Чергова блокада: чи готовий ринок пального?

 Транспортна криза на польському кордоні у листопаді 2023 року стала важливим фактором змін на ринку нафтопродуктів. Найбільше протести європейських партнерів вплинули на ринок автогазу, коли на деяких заправках газ зник із продажу. Втім, імпортери гідно відреагували на новий виклик, перебудувавши логістику. Наскільки учасники паливного ринку готові цього разу, коли протести обіцяють бути ще масштабнішими.

Дизель: заблокуй, не заблокуй…

У листопаді 2023 року споживачі дизпалива і бензинів майже не помітили ефекту польських страйків. У середньому по року через польський кордон в Україну заходило автотранспортом 21% від загального обсягу бензинів (близько 20 тис. тонн на місяць) і 15% дизельного палива (77 тис. тонн) (див. рис. 1). Ці обсяги було перекинуто на інші кордони або на залізницю.

Утримати ціни від зростання допомогли сформовані запаси, які країна активно споживала, поки налагоджувалися нові канали постачань.

За нетривалий час, поки поляки планували нову блокаду, ринок відновив запаси (на тлі низького сезонного попиту) і тепер готовий до нових випробувань.

“Зростання цін, що очікується, цілком і повністю пов’язано із зростанням цін у Європі, впливу блокування кордону тут немає”, — каже представник компанії, яка імпортує левову частку ДП саме через західний кордон.

Зазначимо, у першій половині лютого вартість ДП у Європі в середньому зросла на 70 дол./тонна, що еквівалентно 2,7 грн/л.

Спокійні трейдери й на півдні.

“З урахуванням того, що зараз в Україні ціни на дизпаливо часто нижчі за поточні європейські котирування, думаю, найближчим часом блокування не позначиться на ринку. Стримуючий ефект мають залишки палива і постачання з дунайських базисів”, — зазначив генеральний директор компанії “УНТК” Олексій Дронніков.

На думку українських трейдерів, зупинка переробних заводів на півдні також не вплине на темпи постачань через південний кордон. Йдеться про планові ремонти у березні румунського заводу Rompetrol і сербського NIS.

LPG: дорого, але без дефіциту

Імпорт скрапленого газу більш чутливий до ситуації на польському кордоні. 2023 року в середньому 30% імпорту заїжджало через польські автомобільні прикордонні переходи. І якщо транспорту, що здатний їздити у Європу за дизпаливом чи бензином, в Україні із надлишком, то газовозів у рази менше. Саме тому протести фермерів призвели до часткової дестабілізації ринку і злету цін.

Однак завдяки переорієнтації на південні джерела та залізничні постачання із заходу за місяць було відновлено стабільне забезпечення. За даними Консалтингової групи “А-95”, під час осіннього страйку частка залізничних партій газу з Польщі та країн Балтії зросла порівняно з вереснем удвічі (див. рис. 2), до 22%, а частка імпорту LPG з Румунії збільшилася з 35 до 51%.

Аналогічні процеси вже запущено знову. На щастя, за менш як місяць після повного розблокування кордону залізничні рейки ще теплі.

“Залізничного ресурсу вистачає, ми здатні наростити постачання втричі за місяць”, — каже один із трейдерів газу.

Втім, переорієнтація на вагони займе чимало часу.

“Наразі ресурс потрібно чекати близько двох тижнів. Дві третини часу займає подача порожніх вагонів. Наші говорять, що поляки довго приймають, поляки — що наші довго не подають”, — розповів один із постачальників, зауваживши, втім, що це стандартна історія, що триває вже два роки.

До загроз польських фермерів блокувати і залізничні термінали трейдери нафтопродуктів ставляться максимально скептично.

“Залізниця — це стратегічно важливий об’єкт. Скупчення вагонів на ній призведе до серйозних наслідків як для самої Польщі, так і для України”, — зазначили в одній із паливних компаній. За словами імпортерів, наразі немає жодних ознак підготовки до блокування залізниць.

Ще один фактор, який полегшить наповнення ринку, — наднизький попит у країні.

“Стандартне сезонне падіння продажів у роздробі — 15%, а в зимовому сезоні 2023—2024 років у деяких мереж уже 40%”, — описує масштаб спаду споживання керівник трейдингової компанії з Києва.

Утім, ні в кого не викликає сумнівів, що трансформація логістики призведе до підвищення цін. Перші зрушення вже зафіксовані. На аукціоні “Української енергетичної біржі”, основному ціновому бенчмарку автогазу в Україні, 14 лютого середня вартість газу зросла на 9%, до 42 023 грн/тонна. Трейдери у власних прайсах уже світять 44000—44500 грн/тонн і прогнозують, що вартість газу внутрішнього виробництва сягне такого рівня на найближчому аукціоні.

