У минулі тижні армія РФ не змогла досягти прориву. Проте відкрила новий фронт біля Торецька і загалом продовжує повільний наступ на декількох ділянках, намагаючись знайти шпарину в обороні ЗСУ.
Військові експерти вказують, що підтримання темпів наступу вимагатиме від Росії додаткових резервів. Також є ознаки втрати росіянами вогневої потужності.
На це звертає увагу азербайджанський військовий аналітик Агіл Рустамзаде. Він наводить дані, що отримання артилерійських снарядів дозволило Україні вийти зі співвідношення 1 до 5 (на один артилерійський постріл РФ відстрілювала 5) на 1 до 3.
“Ситуація на фронті починає змінюватись у бік переваги України щодо вогневої потужності. Знову ж таки, залежно від динаміки насичення української армії, цей процес може зайняти тиждень, місяць. Хоча вже помітно, як знижуються темпи наступу російської армії”, — вказує експерт.
Найпотужнішою зброєю Росії залишаються кореговані авіабомби, які вона застосовує до сотні на добу.
Українська ж армія досі відчуває проблему з кадрами, а також не отримала всю обіцяну західну допомогу, включаючи боєприпаси і літаки. Це заважає Києву перейти до власних контратакувальних дій.
Автор фото EPA
Український військовий в Часовому Ярі. ЗСУ вдалося вибити росіян за межі міста
Наступ на Торецьк
Основним успіхом російських військ у червні став початок наступу на Торецьк. З 19 червня ЗС РФ вдалося просунутися на приблизно 2 км, захопивши околиці міста — селища Північне і Шуми.
Це незначне просування справді можна вважати успішними, адже росіянами вдалося подолати ділянку, яка була підготовлена ЗСУ для оборони з 2014-15 років.
Однією з причин провалу українців називають невдало проведену ротацію підрозділів, якою скористався противник. Після пропущеного наступу на Торецьк посилилась критика командуючого Об'єднаних сил генерала Юрія Содоля. В підсумку 24 червня він втратив посаду.
Автор фото 24 ОМБР ЗСУ
Російські війська щоденно скидають авіабомби на житлову забудову Торецька
Але за два тижні активних дій російським військам не вдалося просунутися безпосередньо в міську забудову Торецька. Зараз вони на відстані 1,5 км від меж міста.
Невисокі темпи наступу можуть бути пов'язані з тим, що тут діє порівняно невелике угруповання російської армії.
Експерт Центру оборонних стратегій, полковник Віктор Кевлюк оцінює його в приблизно 10 тисяч бійців. Резерви на цій ділянці РФ ще не вводила в бій, зауважує він.
Військовий аналітик групи “Інформаційний спротив” Костянтин Машовець наводить схожі цифри. За його даними, на Торецькому напрямку армія РФ зосередила 10-11 тисяч військовослужбовців, половина з яких діє у передових підрозділах.
Також тут задіяно не більше 50-60 танків та 110-120 одиниць бронемашин.
Обидва експерти погоджуються з тим, що в перспективі саме Торецьк може стати однією з головних цілей “літнього наступу” РФ.
Прорив до траси на Покровськ
Другий претендент на те, щоб стати головною ціллю росіян для “великого наступу” влітку — це Покровськ.
І якщо до самого міста, яке є останнім великим форпостом ЗСУ на заході Донбасу, армії противника залишається ще значна відстань — близько 30 км, то ось до траси Покровськ-Костянтинівка російські війська вже наблизились на відстань 6-7 км. Зараз бої тривають за село Новоолександрівка, що неподалік траси.
Вочевидь, ЗС РФ найближчими тижнями спробують перерізати цю дорогу на відтинку Малинівка — Нова Полтавка і пошкодити логістичне сполучення українських підрозділів на Покровському, Торецькому і Краматорському напрямках.
Аналітичний центр DeepState 23 червня повідомив, що росіяни вже окупували Новоолександрівку і таким чином до Покровської траси їм залишається лише одне село Воздвиженка.
Щоправда, цю інформацію відразу заперечило командування 110-ї окремої механізованої бригади ЗСУ, що обороняє цей напрямок. В заяві підрозділу сказано, що росіяни захопили лише частину села Новоолександрівка.
Автор фото DEEPSTATE
Російські військові в зруйнованому будинку в Новоолександрівці. За 6 км від цього села — важлива траса Покровськ — Костянтинівка
“Частина населеного пункту, в яку прорвався ворог перебуває під нашим вогневим контролем. Вживаються всі заходи для вибиття звідти окупантів. Тривають бої, ситуація під контролем підрозділів Збройних сил України”.
Цю заяву аналітики DeepState зустріли скепсисом і зауважили, що проблема на цій ділянці фронту сталася через невдалі дії командування 110 ОМБр.
“Це прикро, але ворог витіснив Сили оборони з села через “вдале” управління 110 ОМБр прикомандированими підрозділами ТрО (територіальної оборони, — Ред.). Останніх відправляли на ротацію на дружні позиції, на яких вже сидів ворог”, — сказано в повідомленні аналітичного центру.
