз підвищить свою облікову ставку (до 7%)”, — вважає Ніколайчук.

Національний банк України не може впливати на динаміку росту світових цін на сировинні товари. Однак він може впливати на темпи споживання/заощадження в Україні і, таким чином, регулювати економічну активність.

Так, у зв'язку з ростом інфляції і її виходом за межі цільового діапазону 5% ± 1 п.п., 4 березня Національний банк збільшив облікову ставку з 6% до 6,5%.

Облікова ставка визначає вартість кредитних грошей в економіці. Відповідно, ріст ставки НБУ в майбутньому призводить до зростання вартості кредитів. А це, в свою чергу, стимулює населення менше споживати в борг і більше заощаджувати. Адже дохідність депозитів у цьому випадку — також зростає.

Таким чином, збільшення облікової ставки НБУ знижує темпи кредитування і послаблює економічну активність. Одночасно з цим і уповільнюється інфляція.

“Зміни процентних ставок банків впливають на рішення населення та бізнесу, зокрема щодо вибору між споживанням/інвестиціями з одного боку та заощадженнями з іншого. Наприклад, коли ставка за депозитами зростає, домогосподарства зазвичай більше зберігають і менше споживають у короткостроковому періоді. При зростанні ставок за кредитами бізнес менше інвестує як через збільшення очікуваних виплат за кредитом, так і через очікуване зменшення попиту на свою продукцію з боку споживачів, які скоротили споживання. Відповідно, підвищення ставок призводить до зниження споживчих і інвестиційних витрат і зростання заощаджень. Скорочення сукупного попиту на товари та послуги стримує зростання цін, і навпаки — стимулювання попиту призводить до підвищення інфляції”, — йдеться в поясненні НБУ.

БізнесЦензор розбирався, як світовий ріст цін впливає на український ринок.

Пшениця, кукурудза, ячмінь, ріпак, соняшникова олія

Україна входить в п'ятірку найбільших у світі експортерів зернових культур. В 2020 році поставки зернових на міжнародні ринки становили 20% всього експорту з України.

За даними Мінекономрозвитку, в 2020/2021 маркетинговому році експорт зернових та зернобобових з України становив 33,4 млн тонн, в тому числі:

Пшениці — 13,9 млн тонн, кукурудзи — 14,9 млн тонн, ячменю — 4 млн тонн.

Обсяги експорту цих культур становлять відповідно 55% урожаю пшениці в 2020 році, 50% врожаю кукурудзи, а також 51% врожаю ячменю.

Такі темпи експорту зернових обумовлені різким ростом цін на міжнародних ринках: з серпня 2020 року пшениця в регіоні Чорного моря подорожчала на 40% — до $282/тону станом на 10 березня 2021 року, кукурудза виросла в ціні на 60% — до $262/тонну, ячмінь подорожчав на 40% — до $262/тонну.

Ріст пов'язаний з кількома факторами: неврожай в 2020 році через несприятливі погодні умови, збільшення попиту зі сторони Китаю, а також обмежувальні заходи на експорт пшениці зі сторони Росії.

Відповідно значний попит на наше зерно, а також ріст світових цін, призводить до подорожчання аналогічної продукції на внутрішньому ринку.

Зокрема закупівельні ціни в Україні на пшеницю 2 класу, порівняно з березнем 2020, виросли на 54%, кукурудзи — на 78%, ячменю — на 77%.

А це, в свою чергу, призводить до росту собівартості виробництва м'яса (говядина приросла на 14% в ціні, свинина: +4%, ціна на птицю поки не змінилася), яєць (подорожчали на 62%), макаронних та хлібобулочних виробів.

Біржові ціни на цукор протягом року зросли на 34%. Водночас, в Україні вони подорожчали на 53% до 18,6 грн/кг. Виробники цукру пояснюють стрибок цін посухою в 2020 році, в результаті якої скоротився врожай.

Закупівельні ціни на сою на внутрішньому ринку України в березні виросли на 88% порівняно з березнем 2020 року. Аналогічно ростуть і експортні ціни на сою.

Більш як на 40% зросли ціни на соняшникову олію. Як відомо Україна — найбільший у світі виробник та експортер соняшникової олії. Минулого року Україна експортувала жирів та олії на $5,7 млрд, а це 12% усього українського експорту за результатами 2020 року.

З огляду на свою ринкову перевагу, українські виробники олії, найбільший серед яких — агрохолдинг Kernel Андрія Веревського — мають можливість впливати на ціну продукту. Висновки з приводу сильного росту цін на соняшникову олію мав би дати Антимонопольний комітет України.

Нафта та нафтопродукти

З серпня 2020 року світові ціни на нафту зросли більш ніж на 50% — до $69 за барель.

Ріст пов'язаний з вливанням трильйонів грошових одиниць в доларовому еквіваленті, надрукованих урядами країн, очікуванням ринків на економічне відновлення, пов'язане з активною вакцинацією населення в світі, а також планами лідера групи ОПЕК — Саудівської Аравії — скоротити видобуток нафти, щоб підтримати ріст світових цін.

Ріст склав з $40 в жовтні 2020 року до $70 за барель в березні 2021. 

В свою чергу світовий ріст цін на нафту потягнув оптові ціни на нафтопродукти. А згодом почали рости і цінники на стелах АЗС. Україна, як залежна від імпортних енергоносіїв країна, не залишилася осторонь світового тренду.

Щороку Україна імпортує більше 80% дизпалива та більше 50% бензинів. Частка імпортного автогазу становить 79%.

Відповідно, середні роздрібні ціни на дизпаливо з серпня 2020 року зросли на 21,4%, середня ціна бензину А-95 — на 27% до 29 грн/л, а автогаз на заправках подорожчав на третину.

Залізна руда та сталь

В березні світові ціни на залізну руду виросли до максимального за 9 років рівня. В цілому с серпня 2020 року ціни на залізну руду виросли с $122/тонна до майже $170/тонну в березні 2021 року.

Основний попит на залізорудну сировину у світі формує Китай після закінченні новорічних свят.

Окрім того, вартість руди зросла також на очікуваннях підвищення попиту на сталь в результаті відновлення світової економіки після початку вакцинації населення.

Ріст цін на руду а також активне поповнення запасів трейдерами на фоні новин про відновлення економіки провокує ріст цін на металопрокат.

За даними держпідприємства “Укрпромзовнішекспертиза”, в другій половині лютого — першому тижні березня котирування на довгий прокат збільшилися на $40-65 в залежності від регіону.

Ріст цін на сировину, стальний лом та готову продукцію пов'язаний з анонсованими державними програмами стимулювання економічного розвитку з подолання наслідків пандемії.

Зростання цін на сировину та сталь у світі, в першу чергу в Китаї, з невеликим часовим лагом призводить до аналогічного подорожчання металопрокату на нашому внутрішньому ринку. Адже Україна входить в 15 найбільших виробників сталі у світі. Відповідно міжнародні ринки — ключові ринки для наших металургів.

В 2020 році з України було поставлено на зовнішні ринку сталі та металопрокату на $9 млрд, руди — на $4,4 млрд. Загалом це 27% усього товарного експорту України за минулий рік.

При цьому, обсяги експорту руди в 2020 році зросли на 23%, а металу навпаки впали на 12%. Це пояснюється тим, що на фоні активного росту цін на руду гірничо-металургійні компанії (найбільшою є Метінвест Ріната Ахметова та Вадима Новинського) зробили акцент на експорті сировини замість її переробки всередині країни.

Юрій ВІННІЧУК