Чому Путін не боїться поточних санкцій

Цивілізований світ шукає ефективні невійськові методи покарання Росії за військову агресію та окупацію частини території України.

Через визнання Л-ДНР Володимиром Путіним Європейський союз, Великобританія та США ввели санкції проти російських депутатів Держдуми, банків, олігархів, а також обмежили доступ до міжнародних ринків капіталу.

Німеччина зупинила сертифікацію “Північного потоку-2” і заморозила проєкт. Після введення в експлуатацію потоку Кремль планував зупинити транзит газу через Україну.

Внаслідок агресивних дій Кремля та реакції західного світу на них, фінансові ринку Росії обвалилися. Акції компаній — пішли вниз, рубль прискорив девальвацію до долара та євро. Однак згодом ринки частково відіграли падіння.

Санкції негативно впливають на бізнес та громадян РФ, однак не завдають болю Кремлю.

“Російська економіка відрізняється від інших тим, що інтереси держави найчастіше протилежні інтересам громадян та бізнесу, а найбільші вигоди уряд отримує тоді, коли суспільство опиняється у програші”, — пише директор “Центру досліджень постіндустріального суспільства” Владислав Іноземцев.

На тлі новин про санкції та заморозку “Північного потоку” ціни на нафту та газ зростають. А це означає, що Росія продовжує заробляти надприбутки від експорту цих енергоресурсів та збільшувати свою фінансову подушку на “чорний день”.

Парадокс, але додаткові доходи Кремля від експорту нафти та газу із залишком компенсують втрати росіян від санкцій та втечі капіталів з країни. Принаймні в короткостроковій перспективі. Адже в майбутньому, через заборону на поставку сучасних технологій, Росії загрожує технічна відсталість.

Наступного дня після визнання Путіним створених ним же маріонеточних республік, міністр фінансів РФ Антон Сілуанов заявив, що жорсткі санкції проти Росії зі сторони західних країн загрожують його країні волатильністую (коливанням валюти та цін на акції), але в цілому “не смертельні”.

“Неприємно, так... Хоча ще раз кажу, що це теж не буде чимось смертельним для економіки. Вони самі кажуть, що у нас є “фінансовий щит” у вигляді золотовалютних резервів, низького боргу, бюджетного профіциту… Не можу сказати, що ми нічого не відчуємо, особливо, якщо буде введена ціла низка інших санкцій. Але ми розраховували ситуацію, працюватимемо і в цих умовах, не вперше, — наголосив він. — Ми не дарма створювали наш запас — Фонд національного добробуту. І на такі випадки він теж буде використаний. Тому бюджет більш-менш захищений…”.

Основним джерелом доходів Росії є продаж на експорт природнього газу та нафти. Коли ціни на енергоресурси у світі ростуть, вслід за ними зростають і доходи РФ. Водночас, падіння цін на нафту та газ призводять до аналогічного падіння доходів. В таких умовах уряду важко планувати витрати і країна потрапляє в “Голландську хворобу”.

Щоб не залежати від коливань цін на енергоресурси в Росії ввели механізм “бюджетного правила”. Воно передбачає встановлення ціни відсікання на нафту та газ вище яких всі додаткові доходи від продажу енергоресурсів спрямовуються в резервні фонди.

Ключовими резервними фондами РФ є — Міжнародний резервний фонд та Фонд національного добробуту.

БізнесЦензор подивився, з чого складається “фінансовий щит” Росії, який вона планує проїдати в умовах збільшення міжнародної ізоляції.

Профіцит бюджету

Один з елементів своєї фінансованої подушки в Кремлі вважають профіцитний бюджет.

Минулий рік Росія закінчила з профіцитом федерального бюджету — доходи перевищили видатки на 514 млрд рублів, або на $6,49 млрд.

Причина профіциту — рекордний ріст світових цін на сировинні товари. У першу чергу — природній газ. Ціни в Європі на газ в кінці 2021 року перевищили $1 тис. за тис. куб м. Також виросли ціин на нафту та нафтопродукти.

У 2021 році надходження нафтогазових доходів до федерального бюджету РФ перевищили планові показники на рік на 51,3% — 9,056 трлн рублів ($114 млрд).

Росія контролює більше 40% постачання нафти та природнього газу на ринки Євросоюзу. При експорті цих енергоресурсів стягуються вивізні мита. Це і є основною статтею доходів бюджету на пару з податками на видобуток нафти та газу.

Минулого року нафтогазові доходи становили 36% всіх доходів федерального бюджету РФ. Це втричі більше, ніж імпортний ПДВ.

Водночас, друга за величиною доходів стаття — внутрішній ПДВ — зайняв 22% в дохідній частині федбюджету.

Внаслідок рекордних цін на енергоресурси профіцит поточного рахунку платіжного балансу РФ у 2021 році зріс у порівнянні з 2020 роком у 3,3 рази — до $120 млрд, встановивши історичний рекорд.

Міжнародні резерви

Банк Росії обраховує міжнародні резерви РФ у валюті Сполучених Штатів Америки. На 11 лютого розмір міжнародних резервів Росії становив $640 млрд. За цим показником РФ перебуває на четвертій сходинці у світі, поступаючись Китаю, Японії та Швейцарії.

