Чим багатша країна — тим холодніше у квартирі

 Німецький виробник опалювального обладнання опублікував інфографіку, де наочно показано, яку температуру встановлюють жителі різних країн у своїх оселях. З'ясувалася цікава залежність: виявляється, чим багатша держава, тим більше її жителі заощаджують на опаленні, або навпаки — чим більше жителі заощаджують, тим багатша країна.

Ви знаєте, чому німці, австрійці, італійці, голландці та інші жителі ЄС живуть добре? Тому, що їхні уряди не займаються популізмом, у т.ч. в енергетиці. А населення вже десятиліттями звикло заощаджувати й не викидати ні своїх, ні державних грошей на вітер...

Економія ощадливих

Доки наш уряд ламав голову над тим, де взяти грошей (8 млрд дол.) на закупівлю газу для закачування на зиму до рівня визначеної ним мінімальної позначки 19 млрд куб. м, ціна енергоносія підскочила майже вдвічі.

Біржові котирування безперервно змінюються. Але, наприклад, на кінець липня серпневі контракти на хабі TTF у Нідерландах постійно коливаються на позначках , які близькі, а іноді й перевищують ціну 1700—2000 дол. за тисячу кубів. А за даними лондонської біржі ICE, ціна на газ у Європі в окремі дні липня сягала 2500 дол. за тис. кубів (історичний максимум короткочасно спостерігався в березні поточного року — до 3 тис. дол. за тисячу куб. м.)

У кожному разі, навіть якщо пощастить і ціни частково просядуть, запитані “Нафтогазом” 8 млрд дол. уже вочевидь неактуальні. Навіть із урахуванням того, що споживання енергоносіїв промисловістю зі зрозумілих причин дуже просіло, для не ризикового проходження осінньо-зимового сезону грошей треба набагато більше. Адже буде зима теплою чи рекордно холодною — самому Богу відомо.

З наближенням енергокризи Європа шукає інші шляхи виходу з ситуації, що склалася. Там уже розробили екстрений план добровільного зменшення споживання природного газу на 15%, що отримав назву “Заощаджуйте газ для безпечної зими”.

Крім того, Брюссель закріплює за собою право зобов'язувати країни зменшувати споживання газу, “якщо ситуація погіршиться, а добровільних заходів буде замало”. Причому режим економії в Європі включився вже з 1 серпня 2022 року і діятиме до 31 березня 2023 року.

Треба сказати, європейці й раніше стимулювали зниження попиту і споживання газу державним сектором, підприємствами й домогосподарствами. Нинішнього року заощаджувати, зважаючи на все, будуть навіть угорці, температура в квартирах яких нагадувала клімат у наших помешканнях, адже рішення обов'язкове для всіх членів ЄС.

Надзвичайні заходи доречні

Однак якщо європейські країни потерпають насамперед від скорочення поставок газу з РФ, то Україна через війну ще й втратила значну частину своїх енергогенеруючих потужностей.

Які ж обмеження накладає на себе воююча Україна?

Для підготовки країни до опалювального сезону створено спеціальний штаб. Його голова — міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов — заявив, що опалювальний сезон розпочнеться вчасно, тарифи на газ не змінюватимуться, але доведеться відвикати “жити взимку з відчиненими вікнами та обігрівати вулицю”. “Вважаємо, що оптимальна температура в будинку має коливатися в межах 18—20, але в жодному разі не нижче 16 градусів. Як в ощадливих країнах розвиненої Європи”.

Поки що невідомо, яке остаточно рішення щодо температури приймуть у нашій країні, але вже можна констатувати:

— по-перше, досі температура в наших оселях була значно вища за середньоєвропейську;

— по-друге, зважаючи на розпал форс-мажорної ситуації в енергетиці, заданий “коридор” 16—20 градусів надто широкий і популістський.

Чому це погано? Адже в результаті, наприклад, хтось зрозуміє це як обіцянку зберегти в оселях температурний режим минулих років, — тоді зимова реальність для нього виявиться сюрпризом. Адже він не закупить альтернативного електрообладнання, не перевірить надійності внутрішньої електропроводки. Не оновить сезонного гардеробу, купивши теплий светр і хорошу ковдру.

Дивно, але це факт, — попри всю плачевність ситуації з енергоносіями, в країні немає соціальної реклами (принаймні нам не вдалося її побачити), яка б закликала до тотальної економії енергоресурсів. Природно, що в країні практично не відчувається енергетичний форс-мажор, як не впроваджуються й надзвичайні заходи напередодні найскладнішого опалювального сезону за всі роки існування країни.

Поверніть вимикач

А тим часом кампанія під таким гаслом уже стартувала в Європі. Так. Багата Європа впроваджує надзвичайний стан і оголошує “тривогу”.

Під гаслом “поверніть вимикач” європейців попросили менше опалювати свої будинки. Це супроводжується додатковими стимулами до поліпшення теплоізоляції домівок і комерційних будівель, а також до придбання енергетично ощадного обладнання.

