Чому Росія була Наполеону не до снаги?

Під час бойових дій недостатньо просто перемістити військові сили з пункту А в пункт Б. Потрібно постійно підтримувати сили солдатів, забезпечувати їх харчуванням та всім необхідним.

Недарма мистецтво керування армією вважається одним із найскладніших та найважливіших умінь, які має опанувати головнокомандувач, якщо він, звісно, націлений на перемогу.

У 1812 році, перед походом на Росію, армія Наполеона нараховувала 400 тисяч вояків та вважалася непереможною, а сам військовокомандувач наперед смакував легку та швидку перемогу.

Та вже через шість місяців після початку походу від непереможного французького війська лишилася купка переляканих солдатів, більшості з яких так і не судилося ще раз побачити рідну землю. Чому ж так сталося?

Великі сподівання

Під час попередніх військових кампаній у країнах Західної Європи Наполеон легко вирішував проблему з годуванням своєї армії, дозволяючи солдатам “жити з землі” — харчуватися за рахунок награбованого чи купувати харчі у місцевого населення.

Проте, вирушаючи в похід на Росію, Бонапарт усвідомлював, що не зможе у такій спосіб прогодувати свою армію на незаселених просторах слов'янських земель. Тому він вирішив узяти необхідний провіант із собою, а це близько 9300 возів з самими лише продуктами.

Ці вози мали тягнути 250 тисяч коней, кожному з яких необхідно було згодовувати 9 кілограмів корму на день.

Цифри вражають. Та все ж Наполеон прорахувався.

Через два місяці французька армія вступила до Москви, але вже далеко не у повному складі: з 400 тисяч вояків у Бонапарта залишилося близько половини, та й тим не вистачало харчування, яке французи принесли з собою.

Проте навіть за нестачі провіанту армія Наполеона продовжувала свій загарбницький марш, адже головнокомандувач не сумнівався у швидкій перемозі. А дарма.

Біди на землі російській

Росіяни не хотіли вступати в бій, а просто відступали, знищуючи посіви на полях та заманюючи французьку армію вглиб країни через ліси, підступні болота та степи.

Велика армія несла величезні втрати — до 5000 солдатів на день, які вмирали від хвороб, тікали з війська та навіть накладали на себе руки.

Просувалися французи повільно: нестача корму почала позначатися і на конях, які через знесилення могли проходити не більше 50 кілометрів на день.

Великих битв було небагато: Смоленська, під час якої французи розгромили російську армію, та надзвичайно кривава Бородинська, в якій загалом загинуло 80 тисяч солдатів: з них 44 тисячі втратила російська сторона.

У середині вересня, коли Наполеон вступив до Москви, від його армії лишилося близько чверті початкового складу.

Та Москва зустріла французів не надто гостинно: цар Олександр I проігнорував пропозицію Бонапарта укласти мирну угоду, а в самому місті спалахнула страшна пожежа. Наполеонівська армія була змушена відступити.

Готуй сани влітку

Проте біди французів на цьому не закінчилися. Оскільки воєнний похід розпочався влітку, а сам Наполеон розраховував на швидку перемогу, він не подумав про те, що коням можуть знадобитись зимові підкови.

Сувора російська зима була вже не за горами, і Наполеон дорого заплатив за цей начебто невеликий прорахунок.

Справа в тому, що зимові підкови в умовах російського клімату були просто необхідністю, адже вони мають маленькі шипи, які збільшують зчеплення з поверхнею, що запобігає ковзанню.

Без таких підков взимку кінь не може ані тягнути воза вгору, ані спускатися згори.

Це стало вирішальним чинником у подальшій долі французької армії, адже не маючи зимового оснащення для своїх коней, солдати втрачали можливість маневрувати.

Додайте сюди люті морози російської зими, нестачу харчів та переслідування з боку російської армії, і стане зрозуміло, що шансів у наполеонівського війська не залишалося.

На момент, коли Наполеон покинув свою армію на призволяще у Польщі та втік у Париж, його військо нараховувало лише 10 тисяч солдатів. Для Бонапарта це стало справжнім ударом, від якого він так і не оговтався.

Відступ французької армії з Москви увійшов до історії як одна з найбільших стратегічних поразок усіх часів.

Саул ДЕВІД, телеведучий, канал ВВС 4