“Ціни зростуть, це факт. Але не до 60 тис. грн, як восени 2023 року. А щодо дефіциту, то протягом трьох тижнів його точно не буде. Хіба що штучний”, — прокоментували в одній із великих паливних компаній.

У компанії “Надежда” теж вважають, що блокування призведе до зростання цін, але аж ніяк не до дефіциту газу на ринку.

За підрахунками трейдерів, переорієнтація викуплених обсягів за підписаними раніше контрактами влетить у копієчку. Переїзд газовоза з Ягодина на Порубне або Вишнє Нємецьке стане десь у 130 дол./тонна (5000 грн/тонна), або 2,7 грн/л. Можна прогнозувати, що до кінця лютого здорожчання логістики позначиться на стелах АЗС.

Таке підвищення автоматично зробить більш вигідними залізничні постачання, про які йшлося вище. Крім того, зростання ціни вочевидь розконсервує ресурс низки трейдерів, що лежить в очікуванні кращих часів з грудня 2023 року. Тоді оператори так завзято взялися за подолання осінньої кризи, що привезли рекордні обсяги газу. Через низькі обсяги імпорту в січні-лютому ринок “під’їв” запаси, але ресурсу все ще достатньо.

Майбутня динаміка зростання цін на автогазу значна, але масштабною вона виглядає через низьку базу порівняння. Так, вартість автогазу на аукціонах у грудні 2023-го через потужний перелив ринку обвалилася до 36 тис. грн/тонна. Це було майже на 20% нижче імпортного паритету. Але у міру наповнення скраплений газ українських виробників у ціні не зростав. Досягнути цінової тотожності з імпортним ресурсом у січні завадила чергова навала підозріло дешевого газу з Польщі та країн Балтії.

Нагадаємо, що завдяки документарним маніпуляціям у Польщі, Литві та Латвії російський газ активно заповнив український ринок 2023 року. Ситуацію вдалося придушити лише у жовтні минулого року, коли Енергетична митниця почала вимагати підтвердження всього транспортного ланцюга від виробника нафтопродукту до українського кордону. Але компанії, що отримують щомісяця десятки тисяч тонн газу з Росії в Польщі та Латвії, знайшли новий шлях: змішують російський газ, називаючи це виробництвом. І хоча зазначені процеси жодним чином не підпадають під визначення виробництва, продукт за мовчазної згоди польських контролюючих органів отримує “європейський” паспорт. Українській митниці лишається тільки знизувати плечами.

У першій половині лютого 2024-го частка газу, що надходить в Україну з європейським паспортом з польських терміналів — отримувачів російського ресурсу, вже становила 41% від загального обсягу імпорту. Заплющувати очі і затискати ніс українських трейдерів змушує дуже приємна ціна. Вигода російського газу відносно справді європейського — в середньому 150 дол./тонна, або 3,7 грн/л.

На жаль, доводиться констатувати, що зниження цін на автогаз на початку 2024 року до 25 грн/л і нижче — це ефект від переходу ринку на російський ресурс. Саме тому ефект чергової польської блокади буде таким відчутним.

За нашими даними, якісь процеси з протидії новим лазівкам польських підприємців уже почалися, але наразі не набули конкретних контурів.

Тим часом нинішній збіг факторів можна ефективно використати для боротьби з цією ганьбою.

“Зараз ідеальна ситуація щодо регулювання ринку LPG: низький сезон, російські бленди ще не встигли повністю заповнити ринок, ціна зросте до рівня поточного імпортного паритету і відкриє неросійські джерела постачань. Тому зникнення російського газу з українського ринку просто ніхто не помітить. І все це без загрози дефіциту в країні”, — зазначає трейдер.

***

Отже, загрози дефіциту будь-якого виду моторного палива немає. Це є наслідком побудови ринком при підтримці уряду нової диверсифікованої системи імпорту нафтопродуктів. Неочікувані польські страйки стали ще одним іспитом, який українці поки що непогано складають. Водночас необхідність об’їжджати польську ділянку кордону тиснутиме на ціну бензину та дизпалива та вже штовхає угору цінник на автогаз. Але, як показує досвід 2022 року, ціна — не головне.

Артем КУЮН, експерт “Консалтингової групи А-95”

Наталія КУРГАН, журналіст “Консалтингової групи “А-95”