З 2020 року міжнародні резерви РФ виросли на 15% або на $84 млрд. А з 2015 року ріст міжнародних резервів РФ становив $235 млрд.

Більше 70% міжнародних резервів РФ — це валюта інших країн, 20% — монетарне золото. Все інше припадає на спеціальні права запозичення та на резервну позицію в МВФ.

Міжнародні резерви на $162 млрд перевищують обсяг всього зовнішнього боргу Російської Федерації (борги уряду, центрального банку, комерційних банків, підприємств), розмір якого в січні 2022 року становив $472 млрд.

В золоті Росія тримає більше резервів, ніж в доларах США. З 2018 року Кремль почав скорочувати частку долара в структурі міжнародних резервів. З того часу частка долара в резервах скоротилася більш як в два рази: з 46% до 20%. Майже п'яту частину резервів була переведена в євро та китайські юані.

Долар — найбільш ліквідна валюта у світі. Відповідно відмова країни з експортно орієнтованою економікою від нього і перехід в золото і китайські юані — є не логічним кроком.

Проте все виглядає логічно якщо влада свідомо готується до глобальної кризи, адже золото вважається захисним активом, який зростає в ціні в періоди кризи.

Крім того, це зменшує втрати на випадок блокування Вашингтоном доларових рахунків РФ. Водночас, переведення частини резервів в юані може означати про плани збільшення обсягів торгівлі з Китаєм і зменшення торгівлі із західним світом.

Фонд національного добробуту Росії

Фонд національного добробуту (ФНД) є частиною федерального бюджету. Цей Фонд створювався як частина механізму пенсійного забезпечення громадян Росії.

Його було створено в 2008 році шляхом поділу Стабілізаційного фонду (створений для стабілізації економіки) на Резервний фонд уряду та власне Фонд національного добробуту.

ФНД формується за рахунок перевищень надходження податків на видобуток нафти та газу; експортних мит на нафту та природній газ; експортних мит на нафтопродукти.

Тобто, чим вищі ціни на енергоресурси, які РФ експортує до ЄС, Білорусі, України та Китаю, тим більше податків і більше надходжень у ФНД.

Задекларована ціль Фонду — співфінансування добровільних пенсійних накопичень громадян та балансування пенсійного фонду РФ.

При цьому з Фонду національного добробуту фінансуються різні інфраструктурні проекти. Наприклад, будівництво “Центральної кільцевої дороги” (Московська область), закупка вагонів для московського метро, капіталізація Сбєрбанку та Аерофлоту. Також фонд використовується у політичних цілях, в його активах знаходяться єврооблігації на $3 млрд, які Путін видав Януковичу в 2013 році в обмін на відмову від євроінтеграції України.

На початку лютого 2022 року активи Фонду становили $175 млрд, або 10,2% ВВП Росії. Обсяг ліквідних активів у ФНД становив $112. ФНД — це комбінація різних активів: валют, золота, акцій держкорпорацій РФ та депозитів в держбанках, а також євробондів.

Більшість грошей — на рахунках в Банку Росії. На 1 лютого там перебувало 38,56 млрд євро, 4,17 млрд фунтів стерлінгів, 600,3 млрд японських ієн, 227 млрд китайських юанів, а також 405,7 тонн золота.

На депозитах Внєшеконобанку перебувало ще 531 млрд руб, або $6,68 млрд, з яких $5,96 млрд влиті для забезпечення достатності капіталу банку.

Ще $3,5 млрд ФНД вкладені в акцій банків. Так Фонду належить 32,88% “ВТБ Банку”, 20,3% — “Газпромбанку”, 5,2% — “Россільхозбанку”.

На початку 2021 року Кремль прийняв рішення перевести доларові активи Фонду в валюти Китаю і Японії, а також — в золото. Окрім того, було вирішено скоротити частки євро та фунтів стерлінгів.

Якщо у січні 2021 у ФНД було $51 млрд і не було золота, ієн та юанів, то у липні того ж року навпаки — частка долара США скоротилася до нуля, активи в євро скоротилися майже на 6 млрд євро, а в британських фунтах — майже на 4 млрд. Ці кошти були конвертовані у золото, китайські юані та ієни.

Дивлячись на стратегію з диверсифікації ключового фонду РФ бачимо, що Кремль ще на початку 2021 року почав готувати масштабну військову кампанію проти України, яка загрожує йому санкціями та збільшення ізоляції.

Коли посол Росії в Швеції Віктор Татаринцев на весь світ заявив, що в Росії “cр*ли на санкції Заходу”, він мав на увазі, що Кремль завчасно підготувався до економічної ізоляції, а зовнішня кон'юнктура міжнародних ринків, особливо ріст цін на газ та нафту, йому в цьому тільки допомогли.

Тому поки проти Росії не будуть введенні санкції на поставку нафти на газу, санкції проти ключових російських джерел доходу — їм буде байдуже на наслідки від своєї агресії.

Юрій ВІННІЧУК