Відповідно, 14 грудня Дніпровська міська рада ухвалила рішення №3/31 “Про Програму економічного та соціального розвитку Дніпровської міської територіальної громади на 2023 р”. Зокрема, цим рішенням передбачено направити зазначені кошти на завершення будівництва Дніпровського метрополітену у наступному році.
Схоже історія з багатостраждальною та однією з найкоротших у світі Дніпровською підземкою заходить на нове коло, оскільки попередній підрядник порушив усі терміни здачі проекту та залишив об'єкти недобудованими.
Нагадаємо, метро у Дніпрі почали будувати 1981 р, запланувавши відкриття 1991 р., але трапилося воно лише 29 грудня 1995 р. Відкрили одну лінію — Центрально-Заводську у 6 станцій та довжиною 7,8 км. На початку 2016 р. було ухвалено рішення добудувати ще 3 станції у центрі міста. У липні того ж року переможцем у міжнародному тендері з будівництва метро у Дніпрі стала турецька компанія Limak. Фінансування проекту відбувалося за запозичені у Європейського банку реконструкції та розвитку кошти — кредит у розмірі 304 млн. євро. Мали з'явитися станції “Центральна”, “Театральна” та “Музейна”, а довжина метро — збільшитися до 11 км. Анонсували старт робіт з 2017 р. та завершення у вересні 2021 р., але щось пішло не так. Роботи над проектом стартували півтора роки тому, а у березні 2022 р., як повідомив мер Дніпра Борис Філатов, будівництво нових станцій метрополітену законсервували, Limak зупинив роботу та евакуював персонал. Вже 19 серпня Limak повідомив про неможливість виконання робіт та розпочав процедуру розірвання договору.
Ні для кого не секрет, що Дніпро зараз регулярно зазнає російських ракетних обстрілів. Метрополітен під час цих ракетних атак служить укриттям, а початку грудня там ще й облаштували “Пункти незламності” для городян. Тобто наявність ще 3 станцій у центрі міста знадобилася б, але їх немає.
“Під час Другої світової війни ні в Європі, ні в СРСР не зупинялося будівництво метро. Якби метрополітен у центральній частині Дніпра було введено вчасно, то велика кількість дніпрян могла б перебувати в безпеці, коли ворог завдає масованих ракетних ударів. Це довели метрополітени Києва та Харкова”, — упевнений екс-головний інженер ТО-7 ПАТ “Київметробуд” Шатайкін.
Крім того, є велике питання щодо безпеки законсервованих станцій. Як пояснює Шатайкін, геологія міста Дніпро дуже складна — це водонасичені, тріщинуваті породи, що знаходяться на тектонічних плитах, а більшість будівель у центрі міста побудовані на стрічкових фундаментах, тому є ризик виникнення надзвичайних ситуацій. Якщо спростити, будинки можуть просто втекти під землю. “Проблема в тому, що станом на сьогодні виконано досить значний обсяг робіт, але це все зроблено на тимчасовому кріпленні, мова про перегінні тунелі, яких зроблено 6 км із необхідних 8-ми. І це тимчасове кріплення аж ніяк не враховує тривалого руху гірського масиву. Ескалаторні тунелі не збудовані взагалі. А з комплексів станцій лише на ст. “Театральна” виконана розробка ґрунту та тимчасове кріплення приблизно 40% з необхідного. Тому не треба забувати про сумний досвід техногенної катастрофи в житловому масиві Тополі 1997 р. (тоді після зливи почався зсув і у лійку з брудом глибиною 20 метрів провалилися 2-під'їзний дев'ятиповерховий будинок, школа і частково 2 дитячі садки, кілька гаражів — Ред.). ”, — пояснює експерт.
До речі, у квітні 2021 р. проти топ-менеджера представництва Limak у Дніпрі та директора КП “Дніпровський метрополітен” порушили кримінальну справу за службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки, та підробку документів. Тоді у районі майбутньої ст. “Музейна” просів фундамент гуртожитку “Дніпровського політеху”.
І тут постає ще одне питання — фінансування проекту відбувається постійно. За оцінками Шатайкіна, хоча суму витрачених коштів може надати лише підрядна організація, але обсяг виконаних робіт становить близько 70-75 млн. євро. “Якщо це зупиняти чи заморожувати, навіщо з 1995 року витрачаються божевільні кошти на утримання ділянок, що не введені в експлуатацію, та погашення кредиту ЄБРР? (цього року у Державному бюджеті на Дніпровський метрополітен виділили 1,5 млрд грн — Ред.)”, — наголошує експерт.
Керівництво Дніпра скаржиться, що наразі немає підрядника, який міг би завершити будівництво Дніпровської підземки. Але це зовсім так. Восени із пропозицією завершити проект виступив екс-депутат та власник “Укрбуду” Максим Микитась. Однак мер Дніпра Борис Філатов розцінив таку ініціативу як пропозицію йому хабара і звернувся до НАБУ. 18 жовтня Микитася було затримано і справа перебуває на розгляді Вищого антикорупційного суду України.
“Апостроф” отримав коментар адвоката Микитася Артура Габрієляна про те, на якій стадії зараз розгляд справи: “Під час чергового засідання 14 грудня ВАСУ продовжив перебування Микитася під вартою до 12 лютого 2023 р. та залишив без змін умову про вихід під заставу у 100 млн. грн. Факт пропозиції неправомірної вигоди не доведено і існує низка порушень у розслідуванні цієї справи. Водночас пан Філатов продовжує розповідати про героїчну боротьбу із хабарами замість пошуків реальних інструментів розширення логістичної інфраструктури міста. Це дозволяє зробити висновок, що мер Дніпра більше зосереджений на своєму особистому піарі, аніж хоче збудувати нарешті метро для дніпрян”.
