Битва за ціну електроенергії. Як генерація бореться з конкуренцією

В травні в Україні значно подешевшала електроенергія (е/е). Її середньозважена ціна на Ринку на добу наперед (РДН) в Об'єднаній енергосистемі України (ОЕС) опустилась із 1630 грн/МВт-г в лютому до 1020 грн/МВт-г у травні.

Це стало приводом для Міністерства енергетики разом з трьома найбільшими гравцями ринку вимагати заборони трейдерам і постачальникам продавати е/е на спотових сегментах ринку.

Міністром енергетики з кінця квітня призначено Германа Галущенка, який до того був заступником керівника державної НАЕК “Енергоатом”.

Відповідно, Міненерго, за підтримки великих продавців, запропонувало Нацкомісії з регулювання енергетики і компослуг (НКРЕКП) заборонити трейдерам і постачальникам продавати свою е/е.

В кінцевому рахунку їм не вдалось це зробити. Але ціна на ринку значно виросла. БізнесЦензор досліджував, як це відбувалось.

Як працює ринок е/е сьогодні

Український ринок електроенергії спотворений спеціальними обов'язками по забезпеченню населення дешевою електрикою (так зване ПСО).

Схема ПСО прописана в постанові уряду №483 від червня 2019 року. Сьогодні ПСО передбачає, що половина е/е Енергоатому і 35% е/е Укргідроенерго йдуть на потреби населення по ціні 0,15 грн/кВт-г — приблизно в 10 разів нижче ринку.

Тобто, більше чверті всієї е/е в країні, виробленої державними компаніями, не приймають участі в ринку, що звужує конкуренцію.

Комерційні обсяги е/е продаються на чотирьох умовних сегментах ринку, в залежності від часу поставки:

Ринок двосторонніх договорів (РДД). Ці обсяги продаються за прямими контрактами, або на Українській енергетичній біржі (УЕБ) на місяць, квартал або півроку.

Ринок на добу наперед (РДН) і Внутрішньодобовий ринок (ВДР). Ці майданчики адмініструє ДП “Оператор ринку”.

В травні на РДН і ВДР було продано 25% е/е в країні. При тому, ціна РДН є індикативом ціни для споживачів. Більшість контрактів на постачання прив'язані до ціни РДН з дисконтом 1-2 відсотки від неї.

Балансуючий ринок (БР), або ринок покарання. Тут постачальники купують з націнкою у 15% недостатній ресурс у випадку дефіциту. Або генерація продає надлишковий ресурс з величезним дисконтом.

Після того як в лютому НКРЕКП відмінила мінімальне обмеження ціни на БР, вартість надлишкового ресурсу може опускатись до нуля.

Чому в травні різко впала ціна електроенергії

Цьому є об'єктивні причини. По-перше, падіння споживання е/е на травневі свята і у зв'язку з середніми температурами, коли вже працює опалення і поки що не потрібні кондиціонери.

По-друге, після сніжної зими вперше за багато років в країні спостерігається високий рівень води в річках. Відповідно, Укргідроенерго вимушене “скидати воду” на своїх ГЕС у постійному режимі. Відтак генерується додатковий обсяг е/е.

По-третє, постійно зростає виробництво е/е з відновлювальних джерел енергії (ВДЕ). Динаміка вже не така швидка, як це було в 2019 році, коли потужності ВДЕ за рік зросли в три рази. Але вона присутня.

Якщо на початок травня 2020 року загальна встановлена потужність ВДЕ складала 7 ГВт, то через рік — 8 ГВт.

Все це призвело до тренду пониження ціни на ринку е/е у травні 2021 року. Пропозиція е/е постійно перевищувала попит. Ринок став профіцитним.

Як ведуть себе гравці на профіцитному ринку

Система ринку е/е в Україні побудована, виходячи з тренду на зростання споживання і з оглядом на його велику монополізацію. Наприклад, щоб запобігти зростанню ціни в умовах обмеженої конкуренції, з початку запуску ринку в липні 2019 року були введені обмеження максимальної ціни на РДН, ВДР і БР — так званий price cap.

В умовах профіциту ринок зазнає викривлення. Концепція торгівлі передбачає, що ціна ресурсу зростає по мірі наближення продажу до моменту поставки. На РДД е/е ціна найнижча, на РДН — дорожча, на ВДР — ще дорожча.

Але через профіцит протягом травня ціна на ВДР, коли е/е торгується на дві години вперед, була нижчою ціни РДН, коли е/е продається на завтра.

Чому так відбувалось? Тому що оператори систем розподілу (обленерго) та оператор систем передачі (Укренерго) зобов'язані купувати частину е/е для покриття технологічних витрат саме на РДН.

Відтак, в умовах прогнозованого профіциту, продавці намагались якомога більше е/е продати на РДН, а покупці чекали ВДР, щоб купити потрібні обсяги якомога дешевше.

Частина трейдерів користувались прогнозованим профіцитом для спекуляції: на РДН продавали обсяги е/е, яких в них не було. А потім купали е/е на ВДР дешевше.

Ця проблема вже спостерігалась на українському ринку влітку 2020 року. Але цього разу вона поглибилена відсутністю нижнього прайс-кепу на Балансуючому ринку.

Щоб не випадати в “позитивний небаланс”, коли зайва е/е буде продана з мінімальною ціною, продавці готові були значно знижувати ціну на ВДР.

В серпні 2020 року Регулятор “полікував” таку проблему, надавши адміністратору комерційних розрахунків (Укренерго) право відсторонювати учасника ринку на тиждень за спекуляцію.

Приблизно те саме Регулятор зробив і цього разу. 2 червня НКРЕКП затвердила зміни в так звану “ковідну” постанову №766 від квітня 2020 року. Трейдерам і постачальникам заборонено продавати е/е більше, ніж вони купили по двосторонніх договорах.

