Чичваркін: Порошенко не поламав старі корупційні схеми

Євген Чичваркін — колишній російський олігарх, співвласник компанії “Евросеть” — один із тих російських політичних емігрантів, які живуть у Лондоні. До британської столиці Чичваркін разом зі своєю сім’єю емігрував у 2008 році після відкриття проти нього в Росії кримінальної справи, яка згодом була анульована. Незадовго до втечі з Росії бізнесмен очолив московське відділення опозиційної партії “Союз правих сил”. А невдовзі після прибуття до Британії він відкрив в одному з фешенебельних районів Лондона величезну винну крамницю під назвою Hedonism Wines, в якій можна знайти вина практично всіх марок і всіх країн. За чутками, Чичваркін вклав у цей бізнес понад 10 мільйонів фунтів. В інтерв’ю Російській редакції Радіо Свобода Чичваркін розповів, серед іншого, і про те, як до його крамниці перекочувала частина величезного винного погребу колишнього президента України Януковича.

— Три пляшки. Одну, щоправда, вже продали. Найцінніша — “Мутон Ротшильд” 1945 року. Ще два коньяки, у одного з яких єдина цінність — це дарчий напис Януковичу. Це вже практично історія пострадянського простору. Третя пляшка — теж коньяк, цього разу французький, його вартість близько 1800 фунтів. Вона зараз продається.​

— Як сталося, що ці пляшки потрапили до Вас?

— Через півроку після революції в Україні я хотів звернутися до влади і попросити продати мені винну колекцію, яку перетворювали в музейну експозицію. Але виявилося, що колекцію, якщо не повністю, то в значній мірі розікрали — після золотого батона вкрали і весь алкоголь.

— Минулого року в пресі здійнявся неабиякий галас у зв’язку з чутками про Ваше можливе призначення на посаду керівника “Укрнафти”, провідної української енергетичної компанії. Ви підтримуєте зв'язки з Україною, ділові чи політичні?

— Ділові — ні, а деякі політичні — так. Я кілька разів виступав у “Русі за очищення” — антикорупційному русі, який надихнув Саакашвілі. Підтримую стосунки з тією частиною української політичної еліти, яка хоче змін. Ось у відставку подав міністр економіки України Абромавичус — той самий, який радісно повідомив про те, що вони не проголосували за моє призначення в “Укрнафту”.

— Чи є у Вас надія на ще одну пропозицію про якусь посаду в Україні?

— Дев’ять місяців тому, коли президент Порошенко запропонував мені цю посаду, я погодився. Але не думаю, що подібна пропозиція повториться. Зрозуміло, що через якийсь час Україна почне проводити реформи, оскільки політична криза наростає з величезною швидкістю, зрозуміло, що не за горами вибори, зрозуміло, що в найближчому майбутньому Саакашвілі стане прем’єром і почнуться серйозні структурні зміни, виникне інша урядова команда. Зрозуміло, що литовці, грузини, канадці і американці будуть Україні ближче, ніж людина з російським громадянством. Якби щиро ця людина не хотіла змін і як би доброзичливо вона не ставилась до України, російське громадянство впливає на ухвалення рішень.

— Тим не менше, а якби запропонували?

— Мені вже пропонували, я погодився, але вони не змогли це організувати.

— Як би Ви охарактеризували президента України Порошенка?

— У мене немає звички критикувати людей, до яких, по суті справи, я напрошувався на роботу, але бездіяльність Порошенка, його впевненість, що він може просто пересидіти лихі часи, що вийде і вашим, і нашим, мені це неприємно. У нього був унікальний шанс увійти в історію визволителем України від совка, від імперії, але він цим шансом не скористався і, мабуть, вже не скористається. У мене чітке відчуття: наступний виборний цикл може залишити його за рамками політичного процесу, оскільки люди в ньому розчарувалися.

Порошенко дуже до себе приваблює. Це великий, приємний чоловік, у якого добре працює бізнес, який вміє заробляти гроші, в цьому немає ніяких сумнівів. Він говорить англійською, він знає закони бізнесу і економіки, він розбирається в ній набагато краще, ніж хто б то не був до нього на президентській посаді. Людина він не кровожерлива, не злісна.

Але на тій позиції, на якій він опинився, необхідно було напалмом вичавлювати корупцію, здійснювати сміливі, різкі, непопулярні дії, а він здійснив непопулярну бездіяльність. Гадаю, що кредит суспільної довіри до Порошенка вичерпаний. На превеликий жаль, тому що він був все-таки певним гарантом стабільності, і народ його прийняв добре.

Політична система зруйнувалася через те, що Порошенко не поламав старі корупційні схеми. Зрозуміло, що виринули б імена всіх людей у політиці, а там немає людей не замазаних.

Чому раптом приходить американка українського походження керувати фінансами? Чому економікою займається литовець? Чому прем’єром буде грузин? Тому що в українському істеблішменті немає жодної людини, яка не замазана в корупції. Зізнайся, поясни і почни садити тих, хто чинить опір змінам, — це те, чого від нього чекали, але не дочекалися…

Наталья ГОЛИЦЫНА, Людмила ВАННЕК