Автор фото ОФІС ПРЕЗИДЕНТА
Президент Зеленський з військовим командуванням 26 червня прибув до Покровська
Слід зауважити, що саме на Покровському напрямку Росія зосередила найбільше ударне угруповання, що вочевидь свідчить, що рух на цій ділянці фронту зараз для Кремля в пріоритеті.
Цю ділянку фронту 26 червня відвідав Володимир Зеленський з військовим командуванням. Офіс президента повідомив про розпорядження Зеленського виділити більше безпілотників для оборонців на Покровському напрямку.
Вовчанськ та інші напрямки
На Харківщині біля Вовчанська і Липців російські війська вже тривалий час в обороні, а не в наступі. Вони змушені стримувати контратаки українських сил, а ударів завдають в першу чергу з повітря, використовуючи КАБи.
Саме тут у селищі Липці зафіксували, ймовірно, перший випадок використання надпотужної бомби ФАБ-3000, яку переробили з вільнопадаючої в кориговану.
Ця тритонна бомба суттєво пошкодила будівлю місцевої лікарні, яку російські ЗМІ назвали пунктом дислокації українських військових.
Але загалом ситуація на півночі Харківської області складається на користь ЗСУ. Цьому сприяє дозвіл Заходу використовувати своє озброєння по російській території вглиб до 100 км. В соцмережах відразу з'явились кадри успішного ураження складів боєприпасів, пунктів дислокації військ і штабів армії РФ в Бєлгородській і Курській областях.
Відхід росіян з окупованих територій на Харківщині тепер допускає навіть Володимир Путін. Він заявив 20 червня, що начебто цей напрямок для Росії взагалі не є стратегічним.
“Нам відомо про те, що європейці, американці підштовхують українців до того, щоб вони за будь-яку ціну, знову хочу підкреслити, саме за будь-яку ціну видавили наші підрозділи на лінію держкордону, і планують подати це як великий успіх 2024 року у зв'язку з самітом НАТО, який очікується, а потім виборами у США”, — сказав він.
Ймовірно, для того, щоб відтягнути резерви ЗСУ з півночі Харківщині, в останні тижні росіяни активізувалися біля Куп'янська і Борової. Це східний берег річки Оскіл, який вже тривалий час утримують українські війська.
Мета РФ тут для початку прорвати оборону біля села Синьківка за 7 км на північний схід від Куп'янська, а також відтиснути українські позиції західніше від траси на окуповане Сватове. Американський аналітичний центр “Інститут дослідження війни” (ISW) підтверджує незначне просування росіян в цьому районі.
Південніше цієї ділянки фронту на Лиманському напряму успіх мають вже Сили оборони України. Зокрема, їм вдалося відбити російські позиції біля Тернів і в Серебрянському лісництві.
Також українське командування повідомило, що вдалося вибити росіян з міста Часів Яр. Декілька тижнів тому вони зайшли в міську забудову на східній околиці.
“Українські захисники справді витіснили російські сили з мікрорайону “Канал” у місті Часів Яр Донецької області. Наразі ворожої армії там немає”, — сказав Укрінформу речник угруповання військ “Хортиця” Назар Волошин.
Бої на підступах до Часового Яру тривають вже майже чотири місяці.
Сіверський і Вугледарський виступи
Якщо дивитися карту зони бойових дій, то можна побачити три великі виступи, які утримують ЗСУ, що не дають росіянами вирівняти лінію фронту. Це так звані Торецький, Сіверський і Вугледарський виступи. Або ж ще інколи їх називають плацдарми, маючи на увазі, що саме з цих позицій українські ЗС зможуть вести наступальні операції вглиб контрольованої противником території.
Наступ на Торецьк російській війська почали 19 червня, а ближче до кінця місяця пожвавішали атаки біля Сіверська і Вугледара.
Що стосується першого, то рух до цього міста армія РФ намагається вести з півдня і сходу, оскільки з півночі воно захищене водною перешкодою — річкою Сіверський Донець. З південного напрямку росіянами вдалося зайти в село Роздолівка і наблизитись до Виїмки, що за 10 км від Сіверська.
Важча ситуація склалась на Вугледарському виступі. Спроби “в лоб” атакувати це місто взимку 2023 року закінчились для військ РФ провалом. Танкові колони противника розбили українські захисники.
Автор фото УНІАН
За 2,5 роки боїв місто Вугледар майже знищене
Однак тепер російське командування намагається обійти з тилу український гарнізон у Вугледарі.
Це стало можливим після падіння Новомихайлівки у квітні цього року. Росіяни почали наближатися до траси Вугледар-Костянтинівка і зараз перебувають лише за 2 км від неї.
Перерізання логістичного сполучення ускладнить життя українського угруповання на цій ділянці фронту. Більш того, армія РФ прагне вийти до селища Водяне за 5 км на північ від Вугледару, біля якого розташовані терикони шахти “Південнодонбаська”. Контроль за висотами на цій ділянці може бути визначальним для успіху.
У випадку, якщо РФ вдасться реалізувати свій план і зайти в тил вугледарському гарнізону ЗСУ, то утримувати позиції тут стане неможливим.