В умовах “надзвичайки” в окремих питаннях євробюрократи буквально “переступають через себе”, до мінімуму знижуючи швидкість на шляху до екологічно чистої “зеленої” енергетики. Тимчасове повернення до вугілля та “атомки” — лише один пункт масштабної програми, яка має на меті перемогти енергетичну кризу.

Інформаційну ж кампанію серед громадськості можна порівняти з ковідною пропагандою.

Як стверджують брюссельські експерти, “кожна молекула газу” — це економія домогосподарств, збереження робочих місць і, зрештою, порятунок економіки від рецесії, а низькі тарифи для всіх без винятку — “зрештою, це субсидія для багатих людей, які споживають більше, ніж сім'ї з нижчим рівнем доходу”.

У нас же в країні, судячи зі спокійної поведінки відповідальних осіб, і газу, і “зайвих” кіловатів, і кубів води — як піску в пустелі. Невипадково часто можемо бачити, як кондиціонери магазинів, увімкнені на максимум, охолоджують вулицю крізь відчинені двері.

Зовсім інакше чинять у Європі. Ще на початку літа, наприклад, Франція впровадила термінові штрафні санкції за роботу кондиціонера при відчинених дверях. Просто до приміщення заходить поліцейський і оформляє акт, після чого власник бізнесу біжить поповнювати французький бюджет на 750 євро. Не дійшло з першого разу, не біда, — поліцейський прийде й наступного дня.

Іншим законом у деяких країнах упроваджено тимчасову заборону на неонову рекламу з 1-ї години ночі по 6-ту ранку, причому навіть у містах-мільйонниках (крім аеропортів та вокзалів). Тимчасом у нас навіть невеликі містечка ночами інколи сяють, як новорічні ялинки.

Прохолодна спальня, тепла піжама…

Якщо держава махнула рукою на елементарні заходи енергоекономії, то її ставлення свідомо чи мимоволі копіюють бізнес і населення. Тому нашим співвітчизникам навіть уявити важко такі, здавалося б, незвичайні для нас, але банальні для них (дуже багатих країн, чий ВВП багаторазово перевищує наш) речі:

— у Британії, Японії, Німеччині, Франції та ряді інших країн немає центрального опалення, а в японських школах немає ніякого опалення взагалі (лише на перервах діти підбігають до точок локального обігріву погріти руки);

— англійці переважно не обігрівають спалень, а тим паче всього будинку вночі. Для них (але не для нас) це дорого. А навіщо, коли є тепла піжама і класна ковдра. Але за 15 хвилин до підйому таймер на бойлері підігріє воду, обов'язково відключивши її через хвилину після того, як господар піде на роботу;

— британські фізіологи стверджують, що максимальна температурна планка у 20 градусів, яку нам досі обіцяють, — це рівень на межі дискомфорту для людини, котра хоче бути здоровою, а температура 23—24 градуси — взагалі прямий шлях у лікарню з серцевим нападом;

— населенню не рекомендується запускати пральну машину, якщо її бак не повний, та й узагалі європейці вважають, що прати в холодній воді корисніше для збереження речей і раціональніше;

— немислимі для нас речі — відключити на ніч ноут або витягти зарядку, яка без діла стирчить у розетці, — для них правило;

— ванну в них приймати не модно, набагато ощадливіший і корисніший для здоров'я короткий душ;

— у багатьох містах Європи нинішнього літа відключають освітлення пам'ятників, фонтанів і навіть деякі світлофори. Жителям радять менше приймати душ, підвищити температуру в холодильнику та утеплити домівку.

Європейці підрахували, що зниження температури у квартирі й на роботі лише на один градус заощаджує до 6% теплової енергії, а зниження на два градуси плюс блокування втрати тепла об'єктом нерухомості забезпечують 15-відсоткову економію, порівняно з поточною. Не дивно, що в них законодавчо й матеріально підтримуються ініціативи з використання для обігріву біомаси, дров, дерев'яних пелет, теплових насосів і сонячних батарей, а роботи з теплоізоляції житла вписуються в податкову декларацію з відповідним зниженням податків.

Багатство — ще не привід викидати вчорашню вівсянку

У середньому температура в оселях населення різних країн планети коливається в діапазоні від 15 до 18 градусів. В Україні досі поки що законодавчо незмінна норма 18—20 градусів.

Є, щоправда, два крайніх температурних варіанти в житловому приміщенні: Японія — там узимку переважно 10 градусів і РФ — з температурою до 25 градусів.

І доки у питаннях споживання енергоносіїв Україна жила в “тепличних” умовах, у Європі тільки кімнати, в яких мешкають маленькі діти, в будинку найтепліші. Викидати гроші на вітер у європейській цивілізації взагалі вважається виявом вульгарності, а європейці готові стерпіти все, крім поганого смаку. Тому навіть монарші особи не дозволяють собі марнотратства. Ось це і є європейський менталітет і стиль життя. Чи вам більше подобається +25?

Вадим БАШТА, адвокат Львівської колегії адвокатів. Журналіст київських ЗМІ

Сергій СЛЕДЗЬ, редактор відділу мікроекономіки та бізнесу DT.UA, кандидат економічних наук