За цим має слідкувати Укренерго. При першому порушенні трейдер не може торгувати на РДН і ВДР протягом тижня. В разі другого порушення — протягом місяця.

Вимоги найбільших продавців

Проблему з профіцитом е/е найбільші продавці використали, як привід для обмеження конкуренції на ринку.

Сьогодні визначальний вплив на ціну РДН мають три великі учасники. Це ДП “Гарантований покупець” (ГарПок), який продає е/е виробників із “зеленим” тарифом, Енергоатом, який виробляє більше половини е/е в країні і ДТЕК Ріната Ахметова, який генерує близько двох третин теплової е/е.

Перший крок в напрямку обмеження конкуренції відбувся 26 травня. Тоді НКРЕКП, після звернення міністра енергетики Германа Галущенка, заборонила імпорт е/е з РФ та Білорусі до 1 жовтня цього року.

В травні обсяги імпорту е/е з РФ та Білорусі сукупно не перевищували 0,2%. Але у лютому, коли склади вугільних ТЕС ДТЕК опинились пустими під час низьких температур, тільки імпорт запобіг аварійним відключенням споживачів.

Крім того, навіть незначні обсяги імпорту стримують ріст ціни у періоди дефіциту, який зазвичай спостерігається в опалювальний період з жовтня по березень.

ДТЕК невдоволений строками заборони імпорту. Холдинг хоче заборонити імпорт до синхронізації ОЕС України з європейською енергосистемою, яка запланована на 2023 рік.

7 червня пул лобістів ДТЕК у Верховній Раді зареєстрував проект закону №5633 про повну заборону комерційного імпорту е/е з РФ та Білорусі.

Після рішення НКРЕКП щодо тимчасової заборони імпорту, Галущенко написав ще два звернення на голову НКРЕКП Валерія Тарасюка. Від 31 травня та від 1 червня.

В них міністр пропонує відмінити обмеження максимальної ціни на спотовому ринку (price cap), встановити мінімальну ціну ВДР на рівні РДН та тимчасово заборонити трейдерам і постачальникам продавати е/е на РДН і ВДР.

Якщо дві перших ініціативи можна пояснити прагненням вдосконалити ринок, то заборона трейдерам продавати е/е повністю спотворює ідею ринку і обмежує конкуренцію.

“Це фактично буде повернення до старої моделі ринку з регульованими цінами. Тільки там ціни встановлював Регулятор. А тут їх будуть встановлювати три найбільші гравці: Енергоатом, ГарПок і ДТЕК”, — прокоментував цю ініціативу один з трейдерів на умовах анонімності.

Така ідея озвучується не вперше. Ще влітку 2020 року, коли на ринку також спостерігався тимчасовий профіцит, на діяльність трейдерів жалівся Віталій Бутенко, керівник “Д.Трейдінг” — трейдеру з групи ДТЕК.

“На ринку лютують шалені маніпуляції і спекуляції вузької купки трейдерів, під інтереси яких Регулятор приймає правила і відмовляється почути, або просто ігнорує позицію вітчизняної генерації”, — писав тоді Бутенко.

Цього разу заборону трейдерам продавати е/е на спотовому ринку підтримали також Енергоатом та ГарПок.

НКРЕКП зі свого боку проігнорувало лобізм Міненерго та великих продавців. Голова Регулятора Тарасюк 3 червня опублікував пост, в якому заявив, що ринок позитивно відреагував на рішення Регулятора від 2 червня щодо маніпуляцій.

Прикметно, що великі гравці переживають за втрату доходу лише при низьких цінах. Наприкінці 2020 року, коли ціна була високою Енергоатом продав великі обсяги своєї е/е з дисконтом у 30% від РДН в інтересах трейдеру Юнайтед Енерджі Ігоря Коломойського.

ДТЕК, зі свого боку, через менеджерські помилки не підготував достатні обсяги вугілля на своїх ТЕС в опалювальний сезон 2020-2021 років. Через це в період найбільших цін в лютому холдинг не виробляв е/е, вивівши свої блоки в аварійний ремонт.

Таким чином, компанія не змогла скористатись кон'юнктурою ринку і заробити хороші прибутки в період дефіциту.

В чому причина змін на ринку

Після рішення НКРЕКП 2 червня відбулось різке підвищення ціни РДН. Приблизно з 1100 до 1400 грн/МВт-г в середньозважених цінах. При тому, це не було наслідком підвищення попиту, або зниження пропозиції ресурсу.

Як натякає у колонці на БЦ Олександр Притика, засновник трейдеру НЕК, ціна збільшилась завдяки діям трьох згаданих найбільших гравців.

За словами трейдерів, низька ціна е/е в травні привела до збитків не тільки генерації, але й самих трейдерів.

На початку року вони купували ресурс по двосторонніх договорах у державних компаній (Енергоатом, Центренерго, Укргідроенерго, ГарПок), орієнтуючись на поточний індекс РДН, який тоді був високим.

Коли в травні ціна РДН впала, знизились прив'язані до неї ціни контрактів на постачання. Відповідно, весь ринок — і генерація, і трейдери-постачальники, зафіксували збитки.

В разі реалізації плану генерації із заборони трейдерам і постачальникам продажу е/е на РДН і ВДР, збитки постачальників значно б виросли.

Це призвело б до того, що у наступних аукціонах на продаж ресурсу держкомпаній по довгострокових договорах, постачальники купували б незначні обсяги. Бо завжди є ризики, що споживачі зменшать споживання, а зайву е/е не вдасться продати на РДН чи ВДР.

Відповідно, три основні гравці отримали б ще більший вплив на формування індикативної ціни на РДН.

Сергій ГОЛОВНЬОВ